| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Імператорської Академії наук * Матеріали для біографічного словника дійсних членів |
||
|
"- '-: М \ Кі V -я??'? ' 'V-22 23??' Ті; -. ?. Р. ' Ковалевський Максим Максимович народився в 1851 році 27 серпня, в Харкові. До 14 років отримував домашню освіту, потім вступив до 3-ю Харківську Гімназію, в 5 клас; по закінченні її із золотою медаллю пройшов курс юридичних наук у Харківському Університеті, де, під впливом Д.І. Каченовський, з 3-го курсу став займатися державними науками. Вийшовши кандидатом прав 21 роки від народження, залишений був при Університеті для приготування до професорського звання з державного права. За смертю Д . І. Каченовского поїхав займатися своїм предметом спершу в Берлін, де слухав лекції Гнейста, Нича, Бруннера, а потім у Париж, де, окрім лекцій, зайнявся роботами в Архіві і Бібліотеці з історії адміністративної юстиції у Франції. Ця робота вимагала відвідин ним Монпельє , Екса в Провансі, Люна і Руана, де він працював у департаментських архівах і міських бібліотеках. Після дворічного перебування в Парижі пробув рік в Лондоні, не відвідуючи лекцій, але займаючись роботою в бібліотеці Британського Музею і в Центральному Архіві. Влітку їздив по Швейцарії, де і зібрав матеріал для першої своєї друкованої роботи, під заголовком: «Нарис історії розпадання общинного землеволодіння в кантоні Ваадт». Робота ця вийшла в Лондоні російською мовою в 1876 році і була переведена на німецьку мову за почином Цюріхського професора і редактора «Журналу історії швейцарського права »Віса. Наступного, 1877 Ковалевський друкує одночасно результати своїх робіт в Англії і Франції, ^ перші - у Празі, другий - у Москві. Перша названа:« Історія поліцейської адміністрації в англійських графствах з найдавніших часів до Едуарда III », друга - «Досліди з історії юрисдикції податків у Франції з XIV в. до смерті Людовика XIV». У тому ж 1877 році Ковалевський витримує в Москві магістерський іспит, після чого запрошений викладачем державного права Європейських держав на Юридичному факультеті. Наступного, 1878 році він захищає публічно дисертацію на ступінь магістра, для чого представлена їм його «Історія поліцейської адміністрації» з додатком особливих матеріалів, зібраних ним в Архіві і вийшли окремим томом у Лондоні. Два роки по тому виходить його докторська робота: «Суспільний лад Англії в кінці Середніх віків» (Москва, 1880 р.). Під час свого перебування в Москві, між 1878 і 1880 роками, виходить під його редакцією і редакцією професора (згодом академіка) В.Ф. Міллера: «Критичне Обозрение». Деякі статті, вміщені в ньому Ковалевським, виходять потім окремими виданнями під заголовком: «Історико-порівняльний метод в юриспруденції», «Англійська конституція та її історик Стеббс ». Під його ж редакцією виходять в російській перекладі Фріман і Стеббс:« Нариси з історії англійської конституції »і Мен:« Стародавній закон і звичай »(у перекладі В. Дерюжінскій). У 1879 році Ковалевський друкує також окремим томом твір під заголовком: «Громадське землеволодіння, причини, хід і наслідки його розкладання». Після захисту докторської дисертації Ковалевський на два роки їде в закордонне відрядження. Він проводить частину часу в Італії та Іспанії і їде потім у Сполучені Штати Америки. В Італії він працює в міських архівах Флоренції, Перуджии, Ассізі, Болоньї, Фаенца, Форлі, Сієни і в бібліотеках Флоренції та Риму; в Іспанії - в архіві Арагонського королівства в Барселоні, в Толедо, Ескуріале і в рукописному відділенні Історичною Академії в Мадриді. Цим матеріалом Ковалевський користується в розділах свого головного твору: «Економічне зростання Європи», - в розділах, присвячених історії землеволодіння, історії цехової організації і праці в Середньовічної Італії та Іспанії. Після повернення до Росії він з року в рік читає різні курси: один рік з державного права Європейських держав, другий - з порівняльної історії права та установ. Частина цих курсів з'являється у пресі під заголовками: «Історія родини» «Історія роду». В. Ф. Міллером він захоплений в поїздку з етнографічними цілями на Кавказі, відвідує з ним осетинські і татарські села на північному схилі головного хребта і збирає матеріал для твору, що вийшов потім у Москві, в 1886 році, під назвою: «Сучасний звичай і стародавній закон ». Цей твір виходить в 1893 році французькою мовою в Парижі, у книговидавця Лароз. Свої поїздки на Кавказ він відновлює потім ще два рази, відвідуючи в суспільстві проф. Іванюкова - гірську і княжу Сванетію, а в суспільстві