Головна
ГоловнаЕкономікаРегіональна економіка → 
« Попередня Наступна »
Мишуров С.С., щукові В.Н.. Основи регіоналістики., 2003 - перейти до змісту підручника

4.1. Основи регіональної політики


Регіональна політика спрямована на вирішення як найбільш актуальних завдань життя населення, так і насамперед на забезпечення довгострокової стратегії соціально-економічного розвитку регіону. Регіональна стратегія не може не враховувати нових тенденцій соціально-економічних перетворень, загальних принципів реформування економіки Росії. Прийнятий Урядом РФ середньостроковий план соціально-економічного розвитку до 2005 року проголошує як пріоритету модернізацію економіки, яка, однак, розуміється як продовження курсу на її лібералізацію економіки. Наголос робиться на інституційні перетворення, на зниження ролі держави в регулюванні економічних процесів (дерегулювання, дебюрократизації економіки, розвиток її нових секторів, тобто перш за все приватного сектора). Неурядові альтернативні програми розвитку виходить з необхідності підви-щення ролі державного управління народним господарством, підтримки реального його сектора.
Разом з тим необхідно враховувати нові тенденції в розвитку економіки, в інституційних перетвореннях, які диктуються об'єктивним ходом загальносвітового розвитку, процесами глобалізації. Це перш за все формування так званої нової економіки, ядром якої виступає виробництво високотехнологічної наукоємної продукції, інформаційних і високих технологій. Нова - інноваційна економіка висуває і нові вимоги до економічного механізму до системи управління соціально-економічними процесами. Підвищується значення планово-прогнозних оцінок, що веде до підвищення ролі держави, зміни самих ринкових відносин. Підвищується значення НТП як головного чинника економічного прогресу, здійснюється перехід на так звану інтелектуальну ренту, що для нашої країни набуває стратегічного
значення, потрібно прорив у ХХІ століття. Змінюється розподілений механізм, формується економіка добробуту, в якій різко зростає роль людського фактора (людського потенціалу, людського капіталу) і взагалі духовно-гуманітарних цінностей.
Іншою підставою регіональної економічної політики виступає готівковий ресурсний, виробничий, інноваційний та інші види потенціалів регіону. Відомо, що регіони Росії досить істотно відрізняються за рівнем свого потенціалу, різні і природно-географічні фактори регіонів. Одні регіони, що володіють багатими природними ресурсами, перебувають у вельми сприятливих умов (Тюменська область, Красноярський край, Саха-Якутія та ін) Інші ж регіони, що не володіють ресурсами, ледь животіють. Разом з тим світова і вітчизняна практика свідчить, що наявність багатих природних ресурсів - не єдине джерело добробуту країни. Успіхи Японії, «драконів» Південно-Східної Азії говорить на користь інноваційного фактора. Москва також не володіє природними ресурсами, але має вельми хороші соціально-економічні результати, що стало наслідком не тільки концентрації фінансових коштів, а й використання її інноваційного та виробничого потенціалу, широкого розвитку малого підприємництва.
При формуванні економічної стратегії дуже важливу роль відіграє рівень розвитку регіону як в економічному, так і соціальному аспектах. Деякі регіони історично розвивалися менш динамічно. Реформування економіки йде уповільнено, непослідовно. Рівень їх розвитку та добробуту істотно нижче більш розвинених регіонів, що посилює труднощі їх виведення на траєкторію сталого розвитку. Поряд з депресивними регіонами, до яких належить і Іванівська область, існують ще й кризові регіони, рівень розвитку яких дуже низький (Чечня, Якутія, Дагестан, Тува та ін.)
Економічний потенціал країни проявляється насамперед у обсязі валового внутрішнього продукту - ВВП, а для регіонів - валового регіонального продукту (ВРП), який сумарно менше ВВП (не включає митні збори та інші загальнофедеральні послуги). Валовий внутрішній продукт являє собою додану вартість всього обсягу товарів і послуг у всіх сферах економіки незалежно від національної належності підприємств, розташованих на території країни, тобто включає в себе чисту продукцію як сфери виробництва, так і послуг невиробничої сфери. На регіональному рівні елементи використання ВРП складається з витрат домашніх господарств на кінцеве споживання, соціальних трансфертів, видатків установ на колективні послуги та валових накопичень.
