Центральними органами виконавчої влади, які виконують завдання загальнодержавного керівництва і діючими на всій території України, є міністерства. Вони є головними суб'єктами
вироблення і реалізації державної політики у відповідних галузях і сферах діяльності, поетапного впровадження адміністративної реформи в Україні.
З метою вдосконалення системи державного управління, підвищення ефективності функціонування оранів виконавчої влади, посилення провідної ролі міністерств Указом Президента України від 13.03.99 р. «Про зміни в системі центральних органів виконавчої влади України» внесено такі зміни : створені, ліквідовані, перетворені і перейменовані органи виконавчої влади, а також затверджена схема їх організації та взаємодії.
Центральні органи виконавчої влади, які не є міністерствами, називаються відомствами. До них відносяться: комітети, головні управління, державні інспекції, комітети тощо, а також органи, створювані при Кабінеті Міністрів або при міністерствах. Розмежування міністерств і відомств проводиться відповідно з характером, обсягом і масштабом діяльності, порядком формування.
Міністерства керують певною галуззю або декількома галузями (Міністерство економіки) або сферами управлінської діяльності (Міністерство освіти керує дошкільним і шкільним навчанням, професійно-технічною освітою, вищою освітою і т.д.). При міністерствах можуть створюватися інспекції, які виконують функції міжгалузевого характеру.
Міністри в рамках своїх повноважень видають накази, а також інструкції, розпорядження.
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються і ліквідуються за поданням Прем'єр-міністра України. У такому ж порядку Президент України призначає членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади (ст. 106 Конституції України).
|
- Види і стадії адміністративного права
міністерств, відомств і т.д. Види: 1. Президентський контроль а) Президент здійснює контрольні повноваження при формую-вання Уряду та інших органів виконавчої влади, а також при призначенні голови уряду, його заступника, федераль-них міністрів, при формуванні Ради Безпеки, Ради оборони, Адміністрацій, при вирішенні кадрових питань Президенту надає
- 7. Джерела адміністративного права.
Міністерстві юстиції України (від 02.08.93 р.). 5. Нормативні акти органів виконавчої влади України: - нормативні постанови до розпоряджень Кабінету Міністрів України; - положення, статути, правила, інструкції, інші акти, затверджені Кабінетом Міністрів України - Положення про порядок легалізації об'єднань громадян (від 26.02.93 р.); - нормативні накази, інструкції керівників
- 12. Центральні органи виконавчої влади: поняття, компетенція, види. Нормативні акти регламентують їх діяльність.
Міністерства, відомства, держ комітети, комітети. З метою удосконалення структури виконавчої влади було прийнято Закон від 18. 04. 1991 р. «Про створення Кабінету Міністрів України». Цим законом Рада Міністрів УРСР практично було реорганізовано і на його базі створено Кабінет Міністрів, не відрізняється ні структурою і штатом, ні порядком створення від Ради Міністрів. Відповідно до
- 44. Сутність та система способів забезпечення законності у сфері виконавчої влади.
Міністерствами, відомствами, державними комітетами, іншими органами державного і господарського управління та контролю, урядом Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими комітетами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами , установами та організаціями незалежно від форм власності,
- 11. Особливості поділу влади
міністерства. Виконання законів, повсякденне управління, організація життя суспільства. Її характеризує організаційний характер, орієнтація на практичну реалізацію законодавства. Виконавча діяльність - повсякденна, не припиняється ні на один день. Розпоряджається фінансовими, людськими, природними, правоохоронними, інформаційними ресурсами суспільства. Судова влада - відправлення
- 87. Армія як інститут держави. Правовий статус військовослужбовців.
Міністерство оборони. Досвід державного будівництва показав, що змішання політичного і військового керівництва негативно позначається як на політиці, так і на військовій справі. Виходячи з цього, багато держави поділяють військово-політичне та військово-професійне управління збройними силами. Керівництво міністерством оборони здійснюють цивільні особи, а військові відповідають за
- Основні напрямки контролю над організованою економічною злочинністю у сфері економічних відносин.
Міністерств і відомств входять до рад директорів різних акціонерних товариств. Цей феномен являє собою не що інше як узаконену корупцію. Потребує правової регламентації процес переходу державних службовців на посади керівників комерційних підприємств. Доцільно в цьому відношенні врахувати зарубіжний досвід врегулювання подібних питань. У багатьох країнах
- 2.2. Формування системи управління реформуванням Збройних Сил
міністерств і відомств, і тільки після всебічної перевірки відповідності проекту закону всім вимогам до норм права і відсутності протиріччя іншим законодавчим актам він виноситься на обговорення Ради Федераціі15. Державна Дума в третьому читанні прийняла ФЗ РФ «Про військову реформу» 16. За мотивованим уявленням округів вносяться зміни до директивні вказівки з проведення
- 1. Орган виконавчої влади
міністерства, державні комітети, федеральні служ-би, федеральні нагляду, департаменти, головні управління, агентства). б) органи виконавчої влади РФ 2. Залежно від обсягу та характеру компетенції а) органи загальної компетенції, які здійснюють управління більшістю галузей, їх сферою діяльності. Уряд, адміністрація суб'єктів. б) органи галузевої (спец.) комп.
- 2. Президент формально не є главою виконавчої влади
міністерства) 2. побічно, тобто через Уряд. Уряд керує міністерством. повт. повн. П-та у сфері виконавчої влади ст. 83 КРФ. 3. Федеральна виконавча влада є двуступенчатой. Уряд і федеральні органи (міністерства тощо) повт. склад і компетенцію П-ва, ст. 110, 114 Конституції РФ. У систему федеральних органів виконавчої влади входять: 1.
|