проф. Гамбарова - Хевсуретія, Тушеті, пшавов. Ці поїздки складають матеріал для нового двотомного твору: «Закон і звичай на Кавказі», який виходить вже після отримання Ковалевським його відставки, на рік залишення ним Росії для викладання - спершу в Стокгольмі, а потім - в Оксфорді. Курс, читаний ним у Стокгольмі, з'являється під заголовком: «Tableau des origines et de revolution de la famille et de la propriete» Лекції ці переведені і на російська мова Іолшіним (СПб., 1895 р.), і на іспанський - в 1913 році. Лекції, читані в Оксфорді, з'являються англійською мовою під заголовком: «Modern Custom and Ancient law in Russia» («Сучасний звичай і древній закон в Росії »). Ковалевський притягнутий Р. Дарестом до співпраці в видається їм, спільно з професорами Есмен і Тардлером,« Nouvelle Revue historiquede droit », де він друкує« Etudes sur le droit couturaier russe ». Ковалевський бере участь також в Лондоні в «Archaeological Review» («Археологічному Огляді»), видаваному Томом і Нетом, і читає реферати на З'їзді Британської Асоціації наук в Оксфорді, на Конгресі релігій в Лондоні (про Іранської культурі на Кавказі), на Конгресі порівняльної історії права в Парижі в 1900 році і на повторюваних кожні три роки З'їздах Міжнародного Інституту соціології. Новий Брюссельський Університет запрошує його в число своїх викладачів. У числі інших курсів він читає тут «Нарис історії економічного розвитку Європи», який виходить потім у формі звітів в Брюссельській періодичній пресі та в повному вигляді, російською мовою, у виданні Павленкова під назвою: «Розвиток народного господарства на Заході» і витримує два видання. За своє Вісімнадцятирічне перебування на Заході Європи Ковалевський друкує у виданнях Одеського Археологічного З'їзду мемуар «Про Венеціанської колонії Тана біля теперішнього Азова», написаний ним на підставі рукописних даних. Венеціанського архіву, і видає російською мовою два твори: «Походження сучасної демократії» (у вид. К. Солдатенкова; воно починає виходити томами з 1895 р.) і «Економічне зростання Європи до виникнення капіталістичного господарства» (три томи, вийшли в 1898, 1900 і 1903 рр..). У переробленому і заповнення вигляді цей твір вийшло німецькою мовою в семи томах, у виданні Prager'a. Деякі томи «Походження сучасної демократії» виходять французькою мовою, в числі їх том, присвячений падінню Венеції. На тому ж мовою з'являються лекції, читані Ковалевським у Французькій Вищій Школі суспільних наук, під заголовком: «Tableau du regime economique de la Russie »в« Міжнародної Соціологічної Бібліотеці »(переведені потім і на російську мову). В той же« Бібліотеці »вийшло два томи його праці« Про економічне і соціальне становище Франції напередодні Революції ». До цих томам Ковалевський додав ще том, виданий їм російською мовою і не пущений в продаж: «Походження дрібної селянської власності у Франції» (1912 р.). У 1901 році Ковалевський їде вдруге до Америки, на запрошення Чиказького Університету. Лекції, їм читані, з'являються потім під заголовком: «Russian political Institutions». Цей твір виходить потім у Парижі, в «Політичної Бібліотеці», видаваний проф. Жезом. З часу повернення до Росії Ковалевським видано три томи твори під заголовком: «Від прямого народоправства до представницького і від патріархальної монархії до парламентаризму». У 1905 році виходить в Росії книга Ковалевського, озаглавлена: «Сучасні соціологи», а в 1908-1909 роках - два томи «Соціології». В 1914 і 1915 роках Ковалевський друкує у виданні Бр. Гранат «Історія нашого часу» - окремим випуском роботу під заголовком: «Соціологія в XX столітті», а в «Підсумках Науки» (вид. «Мир») - два випуски, під заголовком: «Походження сім'ї, роду, племені, власності, держави і релігії». Нарешті, в початому їм разом з Є. В. Де Роберті виданні: «Нові ідеї в соціології» з'являється стаття Ковалевського (Збірник 4-й, 1914 р.) під заголовком: «Відокремлення дозволених і недозволених дій». М. М. Ковалевський обраний був членом кореспондентом Французького Інституту (Академія моральних і політичних наук) за пропозицією Есмена на місце, що залишилося вільним за смертю К. П . Побєдоносцева; членом Академії Законодавства в Тулузі, за пропозицією проф. Бріссо; членом Італійської Societa d'historia patria - за книгу «Про падіння Венеціанської незалежно сти»; членом-кореспондентом (1899), а потім (29 березня 1914 р.) - дійсним членом Імператорської Академії Наук. Ковалевський приступив до своїх робіт з порівняльної історії установ в той момент, коли на Заході Європи стало все ясніше