Для порівняльної оцінки рівня економічного розвитку країн і регіонів використовується показник душевного ВВП або ВРП, а також структурні показники (обсяги промислової, сільгосппродукції і т.п., рівень продуктивності праці тощо)
Для порівняльної оцінки рівня економічного розвитку країн і регіонів використовується показник душевного ВВП або ВРП, а також структурні показники (обсяги промислової, сільгосппродукції і т.п., рівень продуктивності праці тощо). Величина валового регіонального продукту за сумою регіонів (крім Чечні) склала в 2001 р. 6278 млрд. р.. (85,3% ВВП) або на душу населення - 43,3 тис. р.. (Див. Додаток 7). Обсяг промислової продукції за сумою регіонів дорівнює 5838 млрд. р.., Що на душу населення - 40,6 тис. р..
Найбільший розмір душового ВРП припадав на жителя Тюменської області - 191,4 тис. р.., Москви - 155,5 тис. р.., Найменший в Дагестані - 9,9 тис. р.., Тиві - 12,1 тис. р.. В Іванівській області величина душового ВРП дорівнює 14885 тис. р.., Що відповідає 74 рангу серед 79 регіонів, поступаючись всім сусіднім регіонам, за рівнем промислової продукції (15,7 тис. грн.) - 58-й ранг. В Іванівській області низька продуктивність праці - 30,8 тис. р..
(77-й ранг), що нижче загальноросійського рівня (64,5 тис. грн.) В 2,1 рази і нижче рівня сусідніх регіонів: Володимирській області - 43.8 тис. р.., Костромської - 47,8 тис. р.., Ярославської - 64.4 тис. р..
Для Іванівського регіону характерно те, що область не володіє скільки-істотними природними багатствами: єдиним товарним ресурсом є ліс. Основний фактор економічного розвитку є її виробничий потенціал - промисловість області, основу якої становить текстильна промисловість, що формує «монокультурність» економіки області. У структурі ВРП Івановської області за 2001 рік виробництво товарів склало 50,2%, ринкові послуги - 29,1%, неринкові послуги - 14,2%, чисті податки - 6,5%.
Частка промисловості у виробництві товарів дорівнює 50%. Структура промислового виробництва виглядає наступним чином:
легка промисловість - 36,9% у тому числі текстильна - 33,2% (54% всіх видів тканин країни і 68% бавовняних тканин Росії).
Електроенергетика - 21,6%, але власне виробництво електро-енергії забезпечує лише 29%, решту її доводиться купувати в ФОРЕМ;
машинобудування і металообробна - 16, 7%;
харчова промисловість - 8,1%;
хімічна промисловість - 4,5%;
лісова і деревообробна промисловість - 4,3%;
промисловість будматеріалів - 2,8%;
борошномельно-круп'яна і комбікормова -1,3% (с.38 -43).
Найбільш динамічно розвивається машинобудування, однак 40%
підприємств збитково. Висока частка електроенергетики обумовлена ??більш значним зростанням цін на електроенергію. В області відсутня еск-портно-орієнтовані галузі виробництва (металургія, нафтопереробка і т.п.). Слабко розвинене сільське господарство і харчова промисловість.
Тому основним напрямом економічної стратегії Іванов-
ської області є відродження промисловості, але на основі її структурних перетворень: подолання «монокультурності», створення інноваційних експортно-орієнтованих виробництв, розвиток малого перед-прінімательства. Необхідність суттєвої структурної перебудови диктується і майбутнім вступом Росії до СОТ. Відкриттям кордонів країни для високо конкурентної продукції інших країн створює серйозні проблеми для області. Особливу проблему представляє наплив дешевого ширвжитку з КНР та країн Азії і високо технологічної продукції з країн Заходу.
