У правовому регулюванні інвестиційної діяльності значну роль відіграють міжнародно-правові гарантії. Цим для нерезидента створюються спеціальні правові норми, близькі прийнятим у світовій практиці правилам або тотожні їм. Так, у міжнародному інвестиційному праві широко поширена категорія "суброгации", тобто спадкоємства прав інвестора третьою особою. Наприклад, в Угоді України з Бельгійсько-Люксембурзьким Економічним Союзом про взаємне заохочення і захист інвестицій від 20.05.1996 р. передбачено, що приймаюча держава має право вимагати від страхувальника, що отримав в порядку суброгації права застрахованих інвесторів, виконання зобов'язань зазначених інвесторів за законом чи за договором (п.2 ст.6). Серед міжнародних договорів насамперед варто виділити двосторонні міждержавні угоди про заохочення і захист інвестицій (капіталовкладень); при цьому необхідно відзначити, що вони регулюють не тільки міждержавні відносини, але і відносини між інвестором - приватним фізичною або юридичною особою і державою, що приймає.
Важливу роль в регулюванні інвестицій грають двосторонні угоди за участю України про усунення подвійного оподаткування доходів. Тут на особливу увагу заслуговують норми, що стосуються оподаткування пасивних доходів нерезидентів (дивіденди, відсотки, роялті), оскільки ставки податку диференційовано, а за угодами з деякими країнами зберігаються нульові ставки (наприклад, по дотримуваним України в порядку правонаступництва угодою СРСР з Кіпром).
Таким чином, дозволяючи той чи інший юридичний питання, що стосується "нерезидентського" інвестування, слід в першу чергу визначити коло пов'язаних з ним міжнародних угод. При цьому необхідно виходити з того, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (частина перша ст.9). Це означає, що з точки зору правозастосування вони є актами прямої дії нарівні з нормами національного законодавства, що дає всі підстави юрисдикційних органів і зобов'язує їх посилатися в видаваних ними актах на норми міжнародних договорів. У практиці судів України посилатися в рішеннях на норми міжнародних договорів чомусь не прийнято. Разом з тим, ст. 203 ЦПК України встановлено обов'язок суду послатися в мотивувальній частині рішення на закони, якими він керується, тобто акти, зазначені у ст.11 ЦПК: Конституцію, інші акти законодавства України, міжнародні договори.
Якщо міжнародним договором України, укладення якого здійснено у формі закону, встановлено інші правила, ніж передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України (ст.17 Закону від 22.12.93 р. "Про міжнародні договори України "). Пріоритет норм міжнародних договорів побічно підтверджується частиною другою ст. 9 Конституції, яка за своїм змістом дозволяє укладати міжнародні договори, що суперечать законодавству України (крім Конституції). Згідно ст. 22 Закону від 18.09.1991 р., якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві про інвестиційну діяльність України, застосовуються правила міжнародного договору.
За допомогою міжнародних договорів здійснюється поступова адаптація законодавства України до загальновизнаним нормам міжнародного права. У ряді випадків частиною національного законодавства України стають норми міжнародних договорів, учасником яких Україна не є, коли ці норми стають обов'язковими допомогою інших міжнародних договорів, укладених Україною, або в силу актів внутрішнього законодавства. Наприклад, ряд норм Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) стали обов'язковими в силу Угоди про партнерство та співробітництво з ЄС, а інші норми ГАТТ - відповідно до указів Президента та іншими актами законодавства України. За допомогою внутрішнього законодавства обов'язковими на території України стають в ряді випадків і норми так званого "м'якого права", тобто міжнародні рекомендаційні норми, в т.ч. міжнародні торговельні звичаї (наприклад, норми ШСОТЕКМ8, що визначають базисні умови поставок, що враховуються, в свою чергу, при формуванні комерційної ціни, в т.ч. при інвестуванні).
