| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
КНИГА СЬОМА (Щ |
||
|
I 1. збирається представити належне дослідження про найкращому державному ладі необхідно насамперед точно встановити, яке життя заслуговує найбільшої переваги. Якщо це залишається нез'ясованим, то, звичайно, невідомо буде й те, який державний лад має бути визнаний найкращим. Адже ясно, що користуються найкращим державним ладом повинні під впливом навколишнього їх обстановки і жити найбільш щасливо, якщо цьому не перешкоджають будь несподівані випадковості. Тому й Слід насамперед дійти згоди щодо того, який спосіб життя, кажучи взагалі, є найбільш переважним, а потім вже вирішити питання, чи буде він одним і тим же або різним для всіх взагалі і для окремих людей. 2. Вважаючи, що в наших ексотеріческіх міркуваннях з достатньою повнотою викладається питання про найкращого життя, ми використовуємо їх і тепер. Справді, грунтуючись на зазначеному в них підрозділі, навряд чи хто став би сумніватися в тому, що існує три види благ: зовнішні, фізичні та духовпие; всі ці блага повинні бути в наявності у щасливих людей. Адже ніхто не назве щасливим того, хто не володіє, хоча б незначною мірою, мужністю, поміркованістю, справедливістю, розважливістю, хто боїться пролетающей мухи, хто не зупиняється ні перед якими, навіть самими крайніми, засобами, аби втамувати голод і спрагу, хто через шеляга готовий пожертвувати найближчими друзями, хто до такої міри нерассудітелен і схильний до омани, що уподібнюється дитині або божевільному. 3. Але між тим як на цей рахунок майже всі дійшли повного угоді, існує розбіжність по по- . воду розмірів і відносній цінності цих благ, І якщо володіння чеснотою навіть в незначній мірі люди визнають достатнім, то в своєму прагненні до багатства, власності, могутності, слави і тому подібному вони не знають ніяких меж . 4. Втім, і теоретичне міркування приводить, очевидно, до тих же самим висновкам. Зовнішні блага, як свого роду знаряддя - а всяка знаряддя придатне для якої-небудь певної мети, - мають межу; надлишок їх неминуче приносить власникам їх шкода або в усякому разі не приносить ніякої користі; всяке ж з духовних благ , чим більш має-у ся в надлишку, тим більше виявляється корисним, якщо взагалі можна допустити, що і вони представляють собою пе тільки прекрасне, але і корисне. Принаймні, ми скажемо, що, очевидно, вища досконалість предметів, порівнюваних в метою встановлення переваги одного з них над іншим, коштує в прямому відношенні до того відмінності між ними, яке 15 ми встановлюємо при дослідженні кожного з них, окремо взятого. Таким чином, якщо душа і сама по собі, і по відношенню до нас, людей , є більш цінною, ніж власність і тіло, то, звичайно, п найдосконаліше стан їх повинно бути в такому ж співвідношенні. Далі, все це, природно, бажано для душі, і все благомислячих люди 20 повинні їх бажати саме заради душі, а пе навпаки - душа заради них. 5. Отже, домовимося, що на частку кожного припадає стільки ж щастя, скільки чесноти і розуму і погодженої з ними діяльності; порукою нам в тому божество, яке щасливо і блаженно не завдяки якимось зовнішнім бла-25 гам, але саме по собі і завдяки притаманним його природі властивостями. 6. Нехай попередні міркування послужать передмовою до нашого дослідження. Чи не торкнутися їх зовсім було б нользя, хоча так само неможливо докладно розглянути всі пов'язані сюди питання - 40 це предмет особливої дисципліни. Поки будемо вважати міцно встановленим наступне: найкраще існування як для кожного окремо, так і взагалі для держав є те, при якому чеснота на-1324а стільки забезпечена зовнішніми благами, що внаслідок цього виявляється можливим вступати до своєї діяльності відповідно до вимог чесноти. Заперечення, які можуть бути приведені проти цього [положення], ми в сьогоденні міркуванні залишимо осторонь і розглянемо їх згодом - на той випадок, якщо когось ие переконають наведені вище доводи.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "КНИГА СЬОМА (Щ" |
||
|
||