позначатися свідомість тісній залежності, в якій стоять між собою економічні, соціальні та політичні явища. У німецьку літературу ця точка зору в значній мірі проникла завдяки Лоренцу Штейна, автору «Соціальної історії Французької революції», і Гнейст, яке вважало себе його учнем. Ковалевський був слухачем обох: одного у Відні, іншого - в Берліні. Але перш, ніж потрапити в закордонні університети, він, ще будучи студентом в Харкові, за порадою покійного П. П. Цитович, прочитав «Курс позитивної філософії» О. Конта, зупиняючись з особливою увагою на останніх трьох томах цього твори. З порівняльної історією права він вперше ознайомився ще в Харкові з дворічного курсу проф. Стоянова. Лекції Бруннера в Берліні з історії німецького права і Нича - з порівняльної історії політичних установ тільки укоренили в ньому думку про значення, яке представляє вивчення історії землеволодіння для розуміння в різні епохи і соціальної угруповання суспільства, і його політичного укладу. Коли з'явилися книги Мена про «Сільській громаді на Сході і Заході» і «Про ранню історію установ» та книга Лавеле - «Про первісної власності», то у Ковалевського склалося певне бажання, по-перше, поглибити питання про колективних формах земельного користування і довести на підставі позитивного матеріалу, що вони не пов'язані необхідно з народною психологією слов'ян і германців. З цією метою вжито були ним роботи про общинне землеволодіння у Французькій Швейцарії та про панування тих же колективних форм користування у настільки різноплемінних народностей, як червоношкірі Мексики і Перу, араби Алжиру і арійські племена, що населяють Індостан. Пізніше, - бажання дати ще більш широке обгрунтування тієї ж думки змусило його читати лекції з порівняльної історії землеволодіння, надрукувати перші два томи «Економічного зростання Європи », по-* священні історії землеволодіння на Заході, і піднімати в своїх лекціях, - як в Оксфорді, так і в Парижі, - питання, пов'язані з минулим і сьогоденням російської сільської громади, а в Англії їм піднято було питання про те, якою мірою родова громада викликала до життя систему кругових порук, ще трималася в Норманський період її історії. Ковалевський у своїй магістерській дисертації побажав з'ясувати, чи існує яка-небудь зв'язок між цими видами колективної відповідальності мешканців «сотні» і «десят-ні» і родової громадою англосаксів. Він дійшов негативного висновку, пояснив походження кругової відповідальності тими відносинами, які після завоювання встановилися між меншістю норманської вихідців і переможеними саксами Англії, пов'язав з поліцейськими спілками кругової відповідальності походження інституту обвинувальних присяжних, періодичних оглядів, вироблених цим союзом, вищим адміністратором графства - шерифом, і саме походження світового інституту спершу у формі поліцейської посади охранителей світу (conservatores pads), стали потім світовими суддями. У 1870-х роках стала складатися пліч-о-пліч з порівняльної історією права і порівняльна етнологія. У працях Тейлора, Мак-Лєна і Бахофена, Моргана і Посту вона виставляла вимога перегляду ходячих теорій про походження сім'ї, роду, власності, держави, заснованих історичною школою правознавства на розборі одних древніх юридичних пам'ятників і архаїзмів, уцілілих в звичайному праві. Ковалевський пішов у цьому напрямку; звідси - його роботи по первісній праву, його книги; «Сучасний звичай і древній закон» і «Закон і звичай на Кавказі», його лекції в Стокгольмі з історії сім'ї і, нарешті, його спроба побудови по генетичній соціології, як у другому томі його курсу «Соціології», так і роботи, надруковані в «Підсумках Науки». Історія політичних навчань містилося до останнього часу в тісній залежності від історії філософії взагалі і від історії моральних доктрин зокрема. Ковалевський побажав пов'язати її з історією установ. Цим пояснюється поява його чотиритомного твори; «Від прямого народоправства до представницького і від необмеженої монархії - до парламентаризму». 