Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельное право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с., 1997 - перейти до змісту підручника

§ 2. Поняття ознак і властивостей зовнішності людини


У криміналістиці і слідчий практиці поняття ознаки інколи визначають як властивість і навпаки,- властивість інтерпретують як ознаку. Таке тлумачення визначень справедливе взагалі, але воно потребує уточнення для часткових теорій науки криміналістики, які оперують поняттями "ознака" і "властивість".
Ознака - це сторона предмета, те чим він відрізняється від йому поді-бних (М. І. Уємов). Ознака - це межа якості об'єкта, його форма, розмір і відносне положення частин цілого, з допомогою яких можна "визначити або описати об'єкт" (М. І. Кондаков). Ознака являє собою зовнішній вид, він очевидний і доступний для безпосереднього сприйняття. З цього, зовнішні властивості об'єктів у криміналістиці доцільно називати ознаками.
Властивість - це скоріш за все внутрішня сторона об'єкта, його якість, яка оточена внутрішніми границями всякого тіла. Тому найчастіше властивість не очевидна, оскільки свідчить про внутрішню якість об'єкта - твердий, радіоактивний, тугий, теплопровідний тощо. Отже, внутрішні властивості іноді називають структурними. Спостерігач пізнає їх опосередковано, оскільки вони виявляються в русі, в Процесі взаємодії предметів. Ось в чому відмінність властивості від ознаки як в логічному так і в криміналістичному розумінні.
Надалі зовнішні властивості фізичних тіл називатимуться ознаками, а внутрішні - властивостями.
Слід відмітити, що ознаки і властивості притаманні всякому матері-альному об'єкту. Люди та речі (предмети),- матеріальні утворення, кож-ний з них заповнює певний об'єм матеріальної субстанції, обмеженої просторовими кордонами, які утворюють зовнішню "оболонку" або зовнішність (лат. habitus - зовнішність). Зовнішність очевидна, вона лежить на поверх-ні і виділяє предмет у просторі. Через це відмінні особливості зовнішності являють собою зовнішні ознаки, або ознаки зовнішності. Будь-які об'єкти матеріальної живої і неживої природи характеризуються зовнішніми озна-ками і внутрішніми властивостями.
Зовнішність (вигляд, статура) людини - це фізична сторона, ознаки якої віддавна використовуються для розшуку і ототожнення людей, кримінальної реєстрації злочинців, в судовій експертизі та ін. З цією метою вони класифіковані, а їхні назви уніфіковані згідно з міжнародними стандарта- ми, що дає право використовувати їх у боротьбі зі злочинністю на міжнародному рівні, через Інтерпол та Європол.
Зовнішні ознаки ділять на анатомічні (власне зовнішні) і внутрішні -структурні, що іменуються властивостями.
Анатомічні ознаки - це природжені особливості форми, розміру і положення (локалізації) окремих частин тіла людини, що дозволяє виділити її як звичайне фізичне тіло. Фігура, зріст, постава; форма обличчя, спинки носа, розмір лоба, рота, будова шкіри на пальцях рук і підошвах ніг - все це зовнішні ознаки людини. Вони відображають зовнішню сторону анато- мічної будови на відміну від його внутрішніх властивостей, що Характеризують якісно-кількісну структуру тканин на молекулярно-клітинному і ге-ц нетичному рівнях .
Останнім часом криміналістичне вчення про зовнішні (фізичні) ознаки людини і використання їх для ототожнення людини дістало назву криміналістична габітологія (лат. habitus - зовнішність, logos - вчення). Габі-тологія вивчає зовнішні ознаки людини, закономірності зміни їх у часі, способи і засоби фіксації і використання для розшуку і ототожнення людини. Тому некоректно відносити до ознак зовнішності елементи ходи, голос, навички - це біологічні властивості людини, її внутрішні особливості, які виявляються зовні лише в процесі діяльності (русі, певній праці), тобто взаємодії суб'єкта.
Крім поняття "криміналістична габітологія" (М. В. Салтевській) в криміналістиці зустрічаються ще такі назви: "габітоскопія" (Г. Л. Грановський), "криміналістичне вчення про прикмети (ознаки) людини" (Ю. А. Пересункін), "ідентифікація людини за ознаками зовнішності" (І. Ф. Пантелєєв), "судова габітологія" (Ф. П. Сова), "дослідження зовнішньої будови об'єкта" (І. Кертес).
