Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельне право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право ( курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоАдміністративне право України → 
« Попередня Наступна »
Шпаргалки з адміністративного права України. 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

7. Джерела адміністративного права.


В юридичній літературі під джерелом адміністративного права розуміють зовнішню форму вираження його норм. Відомо, що за своїм змістом адміністративно-правова норма відрізняється від норм інших галузей права тим, що регулює відносини управлінського характеру. Нормами адміністративного права визначаються межі відповідного поведенід органів виконавчої влади, їх службовців, громадян, а також громадських організацій (їхніх органів) у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності держави. За допомогою адміністративно-правових норм органи управління, державні службовці, громадяни, громадські організації наділяються певними повноваженнями. У цих нормах встановлюються також гарантії реалізації прав і дотримання обов'язків. Таким чином, завдяки дії адміністративно-правових норм створюється певний правовий режим управлінської діяльності.
Адміністративно-правові норми містяться безпосередньо в Конституції, законодавчих актах, нормативних наказах, постановах уряду, рішеннях місцевих рад, в інших нормативних актах державних органів. До джерел адміністративного права належать не тільки самі нормативні акти державних органів, а й затверджені цими актами кодекси, статути, правила і т.п., що регулюють управлінську діяльність.
Таким чином, джерело адміністративного права - акт правотворчості органу державної влади або управління, що складається з адміністративно-правових норм або навіть з одного правила поведінки і регулює виконавчо-розпорядчу діяльність. Ясла акт охоплює поряд з нормами адміністративного права норми інших галузей права (фінансового, цивільного та ін), то для адміністративного права він буде джерелом лише в частині, що як би наповнена адміністративно-правовими нормами.
Кожен джерело адміністративного права відрізняється від інших своїми особливостями, обумовленими цільовою спрямованістю і змістом норм, його складових; їх юридичною силою, масштабом функціонування (дії). Він може бути загальної і локальної дії, обов'язковим для виконання всіма органами управління й об'єктами, незалежно від підпорядкованості або тільки підприємствами, установами, посадовими особами, підвідомчими органу, який видав акт. У систему джерел адміністративного права включені нормативні акти, що діють не тільки в межах України, а й регулюють роботу українських установ за кордоном. Щодо адміністративно-територіального устрою республіки можуть існувати джерела, які діють в рамках області, району, міста і т.д.
Специфіка джерел адміністративного права визначається і їх впорядкованістю, що відбиває, в свою чергу, дія принципу централізму, складовою частиною якого є обов'язковість рішень вищих органів для нижчестоящих. Упорядкованість джерел виражається в наступному:
а) всі вони засновані на нормах Конституції і законів, що мають юридичну силу;
б) джерела - нормативні акти органів державної влади всіх ланок служать юридичною базою для джерел - нормативних актів, що приймаються нижчими органами виконавчої влади;
в) джерела - нормативні акти вищих органів виконавчої влади відрізняються великим масштабом дії, чим аналогічні акти нижчих органів;
г) джерела - нормативні акти галузевого (відомчого) характеру грунтуються на джерелах загального характеру.
Враховуючи різноманітність джерел адміністративного права, доцільно розділити їх на такі види:
1. Конституція України (Основний Закон).
2. Законодавчі акти України:
- закони України - Закон України «Про освіту» (від 23.03.96) та ін
- кодекси, положення, статути та інші кодифіковані акти управлінського характеру - Кодекс України про адміністративні правопорушення та ін
3. Постанови Верховної Ради України, що містять адміністративно-правові норми організаційно-правового характеру: Положення про паспорт громадянина України (від 02.09.93 р.).
4. Укази і розпорядження Президента України - Положення про міністерство юстиції України (від 02.08.93 р.).
5. Нормативні акти органів виконавчої влади України:
- нормативні постанови до розпоряджень Кабінету Міністрів України;
- положення, статути, правила, інструкції, інші акти, затверджені Кабінетом Міністрів України - Положення про порядок легалізації об'єднань громадян (від 26.02.93 р.);
- нормативні накази, інструкції керівників міністерств, державних комітетів та відомств України.
6. Нормативні накази керівників державних підприємств, об'єднань, установ і організацій.
7. Нормативні акти місцевих Рад, їх виконавчих органів (рішення, що передбачають у разі їх порушення адміністративну відповідальність та ін.)
8. Розпорядження місцевих державних адміністрацій (їх голів).
9. Міжурядові угоди України з іншими державами та міжнародно-правові акти, ратифіковані і визнані нашою державою.
10. Акти Конституційного Суду України (рішення про відповідність Конституції України постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в закладах охорони здоров'я та вищих медичних навчальних закладах»).
