Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Застереження про право кредитора зменшити зустрічне виконання |
||
Інша зустрічається в практиці договірної роботи обмовка передбачає, що кредитор у разі порушення боржником своїх зобов'язань може зменшити належне з нього зустрічне виконання у визначеному у договорі розмірі. З точки зору теорії цивільного права можливі три варіанти кваліфікації скорочення зустрічного виконання. По-перше, там, де позбавлення боржника права на отримання частини зустрічного виконання відбувається пропорційно тому, що було не виконано боржником, мови про цивільно-правової відповідальності йти не може. Ця санкція не є додатковим майновим обтяженням, а випливає із загального права кредитора призупинити своє зустрічне виконання або відмовитися від нього в частині, що відповідає не наданим боржником виконанню (п. 2 ст. 328 ЦК). Тому наявність в договорі вказівки на право кредитора в разі неповного виконання своїх зобов'язань боржником пропорційно зменшити зустрічне виконання дублюватиме положення закону. По-друге, у разі якщо зменшення зустрічного виконання пов'язано не з неповним виконанням, а з неналежним виконанням (поставка неякісного або некомплектного товару, наприклад), то мова може йти про цивільно-правової відповідальності (зменшення купівельної ціни), близькою за своєю правовою природою восполнітельним збитків і встановленої в законі для окремих випадків (наприклад, ст. ст. 475, 480, 723 ЦК). По-третє, в тих ситуаціях, коли в договорі вказано конкретний розмір скорочення зустрічного виконання, непропорційність мається на увазі. Дійсно, наявність в договорі певного розміру скорочення зустрічного виконання свідчить про те, що пропорційність скорочення сторонами не має на увазі, так як обсяг утримуваного зустрічного виконання зафіксований сторонами наперед без прив'язки до обсягу фактично невиконаного. Відповідно слід висновок про можливість кваліфікації даної умови в якості міри цивільно-правової відповідальності. Наведемо кілька прикладів. У договорі передбачено, що покупець має право зменшити договірну ціну на 10% у разі затримки поставки більш ніж на 20 днів. Інший варіант, що зустрічається на практиці: покупець має право зменшувати належну з нього плату за товар пропорційно тривалості прострочення з розрахунку 1% за кожен день прострочення. У всіх подібних випадках ми стикаємося з закріпленням в договорі певного розміру цивільно-правової відповідальності, яка може бути виражена як у грошовій, так і не в грошовій формі. Визнавати такі застереження як встановлюють неустойку навряд чи можливо в силу наявності ряду очевидних істотних особливостей (можливий негрошовий характер, відсутність необхідності стягувати санкцію в суді та ін.) Проте вважаємо цілком обгрунтованим застосування до такого роду угодам правил про неустойку за аналогією, так як спорідненість даних санкцій неможливо ігнорувати. З метою заповнення правового вакууму цілком можливе застосування і правила про зниження санкції (ст. 333 ЦК), і положення про заліковій характер даної заходи по відношенню до збитків, якщо інше не буде обумовлено в договорі. Технічні проблеми аналогії закону в даному випадку цілком вирішувані. Наприклад, для стягнення додаткових збитків в залік встановленою у договорі негрошовій санкції належить визначити ринкову ціну відповідного майна, а збитки стягувати в сумі, що перевищує визначений таким чином розмір договірної санкції. З точки зору технології застосування ст. 333 ГК найбільш переважним ми знаходимо пред'явлення боржником, яка порушила договір, позову виходячи з належного йому повного розміру зустрічного виконання за вирахуванням того розміру скорочення, який боржник вважає пропорційним допущеному їм порушення, що спровокує обговорення питання про застосування ст. 333 ГК. Якщо ж боржник вважає, що він повністю повинен бути звільнений від відповідальності, то йому слід пред'явити позов відносно всього обсягу зустрічного виконання без урахування будь-яких скорочень, що поставить перед судом питання про застосування ст. 401 ГК. Наведемо приклад. У договорі передбачено, що ціна товару зменшується пропорційно простроченні його поставки з розрахунку 0,5% за кожен день прострочення. Постачальник поставив товар з 30-денної простроченням, що дало підстави покупцеві сплатити на 15% менше встановленої в договорі базової ціни. Що ж до питання про співвідношення даної міри з вимогою про виконання в натурі, вважаємо за потрібне зауважити наступне. Виходячи з самої природи даної міри, яка має на увазі часткове зменшення зустрічного виконання, а не повна відмова від нього, випливає висновок, що скорочення зустрічного виконання заснована на збереженні у кредитора зацікавленості у реальному виконанні договору. Відповідно застосування даної міри поєднується з вимогою про реальному виконанні боржником своїх зобов'язань. Таким чином, якщо в договорі зазначено на скорочення зустрічного виконання в певному розмірі у випадку, скажімо, непостачання товару протягом більше 10 днів, то слід розглядати дану санкцію як має мораторної характер і сумісну з вимогою про виконання в натурі. При цьому не матимуть значення формулювання, використані сторонами для позначення характеру порушення (невиконання, неналежного виконання, прострочення виконання та ін.), тлумачення яких, як ми пам'ятаємо, є вкрай важливим при розгляді аналогічної ситуації у випадку з неустойкою. При цьому, як ми пам'ятаємо, схожі з такого роду санкцією інститути відмови від зустрічного виконання повністю або в частині у випадку прострочення боржника (ст. 328 ЦК) або відповідного зменшення ціни у разі неналежного виконання (ст. ст. 475, 480 ЦК та ін .) не передбачають збереження права на реальне виконання, так як носять компенсаторний і восполнітельний характер відповідно.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Обмовка про право кредитора зменшити зустрічне виконання " |
||
|