Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоСудова бухгалтерія України → 
« Попередня Наступна »
Камлик М. І.. Судова бухгалтерія. Підручник.- К.: Атіка,.2000-336с., .200 - перейти до змісту підручника

кореспонденцією рахунків

, а рахунки, що беруть участь у цьому взаємозв'язку,- кореспондуючими.
Кореспонденція рахунків позначається у рахунках відповідним записом - проводкою, яка може бути простою і складною. При простій проводці між собою пов'язані два рахунки, тобто операція відображається на дебеті одного і кредиті другого рахунку. Складним записом є такий, при якому дебетується два або кілька рахунків, а кредитується один або навпаки. При цьому повинен зберігатися принцип подвійного запису, тобто загальна сума на одному боці кількох рахунків повинна дорівнювати сумі, записаній на протилежному боці кореспондуючого рахунку.
Наведемо приклад складної проводки.
З поточного рахунку підприємства перераховано в погашення заборгованості постачальникам 1,6 млн. грн. та в погашення заборгованості банку по позиках - 0,7 млн. грн. Складна проводка має такий вигляд:
Дебет «Розрахунки з постачальниками» - 1,6 млн. грн.
Дебет «Короткострокові позики» - 0,7 млн. грн.
Кредит «Поточний рахунок» - 2,3 млн. грн.
Усі записи по дебету і кредиту бухгалтерських рахунків щомісячно сумуються. Підсумки записів називаються оборотами по рахунках бухгалтерського обліку.
Бухгалтерські записи, незалежно від змісту господарських операцій, ведуться в хронологічній послідовності в спеціальних реєстраційних журналах. Далі здійснюється економічне групування господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, тобто систематизація записів.
Рахунки бухгалтерського обліку, які містять загальні дані про різні активи господарства, власний капітал та зобов'язання, тобто їх джерела, називаються синтетичними. Дані у таких рахунках мають грошовий вираз і не дають певного уявлення про кількість матеріальних цінностей, їх
44
якість, структуру і характер заборгованості постачальникам, вони необхідні для управління господарською діяльністю, контролю за зберіганням матеріальних і грошових коштів та за діяльністю матеріально відповідальних осіб. Детальні відомості про рух і стан кожного конкретного об'єкта обліку можна одержати на підставі аналітичного обліку, зокрема аналітичних рахунків, які деталізують господарські операції у натурально-вартісному виразі. Наприклад, для синтетичного рахунку «Основні засоби» аналітичними можуть бути рахунки «Автомобіль ЗІЛ-130», «Споруда»; субрахунок «Сировина і матеріали» деталізується аналітичними рахунками «Сталь марки №», «Прокат», «Чавун марки №» і таке інше.
Аналітичний облік товарно-матеріальних цінностей ведеться на картках аналітичного (складського) обліку матеріально відповідальними особами. Аналітичний облік розрахунків з постачальниками ведеться бухгалтеріями підприємства в журналах або книгах.
Між синтетичними і аналітичними рахунками існує нерозривний зв'язок, який полягає в тому, що сума сальдо, сума оборотів по дебету, сума оборотів по кредиту всіх аналітичних рахунків відповідної групи повинні дорівнювати сальдо, сумі обороту по дебету і сумі обороту по кредиту синтетичного рахунку. Взаємозв'язок між синтетичними і аналітичними рахунками дає можливість здійснювати контроль за станом господарських засобів та джерел Ї? формування, дозволяє стежити за нормативами запасів сировини і матеріалів, витратою матеріальних запасів на виробництво, за додержанням фінансової, розрахункової та кредитної дисципліни підприємства.
Велике значення цей взаємозв'язок має для збереження матеріальних цінностей і грошових коштів. У діяльності правоохоронних та контролюючих органів по захисту майна підприємств від корисливих злочинів часто зустрічаються випадки, коли з метою приховування розкрадань матеріальних цінностей та інших зловживань матеріально відповідальні особи та обліковці не ведуть аналітичного обліку, посилаючись на будь-які причини. Виявляються такі зловживання за допомогою інвентаризації та відновлення аналітичного обліку.
Відсутність аналітичного обліку матеріальних цінностей або незабезпечення обліковцями взаємозв'язку між синтетичним і аналітичним обліком необхідно розглядати, з одного боку, як ознаку вчинення корисливих зловживань, а з другого - як причини, що сприяють вчиненню цих зловживань.
45
У бухгалтерському обліку використовується додаткове групування показників однорідних засобів та їх джерел у межах синтетичних рахунків - субрахунки. Субрахунок -це синтетичний рахунок другого порядку. Наприклад, по основному синтетичному рахунку «Виробничі запаси» можуть бути відкриті такі субрахунки: «Сировина і матеріали», «Куповані напівфабрикати», «Паливо», «Тара і тарні матеріали», «Будівельні матеріали» тощо. Субрахунки є проміжною ланкою між- синтетичними й аналітичними рахунками.