Серед ознак зовнішності в криміналістиці потрібно розрізняти власні ознаки не тільки будови тіла людини, але й окремих його частин: шкіряних узорів на пальцях рук, будови зубів, шкіряного покриву обличчя, зокрема, шкіри губів, лоба, щік, кінчика носа, вушної раковини. Кожна група об'єктів дослідження утворює підрозділи габітології, наприклад, папілярні узори рук і ніг вивчає дактилоскопія (грец. daktulos - палець, skopeo - дивлюся). Вивчення ознак будови зубного апарату як розділу габітології за аналогією слід називати - дентоскопія (лат. dentis - зуби), або криміналістична дентологsz; а вчення про шкіряний покрив відкритої частини обличчя - криміналістична дермоскопія (лат. derma - шкіра). Таким чином, криміналістична габітоскопія як розділ науки криміналістики у своєму складі повинна мати: 1) власне габітологію - вчення про зовнішність; 2) дактилоскопію; 3) дентоскопію; 4) криміналістичну дермоскопію обличчя.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 2. Поняття ознак і властивостей зовнішності людини"
  1. § 1. Поняття і суть динамічних властивостей людини
    Динамічні, або функціональні, властивості людини досі розглядались у частковій теорії "Вчення про зовнішні ознаки людини", де до зовнішніх ознак відносять як анатомічні, так і функціональні ознаки. Раніше зазначалось, що ставити в один ряд функціональні властивості і зовнішні ознаки некоректно, оскільки їхня природа і криміналістичне значення різні. Зовнішні ознаки характеризують зовнішню будову
  2. Поняття екологічного права України
    Еколого-правова наука України та система екологічного права ще зовсім молоді. Еколого-правові погляди в українській науці мають вікову історію, яка бере свій початок ще з давніх часів. Переважна більшість території сучасної України на початок 1 тисячоліття нашої ери була вкрита лісом. Безмежні лісові масиви вкривали територію сучасного Прикарпаття, Полісся. Чернігівщина мала назву «лісної
  3. Поняття екологічного права України
    Еколого-правова наука України та система екологічного права ще зовсім молоді. Еколого-правові погляди в українській науці мають вікову історію, яка бере свій початок ще з давніх часів. Переважна більшість території сучасної України на початок 1 тисячоліття нашої ери була вкрита лісом. Безмежні лісові масиви вкривали територію сучасного Прикарпаття, Полісся. Чернігівщина мала назву "лісної
  4. 5. Поняття і властивості суб'єкта міжнародного права
    Суб'єкт міжнародного права - це носій певних міжнародних прав і обов'язків, що виникають відповідно до загальних норм міжнародного права або розпоряджень міжнародно-правових актів. Це також особа (у збірному значенні), поведінка якої регулюється міжнародним правом і яка вступає або може вступати в міжнародні публічні (міжвладні) правовідносини. Таким чином, це особи, учасники міжнародних
  5. 62. Міжнародні неурядові організації
    Для сучасних міжнародних відносин характерні динамізм і демократичність. Свідчення цьому - зростання числа й ролі міжнародних неурядових організацій (МНПО). За прогнозом, до кінця XX в. буде існувати більше 9 тис. МНПО. Дотепер тривають дискусії відносно визначення поняття МНПО. Деякі фахівці намагаються віднести МНПО до різновиду транснаціональних корпорацій. Широке міжнародне визнання одержало
  6. ВСТУП
    Підручник підготовлений відповідно до програми курсу навчальної дисципліни «Криміналістика» у вищих юридичних навчальних закладах. У 1998 р. колективом викладачів кафедри кримiналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого було підготовлено перше видання українського підручника з криміналістики, але він містив лише два розділи - кримiналістичну тактику і методику
  7. § 1. Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності
    Габітологія (або габітоскопія)* - галузь криміналістичної техніки, що включає систему теоретичних положень про зовнішні ознаки людини та сукупність методів і науково-технічних засобів, які забезпечують збирання, дослідження і використання цих ознак для ототожнення особи. Науковою основою габітології є дані анатомії, антропології, біології**. Ідентифікація людини за ознаками зовнішності являє
  8. Дані зовнішності людини, що підлягають опису
    При характеристиці загальнофізичних зовнішніх даних описуються стать (чоловіча, жіноча) та вік (визначається за документами, на вигляд або шляхом освідування). Демографічні дані охоплюють відомості про расу, національність, народність, етнічну групу. При характеристиці анатомічних даних використовуються такі показники, як розміри, контури (форма), положення, колір. Розміри вказуються зазвичай не
  9. § 1. Сутність методики розслідування злочинів
    Даний розділ криміналістики традиційно в системі науки називається методикою розслідування окремих видів злочинів. Бажаючи надати системі науки єдності, деякі автори пропонували називати цей розділ криміналістичною методикою, аналогічно криміналістичній техніці та криміналістичній тактиці. Методика розслідування злочинів може розглядатися у двох аспектах. По-перше, це сам процес розслідування
  10. § 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
    Допит потерпілої має важливе значення, оскільки їй відомі важливі подробиці вчиненого щодо неї зґвалтування та, можливо, дані про особу ґвалтівника. Допит проводять негайно після порушення кримінальної справи. Такий допит повинен бути докладним - слід з'ясувати деталі вчиненого злочину, оскільки саме вони, як правило, мають значення при виявленні злочинця, а також при подальшій перевірці показань