§ 4. Зобов'язання з дій в чужому інтересі без доручення

1. Поняття і види дій в чужому інтересі

Інститут дій в чужому інтересі - новий для сучасного російського громадянського права. Вперше він був закріплений ст. 118 Основ цивільного законодавства 1991 р. За своєю суттю він охоплює дві досить різнорідні групи зобов'язальних відносин:

- по-перше, зобов'язання, що виникають з дій, вчинених з метою запобігання шкоди особистості або майну іншої особи;

- по-друге, зобов'язання, що виникають у зв'язку з здійсненням операції однією особою в інтересах іншої особи без її доручення.

У першому випадку мова йде про дії фактичного порядку, скоєних однією особою в інтересах іншої без його на те згоди в силу невідкладної необхідності (наприклад, участь у гасінні пожежі). Породжені ними позадоговірні (квазіделіктние) зобов'язання з відшкодування за рахунок цієї особи понесених у його інтересах витрат, причому незалежно від досягнення бажаного результату (порятунку життя, здоров'я або майна), раніше були відомі вітчизняному правопорядку під ім'ям "зобов'язань з рятування соціалістичного майна" (ст . 95 Основ цивільного законодавства 1961 р., ст. 472 ЦК РРФСР 1964 р.). За своєю юридичною природою вони близькі до зобов'язань із заподіяння шкоди (деліктних).

У другому випадку справа стосується наслідків вчинення в інтересах іншої особи угоди, тобто юридичної дії, не уповноваженою на те особою (або особою, яка діяла з перевищенням що були у нього повноважень), коли це також було викликано нагальними обставинами (наприклад, необхідністю здійснити терміновий платіж за проведений ремонт або охорону майна відсутнього особи). Тут вчинила угоду особа насамперед прагне передати отримані за такою угодою права і обов'язки особі, в інтересах якої (хоча і без належних повноважень) вона діяла. Дана ситуація, так чи інакше пов'язана з появою договірних зобов'язань, давно відома цивільному праву як інституту "ведення чужих справ без доручення" (negotiorum gestio, признававшееся в римському праві квазідоговорним зобов'язанням) (1). Багато в чому вона тотожна ситуації, передбаченої ст. 183 ЦК, яка регулює наслідки вчинення правочину не уповноваженою особою.

---

(1) І.Б. Новицький вказував, що слова "без доручення" були додані до римського терміну "negotiorum gestio" не самими римськими юристами, а в пізнішій літературі, щоб підкреслити істотна ознака даного зобов'язання - відсутність договору (див.: Новицький І.Б. Основи римського цивільного права . 3-е изд. М., 1972. С. 252).

Але у обох названих випадків є спільні риси:

1) одна особа діє в майнових інтересах іншої особи;

2) відсутня згоду останнього на охорону або подання його майнових інтересів;

3) в результаті вчинення зазначених дій у особи, інтереси якого охоронялися, виникають цивільно-правові обов'язки щодо особи, яка здійснила охорону.

Тому ДК об'єднав інститути рятування чужого майна та ведення чужих справ без доручення в новий єдиний інститут дій в чужому інтересі без доручення. Поняттям "дії" при цьому охоплюються дії як фактичного порядку (щодо запобігання загрози життю або майну іншої особи, що не створюють для нього прав і обов'язків у відносинах з третіми особами) (1), так і юридичного (з ведення чужих майнових справ шляхом здійснення угод з третіми особами).

---

(1) Оскільки такі дії можуть спричиняти юридичний результат у вигляді обов'язку відшкодування пов'язаних з ними витрат, їх слід відносити до категорії юридичних вчинків (див.: Брагінський М.І., Витрянский В.В. Договірне право. Книга третя. С. 373 - 379).

2. Умови виникнення зобов'язань

з дій в чужому інтересі

Очевидно, що для втручання сторонніх осіб у приватну майнову сферу суб'єктів цивільного права, хоча б і в їхніх інтересах, але без їх згодою і з покладанням на них певних цивільно-правових обов'язків, необхідні особливі підстави. У деяких випадках в інтересах приватних осіб можуть діяти органи публічної влади, для яких дані дії становлять одну з цілей їх діяльності (органи міліції, пожежної охорони, різні органи технічного нагляду тощо). Однак при цьому виникають публічно-правові відносини (п. 2 ст. 980 ЦК), а тому відсутні і цивільно-правові обов'язки з компенсації цим органам понесених ними у даній зв'язку витрат.