Для одержання зведених даних про величину оборотів і залишків на рахунках, а також для перевірки правильності і повноти записів облікових даних використовуються (залежно від форми бухгалтерського обліку) оборотні відомості, журнали-ордери, машинограми. Вони складаються на підставі синтетичних та аналітичних рахунків. Оборотні відомості, журнали-ордери та машинограми узагальнюють дані поточного обліку на бухгалтерських рахунках, встановлюють взаємозв'язок між рахунками і балансом.
Схему оборотної відомості у бухгалтерському обліку розглянемо на прикладі таблиці.
Таблиця 2
Оборотна відомість по рахунках синтетичного обліку за січень 2000 р., млн. грн. Найменування рахунку
Сальдо на 1 січня
Оборот за січень
Сальдо на 1 лютого
дебет
кредит
дебет
кредит
дебет
кредит
Основні засоби
40,5
-
2,7
-
43,2
-
Виробничі запаси
10,7
-
1,5
4,2
8,0
-
Виробництво
3,5
-
2,7
-
6,2
-
Каса
0,5
-
1,4
0,8
1,1
-
Рахунки у банках
15,8
-
-
4,3
11,5
-
Розрахунки з постачальниками
_
6,7
4,3
_
_
2,4
Статутний капітал
-
55,3
-
2,0
-'
57,3
Нерозподілений прибуток
_
9,0
1,0
2,3
-
10,3
Разом
71,0
71,0
13,6
13,6
70,0
70,0
46
Оборотна відомість по синтетичних рахунках є формою узагальнення даних поточного обліку, що використовується для перевірки записів на рахунках, складання балансу, а також для ознайомлення з господарською діяльністю підприємства.
Контроль за правильністю записів на синтетичних рахунках за допомогою оборотної відомості побудований на наявності таких трьох рівностей підсумків: початкового сальдо по дебету і кредиту, оборотів по дебету і кредиту за звітний місяць, а також кінцевого сальдо по дебету і кредиту (див. таблицю 2).
Рівність Підсумків початкового сальдо по дебету і кредиту обумовлена, з одного боку, сукупністю рахунків активу балансу, які мають дебетове сальдо і, з другого боку, сукупністю рахунків пасиву балансу, які мають кредитрве сальдо. Відомо, що в балансі підсумки активу і пасиву рівні завжди.
Рівність підсумків оборотів по дебету і кредиту за поточний місяць в оборотній відомості обумовлена застосуванням при відображенні господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку методу подвійного запису. Сума записів по дебету рахунків повинна дорівнювати сумі записів по кредиту.
Відсутність рівності оборотів по дебету і кредиту за підсумками оборотної відомості може свідчити як про помилки, викликані порушенням застосування методу подвійного запису, так і про ознаку можливих зловживань. З метою контролю за правильністю відображення операцій і виправлення помилки, а також для підтвердження або спростування відомостей про зловживання необхідно перевірити підсумки оборотної відомості і порівняти їх з підсумками реєстрації записів на синтетичних рахунках, а також з даними документів, на підставі яких зроблено ці записи.
Сальдо по оборотній відомості на початок наступного місяця використовують для заповнення нового балансу.
Оборотні відомості складаються також і за аналітичними рахунками.
Правильне використання в обліку тих чи інших рахунків, уміння аналізувати відображені на них господарські операції багато в чому залежить від чіткого уявлення про їх економічний зміст, призначення та структуру. Тому виникає необхідність в їх класифікації за різними ознаками.
За призначенням та структурою розрізняють рахунки для обліку господарських ресурсів та джерел їх формування і рахунки для обліку господарських процесів.
47
Серед рахунків, що відображають облік господарських засобів та їх джерел, виділяють основні та регулюючі.
Основні рахунки у свою чергу поділяються на інвентарні, грошові, рахунки капіталу та зобов 'язань, а також розрахункові.
Інвентарні рахунки призначені для обліку й контролю за станом і рухом матеріальних цінностей. По відношенню до балансу бувають тільки активними. Інвентарними є, наприклад, такі рахунки: «Основні засоби», «Виробничі запаси», «Товари» тощо.
За допомогою грошових рахунків здійснюється облік грошових коштів підприємства та контроль за їх рухом. Це, наприклад, рахунки «Каса», «Рахунки в банках» та інші. Грошові рахунки відображають готівку в касі підприємства та грошові кошти підприємства на рахунках у банку. Вони бувають тільки активними.
Рахунки капіталу та зобов'язань призначені для обліку джерел господарських ресурсів, виділених підприємству для здійснення господарської діяльності. До них належать рахунки «Статутний капітал», «Пайовий капітал», «Нерозподілений прибуток», «Страхові резерви» тощо. Усі ці рахунки є пасивними.
Розрахункові рахунки призначені для обліку розрахунків з різними підприємствами та особами. Розрахункові рахунки бувають активними, пасивними й активно-пасивними. До активних розрахункових рахунків належить, наприклад, рахунок «Розрахунки з підзвітними особами». До пасивних розрахункових рахунків належать рахунки «Розрахунки по оплаті праці», «Розрахунки з постачальниками» і таке інше. До розрахункових активно-пасивних рахунків відноситься рахунок «Розрахунки з дебіторами і кредиторами».
