Н1.1. Біосфера як глобальна екосистема

Розгляд основоположних питань загальної екології доцільно почати зі знайомства з біосферою як глобальної екосистемою і закономірностями її функціонування. У такому випадку розділи екології нижчого рангу (популяційний, екосистем-ний) будуть певною мірою підпорядковані поглибленого розкриття закономірностей існування біосфери і допустимих меж втручання в неї або її ланки людини. Іншими словами, на рівні екосистем елементарного плану повинен здійснюватися в основному принцип локальних дій, в той час як біосферний рівень формує базу для глобального мислення.

В даний час стає гранично ясним, що середовище, в якій ми живемо, сформована жили організмами різних геологічних епох. За образним висловом Б. Коммонера, навколишнє середовище - «... це будинок, створений на Землі життям і для життя». При цьому кожне покоління організмів цей будинок вдосконалювало відповідно изменявшимся умови і жити в ньому істотам. Ці істини стали зрозумілими людям далеко не відразу. Найважливіший внесок у цей розділ сучасної екології внесли дослідження академіка В. І. Вернадського (1863-1945), його вчення про біосферу .

Поняття «біосфера». Термін «біосфера» в наукову літературу введений в 1875 р. австрійським ученим-геологом Едуардом Зюс-сом. До біосфері він відніс всі той простір атмосфери, гідросфери та літосфери (твердої оболонки Землі), де зустрічаються живі організми.

Володимир Іванович Вернадський (1863-1945) використовував цей термін і створив науку з аналогічною назвою. Якщо з поняттям «біосфера», по Зюссу, пов'язувалося тільки наявність в трьох сферах земної оболонки (твердої, рідкої і газоподібної) живих організмів, то, за В. І. Вернадського, їм відводиться роль найголовнішою геохімічної сили. При цьому в поняття біосфери включається перетворююча діяльність організмів не тільки в межах поширення життя в даний час, але і в минулому.

32

сферою розуміється весь простір (оболонка Землі), де існує або коли -небудь існувала життя, тобто де зустрічаються живі організми або продукти їх життєдіяльності. В. І. Вернадський не тільки сконкретізіровал і окреслив межі життя в біосфері, але, найголовніше, всебічно розкрив роль живих організмів у процесах планетарного масштабу. Він показав, що в природі немає більш потужної геологічної (средообразующей) сили, ніж живі організми та продукти їх життєдіяльності.

Вчення В. І. Вернадського про біосферу зробило переворот у поглядах на глобальні природні явища, в тому числі геологічні процеси , причини явищ, їх еволюцію. До праць В. І. Вернадського ці процеси насамперед зв'язувалися з дією фізико-хімічних сил, що об'єднуються терміном «вивітрювання». В. І. Вернадський показав першорядну перетворюючу роль живих організмів і обумовлюються ними механізмів утворення і руйнування геологічних структур, кругообігу речовин, зміни твердої (літосфери), водної (гідросфери) і повітряної (атмосфери) оболонок Землі.

Ту частину біосфери, де живі організми зустрічаються в даний час, зазвичай називають сучасною біосферою, або необіосферой, а стародавні біосфери відносять до палеобіосферам, або білим біосфери. Як приклади останніх можна назвати мляві скупчення органічних речовин (поклади кам'яного вугілля, нафти, горючих сланців і т. п.) або запаси інших сполук, що утворилися при участі живих організмів (вапно, крейда, сполуки кремнію, рудні освіти і т. п.).

Межі біосфери. За сучасними уявленнями необіосфера в атмосфері простягається приблизно до озонового екрану (біля полюсів 8-10 км, у екватора - 17-18 км і над іншою поверхнею Землі - 20-25 км). За межами озонового шару життя неможливе внаслідок наявності згубних космічних ультрафіолетових променів.

2 - 2937

33

Межі палеобіосфери в атмосфері приблизно співпадають з необіосферой, під водами до палеобіосфере слід віднести і осадові породи, які, за В. І. Вернадського, практично всі зазнали переробку живими організмами. Це товща від сотень метрів до десятків кілометрів. Сказане щодо осадових порід можна застосувати і до літосфері, що пережила водну стадію функціонування.

Таким чином, межі біосфери визначаються наявністю живих організмів або «слідами» їх життєдіяльності. В межах сучасної, як і колишніх біосфер, насиченість життям між тим далеко не рівномірна. На кордонах біосфери зустрічаються лише випадково занесені організми («поле стійкості життя», по В. І. Вернадського). В межах основної частини біосфери організми присутні постійно («поле існування життя»), але розподілені далеко не рівномірно. Вогнища підвищеної і максимальної концентрації життя В. І. Вернадський називав плівками і згущеннями життя. Ці найбільш продуктивні екосистеми є свого роду каркасом біосфери і вимагають підвищеної уваги людини. Детальніше про плівки і згущення життя див. розд. 1У.5 (ч.1).

