Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с., 1997 - перейти до змісту підручника

§ 1. Поняття і суть динамічних властивостей людини


Динамічні, або функціональні, властивості людини досі розглядались у частковій теорії "Вчення про зовнішні ознаки людини", де до зовнішніх ознак відносять як анатомічні, так і функціональні ознаки. Раніше зазначалось, що ставити в один ряд функціональні властивості і зовнішні ознаки некоректно, оскільки їхня природа і криміналістичне значення різні. Зовнішні ознаки характеризують зовнішню будову будь-якого фізичного тіла, що дозволяє вимірювати, описувати і, таким чином, індивідуалізувати об'єкти матеріального світу. Форма поверхонь усякого фізичного тіла утворює його зовнішність, яка характеризується ознаками, котрі називаються зовнішніми.
У людини зовнішні ознаки - це анатомічна будова його тіла, скелетної основи і шкірного покриву, вони локалізовані і відносно стійкі протягом усього життя. Анатомічні ознаки являють собою зовнішні матеріальні утворення: опуклість, вигнутість, ямку, горбочок, борозну, валик, родиму пляму, шрам та ін., що, власне, утворює будову шкірного покриву тіла людини.
Динамічні ознаки (так їх іменують у науковій літературі) відображають внутрішню активну структуру біологічної системи. Ці внутрішні якості проявляються при функціонуванні об'єкта, звідси вони дістали назву функціональних, рухових. Їхня суть полягає в особливостях рухів окремих м'язів людини або їх груп. Такі ознаки характеризують дійові сторони людини як єдиного цілого, як особистості. Тому динамічність не ознаки тіла, а властивості особи. Динамічні властивості можна спостерігати і фіксувати тільки в процесі якоїсь діяльності людини, її взаємодії з матеріальним середовищем. Цим вони відрізняються від ознак зовнішності, які є статичними утвореннями.
Суть динамічних властивостей. Динамічна властивість являє психічний акт, матеріальною основою якого є умовно-рефлекторна діяльність вищої нервової системи людини. Остання, взаємодіючи із зовнішнім середовищем, віддзеркалює її і тим самим формує систему реакцій-відповідей, головним чином, мобільних дій. При повторності зовнішніх умов дії-відповіді на подразники стають більш однотипними. Чому? В корі головного мозку формується динамічний стереотип (за І. П. Павловим), інакше кажучи, система нервових зв'язків, яка на однакові подразники реагує однаковими рухами, однаковим образом дії людини. Внаслідок багаторазового повторення розв'язання однакових завдань формується навичка.
Навичка - це дія, сформована шляхом повторення однотипних операцій, що характеризується високим ступенем автоматизації при відсутності поелементної свідомої регуляції (за Л. О. Карпенком).
Навичка відображає життєвий досвід людини однаково діяти в ситуаціях, які виникали раніше. В цьому плані навичка - це ступінь оволодіння певною дією, вона відбиває особисті властивості людини, її психіку, фізіологію, анатомічні особливості, які так або інакше беруть участь у формуванні навички.