4-й том цього твору був спалений в рукописі разом з друкарнею Ситіна, де вона зберігалася, в момент придушення збройного повстання в Москві в 1915 році, - тому твір залишилося недокінченим. Ковалевський відновив заняття питаннями, викладеними в цьому томі, в своїх лекціях з історії політичних вчень на економічному відділенні Петроградського Політехнікуму. У своїх п'яти томах, озаглавлених: «Походження сучасної демократії», Ковалевський виділив певний період порівняльної історії установ, - період переходу необмежених монархій і олігархічних республік до більш широкого народоправства. Переслідуючи мету розкриття, на підставі позитивного матеріалу, зв'язку економічного, соціального та політичного устрою, він у цих томах зупиняється дуже докладно на еволюції власності - рухомої і нерухомої, на ладі промисловості і створеному еволюцією промисловості положенні робітників, на класовій і спирається на ній станової організації і на тій обумовленості соціальним ладом ладу політичного, яка виступає і в пережите Францією перевороті 1789 року, і в падінні аристократичних республік, типом яких є Венеціанська. Великі статті, написані ним про зростання Американської демократії і тільки частиною надруковані у збірнику Петрункевіча, мають увійти до складу особливого томи «Походження сучасної демократії». І для інших, більш ранніх епох, зокрема для XIV і XV століть в Англії, Ковалевський зробив спробу підставити під картину політичного ладу, намальовану Стеббс в його «Конституційної історії Англії в Середні віки», фундамент економічних і соціальних явищ. Що займає більшу частину 3-го тому «Економічного зростання Європи» нарис робочого законодавства другої половини XIV століття всіх найважливіших країн Європи також має на меті показати зв'язок соціального і політичного факторів, в свою чергу обумовлених таким біо-соціальним явищем, як раптове зменшення густоти населення під впливом що обійшла весь світ моровиці 1848 року. Ту ж думку про тісній залежності біо-соціального чинника - зростання населення і його ущільнення - з економічним укладом проводить Ковалевський і в своєму творі: «Розвиток народного господарства на Заході». Нарешті, залежність економічних доктрин від самих змін в економічному ладі проводиться їм у невиданих ще лекціях з історії політичної економії у зв'язку з історією народного господарства, читаних їм у Руській Вищій Школі суспільних наук у Парижі протягом трьох років, а також в окремих розділах «Походження сучасної демократії ». Таким чином, зовнішня розкиданість наукових робіт 'Ковалевського викликана його бажанням перевірити на матеріалі, взятому у різноплемінних народів Європи, кілька основних положень, дуже небагатьох зі свого числу і тісно пов'язаних із з'ясуванням поступального і більш-менш паралельного ходу економічних, соціальних і політичних явищ. У цьому відносно роботи Ковалевського примикають до того напрямку, яке з 70-х років минулого сторіччя позначилося в творах істориків, юристів і етнографів, які дотримувалися порівняльно-історичного методу. Основи цього методу і пов'язаних з ним прийомів Ковалевський викладав двічі: спершу в монографії, присвяченій цьому питанню, а потім у збірнику, виданому проф. Гамбарова за методологією правознавства. М. М. Ковалевський помер у Петрограді 23 березня 1916. 1. Нарис історії розпадання общинного землеволодіння в кантоні Ваадт, Лондон. 1876, 8 °, 38 стр. Німецький переклад - Zurich. 1877.1876. 2. Досліди з історії юрисдикції податків у Франції з XIV століття до смерті Людовика XIV. Т. I. Юрисдикція податків в провінціях, утриманого станове представництво. Вип. I. Походження юрисдикції податків у Франції, - Юрисдикція податків в Лангедоке, М. 1876, 8 °, X-XXIV-186-VII стор 3. Поліція робітників у Англії в XIV столітті і Світові судді, як судовий розгляд спорів між підприємцями і робітниками, Лондон. 1876,8 °, 36 стр. 4. Історія поліцейської адміністрації поліцейського суду в англійських графствах з найдавніших часів до смерті Едуарда III. До питання про виникнення місцевого самоврядування в Англії, Прага. 1877,8,2-219 стор (магіст. дисертація). 1877. 5. Збори невиданих актів і документів, службовців до характеристики англійської поліцейської адміністрації в XII, XIII і XIV століттях, предшествуемие монографією про поліцію робітників у Англії в XIV столітті. Додаток до Історії поліцейської адміністрації в Англії, Лондон. 1876,8 °. 6. Про методологічні прийомах при вивченні раннього періоду в історії установ. (Вступна лекція до курсу порівняльної історії права) - Юрид. Вестн. 1878 [отд. Отт., М. 1878, 8е]. 1878. 7. Критична замітка. Матеріали для вивчення Болгарії - BE. 1878, № 3. 8. Общинне землеволодіння. Причини, хід і наслідки його розкладання. Ч. I. Громадське землеволодіння в колоніях і вплив по земельної політики на його розкладання, М. 1879,8 °. 1879. 9. Іноземні впливу на політичну думку Англії в XII і XIII століттях - Юрид. Вестн. 