Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКорпоративне право → 
« Попередня Наступна »
Т. В. Кашаніна. Господарські товариства і суспільства: правове регулювання внутрішньофірмової діяльності. - М.: Изд. гр. ІНФРА'М-КОДЕКС. -554 С., 1995 - перейти до змісту підручника

? 5. Кредитування корпорацій

Слово "кредит" по етимологічному походженням і звичайні-

ному слововживанню представляє синонім довіри. Під креди-

тому чи кредитними відносинами увазі такі угоди, при

яких одна сторона поступається іншій у власність будь-які

цінності на умовах повернення їх еквівалента по закінченні неко-

торого часу.

Кредитне звернення після натурального обміну і грошового

звернення характеризує третій щабель у зверненні цінностей,

свідчить про більш високий рівень розвитку народного

господарства. Кредитне ставлення припускає відому частку уве-

ренности кредитора в тому, що боржник виконає всі зобов'язання,

пов'язані з укладеною угодою.

В даний час в Росії вже існують спеціальні

установи - банки, які здійснюють кредитування. Дійсними-

ність така, що часто у підприємств для розширення виробництва

!! 181

не вистачає власних коштів і тоді їм доводиться

звертатися в банки за отриманням кредиту. Але банківський кредит

дуже дорогий. Часом відсоток за користування ним багаторазово переви-

шает суму кредиту. Ось чому останнім часом все більшого

розвиток отримує взаємне кредитування підприємств. Ситуації, в

яких одне підприємство кредитує інше, в основному складаючи-

ються не в зв'язку з розширенням ними свого виробництва (цей

процес тривалий, взаємне ж кредитування в основному має

короткостроковий характер), а з приводу поставки продукції без

попередньої оплати.

Розрахунковим знаряддям такого кредиту служить вексель покупця

або його зобов'язання погасити борг в строк. Термін векселя залежить

від часу формування грошової виручки, необхідної для

погашення боргу постачальнику. Постачальник в свою чергу може

розплатитися цим векселем з іншим підприємством за куплену у

нього продукцію.

Якщо у підприємства-постачальника виявляється потреба в

грошах, то воно здає в банк вексель покупця для отримання

засобів. Під вексель можна взяти позику, зарахувати кошти банків

на рахунки підприємств у вигляді їх депозитів. Векселі, таким чином,

дозволяють покрити фінансовий вакуум, зняти з бюджету необосно-

ванну навантаження з підтримки всіх підприємств.

Вексель - це документ, складений з дотриманням перед-

писаних форм і містить термінове грошове зобов'язання.

Вексель не їсти породження випадку: він виник і поступово розвинув-

ся в загальних умовах грошового обігу ще в середні століття. В

Росії до революції 1917 р. вексель також активно використовувався.

Однак пізніше він абсолютно зник не тільки з грошового обо-

рота, а й з лексикону. І лише останнім часом вексель знову

повертається в наше життя.

Правове регулювання вексельного обігу у нас не бо-

гато. Однак існує світовий досвід використання векселів,

узагальнений в Положенні про простий і перекладному векселі, приня-

тому на Женевської вексельної конференції 1930 (* 1) В даний

час в Росії поки прийнято одну постанову Уряду від

26 вересня 1994 "Про оформлення взаємної заборгованості перед-

ємств та організацій векселями єдиного зразка та розвитку век-

польового поводження "(* 2) Існує також лист Центрального

(** 1) Див: Вексель як найважливіше платіжний засіб . М., 1992. С. 88, 112.

(** 2) СЗ РФ. 1994. № 25. Ст. 1969.

!! 182

банку РФ від 9.09.91 р. "Про банківські операції з векселями". (* 1)

Відповідно до зазначеної постанови з 1 листопада 1994 р. з територі-

торії Росії в господарський обіг вводяться єдині зразки

бланків простого та переказного векселів. Ці векселі можуть ис-

користуватися при укладенні господарських угод на строк не

більше 180 днів підприємствами-резидентами Російської Федерації, не складаються на бюджетному фінансуванні. Вони будуть звертати-

ся паралельно з векселями, вже емітуються комерційними банками.

Поки належна правова база для вексельного обігу не

створена: підприємства змушені її створювати самі. У своїх кор-

корпоративної актах вони фіксують умови вексельного кредитова-

ня, порядок ведення бухгалтерського обліку операцій з векселями та

др . Однак слід припустити, що і з виданням закону про

переказний і простий вексель залишиться ряд питань вексельного

звернення, які підприємства будуть опрацьовувати самостоятель-

але кожне для себе і при цьому враховувати свою специфіку. Цілком

ймовірно, що в найближчому майбутньому в міру накопичення досвіду

корпоративних актів, присвячених вексельного кредитування, буде,

значно більше.

Незважаючи на прийдешнє розвиток вексельного справи в нашій.

Країні, статус основного кредитного інституту і раніше буду

зберігати банки.

