Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Невідомий. Господарське право України. 2006, 2006 - перейти до змісту підручника

§ 4. Облік майна суб'єктів господарювання


Майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та зобов'язань, що відображаються в бухгалтерському обліку його господарської діяльності. Підприємства та інші суб'єкти господарювання здійснюють оперативний, статистичний і бухгалтерський облік майна. Оперативний облік спрямований на періодичний збір інформації, необхідної для поточної господарської діяльності. Ці відомості використовуються для прийняття тих чи інших оперативно-управлінських рішень. Статистичний облік передбачає систематичний збір певних натуральних чи грошових показників, які узагальнюються в обов'язковій статистичній звітності. Бухгалтерський облік - це суцільне, безперервне, взаємопов'язане, повне і об'єктивне відображення стану та руху всіх фінансових та матеріальних засобів підприємства на основі первинних документів про ту чи іншу господарську операцію.
Облік в суспільстві виник внаслідок нагальної необхідності: не можна вести господарство, не враховуючи витрати, не зіставляючи її з доходами, не намагаючись досягти перевищення доходів над витратами. Це було важливим завжди, в усі часи.
Для обліку праці застосовуються різні натуральні показники, а вартість вимірюється універсальним грошовим показником. У господарських операціях товари та їхня вартість постійно переходять із однієї форми в іншу. В процесі виробництва запаси переходять в конкретні готові вироби. При реалізації виробів вони знову перетворюються на грошову форму. З такою зміною економічного стану товарів відбувається і зміна правового стану майна та пов'язаних з ним майнових прав. Це викликає необхідність застосування в бухгалтерському обліку комплексної економіко-правової оцінки господарських операцій.
Господарська діяльність в умовах ринку, жорсткої конкуренції, вирішення проблеми виживання потребує посилення уваги до обліку, контролю і наступного економічного аналізу господарської діяльності.
Перехід до ринку, крім того, позначається виникненням розмаїття організаційно-правових форм господарської діяльності: малих підприємств, господарських товариств, підприємств з іноземними інвестиціями, кооперативів, асоціацій та інших, господарських об'єднань, що призводить до збільшення інформаційних потоків як всередині підприємств, так і між ними. У зв'язку з цим бухгалтерський облік в Україні знаходиться у реформуванні. Метою правової регламентації бухгалтерського обліку є визначення необхідних норм, нормативів чи стандартів, спрямованих на одержання достовірної інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання, рух їх власного майна, акціонерного та інвестиційного капіталу, виробничі витрати, прибуток, позикові кошти і девіденти.
Основним нормативним актом, що визначає порядок ведення бухгалтерського обліку, є Закон України від 16 липня 1999 року "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .
Підприємства ведуть бухгалтерський облік майна та наслідків своєї роботи методом подвійного запису господарських операцій згідно з планом рахунків бухгалтерського обліку.
При проведенні бухгалтерського обліку підприємства повинні забезпечити повноту відображення за звітний період всіх господарських операцій. Записи в реєстрах бухгалтерського обліку учиняються на підставі первісних документів, що фіксують здійснення господарських операцій.
Для забезпечення достовірності бухгалтерського обліку підприємства проводять інвентаризацію майна. Її проведення є обов'язком при передачі майна державного підприємства в оренду або його приватизації, перетворення державного підприємства на акціонерне товариство, а також в деяких інших випадках, передбачених законодавством.
При організації бухгалтерського обліку використовуються облікові вимірники, завдяки яким виявляються обсяг, кількість, час та інші показники діяльності підприємства.
Застосовуються три види облікових вимірювань: натуральні, трудові та вартісні. Вартісні облікові вимірювання мають узагальнюючий характер, оскільки через грошові одиниці визначаються майнові права підприємства, його витрати. У вартісних вимірниках складаються кошториси, виробничі завдання, звіти, баланси.
Таким чином, предметом бухгалтерського обліку є господарсько-фінансова діяльність підприємства, яка складається з багатьох об'єктів, що можуть бути об'єднані у дві основні групи: об'єкти, які забезпечують господарську діяльність підприємства, та об'єкти, що її складають.
До першої групи належать виробничі засоби та їх джерела, до другої - процеси виробництва та їх результати.
Для правильної організації господарської діяльності підприємства необхідно знати, які кошти воно має в розпорядженні, куди ці кошти вкладені, а також за рахунок яких джерел вони створені та для чого призначені.
Основним об'єктом, що забезпечує господарську діяльність є засоби виробництва, до яких, перш за все, відносяться основні засоби. Вони, як уже зазначалося, використовуються в господарській діяльності тривалий час, не змінюючи свого зовнішнього вигляду. Зношуючись поступово, вони переносять свою вартість на продукцію, що виготовлюється частинами протягом нормативного строку їх служби.