1879, кн. I, II і VII. 10. Критичне Обозрение. Журнал наукової критики і бібліографії в галузі наук історико-філологічних, юридичних, економічних і державних. Редактори-видавці НД Міллер і М. Ковалевський, М. 1879 і 1880 11. Е. Фріман і В. Стеббс. Нариси з історії англійської конституції. Переклад з англійської студентів Московського Університету під редакцією М. Ковалевського. М. 1880,8 °. 1880. 12. Англійська конституція та її історик Стеббс. Видання А. Л. Васильєва, М. 1880. 13. Історико-порівняльний метод в юриспруденції і прийоми вивчення історії права, М. 1880. 14. Суспільний лад Англії в кінці Середніх століть, М. 1880,8 °, 396 стор 15. Поземельна політика північно-американців - РМ. 1883, кн. 4.1883. 16. Поземельні і станові відносини у горців Північного Кавказу - РМ. 1883, кн. 12. 17. Г. С. Мен. Стародавній закон і звичай. Дослідження з історії стародавнього права. Переклад з англійської А. Амона і В. Дерюжінскій, під редакцією М. Ковалевського. Видання редакції Юридичного Вісника, М. 1884.1884. 18. У міських суспільствах Кабарди - BE. 1884, № 4. 19. Про працю р. Іванюкова з історії кріпосного права в Росії - Юрид. Вестн. 1884, кн. 5. 20. Шостий Археологічний З'їзд у Одесі - BE. 1884, № 12. 21. Місцеве самоврядування в Америці - BE. 1885, № 2.1885. 22. Пам'яті графа А. С. Уварова - BE, 1885, № 2, стор 883. 23. Національне питання У Старому і Новому світі - BE. 1885, № 6. 24. Деякі архаїчні риси сімейного та спадкового права осетин - Юрид. Вестн. 1885, кн. 6-7. 25. Громадське землеволодіння в Малоросії у XVIII столітті - Юрид. Вестн. 1885, т. XVIII. 26. Деякі архаїчні риси сімейного та спадкового права - Юрид. Вестн. 1885, т. XIX. 27. Первісне право. Вип. I. Рід. Вип. II. Сім'я, М. 1886, '8 °. 1886. 28. Сучасний звичай і древній закон. Т. I-II. Звичайне право осетин в історико-порівняльному висвітленні, М. 1886. Є переклад на французьку мову, виданий в 1893 р., в Парижі, у Лароз. 29. У підошви Ельбрусу - BE. 1886, № 1 і 2. 30. Про російських та інших православних рабів в Іспанії - Юрид. Вестн. 1886, т. XXI, № 2. 31. Древнегерманская марка. (Відповідь Фюстель-де-Куланж) - Юрид. Вестн. 1886, кн. 4 [отд. Отт.]. 32. Криза в західних конституціях - BE. 1886, № 5. 33. Погляд на історію та сучасний стан місцевого самоврядування в Англії - Юрид. Вестн. 1836, кн. VI-VII. 34. У Сванетії - BE. 1886, № 8 і 9. 35. Походження приватного землеволодіння у Аллеманов - Юрид. Вестн. 1887, кн. I і II. 1887. 36. Погляд на історію російської дипломатії в Швеції. (На підставі даних Королівського Архіву в Стокгольмі) - Юрид. Вестн. 1887, кн. V. 37. Секуляризація монастирської власності в Англії - РМ. 1888, кн. 1 і 2.1888. 38. Пшави. (Етнографічний нарис) - Юрид. Вестн. 1888, кн. II. 39. Родове пристрій Дагестану - Юрид. Вестн. 1888, кн. XII. 40. Early English Land Tenures, I. Mr. P. Vinogradoff's work - Law Quarterly Review, vol. IV, London. 1888, p. 266. 41. Сільська громада в Закавказзі - Юрид. Вестн. 1889, кн. VI. 1889, 42. Декларація прав людини і громадянина - Юрид. Вестн. 1889 р., кн. VIII. 43. Закон і звичай на Кавказі, т. I і І, М. 1890.1890. 44. Погляд на походження і розвиток сімейства і власності, С.-Пб. 1890. 45. Tableau des origines et de revolution de la famille et de la propriete, Stockholm. 1890. Є іспанська переклад, вид. 1913 46. Суспільний лад Англії в епоху республіки. С.-Пб. 1891.1891. 47. Modern Custom and Ancient Law in Russia, 1891 (лекції, читані в Оксфорді). 48. Родоначальники англійської радикалізму - РМ. 1892, кн. 1, 2 і 3.1892. 49. Праця, як джерело права власності на землі в Малоросії і на Україні. (Переклад з франц. Н. в'-ч) - Юрид. Вестн. 1892, кн. V-VI. 50. Політична доктрина Франції минулого століття - Юрид. Вестн. 1892, кн. XI. 51. Англоманія і амеріканофільство у Франції XVIII в. Нариси - BE. 1892, кн. 11 і 12. 52. Соціальне законодавство Конституанти - Збірник правознавства та суспільних знань. Праці Юрид. Заг., Сост. при Імп. Моск. Унів., Т. I, М. 1893.1893. 53. Перша постановка питання про загальному голосуванні - Збірник правознавства та суспільних знань. Праці Юрид. Заг., Сост. при Імп. Моск. Унів., Т. II, 1893 (?). 54. Coutume conteinporaine et loi ancienne Droit coutumier ossetien, eclaire par l'histoire comparee, Paris. 1893. Див вище, № 28. 55. Селянське господарство у Франції сто років тому. 1893, кн. 2,3 і 4. 56. Робочий питання у Франції напередодні Революції - РМ. 1893, кн. 11. 57. Два парламенту. Уривок з історії пуританських рухів в Англії - РБог. 1894, кн. 2 і 3.1894. 58. Кондорсе (1743-1794). Характеристика - BE. 1894, кн. 3 і 4. 59. Нарис походження і розвитку сім'ї та власності. Лекції, читані в Стокгольмському Університеті. Переклад з французької М. Іолшіна. (Популярно-наукова бібліотека Ф. Павленкова), С.