| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Концесійний договір. |
||
|
Одним з основних принципів діяльності, пов'язаної з наданням та отриманням концесій (концесійної діяльності) за статтями 407 та 408 Господарського кодексу України та ст. 2 Закону України "Про концесії" від 16 липня 1999 року є принцип здійснення такої діяльності в Україні на підставі концесійного договору, що укладається відповідно до законодавства України з концесіонерами, в тому числі іноземними інвесторами, Кабінетом Міністрів України чи уповноваженим ним органом державної влади або визначеними законом органами місцевого самоврядування. Договірний характер оформлення та здійснення концесійної діяльності закріплено розділом III Закону України "Про концесії", яким регулюються порядок та умови укладення концесійного договору, його суттєві умови та інші обов'язкові положення. Стаття 1 вказаного Закону України визначає договір концесії як договір, відповідно до якого уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (концесієдавець) надає на платній та строковій основі суб'єкту підприємницької діяльності (концесіонеру) право створити (побудувати) об'єкт концесії чи суттєво його поліпшити та (або) здійснювати його управління (експлуатацію) відповідно до даного Закону з метою задоволення громадських потреб. Моментом укладення договору концесії є день досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами його тексту, що характеризує цей договір як консенсуальний. Його істотні умови перелічені в ст. 10 Закону України "Про концесії", а саме: сторони договору; види діяльності, роботи, послуги, які виконуються за умовами договору; об'єкт концесії (склад і вартість майна або технічні і фінансові умови створення об'єкта концесії); умови надання земельної ділянки, якщо вона необхідна для здійснення концесійної діяльності; перелік видів діяльності, здійснення яких підлягає ліцензуванню; умови встановлення, зміни цін (тарифів) на виготовлені (надані) концесіонером товари (роботи, послуги); строк дії договору концесії, умови найму, використання праці працівників - громадян України; умови використання вітчизняних технологій, техніки, сировини, матеріалів; умови та обсяги поліпшення об'єкта концесії та порядок компенсації зазначених поліпшень; умови, розмір та порядок внесення концесійних платежів; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення об'єкта концесії та умови його повернення; відповідальність за виконання сторонами зобов'язань; страхування концесіонером об'єктів, взятих у концесію; порядок продовження і припинення дії договору; порядок вирішення спорів між сторонами. Пунктом 2 цієї ж статті встановлена можливість сторонам узгоджувати й інші умови, в тому числі ті, що передбачені спеціальними законами про концесійну діяльність в окремих сферах господарської діяльності. Умови договору, чинні на весь строк його дії навіть у разі встановлення законодавчими актами після його укладення правил, які погіршують становище концесіонера (п. 4 ст. 10 Закону України "Про концесії"). Підставами припинення дії концесійного договору законодавством визначені: 1) закінчення строку, на який його було укладено; 2) ліквідації концесіонера за рішенням суду, в тому числі у зв'язку з визнанням його банкрутом; 3) за погодженням сторін; 4) на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду (господарського суду) в разі невиконання сторонами своїх зобов'язань; 5) загибелі об'єкта концесії та з інших передбачених законами України підстав. У разі припинення дії договору концесії з перших трьох підстав його об'єкт обов'язково повертається концесієдавцю на визначених умовах. У разі погіршення стану об'єкта концесії або загибелі з вини концесіонера концесієдавець отримує від нього відшкодування збитків. Концесіонер отримує відшкодування витрат у разі поліпшення майна, отриманого в концесію чи створеного об'єкта на виконання умов концесійного договору, але лише в тій частині, що не була компенсована в результаті управління (експлуатації) об'єкта концесії. Закон України "Про концесії" зобов'язує концесієдавця визначити вітчизняного або іноземного суб'єкта господарювання як концесіонера за результатами концесійного конкурсу. Загальні положення щодо організації та проведення конкурсу теж закріплені в цьому Законі. Окрім того, його ст. 11 розділу II закріплює обов'язок вищого органу виконавчої влади України визначити порядок створення конкурсної комісії та проведення концесійного конкурсу. Цей порядок було введено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2000 року "Про затвердження Положення про проведення концесійного конкурсу та укладення концесійних договорів на об'єкти права державної та комунальної власності, які надаються в концесію" . За результатами роботи конкурсна комісія визначає переможця, з яким після прийняття рішення про надання концесії на об'єкт права державної власності Кабінетом Міністрів України, а на об'єкт комунальної власності - уповноваженим органом місцевого самоврядування, укладається концесійний договір. За національним законодавством у концесію можуть надаватись об'єкти права державної чи комунальної власності, які використовуються для здійснення господарської діяльності у сферах водопостачання, відведення та очищення стічних вод; надання послуг міським громадським транспортом; збирання та утилізації сміття; надання послуг, пов'язаних з постачанням тепла; будівництвом та експлуатацією автомобільних доріг, об'єктів дорожнього господарства, інших дорожніх споруд; будівництвом та експлуатацією шляхів сполучення і т. д. відповідно до ст. 3 Закону України "Про концесії". Об'єкти державної та комунальної власності надаються в концесію у вигляді цілісних майнових комплексів або їх систем; об'єктів незавершеного і законсервованого будівництва та спеціально збудованих відповідно до умов концесійного договору. Відносно збиткових і низькорентабельних об'єктів концесії, які мають важливе соціальне значення концесіонерам можуть бути надані дотації, компенсації та пільги. Порядок визначення таких об'єктів, а також умови надання дотацій, компенсацій та пільг встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 року "Про затвердження Порядку визначення об'єктів концесії, концесіонерам яких можуть надаватись пільги відносно концесійних платежів, дотацій, компенсацій та умов їх надання" . Після укладення договору концесії його сторони набувають взаємних прав та обов'язків, які зазначені в розділі IV вказаного Закону та власне концесійним договором. Так, концесієдавець має право здійснювати контроль за дотриманням концесіонером умов концесійного договору; надавати виключне право на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії, який зобов'язаний передати концесіонеру в стані та строки, передбачені договором концесії, та інші права та кореспондуючи їм обов'язки. Концесіонер має права на виключне здійснення господарської діяльності на основі об'єкта концесії, на продовження строку дії концесійного договору в разі виконання його умов, які він зобов'язаний виконувати, та інші права відповідно до законодавства та концесійного договору. Законом України "Про концесії" встановлено, що передача об'єктів у концесію не зумовлює перехід права власності на них, не припиняє права державної або комунальної власності на ці об'єкти. Після закінчення дії договору об'єкт концесії повертається власникові разом із майном, що було створене на виконання умов концесійного договору. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання концесійної діяльності" встановлено можливість, після закінчення строку дії договору концесії, прийняття рішення про приватизацію об'єкту концесії. У колишнього концесіонера виникає право викупу цього майна на визначених умовах приватизації, якщо ним у зв'язку з виконанням умов концесійного договору створений (побудований) цей об'єкт або здійснено його поліпшення. При цьому вартість зроблених поліпшень повинна становити 25 відсотків вартості майна на час приватизації. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Концесійний договір." |
||
|
||