Відповідно до ст. 32. Закону України "Про нотаріат" від 02.09.93 р. № 3425, "з доходу приватного нотаріуса справляється прибутковий податок за ставками, встановленими чинним законодавством України".
Прибутковий податок стягується з приватних нотаріусів у порядку, викладеному в розділі IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" як "Інші доходи громадян", непередбачений як об'єкти оподаткування у розділах II та III Декрету. Спільним листом ДПА та Мін'юсту України від 07.06.99 р. № 8106/7/17-0517 роз'яснено, що немає підстав для утримання податку підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності з виплачуваних нотаріусам доходів.
У той же час суб'єкти підприємницької діяльності повинні направляти відомості про виплачений на користь нотаріусів дохід за формою № 2 до ДПІ за місцем проживання нотаріуса. На підставі ст. 14 Декрету та п.14 Інструкції про прибутковий податок з громадян, обчислення прибуткового податку з доходів нотаріусів здійснюють податкові органи. Оподаткування доходів нотаріусів податковими органами здійснюється на підставі їх декларацій про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержаний ними протягом року дохід, матеріалів перевірок діяльності нотаріусів, проведених податковими органами, та відомостей за ф. № 2.
При обчисленні податковими органами річної суми податку з оподатковуваного доходу виключаються встановлений чинним законодавством неоподатковуваний мінімум на дату обчислення податку і суми, передбачені в ст. 6 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян", а також витрати, пов'язані з отриманням доходу.
У чинному законодавстві України не зафіксовано, які ставки прибуткового податку повинні застосовуватися при оподаткуванні діяльності приватних нотаріусів. Приватні нотаріуси часто дотримуються думки, що оскільки вони не є суб'єктами підприємницької діяльності і у них немає місця основної роботи, то повинні сплачувати прибутковий податок за ставкою 20 відсотків.
Але податкові органи, посилаючись на те, що нотаріальна діяльність приватних нотаріусів - це основний вид їх професійної трудової діяльності, вважають: доходи, отримані ними від здійснення нотаріальних дій і надання юридичних послуг, не можуть вважатися отриманими не за основним місцем роботи. І, значить, вимагають використання шкали ставок прибуткового податку, згідно з пунктом 1 статті 7 Декрету "Про прибутковий податок з громадян". Здійснення нотаріусом приватної нотаріальної практики є основним видом його професійної трудової діяльності, а тому доходи, одержувані нотаріусами від вчинення нотаріальних дій та надання правових послуг не можуть вважатися отриманими не за місцем основної роботи, тобто їх оподаткування здійснюється за ставками прогресивного оподаткування, встановленими Указом Президента України від 21.11.95 р. № 1082/95.
Відповідно до листа ДПА від 13.05.96 р. № 17-311/17-211, приватні нотаріуси зобов'язані подати до податкового органу за місцем проживання декларацію до 1 березня наступного за звітним року. Разом з тим сплата податку може здійснюватися авансом з очікуваного прибутку. При цьому оподатковуваним прибутком вважається сукупний чистий прибуток, тобто різниця між валовим прибутком (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язана з отриманням доходу.
Припустимо, приватний нотаріус отримав готівкою 10000 грн за вчинення нотаріальних дій протягом 1999 року. Протягом цього ж року він сплатив 8000 грн орендної плати за орендоване для здійснення нотаріальних дій нежитлове приміщення. Сплата 8000 грн документально підтверджена (є договір оренди, платіжні доручення, інші документи). У цьому випадку оподатковуваним прибутком вважатиметься: 10000 - 8000 = 2000 грн.
Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормою 25 відсотків валового прибутку (додаток № 6 до Інструкції ДПА України "Про прибутковий податок з громадян").
Повертаючись до попереднього прикладу, визначимо суму витрат, яку приватний нотаріус зможе врахувати без документального підтвердження: 10000 х 0,25 = 2500 гривень. Тобто оподатковуваний прибуток становить: 10000 - 2500 = 7500 грн.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів громадян, входять витрати, які включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) згідно з переліком, встановленим Головною державною податковою інспекцією України і Міністерством економіки України (додаток 7 до Інструкції).
Повернемося до прикладу розрахунку оподатковуваного прибутку із задокументованим підтвердженням витрат. Уявіть, що при перерахунку орендної плати за ставками оренди, затверджених місцевими органами державної законодавчої влади, сума орендної плати за 1999 рік становить 6000 грн (з 8000 грн витрачених на орендну плату). У цьому випадку у вигляді витрат на орендну плату може бути використана тільки сума 6000 грн. І оподатковуваний прибуток приватного нотаріуса становитиме: 10000 - 6000 = 4000 грн.
Вартість витрат в іноземній валюті перераховується в національну грошову одиницю України за курсом Національного банку України, що діяв на дату виписування розрахунково-грошових документів. Облік доходів і витрат ведеться за формою № 4 (додаток № 4 до Інструкції) нотаріусом тільки по додаткових послугах правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до нотаріального здійснюваному дії.