Серед напрямків структурних перетворень першочергове значення належить інноваційного виробництва, особливо в машинобудуванні. З метою активізації інноваційної діяльності в області становить інтерес створення технопарку, який був би орієнтований на розробку високотехнологічної продукції, програмного забезпечення і т. п.
Будівництво нових і реконструкція діючих підприємств, оновлення основних фондів впирається в проблему інвестування. Однак інвестиційний потенціал області невеликий, залучення інвестицій стримується відсутністю ефективних сфер застосування капіталу. Область не представляє інтересу і для федеральних інвестиційних програм. Загальна величина інвестицій в 2001 р. склала 2413 млн. руб. або 2,0 тис. руб. на душу населення. Це значно нижче рівня сусідніх областей.
Частка виходу з депресивного стану представляється необхідним передбачити бюджетне інвестування найбільш значущих об'єктів промислового виробництва. Але проблема посилюється тим, що бюджет Іванівської області значною мірою формується за рахунок федеральних трансфертів (у 2001 р. вони склали 46,88% консолідованого бюджету і 6,45% доходи цільових бюджетних фондів). Водночас збирання податків в області дорівнює лише 78%, тобто є деякий податковий потенціал. Разом з тим слід зазначити, що бюджетні витрати в розрахунку
на одну людину в області (4,8 тис. грн.) Нижче загальноросійського рівня і показників сусідніх областей.
Розроблена головним управлінням економічного розвитку і торгівлі та Інститутом народногосподарського прогнозування (м. Москва) «Стратегія розвитку Івановської області до 2010 року» передбачає не-необхідно великомасштабної структурної перебудови регіонального господарства з скороченням числа текстильних підприємств, їх реконструкції, підвищення ролі харчової промисловості і машинобудування, особливо інноваційного плану (електроніка, хімічна промисловість), а також деревообробної промисловості.
Прогноз основних соціально-економічних показників Івановської області за сценарієм збалансованого зростання представлений в табл. 4.1.
Таблиця 4.1
Прогноз соціально-економічних показників Івановської області в поточних цінах (сценарій збалансованого зростання) Показник 1999 2000 г 2005 2010 2015 2020 ВРП, млн. руб. 14006,3 21305,8 37953,9 56275,4 81591,6 24108,2 ВРП на душу насе-лення руб. 11494,7 17485,3 31148,1 46184,2 66960,7 101853,3 дол за курсом 441,5 629,6 815,7 985,4 1205,5 1571,7 дол за ППСл 2489,9 2674,5 3533,9 4402,8 5423,2 7032,6 Продукція про-мисловості, млн. руб. 13775,4 20713,2 37525,9 55379,8 77152,9 112035,8 Продукція сільського господарства, млн. руб. 2155,5 2988,9 4904,9 6688,0 9858,8 14209,4 Доходи розширеного бюджету, млн. руб. 5916,2 16767,1 24925,6 36605,6 55856,6 у тому числі транс-Ферт 2694,8 3821,5 6364,9 7867,6 9482,5 10841,3 з них соціальні 1812,9 2846,3 4845, 7 6325,6 8002,5 9689,0 з ФФПР 881,9 975,2 1519,2 1542,0 1480,1 1152,2 Прибуток економіки, млн. руб. 1984,5 2930,3 4676,8 6969,3 10630,0 16676,7 Середня рентабельність-ність економіки,% 13,9 12,0 12,5 16,7 23,5 32,1 За [20, с. 74]
.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "4.1. Основи регіональної політики"
  1. Список використаної літератури
    регіональної економіки. - М.: Економіка, 2000 Гапоненко А.Л., Полянський В.Г. Розвиток регіону: методи управління. -М.: Изд-во РАГС, 1999 Гладкий Ю.Н., Чістобаев А.І. Основи регіональної політики. - СПб, 1998. Гранберг А.Г. Основи регіональної економіки. Підручник для вузів. - М.: ГУ ВШЕ, 2000 - 495 с. Гутман Г., глитаїв А., Федін С. Економіка регіону та управління / Навчальний посібник - Володимир, 2000.