Банківські стосунки внаслідок реорганізації системи

банків істотно змінилися. Якщо раніше кредити знаходилися,

повністю у віданні держави, то тепер з появою комерційних

чеських банків (спецбанков, кооперативних, спільних, приватних.

акціонерних та ін.) вони перемістилися в основному в сферу корпо-

ративного права. Банки визначають своїх клієнтів, принципи вза-

імоотношенія з ними, кредитний відсоток, відсоток по вкладах і т.п.

Подібна метаморфоза відбувається і з системою страхування.

Комерційні банки ратують за надання їм повної сво-

боди і за право вирішувати свої справи самостійно. Однак вони в

певною мірою стали насосами для перекачування безготівкових грошей

в готівку, що істотно підстьобнуло рівень інфляції. Крім

того, банківське кредитування може вести і веде до посилення

нерівності між суб'єктами права: хто за своїми якостями або

майну має вже велику економічну силу, той при содей-

ствии кредиту може легко помножити її. Є й інші іздер-

жки в цій справі. Звідси випливає висновок: корпоративне регулиро-

(** 1) Див: Цінні папери. Нормативні акти та документи. М., 1994.

С. 87 - 141.

!! 183

вання кредитних відносин, здійснюване банками як особливими

різновидами корпорацій, має бути доповнене централізованого-

ванним.

Звичайно, встановлення державою відсотків за кредит (або

їх меж) - це вже вчорашній день. Проте обов'язкова для

кожної цивілізованої держави умова підтримувати і по-

заохочувати підприємництво, і зокрема в сфері банківського

справи, не означає підтримку будь-яких вимог банкірів і бескон-

рольного використання ними своїх прав щодо клієнтів.

Отже, корпоративне регулювання, висуваючись на перший

план у діяльності як комерційних банків, так і страхових

організацій, має бути поки обмеженим.

!! 183

« Попередня

Наступна » = Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "? 5. Кредитування корпорацій"
5. Корпоративні правовідносини
  1. корпораціях (від лат. Corpus - тіло, інакше - корпорація, синонім collegia), що володіють ознаками юридичних осіб. Дані правовідносини мають у своєму змісті так звані корпоративні права. Підстави виникнення корпоративних правовідносин різні - участь в установчому договорі, вступ до кооперативу, набуття права власності на акції і т п. Завдяки корпоративним правам
    Глава 13. Управління корпорацією
  2. корпорацією
    Глава 4. Основні види корпорацій
  3. корпорацій
    Глава 12. Цінні папери корпорацій
  4. корпорацій
    Глава 14. Застосування праці в корпорації
  5. корпорації
    Глава 15. Договірна робота в корпорації
  6. корпорації
    Т. В. Кашаніна. Господарські товариства і суспільства: правове регулювання внутрішньофірмової діяльності. - М.: Изд. гр. ІНФРА'М-КОДЕКС. -554 С., 1995
  7. Додаток 1 Історія корпорацій і корпоративного права

  8. корпорацій і корпоративного
    Глава 3. Корпорації в континентальній системі права
  9. Глава 3. Корпорації в континентальній системі
    Глава 2. Корпорації в англо-саксонської системи права
  10. Глава 2. Корпорації в англо-саксонської системи
    ? 1. Ознаки корпорації
  11. корпорації в основному со-впадає з поняттям юридичної особи. Тому корпорацію можна визначити як колективне утворення, організацію, визнану правом юридичною особою, засновану на об'єднаних капіталах і здійснювати будь-яку соціально-корисну діяльність. Проаналізуємо корпорацію за ознаками, зазначеним у даному визначенні. По-перше, корпорація не є
    39. Поняття кредитування і кредитів у сфері підприємництва
  12. кредитування, детально регулює Положення Національного банку України "Про кредитування", затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.09.95 р. № 246. У цьому нормативно-правовому акті кредитна операція визначається як договір про надання кредиту, який супроводжується записами за банківськими рахунками, з відповідним відображенням у балансах кредитора і позичальника.
    Теорія перша.
  13. Корпорації Apple виділяє п'ять ключових фаз, кожна з яких закінчується організаційним кризою, а кожна криза може бути подолана тільки через зміну форм управління й організаційної структури компанії.
    16.3. Нові підходи до фінансування природоохоронної діяльності. Проблеми і перспективи розвитку фінансової системи у сфері природокористування
  14. кредитування природоохоронних програм, по-третє, розтягнутістю термінів окупності екологічних витрат, отже, підвищеним ступенем банківського ризику, і, нарешті, збільшеною потребою підприємств у додаткових коштах, викликаної введенням платності природокористування. Екологічний банк може виступати як ефективний економічний центр регулювання процесів
    кредитования природоохранных программ; в-третьих, растянутостью сроков окупаемости экологических затрат, следовательно, повышенной степенью банковского риска, и, наконец, возросшей потребностью предприятий в дополнительных средствах, вызванной введением платности природопользования. Экологический банк может выступать как эффективный экономический центр регулирования процессов
© 2014-2022  ibib.ltd.ua