Регулюючі рахунки призначені для уточнення та коректування оцінки засобів або джерел їх формування в поточному обліку. Таким рахунком є, наприклад, пасивний рахунок «Знос необоротних активів».
Рахунки, які використовуються для обліку господарських процесів та результатів виконання плану, поділяються на розподільні, калькуляційні та порівняльні.
Розподільні рахунки призначені для контролю за витратами підприємства і забезпечення правильності їх розподілу. Вони поділяються на збірно-розподільні й бюджетно-розподільні.
До збірно-розподільних належать рахунки, за допомогою яких здійснюється попередній облік окремих видів ви-
48
датків з подальшим їх розподілом за призначенням на Інші рахунки. Ці рахунки, як правило, на кінець місяця не мають залишку і тому в балансі не відображаються. Це такі рахунки, як «Загальновиробничі витрати», «Витрати на збут» тощо.
Бюджетно-розподі:Іьни.\І рахунком є, наприклад, активний рахунок «Витрати майбутніх періодів», який призначений для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах. Такий розподіл витрат необхідний для визначення точної калькуляції собівартості виробництва продукції та визначення фінансових результатів господарської діяльності.
Калькуляційні рахунки використовуються для обліку всіх витрат, пов'язаних з виробничим процесом, з подальшим визначенням фактичної собівартості виготовленої продукції. Вони завжди активні. До цієї групи відноситься рахунок «Виробництво».
Порівняльні рахунки призначені для контролю за господарськими операціями і для виявлення фінансових результатів господарської діяльності підприємства. Вони поділяються на операційно-результативні та фінансово-результативні.
Операційно-результативні рахунки необхідні для визначення фінансового результату господарської операції. Ці рахунки є активно-пасивними. До операційно-результативних рахунків належить рахунок «Доходи від реалізації». По дебету цього рахунку записуються суми непрямих податків та зборів, а по кредиту - сума загального доходу разом із сумою непрямих податків, зборів.
Фінансово-результативні рахунки використовуються для обліку і відображення кінцевого фінансового результату всієї діяльності підприємства. Фінансово-результативним є рахунок «Фінансові результати». Кредитове сальдо по цьому рахунку відображає сума доходів від реалізації готової продукції тощо, а дебетове - суму собівартості реалізованої продукції. Таким чином, цей рахунок є активно-пасивним.
Для обміну і контролю господарських операцій, що відображають рух активів, власного капіталу та зобов'язань необхідна єдина система рахунків бухгалтерського обліку. Єдність системи бухгалтерського обліку досягається саме завдяки застосуванню науково обґрунтованого плану рахунків.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Програми реформування системи бух-
49
галтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів» від 28 жовтня 1998 року № 1706 розроблено новий План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов 'язань і господарських операцій підприємств, установ, організацій, який був затверджений наказом Міністерства фінансів України від ЗО листопада 1999 року №291. Це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, який визначає організацію всієї системи бухгалтерського обліку з метою накопичення облікової інформації, необхідної користувачам для прийняття управлінських рішень.
План рахунків бухгалтерського обліку забезпечує складання балансу та бухгалтерської звітності за даними бухгалтерських рахунків; отримання інформації внутрішніми та зовнішніми користувачами, задоволення їх інформаційних потреб тощо. Він тісно пов'язаний зі структурою балансу та звіту про фінансові результати, які встановлені відповідними національними стандартами бухгалтерського обліку.
Таблиця З
Скорочений план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій
підприємств, установ та організацій (введений в дію ЗО листопада 1999 року) Синтетичні рахунки (рахунки першого порядку)
Субрахунки (рахунки другого порядку)
Код
Назва
Код
Назва
Клас 1. Необоротні активи
10
Основні засоби
103
Будинки та споруди
104
Машини та обладнання
105
Транспортні засоби
109
Інші основні засоби
13
Знос необоротних активів
131
Знос основних засобів
132
Знос інших необоротних матеріальних активів
15
Капітальні інвестиції
151
Капітальне будівництво
152
Придбання (виготовлення) основних засобів
16
Довгострокова дебіторська заборгованість
161
Заборгованість за майно, що передано в оренду
Продовження табл. Синтетичні рахунки (рахунки першого порядку)
Субрахунки (рахунки другого порядку)
Код
Наша
Кол
Назва
Клас 2. Запаси
20
Виробничі запаси
201
Сировина і матеріали
203
Паливо
205
Будівельні матеріали
207
Запасні частини
209
Інші матеріали
21
Тварини на вирощуванні і відгодівлі
211
Молодняк тварин на вирощуванні
212
Тварини на відгодівлі
213
Птиця
214
Звірі
218
Худоба, що прийнята від населення для реалізації
23
Виробництво

