| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
9. Неповна (часткова) дієздатність неповнолітніх у віці від 14 до 18 років |
||
|
Обсяг дієздатності неповнолітніх віком від 14 до 18 років досить широкий. Вони можуть набувати цивільні права і створювати для себе цивільні обов'язки або самостійно (у вказаних законом випадках), або за згодою батьків (усиновлювачів, піклувальника). За згодою батьків (усиновлювачів, піклувальника) неповнолітній у віці від 14 до 18 років може здійснювати різноманітні операції (продати або купити майно, прийняти або зробити подарунок, укласти договір позики і т. п.) і здійснювати інші юридичні дії, зокрема займатися підприємницькою діяльністю (п. 1 ст. 27 ЦК). Волю в такого роду угодах і інших діях висловлює сам неповнолітній. Згода батьків, усиновителів або піклувальника, як передбачено п. 1 ст. 26 ГК, має бути виражене у письмовій формі. Недотримання цієї вимоги є підставою для визнання угоди, укладеної неповнолітнім, недійсною (ст. 175 ЦК). Однак допускається подальше письмове схвалення угоди зазначеними вище особами (батьками, усиновителями, піклувальником). Встановлюючи, що неповнолітні можуть здійснювати операції за згодою батьків, закон не має на увазі неодмінну згоду обох батьків: достатньо згоди одного з них, оскільки російське сімейне законодавство виходить з принципу повної рівності прав батьків по відношенню до дітям. Те ж треба сказати про усиновлювачів: потрібна згода не обох усиновителів (якщо їх двоє), а одного з них. Неповнолітній у віці від 14 до 18 років вправі самостійно, тобто незалежно від згоди батьків (усиновлювачів, піклувальника), розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами. Зазначене право - найбільш суттєве з вхідних в обсяг часткової дієздатності осіб у віці від 14 до 18 років. Оскільки неповнолітні згідно з трудовим законодавством має право вступати за певних умов у трудові правовідносини, вони повинні мати можливість розпоряджатися винагородою, отриманими за працю. Те ж стосується стипендії та інших доходів (наприклад, доходів від підприємницької діяльності, гонорарів за використання творів і т. п.). За змістом закону неповнолітній має право розпорядитися і накопиченим їм заробітком (незалежно від суми), а також речами, придбаними на заробіток. Шляхом тлумачення закону (пп. 1 п. 2 ст. 26 ЦК) можна зробити висновок, що неповнолітній у віці від 14 до 18 років може розпоряджатися не тільки отриманими заробітком, стипендією або іншими доходами, а й тими, на одержання яких він має право , тобто здійснювати операції в кредит. Неповнолітні у віці від 14 до 18 років вправі самостійно здійснювати авторські та винахідницькі права: укладати авторські договори з метою використання створених ними творів "вимагати видачі патенту на винахід і т. д. Отриманим гонораром або іншим винагородою неповнолітній розпоряджається самостійно. Неповнолітні у віці від 14 до 18 років можуть самостійно вносити вклади у кредитні установи і розпоряджатися вкладами. Зазначене право неповнолітніх, як сказано в п . 2 ст. 26 ЦК, здійснюється "відповідно до закону". Що стосується організацій Ощадного банку, то в них неповнолітній має право самостійно зробити внесок і повною мірою розпоряджатися внеском, якщо особисто вніс його на своє ім'я. Якщо ж вклад внесено іншою особою на ім'я неповнолітнього, який досяг 14 років, або перейшов до нього у спадок, то він має право раcпоряжаться їм тільки з письмової згоди батьків (усиновлювачів, піклувальника). Для характеристики обсягу часткової дієздатності неповнолітніх віком від 14 до 18 років необхідно вказати на їх право з 16 років бути членами кооперативів відповідно до законів про кооперативи. Вступивши в кооператив, неповнолітній набуває все, в тому числі майнові, права та обов'язки в цій організації і може самостійно їх здійснювати. Неповнолітні у віці від 14 до 18 років вважаються де-ліктоспособнимі, тобто самі відповідають за майнову шкоду, заподіяну їх діями. Проте якщо у неповнолітнього немає майна або заробітку достатнього для відшкодування шкоди, шкода у відповідній частині повинна бути відшкодована його батьками (усиновителями, піклувальником), якщо вони не доведуть, що шкода виникла не з їхньої вини (ст. 1073 ЦК). Особливо слід зупинитися на праві неповнолітніх складати заповіту. Заповіт являє собою розпорядження (угоду) громадянина про своє майно на випадок смерті. Згідно ст. 534 ЦК РРФСР залишити за заповітом своє майно спадкоємцям може кожен громадянин. Більш певну вказівку міститься в ч. 1 ст. 57 Основ законодавства Російської Федерації про нотаріат, згідно з якою нотаріус " посвідчує заповіти дієздатних громадян "1. Важливо зазначити, що закон не вимагає, щоб заповідач мав повної дієздатністю. Тому при вирішенні питання про право неповнолітніх на розпорядження майном шляхом заповіту слід керуватися загальними положеннями закону про дієздатність громадян віком від 14 до 18 років. Згідно пп. 1 п. 2 ст. 26 ЦК неповнолітні у віці від 14 до 18 років вправі самостійно, без згоди батьків, усиновителів та піклувальника розпоряджатися своїм заробітком, стипендією та іншими доходами Отже, вони мають право розпоряджатися заробітком, стипендією та іншими доходами шляхом заповіту, яке являє собою угоду щодо розпорядження майном на випадок смерті. 1 ВПС РФ 1993 № 10 Ст 357 Питання про право неповнолітніх заповідати майно не отримав одностайної рішення в літературі. На думку В. І. Серебровського, заповіт як угода, безпосередньо пов'язана з особистістю заповідача, може відбуватися тільки особами, повністю дееспособнимі1. Б. С. Антимонов і К. А. Граве допускають заповіту неповнолітніх у віці від 14 до 18 років, якщо заповіт стосується грошових коштів, що представляють собою заробіток несовершеннолетнего2. Ця точка зору більше відповідає і закону, і здоровому глузду. Якщо закон передбачає право неповнолітніх вільно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією та іншими доходами, то немає підстав позбавляти їх права використовувати один із способів розпорядження - шляхом завещанія3. Представляється правильним думку і тих авторів, які вважають, що неповнолітні можуть заповідати не тільки грошові кошти, отримані ними у вигляді заробітної плати, стипендії чи іньрс доходів, але також і майно, придбане на ці средства4. Як було зазначено, таким майном неповнолітні вправі розпоряджатися вільно, без згоди батьків, усиновителів, піклувальника. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "9. Неповна (часткова) дієздатність неповнолітніх у віці від 14 до 18 років " |
||
|
||