Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Саниахметова Н.А.. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО В ПИТАННЯХ І ОТВЕТАХУчебное посібник. Харків "Одіссей" 2000, 2000 - перейти до змісту підручника

38. Правове регулювання обігу готівки


Готівковий обіг регулюють Порядок ведення касових операцій у національній валюті України, затверджений постановою Правління Національного банку України від 02.02.95 р. (у редакції постанови Правління Національного банку України від 13.10.97 р,, № 334) та Інструкція Національного банку України. № 4 "Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України" від 20.06.95 р. № 149 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 13,10.97 р.. № 335). Ці нормативно-правові акти встановлюють певні обмеження в обігу готівки.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України в редакції постанови Правління Національного банку України від 13.10.97 р. № 334 регулює оприбуткування суб'єктами господарювання готівки та облік надходжень і виплат готівки.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України ( далі - Порядок) поширюється на всіх юридичних осіб (крім банків і підприємств зв'язку) незалежно від форм власності та виду діяльності та їх відокремлені підрозділи (філії, представництва, відділення тощо), які не мають статусу юридичної особи (далі - підприємства), а також на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи (далі - індивідуальні підприємці), які зареєстровані та діють згідно з чинним законодавством України та здійснюють касові операції в національній валюті, і його положення є обов'язковими для виконання ними.
Підприємства та індивідуальні підприємці, які мають поточні рахунки в банку, зобов'язані зберігати свої кошти в установах банків. Готівка, яку вони отримують з власних поточних рахунків (як з основного, так і додаткових) в установах банків у межах наявних на них коштів, має витрачатися виключно на визначені в чеку цілі, що не суперечать чинному законодавству (у тому числі нормативно-правовим актам НБУ). Підприємства та індивідуальні підприємці повинні надавати обслуговуючій установі банку (на його вимогу) звітні платіжні і розрахункові документи (касові і товарні чеки, квитанції до прибуткових ордерів, податкові накладні, догово "ри купівлі-продажу, акти закупівлі, рахунки-фактури тощо), які підтверджували б здійснені цільові витрати готівки.
Підприємства та індивідуальні підприємці мають право здійснювати розрахунки між собою, а також з фізичними особами-громадянами (далі - громадяни) як у готівковій, так і в безготівковій формі.
Розрахунки готівкою підприємств і індивідуальних підприємців між собою, а також з громадянами можуть здійснюватися за рахунок засобів, що отриманих з кас банків, а також за рахунок виручки, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг), та інших касових надходжень (далі - виручка), за винятком випадків, передбачених у п. 5. Сума платежу готівкою одного підприємства (індивідуального підприємця) з іншим підприємством (індивідуальним підприємцем) не повинна перевищувати 3 тис. грн. протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. При цьому кількість підприємств (індивідуальних підприємців), з якими проводяться розрахунки, протягом дня не обмежується. Платежі підприємства (індивідуального підприємця) іншому підприємству (індивідуальному підприємцю) понад установлену граничну суму (3 тис. грн.) проводяться виключно в безготівковому порядку.
Усі готівкові розрахунки підприємств і індивідуальних підприємців між собою , а також з громадянами проводяться як за рахунок коштів, отриманих з кас банків, так і за рахунок виручки, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг) за винятком виплат, передбачених у п.5.
Отже, підприємства, які не мають податкової заборгованості, має право використовувати готівкову виручку та інші касові надходження як для виплат, пов'язаних з оплатою праці, так і для оплати дивідендів (доходів), розрахунків з іншими підприємствами - юридичними особами, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності. Це надає можливість фізичним та юридичним особам - суб'єктів незалежно 1 ектам підприємницької діяльності використовувати отриману готівкову виручку, не складаючи гроші в банк, проводити виплати і інші взаєморозрахунки в дні надходження виручки.
Усю готівку понад встановлені лімітів залишку готівки в касі підприємства зобов'язані здавати в банк у порядку і строки, встановлені установою банку, для зарахування на їх рахунки. У разі, якщо ліміт залишку готівки в касі підприємства взагалі не встановлено, вся готівка в його касі на кінець дня має бути здана в банк (незалежно від причин відсутності ліміту каси).
В окремих випадках, пов'язаних з надходженням до каси підприємства наприкінці робочого дня після завершення інкасації або закінчення роботи вечірньої каси значних сум готівки від здійснення господарської діяльності, в результаті чого перевищується встановлений ліміт каси, такі підприємства не пізніше наступного робочого дня (банку і клієнта) повинні здати цю готівку (в частині, що перевищує ліміт каси) до обслуговуючої установи банку. За таких умов зазначені кошти не вважаються понадлімітними в день їх оприбуткування в касі підприємства.
Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з врегулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. № 436 в редакції від 11.05.99 р. № 491/99 встановлює, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "38. Правове регулювання обігу готівки"
  1. Зміст
    правового регулювання 2. Метод правового регулювання інвестиційної діяльності 3.Управление у сфері інвестиційної діяльності 4. Розвиток правового регулювання інвестиційної діяльності 5. Джерела правового регулювання інвестиційної діяльності 6.Інвестіціонние правовідносини 7. Види інвестицій 8. Правові питання оцінки, визнання і реєстрації інвестицій 9. Правові
  2. § 1. Поняття злочину
    правовій науці. Водночас висловлювалися і дещо інші думки. Пропонувалося вбачати у злочині, наприклад, не діяння як таке, а дія і бездіяльність: "Згідно граматичному тлумаченню термін "діяння" належить розуміти як родове поняття дії або бездіяльності. Однак таке граматичне тлумачення не узгоджується з систематичним: звернення до норм Особливої ??частини уго-
  3. 37. Види діяльності комерційних банків з платіжними картками
    правовими актами НБУ з питань регулювання обігу готівки; - здійснення розрахунків у безготівковій формі у валюті України, пов'язаних із статутною та господарської діяльності, витратами представницького характеру, а також витратами на відрядження в межах України; - отримання готівкової іноземної валюти за межами України для оплати витрат на відрядження; - здійснення розрахунків
  4. 2. Функції виконавчої влади:
    регулювання діяльності і функціонування со-ответствующих структур. 6. Загальне керівництво і оперативно-розпорядча робота. 7. Координація (узгодження) дій різних органів управ-ління, посадових осіб і організацій. 8. Контроль, тобто перевірка фактичного положення справ для виявив-лення та усунення порушень законів. 9. Облік людських, матеріальних , грошових та інших засобів для
  5. Види і стадії адміністративного права
    правового режиму. 3. Застосування до особи, щодо якої винесено постанов-лення про накладення даного адміністративного стягнення , заходів вихованням ня і трудового впливу. ст. 304 Режим утримання забезпечує: 1) сувору ізоляцію, охорону і постійний нагляд за заарештованого-ми з метою запобігання вчинення ними нових злочинів. 2) роздільне утримання заарештованих в залежності від
  6. 9. Реформи і контрреформи в X IX столітті
    правової держави, про введення виборних державних органів у вигляді системи дум: волосних, окружних, губернських і державної. На жаль, система заходів з реформування країни, що пропонувалася М.М. Сперанським, не була здійснена. Був створений лише Державна Рада при імператорі і формувався ним же, а також міністерства, що замінили петровські колегії. І все ж ідеї,
  7. 1.Економіка і соціальна структура
    правовими буржуазно-інформаційними передумовами. Становлення буржуазних структур в Росії проходило в більш стислі терміни з інтенсивним участю іноземного капіталу. Все це вело суспільство до великому і тривалому соціального напруження, перманентним протиріччям і конфліктів. Історична наука накопичила величезний фактичний та історіографічний матеріал з історії Росії кінця XIX-початку XX
  8. ГЛАВА 1. З історії арбітражного судоустрою та судочинства
    правових систем різних держав. Особливі торговельні суди були ще в Стародавньому Римі. У договорах між римлянами і латинами встановлювалися правила, за якими позови в ярмаркових суперечках підлягали вирішенню суддею оди-нолічно при непарному числі присяжних. Вперше торгові суди в найбільш явному і поширеному вигляді виникли в Італії як вузько-спеціальні морські торгові суди. Життя
  9. Підзаконні акти як джерела арбітражного процесуального права:
    правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (Мінськ, 22 січня 1993 ). У листі Вищого Арбітражного Суду РФ від 16 серпня 1995 р. № ОМ-230 «Про перелік міжнародних договорів, у виконанні яких беруть участь арбітражні суди» наведено перелік таких договорів і угод
  10. 2. ПОНЯТТЯ ПІДВІДОМЧОСТІ , ЇЇ ВИДИ
    правових питаннях, вирішення яких віднесено законом до компетенції певного органу держави або громадськості. Підвідомчість - розмежування компетенції між різними органами. Компетенція - сукупність встановлених нормативними правовими актами прав і обов'язків (повноважень) організацій, органів, посадових осіб. Повноваження як складова частина компетенції представ-ляє