Для виникнення розглянутих цивільно-правових зобов'язань необхідні наступні умови (п. 1 ст. 980 ЦК). По-перше, будь-які дії в чужому інтересі повинні проводитися не за розсудом чинить їх особи, а виключно для досягнення однієї з передбачених законом цілей:

- запобігання шкоди, реально загрожує особистості або майну зацікавленої особи;

- виконання майнового обов'язку, існуючої у такої особи (наприклад, щодо сплати квартирної плати, по внесенню податкових чи інших обов'язкових платежів і т.д.);

- дотримання інших його непротівоправних інтересів, існуючих в момент вчинення відповідних дій (наприклад, отримання виконання, следуемая відсутньому зацікавленій особі від його боржників).

Необхідно особливо підкреслити додання новим ЦК цивільно-правового значення дій щодо запобігання шкоди, що загрожує особистості, - рятуванню життя чи здоров'я людини. Такого роду зобов'язань наше громадянське законодавство раніше ніколи не знало, хоча в теоретичній літературі протягом багатьох років обгрунтовувалася необхідність їх законодавчого закріплення (1).

---

(1) Див, наприклад: Новицький І.Б. Солідарність інтересів в радянському цивільному праві. М., 1951. С. 80; Стависский П.Р. Відшкодування шкоди при рятуванні соціалістичного майна, життя і здоров'я громадян. М., 1974. С. 123 - 125; Смирнов В.Т., Собчак А.А. Загальне вчення про деліктних зобов'язаннях в радянському цивільному праві. Л., 1983. С. 126 - 132.

По-друге, розглянуті дії повинні відбуватися за відсутності не лише прямого доручення зацікавленої особи (оформленого договором або довіреністю), але і всякого іншого, хоча б і усної вказівки або заздалегідь обіцяного згоди з цими діями. Передбачається, що зацікавлена особа не тільки не зробило якого б то не було волевиявлення з цього приводу, але, як правило, і не знає про дії, здійснюються в його інтересах. Якщо ж вказані дії здійснюються в інтересах громадянина, присутнього при їх вчиненні, йому, зрозуміло, не потрібно спеціально повідомляти про це, бо він має можливість безпосередньо висловити своє ставлення до них.

По-третє, дії в чужому інтересі повинні відбуватися виходячи з очевидної вигоди чи користі зацікавленої особи, з можливим урахуванням його дійсних або ймовірних намірів (п. 1 ст. 980 ЦК). Отже, така особа не має бути поставлено перед необхідністю несення надмірних витрат або, наприклад, виконання оспорюваного ним зобов'язань. Дії в чужому інтересі повинні відбуватися так, як їх здійснювало б саме зацікавлена особа або, принаймні, розумний і дбайливий учасник обороту. Тому закон і орієнтує на облік відомих або ймовірних намірів такої особи.

Крім того, при першій же можливості зацікавлена особа має бути обов'язково сповіщено про вчинені в його інтересах діях. Після даного повідомлення необхідно почекати розумний термін для отримання схвалення чи несхвалення від зацікавленої особи і відповідно до цього продовжувати або припинити їх (якщо тільки очікування відповіді не завдасть серйозного збитку зацікавленій особі, особливо при необхідності невідкладного здійснення таких дій) (п. 1 ст. 981 ГК). Дії, вчинені після того, як стало відомо про їх несхвалення зацікавленою особою, не тягнуть для нього цивільно-правових обов'язків ні щодо вчинила ці дії особи, ні щодо третіх осіб.

Таким чином, дії в чужому інтересі повинні здійснюватися не за довільним бажанням будь-якої особи, а лише з дотриманням перерахованих вимог. В іншому випадку вони не отримують визнання закону і не тягнуть відповідних юридичних наслідків, а вчинила їх особа може розраховувати тільки на застосування правил про безпідставне збагачення.

