Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Саниахметова Н.А.. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО В ПИТАННЯХ І ОТВЕТАХУчебное посібник. Харків "Одіссей" 2000, 2000 - перейти до змісту підручника

86. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу


Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про рекламу" відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть особи, винні у:
- розповсюдженні реклами щодо продукції, виробництво або реалізацію якої заборонено законодавством;
- розповсюдженні реклами, забороненої чинним законодавством;
- порушення порядку виготовлення та розповсюдження реклами;
- недотриманні вимог законодавства щодо змісту та достовірності реклами.
У ч. 2 ст. 27 Закону зазначено, що рішення про порушення законодавства про рекламу надсилається рекламодавцеві, виробнику або розповсюджувачу реклами і є обов'язковим для виконання. Звідси можна зробити висновок, що застосування правової відповідальності можливе стосовно не тільки рекламодавця, а й інших учасників ринку реклами.
Виходячи із законодавчих визначень понять цих учасників, можна прийти до наступного висновку про розподіл відповідальності між ними.
Рекламодавець несе відповідальність за порушення законодавства про рекламу щодо змісту інформації, що подається для створення реклами (якщо не доведе, що порушення відбулося з вини виробника реклами або її розповсюджувача). Виробник реклами несе відповідальність за порушення законодавства про рекламу щодо оформлення, виробництва та підготовки реклами. Розповсюджувач реклами несе відповідальність за порушення часу, місця і засобів розміщення реклами.
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу має різну галузеву приналежність.
Цивільно-правова відповідальність полягає у відшкодуванні винною особою збитків, заподіяних потерпілим особам недобросовісною рекламою. Згідно п. 10 ст. 27 Закону, положення цієї статті не обмежують прав осіб, яким було завдано шкоди недобросовісною рекламою, на відшкодування цієї шкоди відповідно до законодавства України.
Отже, при порушенні законодавства України про рекламу особа, право якої порушено, може вимагати повного відшкодування заподіяних йому збитків. Під збитками розуміються витрати, які особа, чиє право порушене, зробило або повинне буде зробити для відновлення порушеного права, втрата або пошкодження його майна (позитивний збиток), а також неодержані доходи, які ця особа повинна була б отримати, якби його право не було порушене (упущена вигода). Відповідальність також встановлена ??у вигляді штрафів на суб'єктів підприємницької діяльності:
- за розповсюдження реклами щодо продукції, виробництво або реалізацію якої заборонено законодавством України, - у розмірі п'ятикратної (вартості розповсюдження такої реклами;
- за розповсюдження реклами, забороненої чинним законодавством, - у розмірі чотирикратної вартості розповсюдження такої реклами;
- за порушення порядку виготовлення та розповсюдження реклами - у розмірі чотирикратної вартості розповсюдження такої реклами;
- за недотримання вимог законодавства щодо змісту та достовірності реклами - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження такої реклами.
Зазначені штрафи мають право накладати Державний комітет у справах захисту прав споживачів та його органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням державних органів і громадських організацій або самостійно, крім тих, які віднесені виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права і суміжних прав.
Згідно п.2 ст. 27 Закону України "Про рекламу" з метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів і учасників рекламного процесу, уповноважені державні органи (Міністерство у справах преси та інформації. Державний комітет України у справах захисту прав споживачів. Антимонопольний комітет України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення) можуть заборонити рекламу, що порушує вимоги законодавства про рекламу, та вимагати її публічного спростування.
