Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с., 1997 - перейти до змісту підручника

§ 1. Ознаки зовнішності людини і механізм відображення їх при вчиненні злочину


У механізмі злочину люди є основним джерелом криміналістичної інформації. Людина як суб'єкт взаємодії та слідоутворення є одним з багатопланових об'єктів живої природи. Складна і різнобічна роль суб'єкта у структурі злочинної діяльності, тому що він посідає перше місце - без суб'єкта немає діяльності, а значить і не учинюються злочини.
Перебуваючи на вищому ступені розвитку та організації матерії, людина володіє найбільшою кількістю ознак і властивостей, що дозволяє відрізняти її серед численних об'єктів живої і неживої природи. Тому її ознаки і властивості необхідно розглядати як об'єкт, який має біологічну сутність, і як матеріальне утворення, яке має фізичні основи.
Здавна філософи розглядали людину дуалістично, яка поєднує в собі біосоціальне з тілесною організацією. Таким чином, людині притаманні фізичні основи, як всякому матеріальному об'єкту, і біологічні, як об'єкту, який наділений мисленням і суспільною свідомістю. З цього випливає, що людині притаманні три види ознак і властивостей: фізичні, біологічні та соціальні.
До останнього часу в криміналістиці при дослідженні слідів людини звертали увагу на відбитки ознак зовнішньої анатомічної будови тіла і її частин - рук, ніг, зубів, сліди яких утворюються внаслідок механічної взаємодії. Таке вузьке уявлення про людину як слідоутворюючий об'єкт не відображає її біологічних і соціальних властивостей, які мають інформаційне значення при встановленні і ототожненні особи.
Так, на місці події суб'єкти злочину - люди залишають сліди, які сповіщають інформацію про фізичні, біологічні та соціальні властивості людини.
Фізичні властивості характеризують будову тіла, як усякого матеріального утворення. Будь-яке матеріальне тіло займає певний простір, а тому воно "виділяється із решти середовища з допомогою більш або менш чіткої просторової границі" (А. І. Уймов). Людина в цьому плані - не виняток, ознаки її зовнішньої будови - це просторові границі, тобто форма, розмір і відносне розташування їх по відношенню один до одного, що дозволяє виділити та індивідуалізувати суб'єкта.
Разом з тим, розглядаючи людину як фізичне тіло, не можна забувати про те, що людина - це особистість, якій притаманні соціальні властивості, які виявляються в суспільній, економічній, духовній та іншій діяльності. крім того, людина - це громадянин України, наділений конституційними правами, свободами і обов'язками перед суспільством. Тому всі прийоми і методи отримання інформації про людину і від людини мусять відповідати принципам гуманізму, а діяльність осіб, які збирають докази, повинна носити законний характер.
Фізичні властивості людини ділять на два види:
а) зовнішні, або анатомічні, які характеризують будову тіла і частин його, зокрема - корпуса, голови, обличчя, рук, ніг, зубів, шкірного покриву долонної поверхні рук, підошов ніг. Саме ці властивості частин тіла людини зараз найчастіше використовуються для її розшуку і ототожнення. Вони є першоосновою побудови дактилоскопічної, портретно-криміналістичної експертиз особистості, створення криміналістичних обліків, інформаційно-пошукових і інформаційно-довідкових систем;
б) внутрішні, або структурні, які характеризують внутрішню будову тканин, органів, різних виділень людського організму в процесі його життєдіяльності. На підставі властивостей внутрішньої будови визначають групову належність крові, окремих частин тканин, які відділилися від людського організму (нігті, епідерміс), різних виділень (сперма, піт, сеча).
Отже, зовнішня і внутрішня організація тіла людини як відображуючого об'єкта є джерелом інформації про ознаки зовнішньої будови і внутрішні властивості. При механічній взаємодії людини з матеріальним середовищем відбувається елементарне відображення, тобто копіювання зовнішніх контурів одного об'єкта або його частин на іншому, наприклад, утворення слідів рук, ніг, зубів та інших частин тіла людини.
Біологічні властивості відображають функціональну діяльність людини. Вони характеризують її як живу біологічну систему, яка функціонує в соціальному середовищі. Звідси біологічні властивості - це властивості-навички та уміння (прийоми), які дозволяють здійснювати конкретні рухи, наприклад, при письмі, певній роботі, ходьбі, виголошенні промови та ін. Ці властивості-навички відображаються в матеріальному середовищі у вигляді слідів рукописного чи машинописного тексту в документах, доріжки слідів ніг, виконаної роботи, наприклад, пошитого взуття, виготовлених знарядь злому і т. п.
