Головна
ГоловнаПолітологіяЗагальні питання політології → 
« Попередня Наступна »
В. А. Ацюковскій, Б. Л. Єрмілов. Короткий політологічний тлумачний словник, 2009 - перейти до змісту підручника

Суспільно-економічна формація

- економічний тип суспільства, що характеризується формою власності на елементи суспільного виробництва - трудящого (життя, робочу силу і працю), засоби виробництва і предмети споживання.
Суспільно-економічні формації виникають в процесі становлення виробничих відносин і зазнають у своєму розвитку три етапи - перший (прогресивний), при якому нові, більш прогресивні, ніж у попередній формації, виробничі відносини стимулюють розвиток продуктивних сил , другий, зрілий етап, в якому продуктивні сили знаходяться у відповідності з виробничими відносинами, і третій (регресивний), при якому застарілі виробничі відносини гальмують подальший розвиток продуктивних сил.
Основним протиріччям докомуністичної формацій є суперечність між суспільним характером виробництва і приватною або особистої формою власності
(присвоєнням) елементів суспільного виробництва.
Загострення основного протиріччя формації відбувається на третьому етапі розвитку формації. Цей період чреватий соціальними потрясіннями, що готують соціальну революцію - зміну застарілої суспільно-економічної формації на подальшу, більш прогресивну, в якій ступінь усуспільнення власності на елементи суспільного виробництва вище, ніж в попередній формації.
У процесі економічного розвитку людства існувало чотири суспільно-економічних форміаціі - рабовласницька, феодальна, капіталістична і соціалістична. Передував рабовласницької формації первісно-общинний лад не мав суспільного виробництва і тому не є суспільно-економічною формацією. Подальший за соціалістичної формацією комуністичний лад суспільства також не є суспільно-економічною формацією, тому що в ньому усунуті всі економічні протиріччя суспільства.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Суспільно-економічна формація "
  1. 4. Жовтень 1917 (питання методології)
    суспільно-економічна формація багатоукладність. Важлива органічність поєднання традиційних укладів з найбільш передовими. Для Росії, навпаки, був характерний різкий розрив і замкнутість укладів (порівняно розвинений промисловий і фінансовий капіталізм і жахлива відсталість-аграрного сектора економіки). Нерівномірність розвитку капіталізму по регіонах та імперська національна політика
  2. 30. Критерії періодизації держави і права
    суспільні інститути у розвитку, робити теоретичні висновки про їх виникнення і шляхи розвитку, а також прогнози. Серед критеріїв періодизації можна виділити два основних, що використовуються в сучасній науці: формаційний і цивілізаційний. Формаційний критерій є традиційним для російської науки. На його основі виділяють п'ять типів виробничих відносин (суспільно-економічних
  3. 13. Сім'я загального права. Прецедент в англійському та американському праві.
    Суспільно-економічної формації) має системи загального права - сукупність національних правових систем, які мають спільні риси, які проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку суспільної норми, сформованої суддями в судовому прецеденті, який домінує як форма права: (США, Канада, Англія, Австралія, Нова Зеландія) ПС загального типу : ПС США; ПС Англії; ПС європейського
  4. 73. Типологія держави. Формаційний і цивілізований підходи до типології гос-ва.
    Суспільно-економічних формацій, кожній з яких в умовах існування класів відповідає певний тип держави. Тип держави означає конкретизацію, визначеність його економічної основи, класової суті та соціального призначення. Перші три з них охоплюються єдиним родовим поняттям експлуататорського держави. Відповідно до формаційного підходу до типології держави в
  5. Глава перша. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК про-громадської НАУКА
    суспільні науки за характером досліджуваних нею явищ і процесів. Як відомо, розрізняють три види таких явищ і процесів, інакше - законів, що діють в природі і суспільстві. Природні закони, діючі в природі незалежно від волі і усвідомлення людини з невблаганною регулярністю і сталістю, - предмет вивчення, визначення та позначення таких ес-тественних наук, як фізика, хімія,
  6. Глава четвер-тая. ХАРАКТЕРИСТИКА І ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВИ
    суспільного ладу, в тому числі його персонофіцірованних прихильників, і насильницькі форми соціалістичних перетворень. Та й вся страхітлива механічна система уявлень про державу - машина, знаряддя, механізм - працювала виключно на панування, влада однієї партії, а потім і її лідерів - генеральних секретарів. За бортом міркувань про сутність держави залишалися багато
  7. Глава сьома. ДЕРЖАВА У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА
    громадські організації, різні політичні рухи і т.д. Тому виникає питання: а чому ж ці соціальні інститути, які також надають вплив на життєдіяльність суспільства, відрізняються від держави, що у них спільного, як вони взаємодіють між собою. Крім того, виникає і проблема співвідношення різних соціальних інститутів у суспільстві - хто, наприклад, ефективніше може
  8. Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
    суспільні процеси, що протікають як у всіх гро-вах, взятих в цілому, в комплексі, так і в окремих, конкретних суспільствах, враховуючи, зрозуміло, їх особливості, специфіку. Про це йшла мова вище, в першому розділі, коли обговорювалися предмет і методологія теорії держави і права. Тому читача дуже важливо познайомити з можливим і корисним застосуванням понять теорії держави і права,
  9. Глава дев'ята. ТЕОРІЯ ПРАВА ЯК ЮРИДИЧНА НАУКА
    суспільних наук. Загальна теорія права. Спеціальні теорії права. Теорія права і галузеві юридичні науки. Функції теорії права. У другій частині, присвяченій теорії права, розглядаються з урахуванням сучасного рівня юридичного знання функціонування та розвиток такого яскравого і складного соціального інституту, як право. При цьому головна увага приділяється закономірного і випадковому в праві,
  10. Глава шістнадцята. ПРАВОТВОРЧЕСТВО
    суспільного життя, практика формування правовідносин, соціально-економічні, політичні, духовні потреби, словом, все змінюється різноманіття суспільного життя диктує необхідність мати відповідні соціальним змінам нові правові норми, змінювати і скасовувати застарілі норми і т . д. Право слід потребам ефективного регулювання суспільних відносин, і ця
© 2014-2022  ibib.ltd.ua