Особливе місце в системі джерел адміністративного права займають нормативні акти, що регулюють адміністративну відповідальність. Це - Кодекс України про адміністративні правопорушення, законодавчі акти України. Дані акти в комплексі спрямовані на охорону державного і громадського порядку, державного і колективного майна, прав і свобод громадян, встановленого порядку управління, а також прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій. Їх реалізація забезпечує зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги прав, честі і гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 7. Джерела адміністративного права. "
  1. 1. Поняття адміністративного права, його предмет.2. Метод адміністративного права.3. Джерела адміністративного права.4. Система адміністративного права.5. Співвідношення адміністративного права з суміжними галузями права.
    1. Поняття адміністративного права, його предмет.2. Метод адміністративного права.3. Джерела адміністративного права.4. Система адміністративного права.5. Співвідношення адміністративного права з суміжними галузями
  2. 3. Джерела адміністративного права
    це органи законодавець-ної та виконавчої влади, що містять адміністративно-правові норми, які регулюють суспільні відносини у сфері (управлен-чеський діяльності) виконавчої влади. До них відносяться: 1. Конституція Російської Федерації 2. Федеральний конституційний закон і федеральний закон, Ко-декс про адміністративні правопорушення, федеральний конститу-ційний закон "Про
  3. 8. Рекомендувалося ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ" Адміністративне право України "
    Спеціальна література: 1. Альохін А.П., Козлов Ю.М., Кармолицкий А.А. Адміністратив ве право РФ. Підручник. - М., 1998. 2. Атаманчук Г.В. Теорія державного управління. Курс лек цій. - М., 1997. 3. Авер'янов Б.В. Функції та організаційна структура органу державного управління. - К, 1984. 4. Авер'янов В.Б. Апарат державного управління: содер жание діяльності та організаційні
  4. Адміністративні стягнення
    1. Поняття і види адміністративного стягнення. 2. Загальна характеристика адміністративного стягнення. 1. Адміністративне стягнення - це міра відповідальності за ад-міністратівного правопорушення, що застосовується до обличчя, яке здійснило дане правопорушення, в встановленому законом порядку. Мета адміністративного стягнення (ст. 23) 1. виховання особи, яка вчинила адміністративне право-шення, в
  5. 5. Вічний інтерес, вічні суперечки Іван Грозний і Петро Великий
    Особистість і діяльність царя Івана IV Грозного викликала і донині викликає в істориків вкрай суперечливі оцінки. Багато в чому це пояснюється складністю самого історичного матеріалу. Правління Івана Васильовича (1547-1584) вмістило в себе розвиток російської централізованої держави, великі адміністративні реформи і страшний терор опричнини, перемоги над Казанським і Астраханським
  6. 2.Самодержавіе і самодержці
    дореволюційних історикам писати про царів, імператорів було складно не тільки в силу того, що самодержавство було фактором реальної дійсності, але і з суб'єктивної точки зору - теж, т. к. вільно чи мимоволі вони перебували в рамках загальних уявлень того часу і про самодержця, і про самодержавство. Самодержавство тоді не могло ще бути предметом наукового аналізу, для цього воно повинно було
  7. 9. Реформи і контрреформи в X IX столітті
    Розвиток Росії в XIX столітті йшов в зіткненні кількох альтернативних варіантів: збереження кріпосницьких порядків (застій, стагнація) ; реформування країни шляхом скасування кріпосного права, введення буржуазних свобод, конституційного обмеження самодержавства («революція згори»); революційний переворот силами демократичної інтелігенції при опорі на соціальний протест пригноблених мас або
  8. 2. Революція 1905-1907 рр..
    Так що ж таке революція? Яке її вплив на життя суспільства? Сучасне, на наш погляд, досить змістовне визначення революції як суспільно-історічес-кого феномена дано в філософській праці М.Л. Тузова «Революція і історія» (Казань, 1991). Виходячи з досягнутого у вітчизняній і зарубіжній революціологіі і враховуючи наявні різночитання у визначенні революції, автор під
  9. 3. Початок II російської революції. лютого 1917
    Перебудова нашої історичної науки в світлі нових можливостей для історичних досліджень дала чимало підстав для критичної оцінки праць радянських істориків з названої проблеми. Визначився цілий ряд «білих плям», догматичних уявлень і застарілих схем, низький теоретичний рівень багатьох робіт, прагнення згладити гострі кути в історії другої російської революції. Було б
  10. 4. Становлення адміністративно-командної системи і режиму особистої влади І В. Сталіна
    Відмова від економічних методів господарювання, від практики госпрозрахунку означав поворот до адміністративно-командних методів управління. «Штурмові методи» будівництва нового суспільства, методи «кавалерійської атаки» криються не тільки в теоретичних прорахунках керівництва, квапливості Сталіна, бажанні досягти висот соціалізму одним ефективним стрибком. Корінь допущених деформацій лежить в повному