-Пб. 1895,8 °; вид. 2-е, С.-Пб. 1896, 8 °. 1895. 60. Походження сучасної демократії, т. I, II, III, М. 1895, т. IV, М. 1897, 8 °. Видання К. Т. Солдатенкова. 61. I dispacci degli ambasciatori Veneti alia corte di Francia, Torino. 1895. 62. Молодість Бежамена Констана. Нариси - BE. 1895, кн. 4 і 5. 64. Англійська Пугачовщина - РМ. 1895. 64. Нове видання книги Маурера. ("Einleitung zur Geschichte der Mark-Hof-Dorf-und Stadt-Verfassung und der offentlichen Gewalt") - PM. 1896, кн. 7.1896. 65. Питання про розміри селянської власності до Революції і про те, в чиї руки перейшла маса конфіскованих у церкви 'Земель - РМ. 1896, кн. 8. 66. Місяць в Сицилії. (Нариси) - BE. 1896, кн. 10. 66 a. Le passage historique de la propriete collective a la propriete individuelle. (Extrait du tome II des Annales de l'lnstitut International de sociologie), Paris. 1896. 67. Нове твір про повстання Уота Тайлора в Англії - РМ. 1897, кн. 5.1897. 68. Le regime economique de la Russie, Paris. 1898,8 (Bibliotheque sociologique internationale, tome XIV). 1898. 69. Еволюція економічного ладу і її поділ на періоди - Освіта 1898, кн. 7-8. 70. А. Есмен, Основні початку державного права. Переклад з французької Н. Кончевской під редакцією і з передмовою М. М. Ковалевського. Видання К. Т. Солдатенкова, т. I-II, М. 1898-1899,8 °. 71. Економічне зростання Європи до виникнення капіталістичного господарства, т. I, М. 1898, 730 стор, 8 °; т. II, М. 1900, 8 °, 998 стор; т. Ill, М. 1903, 8 °. Вид. К. Т. Солдатенкова. 72. Короткий огляд економічної еволюції і її підрозділи на періоди. Переклад з французької В. Палеолог; С.-Пб. 1899,12 °. 1899. 73. Розвиток народного господарства в Західній Європі. Публічні лекції, читані в Брюссельському Університеті, С.-Пб. 1899, 8 °, вид. Ф. Павленкова; 2 видання. 74. Походження сучасної демократії. Вид. 2-е, т. I, ч. 3 і 4, М. 1899; т. I, ч. 1 і 2, М. 1901,8 °. 75. Morale sociale. Lecons, professees au College libre des sciences sociales par G. Порівняльно-історичне правознавство та його ставлення до соціології. Методи порівняльного вивчення права - Збірник з суспільно-юридичних наук. Под ред. проф. Ю.С. Гамбарова, вип. I, С.-Пб. 1899. 77. Економічний лад Росії. (Переклад з французької), С.-Пб. Видання П. Сойкина (Бібліотека Наукового Огляду), 1899, 8 °. 78. Економічний лад Росії. Переклад з французької, С.-Пб. 1900. (Додаток до Наукове огляд 1899 р., № 5). Видання А. Єрмолаєва, 8 °. 79. Монтеск'є. Про дух законів, або про відносини, в яких закони повинні знаходитися до пристрою кожного правління ... Переклад з французької А. П. Горнфельда, зі вступною статтею М.М. Ковалевського, С.-Пб. 1900, 8а, Вид. Л.Ф. Пантелєєва. 1900. 80. Міжнародна Школа Паризької Виставки. (Лекція, прочитана 13 жовтня н.с. в Парижі) - РВед. 1900 р., № 295 і 300 [отд. Отт., М. 1900,8 °]. 81. Die okonomische Entwickelung Europas bis zum Beginn der kapi-talistischen Wirthschaftsform, Berlin, В. 1,1901; В. II, 1902; В. Ill, 1905; В. IV, 1909; В. V, 1911; В. VI, 1913; В. VII, 1914. Вид. Prager'a. 1901. 82. Russian political institutions. The growth and development of these institutions from the beginnings of Russian history to the present time Chicago. 1902,8 °. 1902. 83. Rozwoj stosunkow ekonomicznych w Zachodney Europie, Warszawa. 1902,12 °. (Biblioteka samoksztalcenia, 1902, № 9-11). 84. Теорія запозичення Тарда, М. 1903,8 °. 1903. 85. Institutions politiques de la Russie. Naissance et developpement de ces institutions desle commencement de l'histoire de Russie jusqu'a nos jours. Traduit de l'anglais par M-me Derocquigny, Paris. 1903,8 °. 86. Zarys poczatkow и rozwoju rodziny и wlasnosci. (Wykladyw Uniwersytecie Stockholmskim). Przeklad z francuskiego Marji Gomo-linskiej, Warszawa. 1903,8 °. 87. Ю.С. Гамбаров M.M. Ковалевський, Російська Вища Школа суспільних наук у Парижі. Вид. Тов. «Науки і Життя» Ростов н. Д., 1903, 8 °. 88. Про завдання Школи громадських Наук - Вестн. Воспит. 1903 [отд. Отт., М. 1903, 8 °]. 89. Early Slavonic Law - Law Quarterly Review, vol. XIX, London. 1903, p. 76-83. 90. Етнографія і соціологія - Вестн. Воспит. 1904 [отд. Отт., М. 1904,8 °]. 1904. 91. Походження дрібної селянської власності у Франції, С.-Пб. 1905.1905. 92. Сучасні соціологи, С.-Пб. 1905. Видання Л. Ф. Пантелєєва, 8 °. 93. Родовий побут в сьогоденні, недавньому і віддаленому минулому. Досвід в області порівняльної етнографії та історії права. Вип. I-II. Прилож. до журн. «Вісник і Бібліотека самоосвіти» за берез. і березні 1905 (Брокгауз і Ефрон, Бібліотека самоосвіти), С.