Особливий випадок передбачено п. 2 ст. 983 ГК, в якому мова йде про зобов'язання з рятування життя громадянина і про аліментних зобов'язаннях за змістом громадян. У цих випадках відповідні дії можуть вживатися і проти волі зацікавлених осіб (наприклад, при порятунку особи, що вирішив покінчити життя самогубством, або при виконанні аліментні обов'язки проти волі зобов'язаної особи, оскільки мова йде про захист повністю або частково непрацездатних громадян). За загальним же правилом несхвалення зацікавленою особою відбувалися для нього дій не тягне для нього юридичних обов'язків щодо наслідків цих дій (крім випадків безпідставного збагачення).

3. Зміст і виконання зобов'язань, що виникають

з вчинення дій в чужому інтересі

Зміст аналізованого зобов'язання полягає в обов'язку зацікавленої особи відшкодувати витрати особі, яка вчинила такі дії. При цьому не має значення досягнення передбачуваного результату, що характерно для зобов'язань, що виникають з рятування (а не спасіння) життя або чужого майна.

Розмір відшкодування тут обмежений реально понесеними збитками (п. 1 ст. 984 ЦК) і виключає компенсацію Рятувати особі упущеної вигоди в якому-небудь розмірі, оскільки така особа мало на меті допомоги іншій особі, а не отримання якого доходу від своїх дій. При рятуванні чужого майна розмір можливого відшкодування, у всякому разі, не може перевищувати вартості такого майна, інакше спотворюється зміст самого зобов'язання, особливо в ситуації, коли майно не вдалося врятувати. При позитивному результаті скоєних для зацікавленої особи дій рятував відповідно до ст. 985 ГК може додатково претендувати також і на винагороду, але тільки якщо воно прямо передбачено законом, угодою з зацікавленою особою або звичаями ділового обороту (головним чином у сфері підприємницьких відносин).

Зі свого боку, діяло в чужому інтересі особа незалежно від результату своїх дій і їх схвалення чи несхвалення зацікавленою особою зобов'язана подати останньому письмовий звіт із зазначенням отриманих доходів та понесених витрат і інших збитків (ст. 989 ЦК). Адже воно вторглося в чужу майнову сферу і тому має проінформувати законного власника про наслідки свого втручання.

У результаті вчинення дій в чужому інтересі можливо і заподіяння майнової шкоди зацікавленій особі або третім особам (наприклад, необережна псування або навіть знищення чужої речі). Така шкода підлягає відшкодуванню за загальними правилами про відшкодування позадоговірної шкоди (у формі деліктного зобов'язання). Якщо діяло в чужому інтересі особа заподіяло майнову шкоду, але при цьому дотримувалося необхідну за обставинами справи розумність і обачність, воно, очевидно, буде звільнений від обов'язку його відшкодування. В іншому випадку воно повинно відповідати перед потерпілим за несприятливий результат своїх дій.

Зобов'язання з відшкодування Рятувати особі понесених ним витрат існує лише до моменту схвалення вчинених дій зацікавленою особою. Після отримання такого схвалення, у тому числі і усного, юридична природа розглянутих відносин змінюється - згідно зі ст. 982 ГК вони стають договірними. Дії рятував при цьому вважаються досконалими в порядку виконання договору (доручення, якщо вони носили юридичний характер, або іншого договору, відповідає характеру вжитих дій). Тому і питання про компенсацію збитків Рятувати з цього моменту має вирішуватися за правилами про відповідному договорі (п. 2 ст. 984 ЦК).

 Якщо ж особа вчинить в чужому інтересі угоду, не маючи необхідних для цього повноважень, то при подальшому схвалення операції зацікавленою особою останнє і стає її учасником (ст. 183 ЦК). Тому до нього повинні перейти всі права та обов'язки за такою угодою, але з дотриманням умов, встановлених законом для уступки вимоги та переведення боргу. В силу цього крім схвалення зацікавленої особи для його участі в угоді потрібна і згода кредитора по яке з'явилося з угоди зобов'язанню, якщо тільки останній вже в момент укладання угоди не знав або не повинен був знати про її вчиненні в чужому інтересі (ч. 1 ст. 986 ЦК). 

 Додаткова література 

 Брагінський М.І. Публічна обіцянка нагороди (гл. 56). Публічний конкурс (гл. 57) / / Цивільний кодекс Російської Федерації. Частина друга. Текст, коментарі, алфавітно-предметний покажчик. М., 1996. 

 Брагінський М.І., Витрянский В.В. Договірне право. Книга третя. Договори про виконання робіт і надання послуг. М., 2002. 