  2. 78. Державне управління та місцеве самоврядування.
    Основі загального, рівного, прямого виборчого, права шляхом таємного голосування строком на 4 роки. На такий же термін обираються голови сільської, селищної, міської ради, які очолюють виконавчий комітет ради і головують на його засіданнях. Як представницький орган, міські ради здійснюють свої повноваження на сесіях, на яких розглядаються питання,
  3. Основні напрямки контролю над організованою економічною злочинністю у сфері економічних відносин.
    Основні цілі - попередження та боротьбу з 55 економічною злочинністю. Державний фінансовий контроль над організованою економічною злочинністю в Росії Державний фінансовий контроль здійснюється федеральними органами законодавчої влади, федеральними органами виконавчої влади, в тому числі спеціально створеними органами виконавчої влади на підставі Указу
  4. Список використаної літератури.
    Основи діяльності міліції в суспільстві ринкового типу. Автореферат Док. Юрид. Наук М.: 1993 Корчагін А.Г. Злочини у сфері економіки та економічна злочинність. Владивосток 2001. Корчагін А.Г., Номоконов В.А., Шульга В.І. Організована злочинність і боротьба з нею. Навчальний посібник. Владивосток, 1995. Корчагін А.Г., Іванов А.М., Щербаков А.В. Економічні злочини, політико-правові
  5.  Список літератури
      основні гарантії виборчих прав громадян РФ: Федеральний Закон від 6 грудня 1994 р. / / Російська газета. 1994. 10 грудня. Про оборону: Федеральний Закон від 31 травня 1996 / / Збори законодавства РФ. 1996. № 23. Ст. 2750. Про громадські об'єднання: Федеральний Закон від 19 травня 1995 р. / / Збори законодавства РФ. 1995. № 21. Ст. 1930. Про оперативно-розшукову діяльність:
  6.  2.4 Організаційна структура служби маркетингу на підприємстві.
      основні типи: за функціями маркетингової діяльності; по продукту; по регіонах; за групами споживачів (ринкова). В організаціях функціональних маркетингових підрозділів кожен відділ або сектор розробляє одну або ряд певних функцій маркетингової діяльності (відділ вивчення ринку, відділ реклами і стимулювання збуту, відділ каналів товароруху і т.д.). Таку структуру зазвичай
  7.  69. Державне регулювання та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання, що займають монопольне становище на ринку
      основних для функціонування суб'єктів господарювання, що займають монопольне становище на ринку, а також в цілому - для відновлення та / або підтримання конкуренції на ринку. Основа закладена в ст. 42 Конституції України і розвинена у відповідних нормативно-правових актах, зокрема, у розділі IV Закону України "Про обмеження монополізму ...". Всю систему державного регулювання
  8.  Квиток № 13. 2.Компетенція РФ
      основ федеральної політики і федеральних програм в області госудалственного і національного розвитку РФ. У сфері економічного і соціально-культурного будівництва у винятковому веденні РФ перебуває федеральна державна власність і управління нею; встановлення основ федеральної політики і федеральних програм в області економічного, екологічного, соціального, культурного
  9.  Висновок.
      основні риси парламенту України - єдиного, загальнонаціонального, представницького, колегіального, виборного, однопалатного, постійно діючого органу законодавчої влади України. Пріоритетною рисою українського парламенту як органу законодавчої влади є його єдність, винятковість, універсальність в системі органів державної влади, що зумовлено насамперед
  10.  I. Введення. Основні інститути права інтелектуальної власності
      основи охорони комерційної таємниці В. Структура міжнародних договорів, які передбачають охорону комерційної таємниці Г. Поняття охорони комерційної таємниці Д. Термін охорони комерційної таємниці Е. Незаконні способи отримання комерційної таємниці конкурентами Ж. Правомірні способи отримання комерційної таємниці конкурентами 1. Незалежне відкриття 2. Зворотний технічний аналіз 3. Сумлінне