За видами виробництва
26
Готова продукція

За видами продукції
28
Товари
281
Товари на складі
282
Товари в торгівлі
283
Товари на комісії
284
Тара під товари
285
Торгова націнка (знижка)
Клас 3. Кошти, розрахунки та інші активи
ЗО
Каса
ЗОЇ
Каса в національній валюті
302
Каса в іноземній валюті
ЗІ
Рахунки в банках
311
Поточні рахунки в національній валюті
312
Поточні рахунки в іноземній валюті
36
Розрахунки з покупцями та замовниками
361
Розрахунки з вітчизняними покупцями
362
Розрахунки з іноземними покупцями
37
Розрахунки з різними дебіторами
371
Розрахунки за виданими авансами
372
Розрахунки з підзвітними особами
375
Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків
50
51

Продовження табя.

Синтетичні рахунки (рахунки першого порядку)
Субрахунки (рахунки другого порядку)
Код
Назва
Код
Назва
Клас 4. Власний капітал та забезпечення зобов'язань
40
Статутний капітал

За видами капіталу
41
Пайовий капітал

За видами капіталу
44
Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)
441
Прибуток нерозподілений
442
Непокритий збиток
Клас 5. Довгострокові зобов'язання
50
Довгострокові позики
501
Довгострокові кредити банків у національній валюті
502
Довгострокові кредити банків у іноземній валюті
Клас 6. Поточні зобов'язання
60
Короткострокові позики
601
Короткострокові кредити банків у національній валюті
602
Короткострокові кредити банків в іноземній валюті
63
Розрахунки з постачальниками та підрядчиками
631
Розрахунки з вітчизняними постачальниками
632
Розрахунки з іноземними постачальниками
64
Розрахунки за податками та платежами
641
Розрахунки за податками
65
Розрахунки за страхуванням