Саме через це суть динамічних властивостей складають навички, автоматизовані дії (рухові реакції) окремих м'язів людини або їхніх груп на подразники, особисті потреби, ситуації, в які потрапляє людина. Звідси, рухові, або функціональні властивості в кримінальному праві інтерпретуються як образ дії, а в криміналістиці - як спосіб учинення злочину.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 1. Поняття і суть динамічних властивостей людини"
  1. § 1. Поняття слідів злочину, їхні властивості і криміналістичне значення при розслідуванні злочинів
    суть розслідування. Отже, вміння "читати" сліди злочину - одна з головних задач співробітників правоохоронних органів. У науці криміналістиці сліди злочину прийнято розглядати у широкому та вузькому аспектах. Сліди в широкому розумінні - це всякі зміни в матеріальному середовищі, пов'язані з учиненим злочином, і є його наслідком. Вони виникають в результаті взаємодії суб'єктів злочину з об'єктами
  2. § 1. Поняття слідів пам'яті, їх властивості і механізм утворення
    поняття в загальній теорії криміналістики, це незвичайні сліди, які не входять до класу матеріальних, які є предметом слідознавства та трасології. Матеріальні сліди (рук, ніг, транспортних засобів та ін.) вивчені і класифіковані. Це матеріальна субстанція, предмет, який можна побачити, відчути, дослідити і актуалізувати потенційну інформацію, котру він несе. Слід пам'яті, хоча і є продуктом
  3. § 4. Поняття про ідентифікаційні ознаки та властивості
    суть якої є, головним чином, копіювання зовнішніх ознак одного об'єкта в ознаках другого. Повнота відображення залежить від площі контакту об'єктів та форм руху. Звідси багато із зовнішніх ознак форми, розміру залишаються за межами процесу відображення. В цьому плані психофізичне (ідеальне) відображення повніше за елементарне, оскільки суб'єкт сприймає весь ототожнюваний об'єкт, найбільшу
  4. § 5. Види криміналістичної ідентифікації
    динамічними особливостями. Суть будь-якого виду ідентифікаційного процесу складається з порівняння ідентифікаційних ознак та властивостей ідентифікованого об'єкта з їх відображеннями в об'єкті ідентифікуючому. Порівнянню можуть підлягати: безпосередньо ідентифікований предмет з відображеннями його ознак, як, наприклад, взуття з його слідом, знаряддя злому з об'ємним слідом тиску; безпосередньо
  5. § 3. Джерела криміналістичної інформації та їх класифікація
    поняття речі як відображення дискретності, відносної відокремленості і сталості існування, завжди потребує пояснення, скажімо, куди віднести живі ? неживі об'єкти? Тому був запропонований поділ на об'єкти живої і неживої природи. До об'єктів живої природи належать: люди, тварини, птахи, риби, комахи, мікроорганізми, рослини, тобто все, що має біологічне походження. Об'єкти неживої природи
  6. § 2. Види динамічних властивостей-навичок людини
    суть способу учинення злочину, практичну реалізацію мети. Якщо інтелектуальна навичка є сформованим стійким знанням - як діяти, то рухова навичка представляє безпосередньо дію суб'єкта, спрямовану на зміну реального об'єкта. Звідси в психології рухову навичку розуміють як систему, що складається з перцептивних (відчутливих) та інтелектуальних навичок. Останні керують і контролюють перетворюючу
  7. § 3. Механізм відображення динамічних властивостей-навичок
    суть динамічних властивостей. Ось чому механізм виникнення і відображення навичок як зовнішніх проявів допустимо розглядати у вигляді двох зв'язаних етапів: відчутливо-інтелектуального (сенсорного) і механіко-моторного. На відчутливо-інтелектуальному рівні відбувається відображення світу предметів органами чуттів і перетворення сигналів рефлекторної діяльності, що надходять, в суб'єктивні образи.
  8. § 4. Сліди навичок письма
    поняття, наприклад, "закон набуває сили", "багато галасу даремно", "катюзі по заслузі" та ін., які характерні для певного середовища, професії. Образно-виражальні засоби мови належить сприймати як вживання в переносному значенні речень, зворотів, слів (метафор, гіпербол, іронії, порівнянь), а також стилістичних фігур (риторичні запитання, антитези, градації та інші мовні прийоми). Ступінь
  9. Поняття екологічного права України
    властивостей життєдіяльності тварин - ґрунто-утворювачів, природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощо; використання тварин з метою одержання продуктів їх життєдіяльності; добування диких тварин з метою утримання і розведення в неволі чи в напіввільних умовах для комерційних й інших цілей. На відміну від попереднього закону (1981 р.) знижена пріоритетність з врахуванням екологічних
  10. Поняття екологічного права України
    властивостей життєдіяльності тварин - ґрунтоутворювачів, природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощо; використання тварин з метою одержання продуктів їх життєдіяльності; добування диких тварин з метою утримання і розведення в неволі чи в напіввільних умовах для комерційних й інших цілей. На відміну від попереднього закону (1981 р.) знижена пріоритетність з врахуванням екологічних