До виробничих основних засобів (фондів) відносять будівлі, споруди, обладнання, машини, транспортні засоби та інші об'єкти, які функціонують у сфері матеріального виробництва.
Завданнями бухгалтерського обліку основних засобів є: правильне документальне оформлення і своєчасне відображення в облікових реєстрах надходження основних засобів, їх внутрішнього переміщення та вибуття; правильне обчислення і відображення в обліку суми зносу основних засобів; точне визначення результатів у разі ліквідації основних засобів; контроль за витратами на ремонт основних засобів, за їх збереженням й ефективністю використання.
Одиницею обліку основних засобів є інвентарний об'єкт, тобто закінчений будинок (будівля), предмет або комплекс предметів з усім знаряддям та пристроями. Інвентарні об'єкти діляться на прості (одиничні) і складні, що складаються з декількох предметів. Ознакою відокремлення одного виду інвентарних об'єктів від іншого служить виконання ними самостійних функцій.
Кожному інвентарному об'єкту присвоюють певний номер, який зберігається за цим об'єктом на весь час його знаходження в експлуатації, в запасі або на консервації. Інвентарний номер прикріплюють або позначають на предметі, який беруть на облік, і обов'язково вказують у документах, пов'язаних з рухом основних засобів.
За натурально-речовим складом і залежно від мети використання та виконуваних функцій основні засоби об'єднують у такі групи і підгрупи.
Будівлі (корпуси цехів, майстерень, заводоуправління, житлові будівлі та інші архітектурно-будівельні об'єкти виробничого, адміністративно-господарського і соціально-побутового призначення). Інвентарним об'єктом у цій групі є кожна окрема будівля, прибудови, які мають самостійне господарське значення (склади, гаражі та інші) У складі інвентарного об'єкта групи "Будівлі" входять усі комунікації, необхідні для нормальної його експлуатації (системи опалення, освітлення, вентиляції, водогазопостачання, внутрішні телефони і сигналізаційні мережі, ліфтове господарство).
Споруди (нафтові і газові свердловини, стовбури шахт, автомобільні дороги, водоймища та інші), які є сукупністю інженерно-будівельних об'єктів, призначених для виконання технічних або загальних функцій процесу виробництва без зміни процесу праці та його результатів. Інвентарним об'єктом вважається кожна окрема споруда з усім обладнанням, що належить до неї.
Передавальні пристрої (лінії електропередач, трансмісії, трубопроводи, телемережі, газові мережі та ін.) - це сукупність об'єктів, призначених для передачі електричної, теплової та механічної енергії від машин-двигунів до робочих машин, а також для переміщення рідких і газоподібних речовин від одного інвентарного об'єкта до іншого.
Машини та обладнання:
а) силові машини та обладнання (атомні реактори, котли, парові двигуни, турбіни, силові трансформатори, двигуни внутрішнього згорання та інші), які являють собою машини-генератори та машини-двигуни, що виробляють електричну і теплову енергію або перетворюють її на механічну енергію руху. У склад інвентарного об'єкта по групі машин та обладнання входять пристрої, знаряддя і прилади, що становлять з ними єдине ціле;
б) робочі машини та обладнання (верстати, апарати; агрегати різного призначення). У сукупності це обладнання, призначене для механічної, термічної, хімічної або іншої технологічної дії на предмети праці, для їх переміщення у виробничому процесі добування, плавлення, виготовлення і т. д. У кожній галузі промисловості робочі машини та обладнання групують за видами і технологічним призначенням;
в) вимірювальні і регулюючі прилади, пристрої та лабораторне обладнання (манометри, ваги, дозатори, обладнання для диспетчерського контролю, сигналізації, прилади і апаратура заводських та науково-дослідних лабораторій, мікроскопи, термостати тощо), призначені для вимірювання різних параметрів роботи техніки, що експлуатується, регулювання виробничих процесів, перевірки якості сировини, матеріалів, готової продукції, рівня вологості повітря, шумової дії та інших санітарно-гігієнічних умов. Особливість вимірювальних та регулюючих приладів як інвентарних об'єктів полягає в тому, що вони мають самостійне значення і не є складовою частиною інших об'єктів;
г) обчислювальна техніка (електронно-обчислювальні, управляючі і аналогові машини, цифрові обчислювальні машини усіх видів і систем);
ґ) інші машини та обладнання, що не ввійшли до перелічених вище груп.