За пенсійним забезпеченням
652
За соціальним страхуванням
66
Розрахунки з оплати праці
661
Розрахунки за заробітною платою
662
Розрахунки з депонентами
Клас 7. Доходи і результати діяльності
70
Доходи від реалізації
701
Доход від реалізації готової продукції
702
Доход від реалізації товарів
703
Доход від реалізації робіт і послуг
79
Фінансові результати
791
Результат основної діяльності
792
Результат фінансових операцій
Синтетичні рахунки (рахунки першого порядку)
Субрахунки (рахунки другого порядку)
Кол
Назва
Код
Назва
Клас 8. Витрати за елементами
80
Матеріальні витрати
801
Витрати сировини й матеріалів
803
Витрати палива й енергії
805
Витрати будівельних матеріалів
806
Витрати запасних частин
81
Виплати на оплату праці
811
Виплати за окладами й тарифами
812
Премії та заохочення
814
Оплата відпусток
82
Відрахування на соціальні заходи
822
Відрахування на соціальне страхування
823
Відрахування на індивідуальне страхування
83
Амортизація
831
Амортизація основних засобів
832
Амортизація інших необоротних матеріальних активів
833
Амортизація нематеріальних активів
Клас 9. Витрати діяльності
90
Собівартість реалізації
901
Собівартість реалізованої готової продукції
902
Собівартість реалізованих товарів
903
Собівартість реалізованих робіт і послуг
91
Загал ьновиробничі витрати

За видами витрат
92
Адміністративні витрати

За видами витрат
94
Інші витрати операційної діяльності
947
Нестачі і втрати від псування цінностей
95
Фінансові витрати
951
Відсотки за кредит
98
Податки на прибуток
981
Податки на прибуток від звичайної діяльності
52
53

Продовження табл. Синтетичні рахунки (рахунки першого порядку)
Субрахунки (рахунки другої о порядку)
Код
Назва
Код
Наіва
99
Надзвичайні витрати
991
Витрати від стихійного лиха
992
Витрати від техногенних аварій
Клас 10. Позабалансові рахунки 01
Орендовані необоротні активи
021
Устаткування, прийняте для монтажу
02
Активи на відповідальному зберіганні

022
Матеріали, прийняті для переробки
024
Товари, прийняті на комісію
03
Контактні зобов'язання

За видами зобов'язань
04
Непередбачені активи і зобов'язання
041
Непередбачені активи
05
Гарантії та забезпечення надані

За видами гарантій наданих
07
Списані активи
071
Списана дебіторська заборгованість
072
Невідшкодовані недостачі та втрати від псування цінностей
08
Бланки суворого обліку

За видами бланків
Як видно з таблиці, у Плані рахунків усі рахунки згруповані за їх економічним змістом у відповідні розділи: Розділ І. Балансові рахунки. Розділ II. Позабалансові рахунки. Розділ 1 «Балансові рахунки» включає такі класи: Клас І. Необоротні активи. Клас 2. Запаси.
Клас 3. Кошти, розрахунки та інші активи. Клас 4. Власний капітал та забезпечення зобов'язань. Клас 5. Довгострокові зобов"язання. Клас 6. Поточні зобов"язання. Клас 7. Доходи і результати діяльності.
54
Клас 8. Витрати за елементами.
Клас 9. Витрати діяльності.
Розділ II «Позабалансові рахунки» представлений нульовим класом такої самої назви.
Для кожного рахунку встановлено умовне цифрове позначення, за яким кожна цифра у коді рахунку визначає відповідну складову: клас, синтетичний рахунок, субрахунок. Наприклад, код 311 означає:
З - Клас 3. «Кошти, розрахунки та інші активи»:
1 - Синтетичний рахунок «Рахунки в банках»;
1 - Субрахунок «Поточні рахунки в національній валюті».
Як було зазначено вище, структура Плану рахунків тісно пов'язана із структурою балансу та звіту про фінансові результати. Цей зв'язок полягає у тому, що залишки по рахунках класів 1-3 відображаються у розділах активу балансу, а залишки по рахунках класів 4-6 - у розділах пасиву балансу. За даними рахунків класів 7-9 складається безпосередньо звіт про фінансові результати.
Рахунки класів 0-7 є обов'язковими для всіх підприємств. Рахунки класу 9 «Витрати діяльності» ведуться всіма підприємствами, крім суб'єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності. Такі суб'єкти господарювання можуть вести бухгалтерський облік витрат з використанням тільки рахунків класу 8 «Витрати за елементами», або в порядку, який наведено вище.
Рахунки класу «О» надають інформацію, яка передбачена у примітках до фінансових звітів.
Для забезпечення правильного використання рахунків у Плані рахунків наведена Інструкція щодо його застосування, в якій містяться типові кореспонденції рахунків.
При відображенні господарських операцій у бухгалтерському обліку можуть бути допущені помилки як в аналітичному, так і в синтетичному обліку, що є порушенням вимоги, точного відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій. Отже, при виявленні в записах аналітичних і синтетичних рахунків помилок необхідно негайно виправити, причому не довільно, а відповідним способом, а саме: коректурний, «червоне сторно», додаткова проводка.
Помилка, допущена у картках аналітичного обліку, виправляється коректурним способом: неправильний запис або сума закреслюється, виправлення застережуеться написом «виправлено» і засвідчується підписом особи, яка зробила це виправлення.
55
У записах на синтетичних рахунках помилки виправляються способом «червоного сторно» і додаткової проводки.
Спосіб «червоне сторно» полягає в тому, що неправильний запис анулюється шляхом повторення його червоним кольором, а нижче робиться правильний запис, але вже звичайним кольором. Цей спосіб виправлення помилок застосовується у випадках, коли на рахунках бухгалтерського обліку помилково завищена сума запису, а також, коли записи проведені не по відповідних кореспондуючих рахунках. У бухгалтерському обліку вважається, що суми, записані червоними чорнилами (пастою), є негативними (сторнованими), і при виведенні оборотів на рахунках вони віднімаються від загальних підсумків.
Припустимо, що при відпуску матеріалів у виробництво на суму 150 тис. грн. бухгалтером була відображена на кореспондуючих рахунках помилкова сума - 450 тис. грн. Помилка буде виправлена таким шляхом:
Дебет
23
Кредит
201
Кредит Дебет
1. 150000
1. 150000


