Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

Належність доказів


- це можливість фактичних даних під час їх використання з'ясовувати чи, навпаки, "затемнювати" обставини, що належать до предмета доказування.
Належність доказу визначають залежно від значущості для справи тих відомостей, які можна було б при його використанні ввести у процесуальний обіг.
Усі докази, що дають у конкретних умовах місця і часу підставу для міркувань (роздумів) про обставини предмета доказування, вважають належними.
Належність доказу можна визначити як його "гносеологічну допустимість".
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Належність доказів"
  1. 49. Належність доказів і допустимість засобів доказування.
    належність доказів зазвичай визначається судом під час розгляду справи у судовому засіданні. Визнавши доказ таким, що не стосується справи, суд просто залишає його без дослідження, тим самим звільняє себе від наступної його оцінки та виключає можливість посилання на нього у судовому рішенні. За загальним правилом, будь-які фактичні дані в цивільній справі можуть бути підтверджені лише допустимими
  2. 60. Позовна заява та її реквізити.
    належність доказів і допустимість засобів доказування у справі, необхідність забезпечення позову і тим самим здійсненність рішення. Вказівка у позовній заяві на виклад обставин, якими обґрунтовується позовна вимога (п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України), складає підставу позову і сприяє встановленню наявності спірних правовідносин та можливості прийняття справи до провадження суду. На думку окремих
  3. § 4. Тактика огляду місця події
    належність доказів. Важливим тактичним прийомом у даній системі виступає аналіз окремих слідів на місці події. Місце події є відображенням минулого, яке може бути пізнане як результат вивчення обстановки і речових доказів переважно раціональним шляхом. Треба аналізувати такі ознаки та властивості предметів і слідів: а) час виникнення їх на місці події (аналіз тимчасових зв'язків слідів); б)
  4. Тема 14. Доказування і докази в цивільному процесі
    належність. Суть його полягає в тому, що суд повинен брати до уваги лише ті докази, які можуть підтвердити чи заперечити юридичні факти, що відносяться до даної справи. Це правило дає можливість суду запобігати загромадженню справи зайвими доказами, не допускати зловживань з боку недобросовісного позивача, відповідача чи третьої особи своїм правом надавати докази з метою заплутати або затягнути
  5. Тема 14. Доказування і докази в цивільному процесі
    доказів. 3. Предмет доказування. 4. Належність доказів і допустимість засобів доказування. 5. Пояснення сторін та третіх осіб. 6. Письмові докази. 7. Речові докази. 8. Висновки експертів. 9. Забезпечення доказів. 10. Оцінка судових доказів. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Визначити, як розподіляються обов'язки по доказуванню в цивільному процесі. Назвати відомі підстави звільнення від доказування.
  6. Виклик до суду
    доказів, направлена на встановлення дійсних прав і обов'язків учасників спірного правовідношення. Допустимість засобів доказування - вимога закону, яка передбачає для встановлення певного юридичного факту можливість використовувати засоби доказування лише встановленої форми і забороняє використання інших засобів доказування. Забезпечення позову - вжиття судом, у провадженні якого знаходиться
  7. 46. Громадянство та його значення для міжнародного права
    належність тієї або іншої особи до державно організованого суспільства. Громадянство - стійкий правовий зв'язок, оскільки навіть у випадку тривалого перебування громадянина за кордоном він не переривається». З приводу такого формулювання громадянства виникає ряд питань. По-перше, викликає сумнів, що громадянин, незалежно від свого місцезнаходження, підлеглий суверенній владі держави своєї
  8. 4. Нотаріальний процес і його стадії. (Місце нотаріату в системі правоохоронних органів)
    належність юридичних обставин до повноважень нотаріату або суду буде нескладно. На підставі вищенаведеного можна говорити про те, що завдяки специфічним методам нотаріальний процес характеризується як самостійний безспірний, що безпосередньо зв'язаний з такими галузями права як цивільне, сімейне, фінансове, земельне, житлове, міжнародне, цивільне процесуальне
  9. 41. Заходи процесуального примусу.
    належність виклику свідка, що підтверджується даними про вручення йому відповідної повістки; шдсутність поважних причин неявки до суду або неповідо млення про ці причини. Дії щодо приводу свідка здійснюються органами внутрішніх справ на підставі ухвали суду, в
  10. 25. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
    належність суб'єктів до справи такими особами і їх права на предмет спору (ст. 30, пп. 4, 5, ст. 137 ЦПК). Позовна заява третьої особи із самостійними вимогами оплачується державним митом за загальними правилами Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. «Про державне мито», в редакції Закону України від 20 квітня 2000 р. та статтями 63-69 ЦПК. Цивільний процес в їх інтересах може