У групі "Машини та обладнання" окремо обліковують усі автоматичні лінії, певні машини та їх сукупність, які є як самостійним інвентарним об'єктом. Автоматичним вважається обладнання з програмним управлінням, а також верстати, машини і агрегати, що виконують основні операції безпосередньої дії на предмети праці без участі людини.
Транспортні засоби (рухомий склад залізничного, водного, автомобільного, повітряного та комунального транспорту, основні фонди виробничого транспорту, магістральні нафтогазопроводи) у сукупності являють собою засоби пересування, призначені для переміщення людей та транспортування вантажів і речовин різного призначення.
Інструмент (електродрилі, вібратори, відбійні молотки та інші) - це основні засоби, які використовують у процесі ручної праці або прикріпляють до машини для підсилення або збільшення її робочих органів.
Виробничий інвентар та знаряддя (верстати, баки, контейнери та інвентарна тара) - це ті предмети, що використовуються для полегшення виробничих операцій під час роботи.
Господарський інвентар становлять предмети конторського і господарського обзаведення.
Інвентарним об'єктом робочої та продуктивної худоби (коні, воли, корови тощо) є кожна доросла тварина.
Інвентарними об'єктами багаторічних насаджень (озеленювальні та декоративні, плодово-ягідні насадження тощо) вважаються окремі сквери, парки, сади, частина закріпленої за підприємством вулиці або території, що має зелені насадження, незалежно від кількості, віку і породи.
До внутрішньогосподарських доріг належать транспортні магістралі на території підприємства з необхідними спорудами та обладнанням.
Іншими основними засобами є бібліотечні фонди, капітальні затрати в орендовані основні засоби тощо.
Бухгалтерія підприємства визначає належність основних засобів до тієї чи іншої облікової групи за даними паспортів, інструкцій щодо експлуатації, описів та іншої технічної документації.
У бухгалтерському обліку основні засоби поділяють на власні, що належать певному підприємству, та орендовані, які перебувають у його тимчасовому користуванні за певну плату. Вартість власних основних засобів, їх рух, нарахування зносу відображають у балансі.
Основні засоби оцінюють за первісною, відновною (ринковою) та залишковою вартістю. Первісною вартістю об'єкта основних засобів вважається:
для будівель та споруд у разі підрядного способу їх будівництва - кошторисна вартість об'єкта. Якщо будівництво ведуть господарським способом, основні засоби приймаються на облік за фактичною собівартістю їх спорудження. В обох випадках у первісну вартість включають затрати на проектно-розвідувальні роботи;
для обладнання - величина затрат на придбання, включаючи витрати на доставку, монтаж, установку і т. ін.;
для об'єктів основних засобів, що надійшли безоплатно, - вартість за даними бухгалтерського обліку сторони, що їх передає, яку вказують у документах на передачу, з доданням у необхідних випадках затрат на установку об'єкта;
для основних засобів, що вже були в експлуатації і придбанні за плату, - фактичні затрати на придбання, доставку та установку.
Первісна вартість окремих об'єктів основних засобів може збільшуватися після їх реконструкції або модернізації, а зменшуватися - в разі часткової ліквідації та демонтажу об'єктів. Первісна вартість, яка фіксується в бухгалтерському обліку, - це величина фактичних затрат на придбання або спорудження об'єктів. Вона відносно постійна.
Вартість відтворення основних фондів, тобто їх будівництва або придбання за діючими ринковими цінами на певну дату, називається відновною. Відновною вважається вартість, яку визначають внаслідок індексації основних фондів, проведеної за рішенням Кабінету Міністрів України.
У діючій практиці облікову вартість основних засобів, за якою їх відображають у звітності та балансі (тобто первісну, а після індексації, що проводиться у встановленому порядку, - відновну), називають балансовою вартістю.
У процесі експлуатації основні засоби зношуються. Вартісна величина зношення називається зносом. Якщо з балансової вартості основних фондів вирахувати знос кожного об'єкта або їх сукупність, одержимо розрахункову величину залишкової вартості основних засобів.
Сукупність показників первісної, відновної та залишкової вартості застосовують для аналізу динаміки стану та використання основних засобів, за результатами якого приймаються відповідні управлінські рішення.
Елементом засобів виробництва є також нематеріальні активи - об'єкти довгострокового вкладення, які мають вартісну оцінку, але не належать до майнових цінностей. Це право на користування землею, водою, іншими природними ресурсами, патенти, винаходи, а також інші майнові права, в тому числі на інтелектуальну власність. Нематеріальні активи, як і основні засоби, переносять свою первинну вартість на витрати виробництва протягом нормативного строку їхньої служби.
Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться за видами (авторські права; права користування землею, природними ресурсами, виробничими зразками; промислово-комерційні секрети; знаки на товари та послуги; ноу-хау ; гудвіли ; програмне забезпечення облікової та іншої оргтехніки) та в розрізі місць їх зберігання чи використання.
Надходження та оприбуткування будь-якого об'єкта нематеріальних активів на підприємстві повинно бути оформленим документом, який включає детальне його описання і порядок використання.
До джерел формування коштів як об'єктів забезпечення діяльності підприємства належать: статутний капітал - сукупність вкладів засновників (власників) в майно в грошовому виразі при утворенні підприємства для забезпечення його діяльності, прибуток, одержаний від реалізації продукції та від інших видів господарської діяльності підприємства з початку року до звітного періоду.
До об'єктів, що визначають господарську діяльність підприємства, належать: запаси і витрати (сировина, матеріали, вироби комплектації, тара, паливо та інші), які використовуються в одному акті виробництва і тому всю свою вартість переносять відразу на собівартість продукції, що з них виробляється; давальницька сировина і матеріали; готова продукція (обліковується за фактичною виробничою собівартістю); грошові кошти (сума грошових коштів в касі підприємства готівкою, коштів, які зберігаються на рахунках в установах банку, а також цінних паперів та інших грошових коштів підприємства); кошти на розрахунках (дебіторська заборгованість за товари та послуги, за видані аванси, за одержані векселі, суми за підзвітними особами та інші); суми прибутку, які належать перерахуванню в бюджет.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 4. Облік майна суб'єктів господарювання"
  1. 24.Майно і майнові права в господарському товаристві.
    обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно товариства у процесі здійснення господарської діяльності, воно належить до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів (ч. 2 ст. 139 ГК). Майно товариства юридично відособлене від майна власників товариства (акціонерів, учасників). Це майно є власністю саме товариства як юридичної особи. Товариство в статусі
  2. 42.Правове становище іноземних підприємств та підприємств з іноземними інвестиціями.
    обліку і погашення векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення
  3. 54.Регулювання перевірок діяльності суб'єктів господарювання.
    обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності законодавству та встановленим нормативам. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими організаціями, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення. Державний
  4. § 1. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування злочинів, вчинених шляхом кредитно-фінансових операцій
    облікованих бланків суворої звітності і заміна їх іншими бланками; завищення списання на видаток матеріальних цінностей під виглядом втрат на природні збитки, відходи, псування та інші втрати; оприбуткування неодержаних товарів; складання фіктивних документів на списання малоцінних товарів на видаток; нестача матеріальних цінностей; встановлення підроблених підписів в актах на списання
  5. § 3. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності
    облік або реєстрацію в різноманітних уповноважених державних органах. Насамперед суб'єкт господарювання після проходження процедури державної реєстрації стає на облік: у податковій інспекції (крім того, керівник і засновники реєструються в податковій міліції); територіальних органах статистики; територіальних органах Пенсійного фонду; територіальних органах соціального страхування (від нещасних
  6. § 1. Підстави виникнення майнових прав та майнових обов'язків у сфері господарювання. Цінні папери в господарській діяльності. Особливості корпоративних прав учасників суб'єктів господарювання
    обліку майна цих суб'єктів. Проте таке визначення, на наш погляд, є неповним. Насамперед у ст. 190 ЦК майном як особливим об'єктом визнається і окрема річ (сукупність речей), і майнові права та обов'язки. Зауважимо, що майнові права і обов'язки теж відбиваються в ба- лансі суб'єкта господарювання. Майно можна класифікувати за кількома ознаками: 1) рухоме і нерухоме майно (ст. 181 ЦК України);
  7. § 2. Правові режими майна суб'єктів господарювання
    обліку майна, порядку погашення його вартості, віднесення вартості майна на собівартість і т. ін. . Основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна. Господарська діяльність може
  8. Словник-довідник
    обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності законодавству та встановленим нормативам. Аудиторська діяльність - діяльність громадян та організацій, предметом якої є здійснення аудиту, організаційне і методичне забезпечення аудиту та надання інших
  9. 2. Майно і майнові права у господарському товаристві.
    обліку майна цих суб'єктів. Відповідно до статті 140 ГК України джерелами формування майна суб'єктів господарювання є: 1) грошові та матеріальні внески засновників; 2) доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); 3) доходи від цінних паперів; 4) капітальні вкладення і дотації з бюджетів; 5) надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм,
  10. Джерела до курсу господарського права України:
    облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні" від 7 листопада 1994 р. Указ Президента України "Про заходи щодо розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах" від 21 березня 2002 р. Указ Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15 червня 1993