(помилково) 2. 150000
(помилково) 2. 1 50 000


(сторно) 3.450000
(сторно) 3.450000


(правильно)
(правильно)

Оборот 450000
Оборот 450 000
Перша проводка зроблена неправильно. Для виправлення помилки неправильна проводка записується повторно червоним кольором. Третя проводка відображає правильний запис. Таким чином, при підрахунку оборотів по кореспондуючих рахунках суми, що записані червоним кольором («червоне сторно»), віднімаються і тим самим виправляється помилка.
Спосіб додаткової проводки застосовується у тих випадках, коли в дебеті та кредиті рахунків записана менша, ніж потрібно, сума. Цей метод полягає у тому, що на кореспондуючих рахунках записується сума, що складає різницю між правильною сумою і сумою, відображеною в рахунках. При виправленні помилки за допомогою додаткової проводки записи робляться звичайними чорнилами.
56
Сума додаткового запису при підрахунку оборотів додається до загальної суми оборотів.
Дебет
201
Припустимо, що у кореспондуючих рахунках замість суми 450 тис. грн. була помилково записана сума 150 тис. грн. Виправлення здійснюватиметься таким чином:
Дебет
23
Кредит
1. 150000 (помилково) 2.300000 (додаткова проводка)
1. 150000 (помилково) 2. 300 000 (додаткова проводка)