У спеціальній літературі до біологічних властивостей людини нерідко зараховують стан здоров'я, зовнішній вигляд, кров, слину, волосся тощо. Ця група дістала назву природно-біологічних джерел інформації. Не вступаючи в дискусію про правомочність такої класифікації, варто підкреслити, що людина - високоорганізована і соціально-біологічна істота - виділяє себе із середовища подібних за трьома біологічними властивостями: динамікою, голосом та мовою.
Динамічні властивості - це рухові навички, які відображаються в процесі руху джерела як матеріально, так й ідеально (сліди ходи, особливості почерку, голосу, манери поведінки, жестикуляції, міміки та ін.). Такі джерела матеріальні, але вони відрізняються від слідів крові, волосся, частин тканини, які відділились від людини і втратили біологічну сутність. Тому частки тіла, які відділились від людини, обгрунтованіше треба відносити до слідів-предметів, слідів-речовин органічного походження. У них відсутні динамічні властивості.
Голос як властивість людини є джерелом звукових слідів, сприймаючи які люди спілкуються і пізнають одне одного. Інформація, яка відбивається в звуковому сліді, розрізняється достатньою стабільністю фізичних параметрів, котрі дозволяють формувати індивідуальні комплекси ознак та ідентифікувати людину за голосом і звуковою мовою.
Мова є засобом спілкування людини, головною її ознакою, реальним життям особистості в її постійних взаємостосунках. Тому інформація, яку відображає людина з допомогою мови, досить різнобічна. Мова - джерело інформації широкого плану. В криміналістичному плані людина розглядається як об'єкт розшуку і ототожнення, якою вона є при розслідуванні злочинів. Через це досліджуються не всі види інформації, яку відображає мова, а тільки усна і письмова.
Соціальні властивості характеризують людину як особистість на рівні індивідуальної і суспільної свідомості, її відношення до закону, суспільства, сукупності моральних і етичних цінностей. В спеціальній літературі особистосні властивості класифікують за різними основами. Уявляється, що всі соціальні властивості можна об'єднати в п'ять груп: 1) персонографічні; 2) психофізіологічні та психологічні; 3) світоглядні; 4) виробничо-ділові; 5) морально-побутові. Розглянемо кожну з них більш конкретно.
Персонографічні властивості характеризують людину як суспільну істоту, яка має прізвище, ім'я та по батькові, стать, час народження, місце проживання, національність, мову та ін. Це довідково-інформаційні дані, котрі можуть бути змінені залежно від життєвих ситуацій (правомірно чи неправомірно). Разом з тим вони лежать в основі ряду криміналістичних обліків (алфавітного, дактилоскопічного, пропалих безвісті).
Психофізіологічні та психологічні властивості відображають стан, у якому перебуває людина: подавленість, веселість, збудженість, пригніченість; характеризують тип нервової системи: сангвінік - жвавий, рухливий, емоційний, чуйний; холерик - бурхливий, гарячий, різкий, поривчастий; флегматик - спокійний, млявий, урівноважений, повільний; меланхолік - пригнічений, сумний, боязкий, нерішучий. Сюди також слід віднести і фізичні вади: глухота, сліпота, недорозвиненість, різні патології.
Світоглядні властивості - це духовне та ідейне обличчя людини: ідейність, безідейність, принциповість, безпринципність, нігілізм, вірність, зрадливість, патріотизм, націоналізм, шовінізм, правовий нігілізм.
Виробничо-ділові властивості характеризують ставлення людини до праці - колективної, індивідуальної, до них належать працелюбність, ощадливість, безгосподарність, скупість тощо.
Морально-побутові властивості характеризують людину в побуті, сім'ї, малому колективі і до них належать: гуманізм, жорстокість, нелюдяність, черствість, нахабність, грубість, скромність, сім'янин, п'яниця, сексуально небезпечний тип та ін.
Таким чином, інформаційні властивості людини у фізичному, біологічному і соціальному плані сукупно можуть вирізнити людину із середовища їй подібних, що дозволяє здійснювати її розшук і ототожнення у кримінальному судочинстві.
У процесі діяльності всі три види властивостей відображаються в матеріальних об'єктах, сприймаються суб'єктами, які стають джерелами інформації, котра іменується особистісною. Залежно від виду властивостей потрібно розпізнавати і види інформації.
