| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
г) Контроль засвоєння у підручнику (КД) |
||
|
Правильно було б говорити про самоконтролі учням свого просування в навчанні за допомогою підручника. Засобом самоконтролю можуть бути тільки тести-сходи, відповідні цілі навчання. При цьому тестами-драбинами повинні охоплюватися всі УЕ предмета із заданою надійністю. У подальшому будь-які екзаменаційні процедури, поточні або підсумкові, проводяться тільки за тестами-сходах, що містяться в підручнику. Якщо в розпорядженні даного навчального предмета є різні збірники задач, то вони можуть використовуватися тільки в ході навчального процесу для тренінгу (освоєння), але не для іспиту, хоча б і відповідали за своїми параметрами мети навчання. Ця вимога позбавить учнів від педагогічних сюрпризів і пов'язаних з ними непотрібних екзаменаційних стресів. Контроль якості засвоєння - це частина дидактичного процесу і він повинен також протікати в можливо більш доброзичливою і делікатної здоров'я учня атмосфері. Учень повинен бути впевнений, що вивченого в підручнику достатньо для успішної здачі кваліфікаційного іспиту. Абсолютно недоречні для коректного навчально-виховного процесу риторичні запитання з приводу невалідний вторгнення в тест: «А якщо учню це зустрінеться в житті ...». Життя - не іспит, і, якщо учневі зустрінеться небудь неврахована підручником завдання того ж рівня, у нього буде можливість спокійно подумати над її вирішенням і пошукати її рішення в літературі. Хочеться також «розбомбити» приписувану великому А.В. Суворову приказку: «Важко в навчанні, легко в бою». При педагогічно правильній побудові навчального процесу має бути легко і в навчання, і в бою! Вищенаведена приказка - це методика педагогічно неосвічених капралів, безжально муштри і часто вбивають цієї муштрою своїх солдатів. Це методика, одобряемая настільки ж педагогічно неосвіченими генералами, які не вважають своїх солдатів людьми, а тому і не приймають в розрахунок їх розум і свідомість. Варто було б керуватися у всіх випадках навчання і тренування другий приказкою: «При розумному і усвідомленому засвоєнні легко і в навчання, і в бою!». 437 Bespalko1.qxd 28.02.2008 16:15 Page 4 * 8 В.П. Беспалько. Природосообразном ПЕДАГОГІКА 5. Варіанти застосування підручника в навчальному процесі Зауважте, що ми обговорюємо варіанти застосування підручника в навчальному процесі, тобто безпосередньо в класі, а не для домашньої роботи. Застосування підручника в останньому випадку не володіє особливою варіативністю - з ним просто працюють і отримують навчальний ефект відповідно закладеному в ньому дидактическому процесу. Стерильність традиційного підручника від слідів дидактичного процесу багато в чому пояснює низьку ефективність самостійної домашньої підготовки учнів (К1 = 0,3 - 0,5). Зовсім інша справа - використання підручника в навчальному процесі: тут учитель має вибір з кількох варіантів. Найбільш простий і хибний це: «Закрийте підручники, я буду пояснювати новий матеріал». Результат: К1 = 0,1 - 0,3. У будь-якому іншому варіанті (дідахографія, мала група, програмованого навчання) підручник завжди відкритий для самостійної роботи учня і специфічних вказівок вчителя, що враховують необхідні тимчасові поправки. Навіть традиційний підручник при кваліфікованої інтервенції вчителя (дідахогра-фія) може підняти ефективність навчального процесу в класі до 0,5 <К1 <0,7. Програмований же підручник гарантує досягнення будь, заздалегідь сформульованої діагностично мети. Існує думка, що вчитель повинен викладати в класі інформацію, не що у підручнику, і багато викладачів саме на це спрямовують свої зусилля при підготовці до занять. Вважається неприйнятним дотримуватися у своїх поясненнях нового матеріалу змісту підручника. Проходження такої думки нічого, крім перевантаження учнів, не створює в навчальному процесі і його слід всіляко уникати. У підручнику має міститися все, що учень повинен засвоїти, і завдання вчителя - забезпечити це засвоєння. 6. Дидактична класифікація підручників З попереднього викладу вже досить чітко вимальовується структура дидактично ідеального підручника. Очевидними також стають різного роду неповноцінні підручники і зовсім неучебнікі. Узагальненням всього сказаного про підручник є пропонована нижче дидактична класифікація підручників (див. рис. 30). 438 -е- Bespa.lko1.qxd 28.02.2008 16:15 Раді 4 * 9 Лекція № 13. Підручник Класифікація підручників Навчальна книга (1)
За целеполаганию З діагностично Без діагностично метою (2) цілі (3)
