Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоТеорія держави і права → 
« Попередня Наступна »
ОНЮА. Шпагралка по праву України 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

Конституційний Суд України, його завдання та функції


Статус Конституційного Суду України визначається Конституції України та
Законом України "Про Конституційний Суд України Конституційний суд України
є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, який вирішує питання
про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає
офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Завданням
Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції
України як Основного Закону держави на всій території України. Діяльність
Конституційного Суду України базується на принципах верховенства права,
незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і
всебічного розгляду справ та обґрунтованості винесених ним рішень.
Конституційний Суд України ухвалює рішення та дає висновки у справах щодо:
конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України,
актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів
Верховної Ради Автономної Республіки Крим; відповідності Конституції
України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів,
що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їхню
обов'язковість; додержання конституційної процедури розслідування і
розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку
імпічменту; офіційного тлумачення Конституції та законів України. Рішення й
висновки Конституційного Суду України з зазначених питань є обов'язковими
до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України
визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не
відповідають Конституції України. Конституційний Суд України не має
повноважень розглядати питання щодо законності актів органів державної
влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого
самоврядування. Конституційний Суд України складається з 18 суддів.
Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України
призначають по шість суддів Конституційного Суду України. Суддею
Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день
призначення досяг 40-річного віку, має вищу юридичну освіту і стаж роботи
за фахом не менш як 10 років, проживає в Україні протягом останніх 20 років
та володіє державною мовою. Суддя Конституційного Суду України
призначається на 9 років без права бути призначеним на повторний строк.
Закон України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р.
визначає: загальні положення щодо діяльності. статус суддів та гарантії
їхньої діяльності; порядок організації та діяльності Конституційного Суду;
процедуру конституційного впровадження.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Конституційний Суд України, його завдання та функції"
  1. Поняття і особливості принципів екологічного права
    Для кожної галузі права, у тому числі й для екологічного права, характерні свої принципи, на яких грунтується сукупність її правових приписів. Разом з тим кожна галузь враховує й загальні принципи права, але під кутом зору специфіки правового регулювання певних груп суспільних відносин. Саме ця специфіка визначає характер галузі права та сукупність її принципів. Екологічні відносини, які
  2. Тема 1. Поняття, місце і роль адміністративного права в системі права України
    Поняття адміністративного права. Історичний аспект виникнення і розвитку адміністративного права. Адміністративне право як наука, галузь права, навчальна дисципліна. Предмет і метод адміністративного права в контексті реформи адміністративного права. Роль адміністративного права у становленні і розвитку незалежної правової демократичної держави Україна. Основні напрямки реформи адміністративного
  3. II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
    1. Кабінет Міністрів України - вищий орган в системі органів виконавчої влади Кабінет Міністрів України, як уряд, очолює систему органів виконавчої влади, спрямовує і координує діяльність міністерств та інших органів виконавчої влади. Стратегічною метою реформування Кабінету Міністрів України є забезпечення максимально повного й точного втілення в життя конституційного статусу Кабінету
  4. III. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
    Діяльність держави, функціонування її управлінського апарату здійснюються через державну службу, яка є особливим інститутом сучасної держави. Державна служба - це спеціально організована професійна діяльність громадян з реалізації конституційних цілей і функцій держави. Система державної служби складається з інсти-туційних (правових, організаційних) і процесуальних структур, а також державних
  5. IV. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ТА СИСТЕМА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
    Існуюча організація територіального устрою та системи місцевого самоврядування має такі недоліки, що істотно впливають на ефективність управлінської діяльності: регіональний і місцевий рівень управління склався відповідно до системи адміністративно-територіального устрою України, яка була запроваджена на початку 30-х років в інтересах централізованого партійно-бюрократичного управління. У
  6. VII. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
    Адміністративна реформа - це вид політико-правової реформи, яка здійснюється у сфері виконавчої влади і торкається як її організаційної структури, функцій, кадрового забезпечення, так і взаємовідносин з місцевим самоврядуванням. 233 Принципи адміністративної реформи - це головні засади її проведення, які засновані на відповідній ідеології і політиці адміністративної реформи. У принципах
  7. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
    Глава 1. Оновлення суспільного призначення адміністративного права на засадах Конституції України Адміністративне право як самостійна галузь права у ретроспективному аспекті має давню історію, оскільки бере початок з XVIII століття. В усі часи воно так чи інакше пов'язувалось з публічною владою держави, з взаємодією її органів з громадянами та іншими учасниками суспільних відносин.
  8. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    Глава 6. Забезпечення прав і свобод громадян у сфері виконавчої влади - стратегічна - орієнтація розвитку і реформування ад- г міністративного законодавства Той факт, що виконавча влада, у порівнянні із законодавчою та судовою владами, найбільш наближена до забезпечення потреб людини і є тією владою, з якою особа має ті або інші контакти практично повсякденно, вимагає суттєвого
  9. 13. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
    Цивільні процесуальні правовідносини можуть виникнути тільки між носіями цивільних процесуальних прав і обов'язків у процесі здійснення правосуддя в цивільних справах, в цивільному судочинстві. Тому без суду, наділеного такими функціями, неможливі самі процесуальні правовідносини, тому суд і є обов'язковим суб'єктом усіх цивільних процесуальних правовідносин. Другим суб'єктом цивільних
  10. 14. Елементи цивільних процесуальних правовідносин (суб'єкти, об'єкти, зміст )
    Суб'єкти: Цивільні процесуальні правовідносини можуть виникнути тільки між носіями цивільних процесуальних прав і обов'язків у процесі здійснення правосуддя в цивільних справах, в цивільному судочинстві. Тому без суду, наділеного такими функціями, неможливі самі процесуальні правовідносини, тому суд і є обов'язковим суб'єктом усіх цивільних процесуальних правовідносин. Другим суб'єктом цивільних