Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоПравознавство → 
« Попередня Наступна »
Г. В. Мальцев. Правознавство: Підручник М.: Изд-во РАГС. - 584 с. Тираж 3000 прим. [36] л. , 2003 - перейти до змісту підручника

2. Федеральне Збори Російської Федерації

Відповідно до Конституції Російської Федерації (ст. 94), Федеральне Збори є парламентом Російської Федерації представницьким, опосередкованим виборним органом.

Федеральне Збори є законодавчим органом Російської Федерації. Це означає, що жоден законодавчий акт Російської Федерації не може бути прийнятий, минаючи парламент, який володіє всією повнотою компетенції в сфері законодавства.

Федеральне Збори є постійно діючим органом і складається з двох палат - Ради Федерації і Державної Думи. Державна Дума представляє все населення Російської Федерації, а Рада Федерації покликаний виражати інтереси суб'єктів Російської Федерації.

Державна Дума обирається строком на чотири роки. Порядок формування Ради Федерації і порядок виборів депутатів Державної Думи встановлюються федеральними законами.

Рада Федерації. Згідно ст. 95 Конституції, до Ради Федерації входять по два представники від кожного суб'єкта Російської Федерації: по одному від представницького і виконавчого органів державної влади.

5 серпня 2000 прийнятий Федеральний закон «Про порядок формування Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації». Згідно з цим законом, до Ради Федерації входять по два представники від кожного суб'єкта Російської Федерації: по одному від законодавчого (представницького) і виконавчого органів державної влади суб'єкта Російської Федерації.

Член Ради Федерації - представник законодавчого (представницького) органу державної влади суб'єкта Російської Федерації на термін повноважень цього органу, а при формуванні законодавчого (представницького) органу суб'єкта шляхом ротації - на термін повноважень одноразово обраних депутатів цього органу .

Член Ради Федерації - представник від двопалатного законодавчого (представницького) органу державної влади суб'єкта обирається по черзі від кожної палати на половину терміну повноважень відповідної палати.

Представник в Раді Федерації від виконавчого органу державної влади суб'єкта Російської Федерації призначається вищою посадовою особою суб'єкта Російської Федерації (керівником вищого виконавчого органу державної влади суб'єкта Російської Федерації) на термін його повноважень.

До відання Ради Федерації належать затвердження зміни кордонів між суб'єктами Російської Федерації; твердження указів Президента Російської Федерації про введення надзвичайного стану; вирішення питання про можливість використання Збройних сил Російської Федерації за межами її території; призначення виборів Президента Російської Федерації; відмова Президента Російської Федерації від посади, призначення на посаду суддів Конституційного Суду Російської Федерації, Верховного суду Російської Федерації, Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації, призначення на посаду та звільнення з посади Генерального прокурора Російської Федерації, заступника Голови Рахункової палати і половини складу її аудиторів .

Порядок діяльності Ради Федерації, її органів і посадових осіб визначається Конституцією Російської Федерації, федеральними законами, регламентом та рішеннями Ради Федерації.

Діяльність Ради Федерації грунтується на принципах вільного обговорення і вирішення питань. Основною формою роботи Ради Федерації є його засідання.

Рада Федерації обирає зі свого складу таємним голосуванням Голови Ради Федерації та його заступників.

Голова та його заступники не можуть бути представниками одного суб'єкта Російської Федерації.

Рада Федерації створює Апарат, який складається з Секретаріату Голови Ради Федерації, секретаріатів заступників Голови Ради Федерації, підрозділів правового, інформаційно-аналітичного, організаційного, фінансово-господарського забезпечення; апаратів комітетів Ради Федерації та інших допоміжних служб . Структура Апарату Ради Федерації визначається постановою палати.

Державна Дума. Державна Дума складається з 450 депутатів і обирається строком на чотири роки. Депутатом Державної Думи може бути обраний громадянин Російської Федерації, який досяг 21 року, має право брати участь у виборах. Порядок виборів депутатів Державної Думи встановлюється федеральним законом. В даний час діє Федеральний закон від 24 червня 1999 р. «Про вибори депутатів Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації». Відповідно до цього закону, 225 депутатів обираються на основі мажоритарної системи по одномандатних (один округ - один депутат) виборчих округах. Решта 225 депутатів Державної Думи - на основі системи пропорційного представництва за загальнофедеральних виборчому округу.