 Іоффе О.С. Зобов'язання, що виникають з односторонніх дій / / Зобов'язальне право. М., 1975. 

 Нерсесов Н.О. Поняття добровільної представництва в цивільному праві / / Представництво і цінні папери в цивільному праві. Вибрані праці. 3-е изд. (Серія "Класика російської цивілістики"). М., 2005. 

 Інформація, релевантна "§ 4. Зобов'язання з дій в чужому інтересі без доручення "

1. § 1. Цивільне законодавство та його система. Інші джерела цивільного права
     зобов'язального права. Її структура в цілому спирається на об'єктивно сформовану систему цивільного права. Частина друга ГК є необхідним розвитком частини першої. Вона являє собою розділ IV Цивільного кодексу "Окремі види зобов'язань" і включає 31 главу. Кожна глава містить норми про один з видів договорів (купівля-продаж, оренда, підряд, перевезення, позику і кредит,
   
2. Інші дії громадян і юридичних осіб.
     зобов'язальних правовідносин можуть лежати також інші дії громадян і юридичних осіб. Наприклад, відповідно до правил, закріпленими главою 50 ГК, особа, що діє в чужому інтересі без доручення, зокрема з метою запобігання шкоди особистості іншої особи або її майну, за певних умов набуває право на відшкодування понесених ним необхідних витрат та іншого
   
3. § 3. Підстави виникнення зобов'язань
     зобов'язання виникає внаслідок настання певних юридичних фактів або їх сукупності (юридичних складів), з якими закон пов'язує встановлення прав і обов'язків суб'єктів. У п. 2 ст. 307 ГК РФ прямо названі лише дві підстави виникнення зобов'язань: договір і заподіяння шкоди. Що ж до інших можливих підстав, то вони визначені за допомогою загального відсильний
   
4. 4. Принцип солідарності інтересів і ділової співпраці
     зобов'язань сталося з вини обох сторін, суд відповідно зменшує розмір відповідальності боржника (ст. 404 ЦК). Принцип солідарності інтересів і ділової співпраці суб'єктів при здійсненні суб'єктивних прав і виконанні обов'язків має й інші прояви. Так, підрядник зобов'язаний використовувати наданий замовником матеріал економно та ощадливо (п. 1 ст. 713 ЦК),
   
5. 2. Система зобов'язального права
     зобов'язальне право становить певну систему цивільно-правових інститутів, яка відображатиме як загальні категорії, службовці цивільно-правовому оформленню всякого товарообміну, так і його різні, конкретні цивільно-правові форми. Відповідно цьому воно підрозділяється на Загальну і Особливу частини Загальна частина зобов'язального права складається із загальних для всіх зобов'язань
   
6. Розділ XVI. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ІЗ ОДНОСТОРОННІХ ДІЙ І ІЗ ІГОР І ПАРІ
     зобов'язань з односторонніх угод. Зобов'язання з публічної обіцянки нагороди. Зобов'язання з публічного конкурсу. Зміна умов і скасування публічного конкурсу. Поняття і види дій в чужому інтересі. Умови виникнення зобов'язань з дій в чужому інтересі. Правові наслідки вчинення дій щодо запобігання небезпеці (рятуванню) особистості або чужого майна.
   
7. § 1. Зобов'язання з договору доручення
     зобов'язань з надання юридичних послуг. До їх числа відносяться також зобов'язання, що виникають з договорів комісії та агентування, а певною мірою також і з договору довірчого управління майном. У всіх перерахованих відносинах мається посередник - представник (повірений), комісіонер, агент, довірчий керуючий, - який діє в цивільному обороті або від
   
8. § 1. Поняття та види зобов'язань з безпідставного збагачення
     зобов'язань з безпідставного збагачення Зобов'язання з безпідставного збагачення, в даний час в тому чи іншому вигляді відомі практично всім розвиненим правопорядку континентальної Європи, є результатом запозичення з римського права інституту condictio (лат. condictio - отримання, придбання). В результаті розвитку поглядів римських юристів на condictio
   
9. Алфавітно-предметний покажчик
     зобов'язань по Б. р. XIV, 62, § 3 (2) - с. 495 - 499 - поняття, принципи зобов'язань по Б. р. XIV, 62, § 3 (1) - с. 492 - 495 - походження і розвиток Б. р. XIV, 62, § 1 (1) - с. 481 - 484 Банківський рахунок - укладання договору Б. с. XIV, 61, § 1 (3) - с. 436 - 440 - поняття договору Б. с. XIV, 61, § 1 (1) - с. 432 - 435 - розірвання договору Б. с.
   