Фізичні властивості характеризують людину як фізичне тіло, її зовнішню і внутрішню будову. Тому інформація про такі властивості називається структурною, через те що вона визначає структурну організацію.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 1. Ознаки зовнішності людини і механізм відображення їх при вчиненні злочину"
  1. § 3. Виявлення слідів шкірного покриву голови і прийоми їх використання для одержання інформації про особу і подію
    ознаки будови рельєфа шкіри окремих ділянок голови, порівнюючи які можна орієнтовно визначити вік. Найбільш повну інформацію про особу за слідами шкірного покриву можна одержати при дослідженні в сукупності всіх слідів зовнішності, які залишені злочинцем на місці події шляхом призначення судової експертизи. Таку експертизу інколи відносять до трасологічної, оскільки досліджується структура
  2. § 4. Тактика огляду місця події
    ознаками злочину та його індивідуальними особливостями. Огляд місця події також має власну специфіку відповідно до різних видів злочинів, способів їх вчинення та приховування. Система тактичних прийомів при дійсному відображенні події злочину охоплює: 1) зіставлення первинних даних і обстановки місця події з метою виявлення слідів злочину; 2) аналіз окремих слідів на місці події; 3)
  3. § 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
    ознаки злочину, або на початковому етапі розслідування є досить доказової інформації, яка вказує на певну особу, причетну до вчинення злочину. У зв'язку з цим й виник термін «очевидні» злочини, який є умовним і відображає конкретну ситуацію, коли особа, яка проводить розслідування, приходить до ймовірного знання про конкретну особу, яка вчинила злочин. Така ситуація звичайно створюється при
  4. § 2. Види динамічних властивостей-навичок людини
    ознаки предмета - круглий, вологий, прямокутний і властивості - важкий, твердий, м'який, гарячий та ін. Інтелектуальна навичка - автоматизований прийом, спосіб вирішення завдання, з яким зустрічався колись. Це раніше створений алгоритм діяльності, на основі неодноразового вирішення однотипних завдань. Так виникають у слідчого типові тактичні рішення як наслідок успішного розв'язання однакових
  5. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
    ознаки, як публічність, організаційна спрямованість, визначеність в законі меж діяльності. Обидва види управління різняться лише за суб'єктами та характером джерел їх регулювання. В той же час вони торкаються інтересів громадян, направлені на забезпечення реалізації та захист їхніх прав і свобод, створення умов для виконання ними своїх обов'язків. Викладене дає підстави оновити наукове
  6. 70. Види міжнародних правопорушень.
    ознаки (елементи) складу міжнародного правопорушення. Міжнародне правопорушення характеризують такі основні ознаки: - міжнародна суспільна небезпека; - протиправність; - причинно-слідчий зв'язок між протиправним діянням і шкідливими наслідками, що наступили; - карність. Міжнародна суспільна небезпека - це здатність міжнародного правопорушення заподіяти шкоду (завдати шкоди) відносинам і
  7. ВСТУП
    ознаками зовнішності, кримінальна реєстрація. Цей розділ містить цікавий ілюстративний матеріал, запропоновані доцільні технічні прийоми та рекомендації, докладно описані науково-технічні засоби. У розділі «Криміналістична тактика» визначаються поняття тактичного прийому, тактичної комбінації та операції, досліджуються їх головні функції. Приділена увага особливостям організації та планування
  8. § 2. Об'єкти, типи і види ідентифікації
    ознаками, відображеними у пам'яті людини; б) встановлення тотожності за описом; в) встановлення тотожності за фотозображенням; г) встановлення тотожності за слідами, які відображають ознаки зовнішньої будови та інших речових проявів; ґ) встановлення тотожності цілого за частиною. Особливим типом встановлення тотожності є ідентифікація цілого за частиною. У таких випадках вирішується питання
  9. § 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
    ознак, визначення можливості їхнього використання для експертного дослідження. Під час огляду слідчому необхідно звертати увагу на мікросліди і мікрочастки, оскільки їх аналіз і наступне дослідження можуть дати важливу інформацію щодо встановлення осіб, які причетні до події злочину, а також для організації інших слідчих дій (обшуку, виїмки), спрямованих на визначення інших доказів події злочину.
  10. § 6. Актуалізація забутого в пам'яті допитуваного
    ознак. Актуалізації забутого може допомогти й такий тактичний прийом, як допит на місці події. Психологічною підставою його є повторне сприйняття допитуваним обстановки, в якій відбувався злочин. Таке сприйняття збуджує асоціативні зв'язки і стимулює більш повне відтворення обставин, які цікавлять слідчого. Слідча практика свідчить про ефективність використання допиту на місці події. Так, Л.
© 2014-2022  ibib.ltd.ua