До відання Державної Думи ставляться: дача згоди Президенту Російської Федерації на призначення Голови Уряду Російської Федерації; розгляд питання про довіру Уряду Російської Федерації; призначення на посаду та звільнення з посади Голови Центрального банку Російської Федерації; призначення на посаду та звільнення з посади Голови Рахункової палати і половини складу її аудиторів; призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого з прав людини, оголошення амністії, висунення звинувачення проти Президента Російської Федерації для усунення його з посади.

Державна Дума приймає федеральні конституційні й федеральні закони.

У випадках, передбачених ст. ст. 111 і 117 Конституції Російської Федерації, Державна Дума може бути розпущена Президентом Російської Федерації.

Діяльність Державної Думи заснована на принципах політичного різноманіття, багатопартійності, вільного обговорення і колективного прийняття рішень. Засідання Державної Думи можуть бути як відкритими, так і закритими. Порядок діяльності Державної Думи визначається Конституцією Російської Федерації і Регламентом Державної Думи.

Депутати Державної Думи утворюють депутатські об'єднання - фракції та депутатські групи, що володіють рівними правами.

Державна Дума обирає зі свого складу Голову та заступників Голови.

Правове, організаційне, документаційне, інформаційне, матеріально-технічне, соціально-побутове забезпечення діяльності Державної Думи здійснює Апарат Державної Думи.

Крім того, інформаційне, експертне та інше забезпечення діяльності палат Державної Думи і Ради Федерації Федеральних Зборів здійснюють Парламентська бібліотека, Парламентський центр, видавництво Федеральних Зборів.

Рішення Державної Думи приймаються на її засіданнях відкритим або таємним голосуванням.

На підставі ст. 101 Конституції Російської Федерації Рада Федерації і Державна Дума утворюють комітети і комісії, які є постійно діючими органами палат.

Комітети і комісії готують і попередньо розглядають законопроекти; організують проводяться палатами парламентські слухання; вирішують питання організації своєї діяльності, розглядають інші питання, пов'язані з їх відання.

Комітети, комісії палат вправі проводити спільні засідання.

Рада Федерації і Державна Дума з питань свого ведення проводять парламентські слухання. Організація і проведення парламентських слухань покладаються на відповідні комітети, комісії палат.

Парламентські слухання проводяться з метою всебічного та грунтовного розгляду актуальних питань законодавчої діяльності.

Правовими формами реалізації компетенції Федеральних Зборів Російської Федерації є прийняті ними акти, основні з яких - закони.

Відповідно до Конституції Російської Федерації, Федеральне Збори приймає федеральні конституційні й федеральні закони. Федеральні конституційні закони приймаються з питань, передбачених Конституцією Російської Федерації. До їх числа належать: надзвичайний стан (ст. 56); прийняття в Російську Федерацію і утворення в її складі нового суб'єкта (ст. 65); зміна статусу суб'єкта Російської Федерації; опис і порядок офіційного використання Державного прапора, герба і гімну Російської Федерації (ст. 70); референдум (ст. 84); режим воєнного стану (ст. 87) та ряд інших питань.

Закони приймаються палатами Федеральних Зборів в особливому порядку, який реалізується в ході законодавчого процесу, що представляє собою сукупність дій, за допомогою яких здійснюється законодавча діяльність. Законодавчий процес складається з декількох послідовних стадій: законодавчої ініціативи, розгляду законопроектів, ухвалення закону, розгляду і схвалення федеральних законів Радою Федерації, підписання і оприлюднення закону.

Порядок опублікування і набрання чинності федеральних законів встановлено Федеральним законом «Про порядок опублікування і набрання чинності федеральних конституційних законів, федеральних законів, актів палат Федеральних Зборів». На території Російської Федерації застосовуються тільки ті федеральні конституційні й федеральні закони, які офіційно опубліковані.

Федеральні конституційні і федеральні закони підлягають офіційному опублікуванню протягом семи днів після їх підписання Президентом Російської Федерації. Офіційним опублікуванням федерального конституційного та федерального закону вважається перша публікація його повного тексту в «Російській газеті» або «Зборах законодавства Російської Федерації».

Федеральні конституційні і федеральні закони вступають в силу на території Російської Федерації після закінчення 10 днів після дня їх офіційного опублікування, якщо самими законами не встановлено інший порядок набуття ними чинності.

Ще одним видом актів, прийнятих палатами Федеральних Зборів, є постанови.

Крім того, Державна Дума і Рада Федерації має право приймати заяви і звернення, які можуть оформлятися постановою палати.

