Суб'єктами відповідальності у сфері ЗЕД виступають суб'єкти ЗЕД, іноземні суб'єкти господарської діяльності та держава.
Суб'єкти ЗЕД та іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення своїх зобов'язань, що випливають з договорів (контрактів). Відповідальність за порушення договірних зобов'язань визначається договорами (контрактами) та законодавством і носить характер матеріальної відповідальності у формі матеріального відшкодування прямих збитків, непрямих збитків, упущеної вигоди, моральної шкоди, завданих стороні договору або третій особі або державі. Відповідальність може наступати також у формі договірних майнових санкцій.
Відповідальність суб'єктів ЗЕД та іноземних суб'єктів господарської діяльності за порушення законодавства України про ЗЕД може носити характер матеріальної відповідальності, а також виступати у формі спеціальних санкцій, передбачених законом (ст. 37 Закону про ЗЕД). До таких санкцій відносяться:
а) накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання своїх обов'язків відповідно до законодавства України про ЗЕД. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України або рішеннями судових органів України;
б) застосування індивідуального режиму ліцензування у разі порушення суб'єктом положень, що встановлюють певні заборони, обмеження або режими здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави;
в) тимчасове зупинення ЗЕД.
Зазначені публічно-правові санкції застосовуються Міністерством економіки України за рішенням судових органів України або за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів. Національного банку України. Санкції діють до моменту застосування практичних заходів, що гарантують виконання вимог законодавства. Застосування санкцій може бути оскаржено в суді.
Україна як держава несе майнову відповідальність у повному обсязі всім своїм майном перед суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності за всі свої дії, що суперечать законам України і заподіюють збитки (прямі і непрямі) та моральну шкоду цим суб'єктам , які призводять до втрати ними вигоди, а також за інші свої дії, в тому числі й ті, які регулюють ЗЕД і прямо не передбачені Законом про ЗЕД, які заподіюють Зазначені збитки (збиток) і призводять до втрати вигоди, крім випадків, коли це обумовлено неправомірними діями таких суб'єктів. Дії державних органів та офіційних посадових осіб цих органів вважаються діями України як держави в Цілому і Україна несе за них відповідальність. При цьому Україна як держава має право на регресну відшкодування своїх збитків, що виникли в результаті задоволення пред'явленого до неї судового позову, за рахунок балансового майна винних державних органів або особистого майна винних посадових осіб (ст.37 Закону про ЗЕД).
Україна як суб'єкт ЗЕД несе відповідальність на загальних та рівноправних засадах е іншими суб'єктами ЗЕД.
|
- Зміст
Передмова Розділ 1. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО 1. Поняття і види підприємницької діяльності 2. Ознаки підприємництва 3. Поняття підприємницького права 4. Поняття і система законодавства про підприємництво 5. Види норм підприємницького права 6. Державне регулювання підприємництва 7. Регулювання перевірок діяльності підприємців 8. Захист прав
- 4. Система адміністративного права
це сукупність адмініст-ративно-правових інститутів і підгалузей. Адміністративне право складається з Загальної та Особливої частини. У Загальну частину включені такі інститути: 1. державне управління 2. виконавча влада 3. форми державного управління 4. методи державного управління 5. інститут правових актів 6. інститут державної служби 7. інститут адміністративного
- 3. Адміністративно-правові відносини
це громадські від-носіння, врегульовані нормами адміністративного права, які складаються в сфері управління. Особливості адміністративно-правових відносин. 1. Однією зі сторін відносин є відповідний орган виконавчої влади або його посадова особа, наділена управлен-тичними повноваженнями державно-владного характеру. 2. для цих відносин характерне
- 2. Основні права і обов'язки громадян у сфері виконавчої влади закріплені в Конституції РФ.
Права громадян: ст. 27, 31, 32 (ч. 1,4), 33, 42. Обов'язки: ст. 57, 58, 59. Обсяг адміністративної правосуб'єктності іноземних громадян та осіб без громадянства вже, ніж громадян РФ. 1. Вони не можуть займати державні посади. 2. Займатися діяльністю, пов'язаною з приналежністю до гра-жданству РФ (обирати і бути обраними). 3. Вони не несуть військового обов'язку 4. Відносно їх
- Види і стадії адміністративного права
1. Поняття і система стадій і етапів провадження по справах про ад-міністратівного правопорушення. 2. Адміністративне розслідування. 3. Розгляд справ про адміністративні правопорушення. 4. Перегляд постанов. 1. Стадія провадження у справах про адміністративні правопорушення - це відносно самостійна частина виробництва, кото-раю поряд із загальними завданнями провадження має
- Держ. управління в адміністративно-політичній сфері
1. Міліція і види її адм. д-ти. 2. Адм.-прав. регулювання в'їзду в РФ і виїзду громадян за гра-ніцу. 1. Н / а з-н "Про міліцію" від 18 квітня 91 р. Міліція підрозділяється на кримінальну і міліцію заг. безп. (Місцеву). Основними завданнями крим. міліції є: 1) попередження, припинення і розкриття злочинів, а також організація та здійснення розшуку осіб, які переховуються від органів доз-
- Поняття арбітражного процесу, арбітражна процесуальна форма
Слова «арбітраж», «арбітражний» можуть зустрічатися в назвах органів, які дозволяють різні суперечки, але не входять в систему арбітражних судів, які реалізують судову владу, наприклад арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті РФ, Міжнародний комерційний арбітраж, Морська арбітражна комісія при Торгово -промисловій палаті РФ. На біржах створюються органи з вирішення спорів, що випливають
- 2. Судоустройственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
Принцип здійснення правосуддя тільки судом сформульовано в ст. 118 Конституції РФ. Стосовно до арбітражного процесуального праву даний принцип закріплює, що по справах у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, віднесених до відання арбітражних судів, тільки арбітражний суд має право здійснювати правосуддя (ст. 1 АПК). Сутність даного принципу полягає в наступному.
- 3. Судопроізводственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
Принцип диспозитивності. Основним рушійним початком арбітражного судочинства служить ініціатива що у справі осіб. Відповідно З принципом диспозитивності цивільні справи, за загальним правилом, виникають, розвиваються, змінюються, переходять з однієї стадії процесу в іншу і припиняються під впливом, головним чином, що у справі осіб. Принцип диспозитивності арбітражного
- 2. Судоустройственние прінціпиарбітражного процесуального права
Принцип здійснення правосуддя тільки судом являє собою таке правило, за яким реалізація повноважень, віднесених до відання органів судової влади, може здійснюватися тільки судами, створеними відповідно до закону. Даний принцип характеризує місце органів судової влади в системі поділу влади, коли (у найбільш узагальненому вигляді) органи законодавчої влади мають
|