Оборот 450 000
Оборот 450000
Треба мати на увазі, що методи «червоне сторно» та додаткова проводка можуть бути застосовані на підставі обгрунтованої довідки бухгалтерії з вказівкою запису, який виправляється, і правильної суми.
Вивчаючи порядок бухгалтерської реєстрації фактів господарської діяльності, зафіксованих у первинних документах і відображених у регістрах бухгалтерського обліку, працівники органів внутрішніх справ повинні насамперед звертати увагу на елементи контрольних звірок, виконання прав і обов'язків осіб, діяльність яких відображена в обліку. Наприклад, вартість матеріальних цінностей одержаних від постачальників і оприбуткованих на складі, повинна звірятися з сумою їх оплати; вартість товарів, оприбуткованих відповідними секціями магазину, має збігатися з вартістю товарів, відпущених зі складу, і т. ін.
Аналізуючи контрольні звірки, працівники правоохоронних та контролюючих органів повинні вміти бачити за товаром та іншими матеріальними цінностями комірника (завідуючого складом), за касою - касира тощо, розуміти, як в документах відображаються правовідносини між особами, причетними до господарської операції, як у кожному документі використані права і обов'язки посадових, матеріально відповідальних осіб та службовців.
Практика діяльності органів внутрішніх справ по виявленню та розслідуванню розкрадань та інших корисливих злочинів свідчить про те, що скоєння таких злочинів можливе насамперед у тих організаціях та підприємствах, де керівники не виконують вимоги закону щодо обов'язкового ведення бухгалтерського обліку.
57
Використання працівниками органів внутрішніх справ знань з бухгалтерського обліку мас певну специфіку. Ці знання повинні реалізовуватися у практичній діяльності, зокрема для документування, виявлення та розслідування корисливих правопорушень у сфері економіки. Насамперед це стосується балансу.
Баланс та звітність будь-якого підприємства є основним джерелом даних для оцінки стану збереження матеріальних цінностей і грошових коштів, а також самостійним джерелом доказів у справах про розкрадання майна підприємств.
Використовуючи дані балансу в такій площині, необ/ хідно, по-перше, знати, які статті балансу вказують на ста/І збереження майна, по-друге, вміти ці статті проаналізувати.
Для викриття корисливих злочинів повинні бути проаналізовані, наприклад, такі статті балансу, як: «Нерозподілені прибутки», «Розрахунки з різними дебіторами» у тому числі «Відшкодування завданих збитків», «Нестачі та втрати матеріальних цінностей».
Нині працює і створюється багато різних підприємств, результати діяльності яких вимірюються, насамперед, прибутком, що створюється не за рахунок підвищення продуктивності праці та покращення якості товару. Ця обставина, а також відсутність на підприємствах системи безперервного обліку і контролю за збалансованістю росту доходів та продуктивності праці ставлять під сумнів виробничі показники таких підприємств. Розміри прибутку значною мірою залежать від величини собівартості виробництва продукції та надання послуг, а саме від того, яка методологія обчислення собівартості прийнята на підприємстві, які витрати включаються в собівартість, як ці витрати обчислюються. У собівартість можуть бути включені списані цінності і засоби або господарські операції та види робіт, які взагалі не були використані у виробничому процесі. Собівартість продукції -кримінологічно-значущий показник діяльності підприємства.
Аналізуючи збільшення або зменшення прибутку (порівняно з планом або минулим роком), оперативний працівник повинен бачити калькуляцію собівартості і в разі необхідності використовувати документальне підтвердження відповідних витрат. Потрібно на підставі первинних документів ретельно проаналізувати записи по рахунку «Виробництво».
При розгляді статті балансу «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» необхідно мати на увазі, що величина дебіторської заборгованості може вказувати на безтоварні операції. У зв'язку з цим необхідно проаналізувати стан виконання договірних зобов'язань підприемст-
58
ва, особливу увагу приділяючи наявності рекламацій щодо підприсмства-постачальника, причинам утворення дебіторської заборгованості та заходам, вжитим адміністрацією підприємства для ліквідації цієї заборгованості.
Аналіз статті балансу «Нестачі та втрати матеріальних цінностей» допомагає визначити, як на підприємстві здійснюється контроль за збереженням майна, які вживаються заходи щодо боротьби з безгосподарністю. Знаючи послідовність облікового процесу, оперативний працівник може вийти на конкретну матеріально відповідальну особу, в якої утворилась нестача. Оскільки майже кожній статті балансу відповідає певний рахунок синтетичного обліку, необхідно проаналізувати записи по рахунку «Нестачі, втрати від псування цінностей» (код 947). Враховуючи те, що основою записів на рахунках є документ, необхідно затребувати від бухгалтера надання акту інвентаризації, в якому зазначено потрібну матеріально відповідальну особу, суму нестачі матеріальних цінностей тощо.