10. § 1. Поняття зобов'язального права
      зобов'язального права численні і різноманітні товарно-грошові зв'язку конкретних суб'єктів обміну, складові економічне поняття ринку, отримують правове визнання і закріплення. Зобов'язальне право регламентує ринок, ринковий товарообіг, тобто переміщення, перехід товарів від одних власників до інших. Таким чином, зобов'язальне право являє собою
    
11. ГЛАВА 1. З історії арбітражного судоустрою та судочинства
      зобов'язаннями письмовим і словесним, всі справи про неспроможність «незалежно від звання осіб, в ону впали» (параграф 1632 - цит. за Зводу законів Російської Імперії для купецтва). Розбору комерційного суду не підлягали: суперечки з купівлі та продажу товарів за готівку в рядах, в крамницях, на ринках, торгах і ярмарках, так само як і справи ремісників між собою і з іншими, по яким плата
    
12. 3. Судопроізводственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
      зобов'язань його учасниками, а також листування, пов'язана з дозволом виниклих розбіжностей по договору. Усне початок розгляду справи в арбітражному суді характеризується усною формою ведення судового засідання, дослідженням доказів в усній формі, веденням протоколу з фіксацією в ньому ряду процесуальних дій, скоєних в усній формі, і доказової інформації,
    
13. Тема 1. З ІСТОРІЇ АРБІТРАЖНОГО судоустрою і судочинства
      зобов'язаннями письмовим і словесним, всі справи про неспроможність «незалежно від звання осіб, в ону впали» (параграф 1632 - цит. за Зводу законів Російської Імперії для купецтва). Розбору комерційного суду не підлягали: суперечки з купівлі та продажу товарів за готівку в рядах, в крамницях, на ринках, торгах і ярмарках, так само як і справи ремісників між собою і з іншими, по яким плата
    
14. 3. Судочинного принципи арбітражного процесуального права
      зобов'язань його учасниками, а також листування, пов'язана з дозволом виниклих розбіжностей по договору. Усне початок розгляду справи в арбітражному суді характеризується усною формою ведення судового засідання, дослідженням доказів в усній формі, веденням протоколу з фіксацією в ньому ряду процесуальних дій, скоєних в усній формі, і доказової інформації,
    
15. Тема 16. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ОСІБ
      зобов'язаннями в країнах ЄС / / Господарство право. 1997. № 4. Єфремов Л. Про деякі питання застосування міжнародних договорів про взаємне надання правової допомоги в роботі арбітражних судів / / Господарство право. 1998. № 3. Єфремов Л. Статус конвенцій та типових законів / / Вісник ВАС РФ. 2000. № 2. 1 Бублик У. Договір міжнародної купівлі-продажу товарів: як уникнути помилок при його оформленні та
    
16. § 2. Види співучасників злочину
      зобов'язань, обіцянку вигідної угоди і т. п. Вигода може бути укладена в самому скоєнні злочину (наприклад, позбавлення від непрацездатного члена сім'ї). Підбурювання шляхом підкупу може мати місце і при "замовленому" вбивстві. У цьому випадку підбурювач найчастіше виступає як організатор. При цьому слід зауважити, що в разі підкупу для здійснення найманої вбивства саме
    
17. 21. Держава Україна та адміністративно - територіальні одиниці як суб'єкти цивільного права.
      зобов'язань. Всі ці перераховані вище ознаки визначають особливість правосуб'єктності держави. Держава безпосередньо не здатне своїми діями набувати і здійснювати цивільні права, а також створювати і виконувати обов'язки. Від його імені у цивільних правовідносинах діють державні органи, як є юридичними особами, так і не визнані такими, в
    
18. 22. Види юридичних осіб.
      зобов'язаннями коштами та іншим майном, що є в його розпорядженні, крім основних фондів; якщо у казенного підприємства таких коштів та майна недостатньо, відповідальність за його зобов'язаннями несе власник, тобто держава; 7) Казенні підприємства мають право вступати в об'єднання підприємств тільки за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Підставою рішення Кабінету