-Пб. 1905, 8 °. 94. Робочий питання у Франції напередодні Революції. (Бібліотека Марії Малих, № 53), С.-Пб. 1905,160, 56 стр. 95. Загальний хід розвитку політичної думки в другій половині XIX століття. (Загальна бібліотека Т.Ф. Львовича), С.-Пб. 1905.8 °. 96. Російська Вища Школа суспільних наук у Парижі. Лекції професорів. Видання Т.Ф. Львовича, С.-Пб. 1905. Редакція М. М. Ковалевського, його ж передмова статті: «Соціальна доктрина Спенсера», «Вихідні моменти в розвитку капіталістичного господарства» та «Погляд на загальний хід розвитку політичної думки в другій половині XIX століття». 97. Дійсна природа Державної Думи. Доповідь, прочитаний на засіданні Харківського Юридичного Товариства 11 верес. 1905 р. - Тр. Юрид. Заг. при Імп. Харк. Унів. 1905 [отд. Отт., Харк. 1905,8 °]. 98. Вчення про особисті права - РМ. 1905, кн. 4. 99. Політичні доктрини протестантизму у Франції - РМ. 1905, кн. 10. 100. Представництво майн не їсти представництво населення - Право 1905, стор 2835-2842. 101. Від прямого народоправства до представницького і від патріархальної монархії до парламентаризму. Зростання держави та її відображення в історії політичних вчень. Т. I, І, III, М. 1906,8 °. Вид. І. Д. Ситіна. 1906. 102. Політична програма нового Союзу народного благоденства. Нарис, С.-Пб. 1906, 8 °. 103. Національне питання і рівність підданих перед законом. Книговидавництво Правда, № 6, Варшава. 1906,16 °, 13 стр. 104. Kwestya robotnicza we Francyi w przededniu Rewolucyi, Warszawa. 1906,8 °. 105. La crise Russe, 1906. 106. Вчення про особисті права, М. 1906. 107. Російська конституція. (Політична бібліотека «Бір-жерих Ведомостей». Безкоштовний додаток до «Біржовим Відомостям» другого видання, вип. 5-6-й). I. Свободи, С.-Пб. 1906,16 °. 108. Що таке Парламент? (Бібліотека самоосвіти, 1906, вип. 2). Видання Брокгауза-Ефрона, С.-Пб. 1906, 8 °, 41 стр. 109. Рец. на соч.: 3. Авалов, Приєднання Грузії до Росії. С.-Пб. 1906 і його ж, Децентралізація і самоврядування у Франції, С.-Пб. 1905 - BE. 1907, № 3.1907. 110. Загальне конституційне право. Лекції, читані в С.-Петербурзькому Політехнікумі 1907-1908. Вид. студ. Н. П-ма (на правах рукопису), С.-Пб. 1908,8 °. 1908. 110а. «Руська Правда» Пестеля - Мін. 1908, № 1, стор 1-19. 111. Передмову до книги І. І. Янжула: Як англійці критикують свої державні витрати. Ліверпульська асоціація фінансових реформ. Вид. 2-е, С.-Пб. 1908. 112. Олександр Іванович Чупров (За особистих спогадів) - BE. 1908, кн. 4. 113. Портсмут - BE. 1908, кн. 6. 114. Портофранко у Владивостоці - BE. 1909, № 1.1909. 115. Громадське землеволодіння на Заході - ibid., № 3. 116. Чи застарів Гоголь - ibid., № 4. 117. Причини збезземелення селян в Англії - ibid., № 4. 118. Два життя - ibid., № 6 і 7. 119. До оцінки недавніх подій в Туреччині - ibid., № 6. 120. Порівняльна історія релігій, як предмета викладання - ibid., № 8. 121. Як вирішено був на Заході єврейське питання - ibid., № 9. 122. Мільтон, як поборник народного самодержавства і автономії особистості - ibid., № 11 і 12. 123. Огляд російської літератури з державознавства - ibid., № 12. 124. La France economique et sociale a la veille de la Revolution, 2 томи, Paris. 1909-1911. 125. Соціологія. Т. I: Соціологія і конкретні науки про суспільство. Т. І: Генетична соціологія, С.-Пб. 1910, 8 °. 1910. 126. Як вирішено був на Заході єврейське питання, М. 1910,16 °. 127. Суперечка про сільській громаді в Комісії Державної Ради - BE. 1910, кн. 1 і 3. 128. Московський Університет наприкінці 70-х і початку 80-х років минулого століття. Особисті спогади - ibid., Кн. 5. 129. Долі общинного землеволодіння в нашій Верхньої Палаті - ibid., Кн. 6. 130. Фінляндський питання - ibid., Кн. 7. 131. З Виставки - ibid., Кн. 10. 132. Сергій Андрійович Муромцев. Досвід його характеристики - ibid., Кн. 11. 133. Дмитро Андрійович Леонова - ibid., Кн. 12. 134. Баденський період життя Тургенєва - Ювілейний Збірник Літературного Фонду. 1859-1909, С-Пб. 1910. 135. Необхідність загальноосвітніх Вищих Курсів ... (До відкриття Вищих Курсів в будівлі Біологічної Лабораторії П.Ф. Лесгафта), С.-Пб. 1911,8 °. 1911. 136. Значення робіт В. І. Сергійовича для порівняльної історії держави - BE. 1911, кн. 1. 137. Земство в шести губерніях Західного краю - ibid., Кн. 3. 138. Минуле і сьогодення 87-й статті - ibid., Кн. 4. 139. Минуле і сьогодення селянського землеустрою - ibid., Кн. 5. 140. Знаменитий французький юрист Дарест - ibid., Кн. 5. 141. Нариси соціального побуту Франції - ibid., Кн. 6, 7, 8,10, 11 і 12. 