Інформація, релевантна" Н1.1. Біосфера як глобальна екосистема "

1. Розділ Глобальні , регіональні та локальні проблеми біосфери
   біосфери
   
2. 1.2. Програмна лекція 1.1 за модулем 1 "Вступ"
   біосфера ". Автор і рік першого визначення. Межі біосфери. Особливість біосфери. 1.14.Соотношеніе понять "охорона навколишнього середовища" та "охорона природи". 1.15.Понятіе "природокористування". Співвідношення понять "раціональне природокористування" та "охорона природи". 1.16. Міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища. 1.17. Поняття "неоекологія". Структура
   
3. БІОСФЕРА
   біосфера - оболонка планети, заселена живими організмами (рис. 66). Товщина біосфери трохи більше 20 км (організми живуть над поверхнею суші не вище 6 км над рівнем моря, опускаються не глибше 15 км в товщу суші і 11 км в глиб океану), але основна маса живої речовини сконцентрована в приповерхневому шарі товщиною всього кілька десятків метрів: це висота лісового пологу і глибина
   
4. ЖИВЕ І биокосное РЕЧОВИНА, ЇХ ВЗАІМОВОЗНІКНОВЕНІЕ І ПЕРЕРОДЖЕННЯ У круговерті речовини і.
   біосфери. (рис. 6.2. стор 155). В основі біогенної міграції атомів в біосфері лежать два біохімічних принципу: * прагнення до максимального прояву, до «всюдности життя»; * забезпечення виживання організмів, що гарантує саму биогенную міграцію атомів. «всюдность життя» в біосфері обумовлюється потенційними можливостями і пристосовністю організмів, які
   
5. ВИСНОВОК
   біосфери. Людина порушує літосферу при видобутку корисних копалин, створення гідротехнічних споруд та будівництві в містах, що стало причиною землетрусів і просідання поверхні землі на великих регіонах. Він вирубав близько половини лісів планети, спалював все більше вуглецевих енергоносіїв на промислових підприємствах і в двигунах транспортних засобів, розорав більш
   
6. Запитання і завдання
   біосфери? 2. Спробуйте коротко сформулювати сутність вчення В. І. Вернадського про біосферу? Яке значення вчення про біосферу має для розуміння і вирішення сучасних екологічних проблем? 3. Що називається «живою речовиною», за В. І. Вернадського? Які речовини, крім живого, В. І. Вернадський виділив в біосфері ? 4. Назвіть і розкрийте основні властивості живої речовини. Порівняйте їх з
   
7. 1.2. Структура загальної екології
   біосфері (глобальна екологія) Роль живих організмів (живої речовини) і продуктів їх життєдіяльності у створенні земної оболонки (атмосч> єри, гідросцеери, Літос ^ єри), її функціонуванні гия взаємопов'язаних і відносно відокремлених груп організмів одних і тих же видів (популяційна, або демографічна, екологія), екологія взаємопов'язаних популяцій різних видів між собою (вчення про
   
8. ПИТАННЯ З ЕКОЛОГІЇ
   біосфери. Вчення Вернадського про біосферу. Живе, відстале, биогенное і биокосное речовина біосфери. 22. Ноосфера, техносфера. Концепція сталого розвитку. 23. Гідросфера як частина біосфери; проблеми. 24. Літосфера як частина біосфери; проблеми. Ерозія грунтів. 25. Атмосфера як частина біосфери; проблеми. 26. Глобальні екологічні проблеми. Хімізм процесів руйнування озонового шару і
   
9. § 18. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОСИСТЕМИ
   біосфери здійснюються через зміна газового складу атмосфери і хімічного складу водойм. Нарешті, все екосистеми земної кулі пов'язані через атмосферу і Світовий океан, в який надходять продукти життєдіяльності організмів, і становлять єдине ціле - біосферу. Контрольні питання 1. Що таке екосистема? 2. Як ви розумієте
   
10. МІСЬКІ ЕКОСИСТЕМИ
    як і сільськогосподарські екосистеми, - антропогенні, соціоприродне, однак вони значно відрізняються від сільськогосподарських екосистем тим, що в них менше «природність». Якщо управління сільськогосподарської екосистемою спрямоване на те, щоб наблизити її до природних екосистемам: замкнути кругообіг елементів живлення, підвищити біологічну різноманітність, то при управлінні міськими
    
11. 2.1. Програмна лекція 2.1. по модулю 2 "Основи традиційної екології": Теоретична екологія. Круговороти
    біосфері. Екосистема. Біогеоценоз. Відмінність між екосистемним і популяційному підходами в екології Структури екосистеми. Закон Ліндемана. Основна властивість екосистеми. 2.2. Перелік знань з підрозділами "Кругообіг речовини". Основи фотосинтезу. 2.2.1. Глобальний біологічний круговорот. Кругообіг речовин. Біосферний круговорот. Продуктивність рослинного
    
12. Теми рефератів.
    біосфери. Забруднення біосфери. 8. Відходи промисловості і людської діяльності. Способи утилізації 9. Ноосферні основи функціонування держави. 10. Формування техносфери. Роль кругообігу елементів в природі. 11. Екологічні наслідки збройних конфліктів. 12. Енергетичний кругообіг в природі. Вклад енергосистеми в розвиток людства.