Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоТеорія держави і права → 
« Попередня Наступна »
ОНЮА. Шпагралка по праву України 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

Основні положення Декларації про державний суверенітет України від16.07.1990р.


Після розпаду СРСР і здобуття нашою країною незалежності розпочався новий
етап у розвитку конституційного процесу в Україні. Його вихідним пунктом
стало проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня
1990 р. Насамперед зазначимо, що загалом суверенітет означає зверхність і
незалежність влади. Розрізняють три види суверенітету: державний,
національний і народний. Державний суверенітет - верховенство державної
влади всередині країни та її незалежність у зовнішньополітичній сфері.
Національний суверенітет - повновладдя нації, її реальна можливість вільно
вирішувати всі питання свого національного життя. Народний суверенітет -
повновладдя народу, який здійснює свою неподільну владу самостійно й
незалежно від інших соціальних сил. У різних країнах юридичне закріплення
та реальне існування цих трьох видів суверенітету різне. Так, нині в
Україні всі три види суверенітету знайшли юридичне закріплення в
розгляданій Декларації. Поняття "державний суверенітет", висвітлене в
преамбулі Декларації, розкривається в десяти її розділах. Розділ І.
Самовизначення української нації. Україна " розвивається в існуючих
кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід'ємного права
на самовизначення. Розділ II. Народовладдя. Громадяни Республіки всіх
національностей становлять народ України. Народ України є єдиним джерелом
державної влади в Республіці. Розділ III, Державна влада. Україна є
самостійною у вирішенні будь-яких питань свого державного життя. Розділ IV.
Громадянство Української РСР. Українська РСР забезпечує рівність перед
законом всіх громадян Республіки. Розділ V. Українська РСР здійснює
верховенство на всій своїй території. Розділ VI, Економічна самостійність.
Українська РСР самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його
в законах. Розділ VII. Екологічна безпека. Українська РСР самостійно
встановлює порядок організації охорони природи та порядок використання
природних ресурсів. Розділ VIII. Культурний розвиток. Українська РСР є
самостійною у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного
розвитку української нації, гарантує всім національностям, що проживають на
території Республіки, право їх вільного національно-культурного розвитку;
Розділ IX, Зовнішня і внутрішня безпека, Українська РСР має право на власні
Збройні Сили та органи державної безпеки. Розділ X. Міжнародні відносини.
Українська РСР виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування
визнає : пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами
внутрішньодержавного права. Декларацію було покладено в основу нової
Конституції, низки прийнятих законів України; вона визначає позиції
республіки під час укладення міжнародних договорів. Необхідно вказати, що
Декларація, прийнята ще за часів СРСР, була спрямована на забезпечення
суверенітету України у складі СРСР, тому окремі її положення застаріли,
хоча в цілому вона не втратила свого значення й дотепер.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Основні положення Декларації про державний суверенітет України від16.07.1990р."
  1. 6. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
    основні напрямки // Право України. - 1998. - № 1. - С. 27-32. 2.6. Захист курсової роботи Курсова робота передається, у визначені деканом строки для реєстрації (студентами денної форми навчання - лаборанту кафедри адміністративного і фінансового права, студентами заочної, очно-заочної та післядипломної форм навчання - методисту) і на рецензування викладачу. 126 Курсова робота з рецензією
  2. 5. Поняття і властивості суб'єкта міжнародного права
    основні (первинні) - держави, нації і народності, що борються за своє національне визволення і створення власної національної держави. їхня поява є об'єктивною реальністю, результатом природно-історичного процесу. У силу властивого їм державного або національного суверенітету вони признаються носіями міжнародних прав і обов'язків. Виникнувши як суб'єкти соціального буття, вони неминуче
  3. 16. Джерела міжнародного права.
    основні і допоміжні. До основних джерел міжнародного права відносять міжнародний договір і звичай, що, у силу їхньої значимості, поширеності й інтенсивного застосування, виступають і в якості універсальних джерел міжнародного права. У відповідності зі статтею 1 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року договір розуміється як міжнародна угода, укладена між державами в
  4. 61. Регіональні міжнародні організації
    основні аспекти діяльності і структурної організації найбільш великих і авторитетних регіональних міжнародних організацій. Ліга арабських держав (ЛАД) - Початок створенню ЛАД поклало прийняття 7 жовтня 1944 рбку Александрійського протоколу, який підписали представники Сирії, Лівану, Трансіорданії,Іраку, Єгипту, Саудівської Аравії, Ємену й арабського народу Палестини. У цьому документі були
  5. 81. Правовий режим Арктики
    основні положення Договору про Шпицбергене 1920 р., що закріпили суверенітет Норвегії над Шпицбергеном на умовах його мирного економічного й наукового освоєння з боку всіх держав-учасників при повній демілітаризації й нейтралізації архіпелагу. Норвезький стортинг 17 липня 1925 р. прийняв закон про Сваль-Барда (Шпицбергене), а 7 серпня 1925 р. королівською резолюцією був затверджений Гірський
  6. Тема 21. Адміністративно-правове забезпечення управління зовнішньополітичною діяльністю
    проходження дипломатичної, консульської служби. Адміністративно-правове регулювання в'ізду в Україну і виїзду з України. Вивчення даної теми студентам слід розпочати зі статті 18 Конституції України, яка закріпила, що зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами
  7. 8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ"
    основні на прямки // Право України. - 1998. - № 1. 88. Пахомов І.М. Адміністративне право. - Львів, 1962. 89. Піджаренко О. Зброя і ми: Законодавче, нормативне і відомче -,:І регулювання відносин, пов'язаних із вогнепальною мисливсь- - кою, службово-штатною й іншою зброєю та спецзасобами індив---*; ідуального захисту. - К., 1998. 90. Подлінєв С.Д. Організація управління в адміністративно-пол-
  8. 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
    основні форми підготовки узгодженого тексту міжнародного договору: а) звичайні дипломатичні канали (при підготовці двосторонніх, рідше багатосторонніх, договорів); б) міжнародні конференції; в) міжнародні організації (при підготовці багато сторонніх договорів). Як правило, текст договору складається одним із цих засобів. Але бувають випадки, коли той самий договір у процесі підготовки
  9. 46. Міжнародно-правові питання громадянства
    положення відносно натуралізації втримуються в законодавстві й інших держав У випадку висновку шлюбу з іноземцем процедура його натуралізації також визначається головним чином нормами внутрішньодержавного права. Однак у цьому випадку нерідко виникають колізії законів держав про натуралізацію замужньої жінки, що може привести до того, що жінка втратиться свого громадянства й не придбає
  10. 47. Правовий стан іноземців
    основні права людини») хоча і допомогли певним чином просунути вирішення проблеми, але залишалися недостатніми і вимагали якісно іншого рішення, що і було знайдено за допомогою введення національного режиму. Національний режим у даний час є одним із двох видів правового режиму, включаючи режим найбільшого сприяння, що встановлюються державами стосовно іноземців. Національний режим припускає