За змістом Дид. отраб. (4) Чи не відпрацьовані. (5) Дид. отраб. (6) Чи не відпрацьовані. (7)
За дід. Опр. Чи не опр. Опр. Чи не опр. Опр. Чи не опр. Опр. Чи не опр. Процесу 8 9 10 11 12 13 14 15 Рис. Як видно з малюнка, навчальні книги класифіковані за трьома підставами, що відображає повноцінно побудовану навчальну книгу: наявність діагностично поставленої мети; дидактична відпрацювання змісту навчання; визначеність процесу навчання , закладеного в підручник. Якщо в підручнику діагностично поставлена мета навчання, то вона повинна бути вказана в передмові до підручника (а ще краще винесена на його обкладинку) у термінах N - число УЕ у підручнику; в - ступінь абстракції викладу предмета , а - рівень засвоєння діяльності; т - ступінь автоматизації діяльності; \ | / - ступінь усвідомленості засвоєння предмета. Якщо зміст предмета дидактично відпрацьовано, то, по-перше, воно точно розкриває всі параметри мети навчання, і, по-друге, воно не надлишково щодо можливостей його вивчення за відведений за програмою час (ц. <= 1,5). Коефіцієнт перевантаження повинен бути зазначений у передмові. Нарешті, визначеність дидактичного процесу означає, що в підручнику заданий алгоритм функціонування, слідуючи якому учень опановує заданої метою навчання діяльністю та алгоритм керування, що дозволяє опановувати цією діяльністю оптимальним шляхом і гарантовано. Враховуючи названі ознаки, за якими виконана класифікація підручників, всі існуючі та майбутні підручники укладаються в наступні вісім «чистих» категорій (можливо незліченну число різних «сумішей»): 439 ВеБра1ко1.дхсС 28.02.2008 16:15 Раді 4 ^ В.П. Беспалько. Природосообразном ПЕДАГОГІКА 1) Підручник, що характеризується гілкою 1-2-4-8. Це найбільш повноцінний підручник, оскільки в ньому діагностично поставлена мета навчання; зміст предмета точно орієнтовано на мету і не надлишково; в підручнику міститься дидактичний процес, який гарантує досягнення мети навчання. За схемою 1-2-4-8 можуть (должни!) бути побудовані підручники для будь ступені освіти (початкова - аспірантура) і з кожного предмету (математика - література). На жаль, таких підручників поки немає ніде в світі, і їх поява поки не передбачається, оскільки ніхто поки не знає, що потрібно вимагати від авторів підручників. Може бути, коли-небудь «вчитель працьовитий» дістане з полиці мою книгу «Підручник. Теорія створення та застосування »(М.: Народна освіта, 2006) і його осінить, що причиною всіх його педагогічних« одиссей »є відсутність за його предмету цього підручника. І тоді, зібравшись з колегами, він уважно вивчить названу книжечку, і вони звернуться до авторів підручника з їх предмета і до видавництву «Просвещение» з вимогою дати їм повноцінний підручник за схемою 1-2-4-8. Але це станеться ще не скоро ... 2) Підручник, побудований за схемою 1-2-4-9, має істотний дефект: в ньому відсутня дидактичний процес, і підручник не гарантує засвоєння учням діагностично поставленої мети навчання. Але не треба засмучуватися і шукати винного у підготовці такого неповноцінного підручника: таких підручників у природі поки теж немає і з тих же причин. 3) Підручник за схемою 1-2-5-10 також не принесе гарантованого успіху в навчанні, так як в ньому нічого не зроблено, щоб привести зміст навчання у відповідність з діагностично поставленої метою навчання: він може бути перевантаженим, переускладнений (в) і не забезпечувати необхідною усвідомленості (\ | /) засвоєння. 4) У підручнику 1-2-5-11 є відразу два дефекту: в ньому невпорядковані зміст навчання і не міститься дидактичний процес, відповідальний за його засвоєння учням. 5) У підручнику за схемою 1-3-6-12 не визначена мета його створення, тому учень відразу ж втрачає один з мотивів навчальної праці: безцільно трудитися може тільки дебіл. Підручники, побудовані за схемами 13, 14 і 15, мають цілком очевидні дидактичні дефекти. Використання подібних 440 Bespalko1.qxd 28.02.2008 16:15 Page 4 ^ Лекція № 13. Підручник підручників характерно для традиційної освіти, чим і пояснюється величезною мірою його низька ефективність. 