Застереження про право кредитора зменшити зустрічне виконання

Інша зустрічається в практиці договірної роботи обмовка передбачає, що кредитор у разі порушення боржником своїх зобов'язань може зменшити належне з нього зустрічне виконання у визначеному у договорі розмірі.

З точки зору теорії цивільного права можливі три варіанти кваліфікації скорочення зустрічного виконання. По-перше, там, де позбавлення боржника права на отримання частини зустрічного виконання відбувається пропорційно тому, що було не виконано боржником, мови про цивільно-правової відповідальності йти не може. Ця санкція не є додатковим майновим обтяженням, а випливає із загального права кредитора призупинити своє зустрічне виконання або відмовитися від нього в частині, що відповідає не наданим боржником виконанню (п. 2 ст. 328 ЦК). Тому наявність в договорі вказівки на право кредитора в разі неповного виконання своїх зобов'язань боржником пропорційно зменшити зустрічне виконання дублюватиме положення закону. По-друге, у разі якщо зменшення зустрічного виконання пов'язано не з неповним виконанням, а з неналежним виконанням (поставка неякісного або некомплектного товару, наприклад), то мова може йти про цивільно-правової відповідальності (зменшення купівельної ціни), близькою за своєю правовою природою восполнітельним збитків і встановленої в законі для окремих випадків (наприклад, ст. ст. 475, 480, 723 ЦК). По-третє, в тих ситуаціях, коли в договорі вказано конкретний розмір скорочення зустрічного виконання, непропорційність мається на увазі. Дійсно, наявність в договорі певного розміру скорочення зустрічного виконання свідчить про те, що пропорційність скорочення сторонами не має на увазі, так як обсяг утримуваного зустрічного виконання зафіксований сторонами наперед без прив'язки до обсягу фактично невиконаного. Відповідно слід висновок про можливість кваліфікації даної умови в якості міри цивільно-правової відповідальності.

Наведемо кілька прикладів. У договорі передбачено, що покупець має право зменшити договірну ціну на 10% у разі затримки поставки більш ніж на 20 днів. Інший варіант, що зустрічається на практиці: покупець має право зменшувати належну з нього плату за товар пропорційно тривалості прострочення з розрахунку 1% за кожен день прострочення.

У всіх подібних випадках ми стикаємося з закріпленням в договорі певного розміру цивільно-правової відповідальності, яка може бути виражена як у грошовій, так і не в грошовій формі. Визнавати такі застереження як встановлюють неустойку навряд чи можливо в силу наявності ряду очевидних істотних особливостей (можливий негрошовий характер, відсутність необхідності стягувати санкцію в суді та ін.) Проте вважаємо цілком обгрунтованим застосування до такого роду угодам правил про неустойку за аналогією, так як спорідненість даних санкцій неможливо ігнорувати. З метою заповнення правового вакууму цілком можливе застосування і правила про зниження санкції (ст. 333 ЦК), і положення про заліковій характер даної заходи по відношенню до збитків, якщо інше не буде обумовлено в договорі.

Технічні проблеми аналогії закону в даному випадку цілком вирішувані. Наприклад, для стягнення додаткових збитків в залік встановленою у договорі негрошовій санкції належить визначити ринкову ціну відповідного майна, а збитки стягувати в сумі, що перевищує визначений таким чином розмір договірної санкції. З точки зору технології застосування ст. 333 ГК найбільш переважним ми знаходимо пред'явлення боржником, яка порушила договір, позову виходячи з належного йому повного розміру зустрічного виконання за вирахуванням того розміру скорочення, який боржник вважає пропорційним допущеному їм порушення, що спровокує обговорення питання про застосування ст. 333 ГК. Якщо ж боржник вважає, що він повністю повинен бути звільнений від відповідальності, то йому слід пред'явити позов відносно всього обсягу зустрічного виконання без урахування будь-яких скорочень, що поставить перед судом питання про застосування ст. 401 ГК. Наведемо приклад. У договорі передбачено, що ціна товару зменшується пропорційно простроченні його поставки з розрахунку 0,5% за кожен день прострочення. Постачальник поставив товар з 30-денної простроченням, що дало підстави покупцеві сплатити на 15% менше встановленої в договорі базової ціни.

Що ж до питання про співвідношення даної міри з вимогою про виконання в натурі, вважаємо за потрібне зауважити наступне. Виходячи з самої природи даної міри, яка має на увазі часткове зменшення зустрічного виконання, а не повна відмова від нього, випливає висновок, що скорочення зустрічного виконання заснована на збереженні у кредитора зацікавленості у реальному виконанні договору. Відповідно застосування даної міри поєднується з вимогою про реальному виконанні боржником своїх зобов'язань. Таким чином, якщо в договорі зазначено на скорочення зустрічного виконання в певному розмірі у випадку, скажімо, непостачання товару протягом більше 10 днів, то слід розглядати дану санкцію як має мораторної характер і сумісну з вимогою про виконання в натурі. При цьому не матимуть значення формулювання, використані сторонами для позначення характеру порушення (невиконання, неналежного виконання, прострочення виконання та ін.), тлумачення яких, як ми пам'ятаємо, є вкрай важливим при розгляді аналогічної ситуації у випадку з неустойкою. При цьому, як ми пам'ятаємо, схожі з такого роду санкцією інститути відмови від зустрічного виконання повністю або в частині у випадку прострочення боржника (ст. 328 ЦК) або відповідного зменшення ціни у разі неналежного виконання (ст. ст. 475, 480 ЦК та ін .) не передбачають збереження права на реальне виконання, так як носять компенсаторний і восполнітельний характер відповідно.