142. В. О. Ключевський (некр.) - ibid., Кн. 7. 143. Вища жіноча освіта - ibid., Кн. 6. 144. Історія Великобританії - Енциклопедичний Словник бр. Гранат і К0, т. VIII і IX [отд. Отт., С.-Пб. 1912,739 стор]. 1912. 145. Походження сучасної демократії. Вид. 3-є, Кнігоізд-ва «Просвіта», т. 1,1912,8 °. 146. Походження дрібної селянської власності у Франції, С.-Пб. 1912, 8 °, 191 стор (у продаж не випущено). 147. Соціальне законодавство Державної Думи третього скликання - BE. 1912, кн. 1. 148. Прогрес - ibid., Кн. 2. 149. Рівноправність у Фінляндії - ibid., Кн. 2. 150. Початок Російсько-Англійського зближення - ibid., Кн. 3. 151. Наївний цинізм - ibid., Кн. 4. 152. Законодавчі запозичення і пристосування - ibid., Кн. 5. 153. Іван Петрович Іванюков. Досвід характеристики - ibid., Кн. 5. 154. Герцен і визвольний рух на Заході - ibid., Кн. 6. 155. 1812-й рік - ibid., Кн. 7. -156. Дві смерті. Фредерік Пассі. Анатоль Леруа-Больє - ibid., Кн. 7. 157. Визвольний рух на Балканах - ibid., Кн. 11. 158. Як виникла конституція Французької республіки - ibid., Кн. 12. 159. Доля Балкан - BE. 1913, кн. 1.1913. 160. Перше зібрання творів Лопе-де-Вега російською мовою - ibid., Кн. 3. 161. Н.К. Михайлівський, як соціолог - ibid., Кн. 4. 162. Похід Верхньої Палати проти судна-присяжних - ibid., Кн. 5. 163. Чи можна вважати Толстого продовжувачем Руссо? - Ibid., Кн. 6. 164. Дві смерті - ibid., Кн. 6. 165. Сучасні французькі соціологи - ibid., Кн. 7. 166. П. А. Столипін і об'єднане дворянство - ibid., Кн. 10. 167. Об'єднане дворянство і свобода друку - ibid., Кн. 11. 168. Есмен - ibid., Кн. 11. 169. Вірменська питання - ibid., Кн. 12. 170. Пам'яті В. Ф. Міллера - ibid., Кн. 12, стр. 360-367. ' 171. La Russie Sociale, 1914.1914. 172. Чим Росія зобов'язана Союзу об'єднаного дворянства, С.-Пб. 1914, 8 °, 74 стр. 173. Відокремлення дозволених і недозволених дій, - у виданні «Нові ідеї в соціології», сборн. 4-й, 1914 р. 174. Є.В. Де Роберти. Поняття розуму і закони Всесвіту. Переклад з французької С. Златковскій, під редакцією автора, з передмовою проф. М. Ковалевського, Пгр. 1914,97 стор 175. Тіні минулого - BE. 1914, кн. 1. 176. За кордоном. З листування російських діячів за кордоном: Герцена, Лаврова і Тургенєва - ibid., Кн. 3. 177. Рятівний гальмо або згубна загата? - Ibid., Кн. 4. 178. Пам'яті Петра Петровича Семенова - ibid., Кн. 4. 179. Чи правий Державна Рада, відхиляючи постатейний розгляд проекту про волосному земському управлінні - ibid., Кн. 6. 180. Франція епохи Відродження - ibid., Кн. 7. 181. Конфлікт Палат через закон про державну розпису - ibid., Кн. 7. 182. До питання і реформу міського самоврядування - ibid., Кн. 8. 183. Долі соціології в перші 15 років XIX століття - у виданні «Історія нашого часу». Вид. бр. Гранат, вип. 27 і 28, - 1914-1915. 184. Походження сім'ї, роду, племені, власності, держави і релігії - у книзі «Підсумки Науки». Вид. «Мир», вип. XXIX, XXX і XXXI, М. 1914-1915, 8 °. 185. Граф С.Ю. Вітте - BE. 1915, кн. 4.1915. 186. Германці проти англійців - ibid., Кн. 5. 187. Є.В. Де-Роберти (некр.) - ibid., Кн. 5. 188. Вірменська питання - ibid., Кн. 6. 189. Масонство в часи Катерини - ibid., Кн. 9. 190. Боротьба німецького впливу з французьким наприкінці XVIII і в першій половині XIX століття - ibid., Кн. 10. 191. Шеллінгіанство і гегельянці в Росії - ibid., Кн. 11. 192. Філософське розуміння доль російського минулого мислителями та письменниками 30-х і 40-х років - ibid., Кн. 12. 193. До стоп'ятдесятирічний ювілею Вільного Економічного Товариства - ibid., Кн. 12. 194. Нариси з історії політичних установ Росії. Переклад А. Баумштейна, під ред. Є. Смирнова. Видання Глаголєва, С.-Пб., s.a. 195. La fin d'une aristocratie, Turin, Bocca, s. a. 196. Д. І. Каченовський, Характеристика Д. І. Каченовський у зв'язку з особистими про нього спогадами. Повідомлення в урочистому засіданні Харківського Юридичного Товариства Харків, sa, 8 °. 197. Etudes sur le droit coutumier russe - Nouv. Revue historique de droit. 198. Про Венеціанської колонії Тана біля теперішнього Азова - Тр. Археол. З'їзду в Одесі в 1884 р. Крім того, М. М. Ковалевський співпрацював в Лондонському Archaeological Review, вид. Гома і Нота; заснував газету «Країна» у лютому 1909 р., видавав, з 1909 р., «Вісник Європи»; співпрацював в «Біржових відомостях»; був одним з редакторів 7-го видання «Енциклопедичного словника» Товариства братів Гранат.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Імператорської Академії наук * Матеріали для біографічного словника дійсних членів " |
||
|
||