Спеціальної санкцією пресекательной характеру, передбаченої ст. 28 Закону України "Про рекламу ", є публічне спростування недобросовісної реклами добровільно або за рішенням суду, здійснюване за рахунок винної особи, через той же рекламний засіб з використанням того ж простору, часу, місця і в тому ж порядку, в якому здійснювалась реклама. Метою її є ліквідація несприятливих наслідків, викликаних поширенням недобросовісної реклами. Виходячи зі змісту закону, ця санкція не може застосовуватися щодо реклами, підготовленої до опублікування, але ще не поширеною, а стосується вже поширеною або поширюваної реклами.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" 86. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу "
  1. Зміст
    Передмова Розділ 1. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО 1. Поняття і види підприємницької діяльності 2. Ознаки підприємництва 3. Поняття підприємницького права 4. Поняття і система законодавства про підприємництво 5. Види норм підприємницького права 6. Державне регулювання підприємництва 7. Регулювання перевірок діяльності підприємців 8. Захист прав
  2. 81. Загальні положення законодавства про рекламу
    Закон України "Про рекламу" від 3 Липень 1996 (далі - Закон) - основний діючий нормативно-правовий акт, що регулює рекламну діяльність. У цьому акті об'єднані норми різних галузей права, включаючи державне, адміністративне, цивільне право. Комплексний характер цього Закону зумовлений тим, що рекламна діяльність, будучи одного з різновидів підприємницької
  3. 8. рекомендувалося ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "Адміністративне право України"
    Спеціальна література: 1. Альохін А.П., Козлов Ю.М., Кармолицкий А.А. Адміністратив ве право РФ. Підручник. - М., 1998. 2. Атаманчук Г.В. Теорія державного управління. Курс лек цій. - М., 1997. 3. Авер'янов Б.В. Функції та організаційна структура органу державного управління. - К, 1984. 4. Авер'янов В.Б. Апарат державного управління: содер жание діяльності та організаційні
  4. Основні напрямки контролю над організованою економічною злочинністю у сфері економічних відносин.
    Контроль над організованою економічною злочинністю, на мій погляд, можна визначити як регламентовану нормами права діяльність державних, муніципальних органів, а також недержавних організацій, спрямовану на попередження, виявлення і припинення порушення правових норм, що забезпечують нормальне функціонування економічної системи. Це визначення відображає найбільш
  5. 5. Види норм підприємницького права
    Класифікація правових норм підприємницького права може бути здійснена за різними підставами. За функціональної ролі в механізмі правового регулювання розрізняють первинні правові норми і норми-правила поведінки. До вихідним (відправним, первинним) правовим нормам можна віднести норми підприємницького права, що мають найбільш загальний характер, що відрізняються високою формою абстрагування,
  6. 16. Предмет і зміст зовнішньоторговельного агентської угоди
    Формулюючи предмет агентської угоди, необхідно чітко позначити характер дій агента і терт риторів, в рамках якої повинна здійснюватися агентська діяльність. Предметом контракту в будь-якому агентській угоді є не товар, а юридично значимі дії уповноваженої особи - агента, які він буде виробляти в інтересах поручителя. Визначивши територію (країну), в рамках
  7. Адміністративні стягнення
    1. Поняття і види адміністративного стягнення. 2. Загальна характеристика адміністративного стягнення. 1. Адміністративне стягнення - це міра відповідальності за ад-міністратівного правопорушення, що застосовується до обличчя, яке здійснило дане правопорушення, у встановленому законом порядку. Мета адміністративного стягнення (ст. 23) 1. виховання особи, яка вчинила адміністративне право-шення, в
  8. Адміністративний процес
    Поняття і принципи адміністративного процесу 1. Поняття й основні риси адміністративного процесу 2. Принципи адміністративного процесу 1. Адміністративний процес - це сукупність дій, со-вершать виконавчими органами для реалізації покладених на них завдань і функцій. Особливості адміністративного процесу: 1. Являє собою різновид владної діяльності суб'єктів незалежно ектов
  9. Види і стадії адміністративного права
    1. Поняття і система стадій і етапів провадження по справах про ад-міністратівного правопорушення. 2. Адміністративне розслідування. 3. Розгляд справ про адміністративні правопорушення. 4. Перегляд постанов. 1. Стадія провадження у справах про адміністративні правопорушення - це відносно самостійна частина виробництва, кото- раю поряд із загальними завданнями провадження має
  10. Поняття арбітражного процесу, арбітражна процесуальна форма
    Слова «арбітраж», «арбітражний» можуть зустрічатися в назвах органів, які дозволяють різні суперечки , але не входять в систему арбітражних судів, які реалізують судову владу, наприклад арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті РФ, Міжнародний комерційний арбітраж, Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті РФ. На біржах створюються органи з вирішення спорів, що випливають