Постанови Ради Федерації і Державної Думи приймаються більшістю голосів від загального числа членів відповідно кожної палати, якщо інший порядок прийняття рішень не передбачений регламентом, і підписуються головами палат.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2. Федеральні Збори Російської Федерації "
  1. § 1. Амністія
    Амністія (від грецького amnestia - забуття, прощення) є змішаним видом звільнення: за допомогою акту амністії можливе застосування будь-якого виду звільнення як від відповідальності, так і від покарання, і практично на будь-якій стадії кримінального процесу . Так, згідно з ч. 2 ст. 84 КК: "Актом про амністію особи, які вчинили злочини, можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності. Особи,
  2. Правовий статус депутата, члена виборного органу місцевого самоврядування, виборного посадової особи місцевого самоврядування
    федеральним законом. Повноваження депутата, члена виборного органу місцевого самоврядування, виборного посадової особи місцевого самоврядування припиняються достроково у разі: 1) смерті; 2) відставки за власним бажанням; 3) визнання судом недієздатним або обмежено дієздатним; 4) визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим; 5) набрання щодо нього законної сили
  3. 16.4. Звільнення від кримінальної відповідальності і покарання
    Звільнення від кримінальної відповідальності може бути вироблено до призначення особі, яка вчинила злочин, кримінального покарання, тобто не тільки судом, а й органами попереднього слідства. КК встановлює такі випадки звільнення від кримінальної відповідальності. - Діяльне каяття (ст. 75). Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, може (але не повинно) бути
  4. § 1. Структура і принципи діяльності Федеральних Зборів Російської Федерації
      федеральні закони, а також вирішує інші питання, віднесені до компетенції представницьких органів влади. Державна Дума складається з 450 депутатів, обраних населенням терміном на чотири роки. Депутатом може бути тільки громадянин РФ, який досяг 21 року і має право брати участь у виборах. Депутати працюють на професійній основі. Рада Федерації відбутися у-Повноваження, порядок
  5. § 2. Повноваження, порядок діяльності і розпуск Державної Думи
      федеральних законів і затвердження федерального бюджету. Правом законодавчої ініціативи, тобто внесення проектів законів на розгляд Державної Думи, згідно зі ст. 104 Конституції РФ, володіють Пре 261 Тема 22. Федеральні збори Російської Федерації зидент Російської Федерації, Рада Федерації, його члени, депутати Державної Думи, Уряд Російської Федерації,
  6. 86. Стадії законодавчого процесу у Федеральному зборах Російської Федерації
      федеральні конституційні закони та федеральні закони, які не можуть суперечити федеральним конституційним законам. Перша стадія законодавчого процесу - законодавча ініціатива - зводиться до внесення на розгляд Державної думи законопроекту. Друга стадія - попередній розгляд законопроектів. Третя стадія законодавчого процесу включає в себе
  7. 4. ПОНЯТТЯ підсудності, ЇЇ ВИДИ
      федеральних органів виконавчої влади, що порушують права і законні інтереси організацій та громадян у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, якщо відповідно до федеральним законом їх розгляд віднесено до компетенції арбітражних судів; справи про визнання недійсними (повністю або частково) ненормативних актів Президента Російської Федерації, Ради Федерації і
  8. 10. УЧАСТЬ ОСІБ, сприяння правосуддю
      федеральним законом мінімального розміру оплати праці. Перекладач - особа, яка вільно володіє мовою (або навичками сурдоперекладу), знання якої необхідно для перекладу на іншу мову в процесі здійснення судочинства, та притягнуто арбітражним судом до участі в арбітражному процесі у випадках і в порядку, передбачених АПК РФ. Перекладач повинен повно, правильно і своєчасно
  9. 4. Поняття підсудності, її види
      федеральних органів виконавчої влади, які зачіпають права і законні інтереси заявника в сфері підприємницької та іншої економічної діяльності; справи про оскарження ненормативних правових актів Президента Російської Федерації, Ради Федерації та Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації, Уряду Російської Федерації, які не відповідають закону і зачіпають
  10. Квиток № 14. 1.Понятие органів держ. влади.
      федеральним законом. Порядок формування Ради Федерації і порядок виборів депутатів Державної Думи також встановлюються федеральними законами (ст. 96) і т. д. Кожен державний орган уполномочівавтся державою здійснювати його завдання та функції. Так, Президент Російської Федерації, згідно з Конституцією РФ (ст. 80), є гарантом Конституції РФ, прав і свобод людини і
© 2014-2020  ibib.ltd.ua