Певну регулятивну роль відіграють норми міжнародних організацій, учасником яких є Україна. Ці норми враховуються в правопримени-котельної практиці, зокрема, в практиці міжнародних третейських судів, рішення яких підлягають примусовому виконанню на території України.
|
- Зміст
міжнародних економічних організаціях 30. Особливості нормативно-правових джерел ЗЕД 31. Міжнародно-правове регулювання економічної діяльності 32. "М'яке право" 33. Оподаткування суб'єктів ЗЕД 34. Єдиний збір та мито (загальна характеристика) 35. Звільнення від сплати мита і зниження її ставок 36. Податок на додану вартість та акцизного
- 1.Економіка і соціальна структура
міжнародний, Азово-Донський комерційний. Російсько-торговопро-промисловий банки. Про високої концентрації банківського капіталу свідчив той факт, що в 12 найбільших банках сосредото-чує 80% основних активів і пасивів всіх 50 акціонерних банків Росії, вони брали участь більше, ніж в 90% операцій фінансування та промислового кредиту. *** Капіталістична перебудова аграрного ладу в
- 54. Державне регулювання інвестиційної діяльності. Захист інвестицій
міжнародними договорами України. Інвесторам, у тому числі іноземним, забезпечується рівноправний режим, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкоджати управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передбачаються умови і порядок вивозу вкладених цінностей і результатів інвестицій. З метою забезпечення сприятливого та стабільного
- 3. Управління у сфері інвестиційної діяльності
міжнародно-правове регулювання інвестиційної діяльності, належать, насамперед, такі спеціалізовані міжнародні інституції, як Міжнародний Валютний фонд і Група Світового банку (Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Міжнародна асоціація розвитку, Багатостороннє агентство з гарантій інвестиції та Міжнародний центр по
- 9. Правові гарантії від комерційних і некомерційних ризиків
міжнародно-правові гарантії інвесторам від факторів владно-політичного і управлінського характеру. Державні гарантії інвестицій закріплюються в законі шляхом вказівки випадків, які припускають некомерційні ризики (статті 8-12 Закону від 19.03.1996 р.). Гарантії надаються інвестору, а у випадках, зазначених у законі, - і іншим учасникам інвестиційної діяльності (наприклад,
- 10. Гарантії правового режиму і гарантії при зміні законодавства
міжнародними договорами України (ст. 7). Національний режим означає, що іноземні інвестори, в тому числі іноземні юридичні особи, користуються рівними правами не тільки з вітчизняними інвесторами, а й суб'єктами господарської діяльності, а, отже, - і з вітчизняними суб'єктами підприємницької діяльності, за умови реєстрації іноземної інвестиції у встановленому
- 29 . Участь України в міжнародних економічних організаціях
міжнародних економічних організаціях. Це, насамперед, її членство в Міжнародному валютному фонді (МВФ) і в організаціях, що входять до Групи Світового байка: Міжнародному банку реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародної фінансової корпорації (МФК), Міжнародної асоціації розвитку (МАР), Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій (БАГІ) та Міжнародному центрі з врегулювання
- 3. ПІДВІДОМЧІСТЬ СПРАВ арбітражному суду в сфері підприємницької та іншої ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. СПЕЦІАЛЬНА ПІДВІДОМЧІСТЬ справ арбітражним судам
міжнародних організацій, іноземних громадян, осіб без громадянства, які здійснюють підприємницьку діяльність, організацій З іноземними інвестиціями, якщо інше не передбачено міжнародним договором Російської Федерації. Арбітражні суди розглядають у порядку позовного провадження виникають із цивільних правовідносин економічні суперечки і інші справи, пов'язані Із здійсненням
- 3. МІЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД ПРИ ТПП РФ
міжнародного комерційного арбітражу як Міжнародний арбітражний суд при МТП, Арбітражний суд при Стокгольмської Торгової палаті, і цілий ряд інших. У МКАС на рік надходить у середньому 450 позовів. В МКАС можуть за угодою сторін передаватися: спори з договірних та інших цивільно - правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків,
- 4. ВИЗНАННЯ І виконання іноземних арбітражних рішень
міжнародного режиму визнання і виконання іноземних арбітражних рішень були закладені Нью-Йоркської конвенції 1958 р., яка носить універсальний характер і включає до складу її учасників понад 120 держав. Конвенція застосовується виключно до «инос-Тран арбітражним рішень», тобто таким рішенням, які винесені на території держави іншої, ніж держава, де
|