|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
§ 3. Особливості управліннягосподарською діяльністю у державномута комунальному секторах економіки
|
Як встановлено ст. 22 ГК, держава здійснює управління державним сектором економіки відповідно до засад внутрішньої і зовнішньої політики.
Особливість державного сектору економіки полягає в тому, що суб'єктами господарювання в ньому є:
суб'єкти, що діють на основі лише державної власності',
суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких пере
вищує п ятдесят відсотків;
суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких стано
вить величину, яка забезпечує державі право вирішального
впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Суб'єктами управління у державному секторі економіки є Кабінет Міністрів України, міністерства, інші органи влади та організації. їх повноваження щодо суб'єктів господарювання (господарська компетенція) визначаються законом.
Законом можуть бути визначені види господарської діяльності, яку дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам і організаціям.
- 37 -
Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Правовий статус окремого суб'єкта господарювання у державному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог ГК та інших законів. Відносини органів управління з названими суб'єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах.
Держава застосовує до суб'єктів господарювання у державному секторі економіки усі засоби державного регулювання господарської діяльності, передбачені ГК, враховуючи особливості правового статусу даних суб'єктів.
Законом встановлюються особливості здійснення антимо-нопольно-конкурентної політики та розвитку змагальності у державному секторі економіки, які повинні враховуватися при формуванні відповідних державних програм.
Процедура визнання банкрутом застосовується щодо державних підприємств з урахуванням вимог, зазначених у Главі 23 ГК.
Органам управління, які здійснюють організаційно-господарські повноваження стосовно суб'єктів господарювання державного сектора економіки, забороняється делегувати іншим суб'єктам повноваження щодо розпорядження державною власністю і повноваження щодо управління діяльністю суб'єктів господарювання, включаючи управління корпоративними правами держави, за винятком делегування названих повноважень відповідно до закону органам місцевого самоврядування.
Особливості управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки визначені ст. 24 ГК.
Управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Правовий статус окремого суб'єкта господарювання у комунальному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог ГК та інших за-
- 38 -
конів. Відносини органів управління між зазначеними суб'єктами у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах.
Суб'єктами господарювання комунального сектора економіки є:
суб'єкти, що діють на основі лише комунальної власності;
суб'єкти, у статутному фонді яких частка комунальної
власності перевищує п'ятдесят відсотків;
суб'єкти, у статутному фонді яких частка комунальної
«.шсності становить величину, яка забезпечує органам місце
вого самоврядування право вирішального впливу на господарсь
ку діяльність цих суб'єктів.
Законом можуть бути встановлені особливості здійснення антимонопольно-конкурентної політики щодо комунального сектора економіки, а також додаткові вимоги та гарантії права власності Українського народу і права комунальної власності при реалізації процедури банкрутства щодо суб'єктів господарювання комунального сектора економіки.
Органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб'єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "§ 3. Особливості управліннягосподарською діяльністю у державномута комунальному секторах економіки" |
- II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
особливості, що визначаються спеціальним законодавством України, і в цій Концепції окремо не розглядаються. 186 ефективне управління державними фінансами та державним майном і контроль за їх використанням; спрямування і координація діяльності органів виконавчої влади та її орієнтація переважно на забезпечення прав і свобод громадян та надання їм державних (управлінських) послуг.
- Зміст
діяльністю суб'єктів господарювання 244 § 3. Форми контролю за законодавством України 251
- § 1. Роль держави в регулюванні господарської діяльності та в організації і забезпеченні
функціонування державного сектору економіки
особливості певних галузей. Як приклад першої ситуації можна навести положення Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22 лютого 2000 року. Цим нормативним актом передбачено особливий порядок укладання договорів розпорядниками державних коштів, першою чергою суб'єктами господарювання державної форми власності. Другу ситуацію ілюструють положення Закону України
- § 6. Особливості управління господарською діяльністю у державному секторі економіки
особливості їх правового статусу. Оскільки ці суб'єкти не є власниками закріпленого за ними державного майна, управління ним покладено на Міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів органи державної виконавчої влади. Державні підприємства не можуть бути засновниками таких організацій, як господарські товариства, кооперативи тощо. Для державних підприємств і організацій з метою забезпечення
- § 3. Система господарського законодавства
особливості правового становища кооперативів у сільському господарстві та їх об'єднань. Ще один приклад - Закон України від 19 березня 1996 р. «Про режим іноземного інвестування»2, в якому розділ IV «Підприємства з іноземними інвестиціями» врегульовує особливості правового становища підприємства з іноземною інвестицією. Аналогічно регулюється правове становище інших окремих видів підприємств:
- ЗМІСТ
особливості господарського законодавства 67 § 2. Нормативні акти господарського законодавства: поняття і види 72 § 3. Система господарського законодавства 76 - 585 - РОЗДІЛ II Суб'єкти господарських правовідносин ГЛАВА 5. Суб'єкти господарського права. Суб'єкти господарювання , 84 § 1. Поняття та види суб'єктів господарського права 84 § 2. Утворення суб'єктів господарювання, їх державна
- ОСНОВНІ ПРІОРИТЕТИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА І РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ
особливості сучасного екологічного стану , а також про основні напрямки державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки . Екологізація економіки та свідомості суспільства не є абсолютно новою проблемою. Практичне відображення екологічності тісно пов'язано в першу чергу з державним регулюванням процесів природокористування. Нове в
- Поняття і особливості принципів екологічного права
особливості, притаманні лише їм. Важливою особливістю є те, що, грунтуючись на екологічному законодавстві, вони відображають сутність природних явищ, які розвиваються за своїми законами. Отже, передумовою еколого-правових принципів є сукупність правових явищ. Причому право (як самостійне соціальне явище) не може не враховувати даного екологічного фактора. Якщо екологічне право адекватно
- III. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
особливості служби працівників в органах місцевого самоврядування. У перспективі до специфічних видів державної служби доцільно віднести військову, дипломатичну, митну та інші види служби у відповідних державних органах оборони, внутрішніх і закордонних справ, безпеки, прокуратури, судочинства тощо. Конкурсність, об'єктивність, прозорість і гласність у прийнятті на державну службу та
- VII. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
діяльність (процес), тобто певного роду суспільні відносини, через які реалізуються численні прямі та зворотні зв'яз ки між суб'єктами і об'єктами управління. Досить поширений термін "адміністративна система" найчастіше характеризує поєднання двох згаданих елементів - суб'єктів управління та управлінської діяльності. Зміст останньої розкривається, зокрема, через поняття "цілі і завдання",
|