7. Якість підручника Перш за все необхідно ввести деякі показники дидактичного якості підручника, спираючись на які можна було б однозначно і впевнено судити про його придатності для використання в тому чи іншому навчальному закладі. Вихідною посилкою, очевидно, може послужити такий девіз: «Підручник повинен вчити!» Але як вчити? Він повинен вчити відповідно меті навчання. Мета при цьому повинна бути поставлена діагностично. Найбільш відповідними показниками в цьому сенсі є середній наведений бал і коефіцієнт ефективності заняття (див. Лекцію № 10). Середній наведений бал обчислюють за формулою: П = Хср - про після проведення природного випробування підручника в навчальному процесі. Це екстенсивний і дорогий процес визначення якості підручника. При коректному ж випробуванні підручника, крім підрахунку показника П, необхідно ще до експерименту переконатися у відсутності перевантаженості підручника; його складності, адекватної мети навчання по в; а після експерименту переконатися в досягненні учнями ступеня автоматизації (Кт), передбаченої метою навчання. Крім безпосереднього, експериментального визначення якості підручника може бути запропонований опосередкований, аналітичний метод визначення якості підручника. Його можна отримати, трансформувавши з цією метою методику аналізу якості уроку (див. Лекцію № 10). Вихідним положенням для аналітичного підходу до визначення якості підручника є той безперечний факт, що для дидактичного успіху підручника в його змісті повинен бути закладений процес навчання, що забезпечує засвоєння змісту навчання з заданим якістю (Ка; Кт). Ця мета може бути досягнута, якщо для кожного 441 -е- ВеБраІкоІ.дхсІ 28.02.2008 16:15 Раді В.П. Беспалько. Природосообразном ПЕДАГОГІКА УЕ в підручнику буде передбачена адекватна навчальна процедура його засвоєння. Проробивши поелементний аналіз змісту підручника, можна знайти 5лп - сумарна кількість УЕ, для яких у підручнику є така навчальна процедура. Віднісши потім це число до загального числа УЕ в підручнику - К, можна аналітичним шляхом, ще до всякого навчання знайти коефіцієнт, що характеризує якість підручника: Кеф = 2ЛП / N. Дослідження показують, що Кеф практично збігається за своїм значенням з Ка, який виходить при тестуванні в експериментальній апробації підручника. Отже, по Кеф можна передбачити успіхи учнів у навчанні з даного підручника. 8. Паспорт підручника В даний час панування в нашій країні слабо регульованого ринку вчитель і учень стикаються з проблемою вибору найкращого за їх потребам підручника з тієї невпорядкованою маси, яка наводнює ринок. І вчитель, і учень в цьому випадку діють із закритими очима, оскільки зрозуміти, наскільки підручник поганий чи хороший, побіжно перегортаючи його сторінки, неможливо. На експериментування ж з підручником ні в того, ні в іншого немає ні часу, ні ресурсів. Щоб полегшити це завдання, нами розроблена спеціальна форма короткого опису властивостей підручника, яку ми назвали Паспорт підручника. Ось як ця форма виглядає. ПАСПОРТ УЧЕБНІКА_ (назва підручника) № Назва характеристики Описание характеристики 1 Параметри цілі навчання N =; в =; а =; Кт =; К \ | / = 2 Виховні цілі 3 Дидактичний обсяг о_ = 4 Час на навчання за програмою Тпр = годин 5 Розрахунковий час засвоєння Хмар = годин 6 Ступінь перевантаження І = 7 Алгоритм навчання (опорна теорія засвоєння) 8 Алгоритм управління (ведуча дидактична система) 9 Якість підручника Кеф = 10 Результати апробації підручника Хср =; с =; П =; Кт =; К \ | / =-о- 442 -О- Bespalko1.qxd 28.02.2008 16:15 Page 4 ^ 44 43 Лекція № 13. Підручник Паспорт підручника повинен публікуватися в передмові до підручника. Ми не можемо тут навести для прикладу паспорт реального шкільного підручника, оскільки в показану вище форму нема чого занести: вона буде порожньою. Нинішні шкільні підручники створюються їх авторами з натхнення і без будь-якої педагогіки. І це парадоксальне положення речей буде продовжуватись до тих пір, поки керівництво народною освітою не зрозуміє, що підручники, як будь масовий продукт, повинні проводитися не кустарями-одинаками, а на сучасних, добре оснащених технікою та кваліфікованими кадрами підприємствах. До того ніякі зусилля отримати педагогічно повноцінний підручник не увінчаються успіхом. З усього сказаного в цій лекції випливає загальний алгоритм побудови навчального тексту в підручнику: а) побудова логічної структури предмета; б) відбір числа навчальних елементів; в) призначення діагностично мети їх вивчення; г) розрахунок дидактичного обсягу підручника; д) розрахунок ступеня перевантаження підручника; е) формулювання навчального тексту; ж) формулювання операцій дидактичного процесу; з) експериментальна апробація підручника на посильность для учнів; і) експериментальна апробація підручника на гарантований-ність досягнення цілей навчання. -Е- ВеБра1ко1.дх <З 28.02.2008 16:15 Раді 4 ^ г4
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "г) Контроль засвоєння у підручнику (КД)" |
||
|
||