| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
39. Поняття кредитування і кредитів у сфері підприємництва |
||
|
Правові засади надання, використання і повернення кредиту та регулювання взаємовідносин між суб'єктами, що виникають у процесі кредитування, детально регулює Положення Національного банку України "Про кредитування", затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.09.95 р. № 246. У цьому нормативно-правовому акті кредитна операція визначається як договір про надання кредиту, який супроводжується записами за банківськими рахунками, з відповідним відображенням у балансах кредитора і позичальника. Суб'єктами кредитних правовідносин є кредитор і позичальник, Кредит - це позиковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, терміновості, платності і цільового характеру використання. Згідно з Положенням про кредитування суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий і консорціумний. Банківський кредит надається суб'єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове користування на умовах, визначених кредитним договором. Банківський кредит поділяється на окремі види по різних підставах. Так, якщо критерієм класифікації є строки використання, то банківські кредити поділяються на: а) короткострокові - до I року (можуть надаватися банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку з витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді); б) середньострокові - до 3 років (можуть надаватися на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень); в) довгострокові - понад 3 років (можуть надаватися для формування основних фондів. Об'єктом кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше). По забезпечення банківські кредити діляться на: а) забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами); б) гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи); в) з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації); г) незабезпечені (бланкові). За ступенем ризику: стандартні кредити та кредити з підвищеним ризиком. За методами надання: в разовому порядку; відповідно до відкритої кредитної лінії; гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, зі стягненням комісії за зобов'язання. За строками погашення: одночасно; в розстрочку; достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника); з регресією платежу; після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу). Комерційний кредит - товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами господарської діяльності. Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті регулюють свої господарські відносини і можуть створювати платіжні засоби у вигляді векселів - зобов'язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін. Об'єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги, за якими продавцем надається відстрочка платежу, У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інші угоди про надання кредиту не укладаються. Погашення комерційного кредиту може здійснюватися шляхом: сплати боржником за векселем; передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ) ; переоформлення комерційного кредиту в банківський. У разі оформлення комерційного кредиту не за допомогою векселя погашення такого кредиту здійснюється на умовах, передбачених договором сторін. Бланковий кредит може надаватися комерційним банком тільки в межах наявних власних коштів (без застави майна та інших видів забезпечення - тільки під зобов'язання повернути кредит) із застосуванням підвищеної відсоткової ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела кредиту і перевірений авторитет у банківських колах. Консорціумний кредит може надаватися позичальнику банківським консорціумом наступними способами: а) шляхом акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням кредитів суб'єктам господарської діяльності; б) шляхом гарантування загальної суми кредиту провідним банком або групою банків - кредитування здійснюється залежно від необхідності в кредиті; в) шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі в консорціумній операції. Лізинговий кредит - це відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту. Іпотечний кредит - це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна. Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 39. Поняття кредитування і кредитів у сфері підприємництва " |
||
|
||