Облік доходів, отриманих за здійснення нотаріальних дій, ведеться в "Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій" за формою № 1 (затверджений наказом Мін'юсту України від 07.02.94 р. № 7/5), зразок якої надрукований вище.
Враховуючи здійснення приватними нотаріусами незалежної професійної діяльності, ведення трудових книжок за їх основним місцем роботи чинним законодавством не передбачено.
|
- 2. Основні права і обов'язки громадян у сфері виконавчої влади закріплені в Конституції РФ.
Податки і збори. За-кони, що встановлюють нові податки або погіршують становище платника податків, зворотної сили не мають. Ст. 58 Кожен зобов'язаний зберігати природу і навколишнє середовище, дбайливо ставитися до природних багатств. ГАРАНТІЇ Ст. 59 - в. / С Ст. 45 1. Державний захист прав і свобод людини і громадянина в РФ гарантується. 2. Кожен має право захищати свої права і свободи всіма
- Методи здійснення виконавчої влади
основним. Заохочення - це спосіб впливу через інтерес, свідомість, ко-торие направляють волю людей на здійснення корисних з точки зору заохочення справ. Заохочувальна вплив сприяє виникненню інте-са, вчинення певних справ, отриманню моральних, матеріальних та іншого схвалення. Заохочення може бути моральним (грамота, подяка), - матеріальним (премія, цінний
- Види і стадії адміністративного права
податки і гарантії і т.д. Об'єктом державного регулювання на мікрорівні є-ються численні ринки різних видів пр-ції: промислових, сільськогосподарських, сфери послуг і т.д. Держава впливає на економічну діяльність через свої органи: 1) Міністерство економіки РФ Функції: а) здійснює розробку соціально-економічної політики го- сударства б) розробляє
- Держ. управління в адміністративно-політичній сфері
основними документами, за якими гра-Ждане РФ здійснюють виїзд і в'їзд є: - паспорт - дипломатичний паспорт - службовий паспорт - паспорт моряка Виїзд може бути обмежений тимчасово, якщо громадянин: 1) має доступ до державної таємниці 2) уклав ТД, предполаг. тимчасове обмеження права виїзду з РФ за умови, що термін обмеження не може перевищувати 5 років з дня останнього
- 4.Питання вивчення народних рухів
основному з точки зору класової боротьби селян і холопів. Грунтовну аргументацію на підтвердження того, що не можна вважати селянською війною повстання К. Булавіна, висунув Н.І. Павленко. На його погляд, це було насамперед козацьке виступ, переважно на території Дона, головною метою якого було відновлення станових привілеїв козаків. Поряд з уточненням типології
- Петро Великий
основних своїх підвалинах склалося у нас в XVI в. і проіснувало до половини XIX в. ». Надзвичайно жорстко критикували Мілюкова історики офіційного направлення, для яких Петро I залишався абсолютним ідеалом державного діяча. У радянський час інтерес істориків до петровської реформу не згасав. Однак, основна увага - учених стало тепер зосереджуватися на економічних процесах
- 9. Реформи і контрреформи в X IX столітті
основному, наступні: прискорений розвиток економіки впиралося, по-перше, у збереження абсолютизму, самодержавства, в політичну реакцію, а по-друге, в відстале сільське господарство, на якому важким тягарем лежали кріпосницькі пережитки і існували в селі економічні відносини, слабка технічна озброєність, погана конкурентоспроможність на зовнішньому ринку. Всі ці негативні
- 1.Економіка і соціальна структура
основних капіталів, так і робочої сили. Концентрація робітників у Росії до початку XX століття досягла таких масштабів, що з нею не могла змагатися жодна інша країна в світі. У 1903 році на великих підприємствах з кількістю робітників понад 500 осіб (таких підприємств тоді було 4% від загального числа підприємств у країні) працювало 48,7% всіх робітників Росії. Однак, в Росії існувала концентрація двох
- 2. Революція 1905-1907 рр..
Основних систем цінностей, які склалися в суспільстві. Тільки революції, на відміну від змов, бунтів, путчів, палацових переворотів, призводять до глобальної зламу старих підвалин. Події, що сталися в Росії протягом 12 років (з 1905 по 1917 рр..) Три революції цілком підходять до наведеного визначенням. І вони давно визнані у всьому світі справжніми революціями, а не бунтами або змовами. Революції
- 1.Сущность і уроки НЕПу
основну задачу бачили в зборі сільськогосподарського податку та виконанні різних розпоряджень вищих органів. Що ж стосується допомоги селянам у підйомі господарства, організації господарського і культурного будівництва на селі, то ці завдання їх хвилювали набагато менше. У той же час місцеві органи влади прагнули контролювати всю сільську життя. Пожвавити після війни громада
|