Інформація, релевантна " Обмовка про право кредитора зменшити зустрічне виконання "

1. 3. Види заходів оперативного впливу
   Заходи оперативного впливу численні і різноманітні, але вони можуть бути поділені на такі види. Заходи оперативного впливу, пов'язані з виконанням зобов'язань за рахунок боржника. Загальна норма, що стосується даного виду заходів оперативного впливу, встановлена ст. 397 ГК. Згідно з цією нормою у разі невиконання боржником зобов'язання виготовити і передати річ у власність,
   
2. 105. Суб'єкти зобов'язань.
   Суб'єкти виконання зобов'язання. Суб'єктом виконання зобов'язання є боржник. Оскільки зобов'язання є відносним правовідносинами, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання безпосередньо від боржника, який зазвичай буває відомий вже в момент виникнення зобов'язання. Разом з тим виконання зобов'язання може бути покладено в цілому або в частині на третю
   
3. § 2. Суб'єкти виконання зобов'язань
   Множинність осіб у зобов'язанні. Сторони у зобов'язанні кредитор і боржник - можуть бути представлені як однією особою, так і кількома особами (п. 1 ст. 308 ЦК). У тих випадках, коли сторони у зобов'язанні представлені не однією особою, а двома або більше особами, говорять про множинність осіб у зобов'язанні. При цьому множинність осіб може мати місце як на одній стороні, так і на кожній
   
4. 4. Поточні кредитора (кредиторів поточної заборгованості)
   - кредитори за Вимогами до боржника, Які вініклі после Порушення провадження у деле про банкрутство. Тоб кредитори, вимоги якіх вініклі Із зобов'язань вже во время Здійснення процедури Розпорядження Майном або
   
5. 108. Способи забезпечення виконання зобов'язань.
   При виникненні зобов'язання між кредитором і боржником не надається гарантія виконання боржником своїх обов'язків або виконання їх належним чином. Навіть при використанні кредитором заходів відповідальності щодо несправного боржника у останнього може не виявитися необхідного майна для задоволення вимог кредитора. Для забезпечення майнових інтересів
   
6. 2. Акцесорні і неакцессорние способи забезпечення виконання зобов'язань
   Способи забезпечення виконання зобов'язань поділяються на акцесорні (додаткові) і неакцессорние. Завдаток, порука, застава і утримання є акцесорними способами. Угода про встановлення якого-небудь з перерахованих способів забезпечення виконання зобов'язань породжує прінадлежностное, акцессорное (obligationes accessoriae) зобов'язання, покликане забезпечити виконання
   
7. № 30. Прострочення кредитора та ее Наслідки.
   Ст. 215 - кредитор візначається таким, что прострочити, ЯКЩО ВІН відмовівіся Прийняти належноє Виконання, запропоноване боржником, б або не Зробив Дій, до Вчинення якіх боржник НЕ МІГ Виконати свого зобов'язання. Про строчка кредитора Дає Боржника право відшкодування спрічіненіх про строчкою збитків ЯКЩО кредитор не доведе, что про рядка не віклікана уміслом або необережністю его самого або тіх
   
8. 1. Поняття і підстави припинення зобов'язань
   Зобов'язальні правовідносини, на відміну від речових, за самою своєю природою не можуть бути безстроковими. У їх існування неодмінно настає такий момент, коли вони припиняються, тобто погашаються складають зміст зобов'язання права та обов'язки. Такий результат наступає в силу дії правоприпиняючі-щих юридичних фактів, що становлять підстави (способи) припинення зобов'язань.
   
9. 69. Вина в цивільному праві.
   Одним з необхідних умов цивільно-правової відповідальності є такий елемент складу цивільного правопорушення, як вина, яка розглядається як психічне ставлення правопорушника до своєї протиправної поведінки та її наслідків. Вина як умова відповідальності прямо згадується в ст. 209 ЦК, яка говорить, що особа, яка не виконала зобов'язання, або виконала його
   
10. 12.4. Припинення зобов'язань
    ГК закріплює такі випадки припинення зобов'язань. - Належне виконання (ст. 408). Кредитор, приймаючи виконання, зобов'язаний на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання повністю або у відповідній частині. Якщо боржник видав кредиторові в посвідчення зобов'язання борговий документ, то кредитор, приймаючи виконання, повинен повернути цей документ, а при неможливості
    
11. 4. Припинення зобов'язань
    Припинення зобов'язання означає припинення прав і обов'язків, що утворюють його зміст. Зобов'язання, як вказувалося раніше, припиняється в силу його належного виконання. Крім того, ГК РФ передбачає ряд інших підстав припинення зобов'язань. Зобов'язання припиняється наданням боржником кредитору замість виконання відступного, в якості якого може виступати