Аналізуючи рахунок «Відшкодування матеріальної шкоди і відповідний рахунок» (код 375), можна встановити, проти кого і в якій сумі учинений цивільний позов.
При виявленні і розслідуванні корисливих злочинів велике значення має повнота збору доказів. У зв'язку з цим необхідно зауважити, що, крім документів, балансу, звітності, доказову силу, безперечно, мають і бухгалтерські рахунки. По-перше, за їх допомогою групуються однорідні господарські операції, відображені в документах, по-друге, при вивченні записів на рахунках синтетичного обліку і в інших регістрах можна встановити, хто з обліковців зробив і перевірив запис, хто прийняв до обліку підроблені документи. Таким чином, аналіз записів на рахунках і самі рахунки мають велике значення для виявлення як корисливих злочинів, так і кола причетних до них осіб.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "кореспонденцією рахунків"
  1. 3.Загальні принципи відображення в бухгалтерському обліку доходів і витрат банку
    рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 N 280 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за N 918/9517 (зі змінами). Залишки за рахунками доходів і витрат відображаються наростаючим підсумком з початку року та в кінці звітного фінансового року закриваються: за умови перевищення доходів над
  2. 2. Правила обліку та класифікація рахунків обліку доходів і витрат банку
    рахунків покладено ті самі ознаки, з урахуванням яких здійснена класифікація доходів та витрат і виділені об'єкти обліку. Це забезпечує деталізований облік доходів і витрат, що дає можливість накопичувати й одержувати інформацію для оцінки фінансового стану банку й ефективності окремих напрямів його діяльності. Рахунки з обліку прострочених нарахованих доходів включені в групи з обліку активів,
  3. 1.Об'єкти обліку в складі доходів і витрат банку
    рахунків). 2. Комісійні доходи і витрати (відповідно 61 і 71 розділи Плану рахунків). 3. Прибутки (збитки) від торговельних операцій ( розділ 62 "Результат від торговельних операцій" Плану рахунків). 4. Інші операційні доходи і витрати (відповідно 63 і 73 розділи Плану рахунків). 5. Дохід у вигляді дивідендів (630 "Дохід у вигляді дивідендів") 6. Загальні адміністративні витрати (74 розділ Плану
  4. 4. Система рахунків для обліку капіталу
    рахунків і є залишковим інтересом акціонерів банку в активах за відрахування зобов'язань. Клас 5 включає два розділи: розділ 50 - "Статутний капітал та інші фонди банку"; розділ 51 - "Результати переоцінки". Цілком очевидно, що формування капіталу розпочинається з формування статутного фонду банку. Зареєстрований статутний капітал обліковується на балансових рахунках групи 500 "Статутний капітал
  5. Організація синтетичного та аналітичного обліку у банку.
    рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку Національного банку України та Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов'язкові параметри, визначені окремими вказівками Національного банку України.
  6. 4. План рахунків і принципи його побудови
    рахунків бухгалтерського обліку банків України (далі - План рахунків) - це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій з метою забезпечення потреб складання фінансової звітності. План рахунків розроблено відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і міжнародних стандартів та
  7. Роль, значення обліку в комерційних банках та основи його організації.
    рахунків, поза якими не може функціонувати сучасна економіка. Нині банки набули ознак складної організації з багатоцільовим характером діяльності та високим ризиком її здійснення. Бухгалтерський облік банку можна визначити як систему реєстрування та підбиття підсумків операцій, виконуваних у банківському бізнесі, з дальшим аналізом та пере-ніркою результатів і складанням відповідних звітів. -
  8. 3. Облік операцій видаткових кас
    рахунків, фізичним і юридичним особам - переказ без відкриття рахунку з представленням за юридичною особою довіреності на уповноважену особу; документом на отримання переказу готівкою, установленим відповідною платіжною системою; за видатковим касовим ордером - працівникам банку за внутрішньобанківськими операціями. Для проведення видаткових операцій на початку операційного дня завідуючий касою
  9. 5. Організація роботи кас перерахунку.
    рахунків, виявлених у сумках з виручкою магазинів і картках обліку прорахунків, виявлених стосовно торгових та інших підприємств і організацій. Ведеться також індивідуальний (за кожним касиром) облік виявлених надлишків чи недостач. 6. Синтетичний облік касових операцій банку. Облік найважливіших прибутково-видаткових касових операцій на бухгалтерських рахунках відображається за рахунком 100
  10. 1.Принципи побудови платіжних рахунків у балансі
    рахунків - це одна із функцій комерційних банків. Грошовий обіг - це сукупність платежів (розрахунків), які здійснюються безготівковими перерахунками або готівкою. Грошовий обіг за структурою поділяється на готівковий та безготівковий. Готівковий обіг включає платежі, які здійснюються готівкою і переважно пов'язаний з доходами та витратами населення. Існують певні обмеження щодо застосування