Головна
ГоловнаІсторіяВсесвітня історія (підручники) → 
« Попередня Наступна »
Журавльова І.А.. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ СТОЛІТЬ, 2007 - перейти до змісту підручника

Перехід від античної давнини до раннього середньовіччя


пов'язаний з кризою Римської імперії, порушенням рівноваги у відносинах цієї держави з варварськими племенами , що жили за річками Рейн і Дунай. На початку V ст. імперія прийшла в стан повного занепаду, особливо її західна частина. Користуючись цим, варвари прорвалися на територію імперії і утворили там свої держави, а в 476 р. скасували імператорську владу на заході. У V - VII ст. вожді племен, що спираються на свої дружини, перетворилися на королів, утворивши королівства франків, бургундів, англів і ін Прагнучи до розширення своїх володінь, вони постійно ведуть воїни один з одним. У 800 р. король франків Карл Великий, який очолив ряд успішних завойовницьких походів, був увінчаний в Римі імператорською короною. Почали відроджуватися римські традиції, які зберігалися весь цей час підкореним варварами населенням римських провінцій і християнською церквою на чолі з римськими папами. Ця церква поступово підпорядкувала своєї духовної влади більшість народів Західної Європи, а в VIII - X ст. деякі слов'янські племена (хорватів, чехів, словаків, поляків) та угорців. У 843 р. нова Римська імперія розпалася, але в 962 р. знову була відтворена німецькими королями. До кінця раннього середньовіччя Європа переживає період внутрішньої нестабільності, розпаду держав, війн, набігів арабів з Іспанії та норманів-вікінгів зі Скандинавії. До середини XI в. склалася національна, економічна, політична і культурна система середньовічної Європи, її самостійність була закріплена в 1054 р. розривом між західною (римо-католицької) та східної (греко-православної) гілками християнства. Культура цього періоду, поєднувала варварські і римські елементи, сильно відставала у своєму розвитку від культур Візантії та арабського Сходу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Перехід від античної давнини до раннього середньовіччя "
  1. Глава пя-тая. ПРИСТРІЙ ДЕРЖАВИ
    Поняття пристрої государ-ства. Форма правління. Поділ та об'єднання влади, функцій і праці з державного управління. Законодавча, виконавча, судова влади. «Четверта» влада - засоби масової інформації. Влада голови держави. Національно-державне та адміністративно-територіальний устрій. Політичний режим. Види політичних режимів. Після того як
  2. Глава друга. ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ
    Первісне суспільство. Влада в первісному суспільстві, організація та форми її здійснення. Перехід від присвоює до виробляє економіці («неолітична революція») як фактор соціального розшарування суспільства, появи класів, власності, держави. Закономірності виникнення держави. Міста-держави. Держава як соціальний інститут, що забезпечує виробляє економіку.
  3. Глава четвер-тая. ХАРАКТЕРИСТИКА І ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВИ
    Питання про сутність держави. Держава як політична, структурна і територіальна організа-ція класового суспільства. Общесоциальное і класове в сутності держави. Зв'язок державного-ва з соціально-економічним ладом. Типологія держави. Формаційний і цивилизацион-ний підходи та їх сучасна оцінка. Рабовласницька, феодальна, буржуазна, социалисти-чеський держава.
  4. Глава дев'ята. ТЕОРІЯ ПРАВА ЯК ЮРИДИЧНА НАУКА
    Теорія права і теорія держави. Предмет і методологія теорії права. Теорія права в системі суспільних наук. Загальна теорія права. Спеціальні теорії права. Теорія права і галузеві юридичні науки. Функції теорії права. У другій частині, присвяченій теорії права, розглядаються з урахуванням сучасного рівня юридичного знання функціонування та розвиток такого яскравого і складного соціального
  5. Глава одинадцята. СУТНІСТЬ І ЗМІСТ, ПОНЯТТЯ І ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВА
    Сутність права. Общесоциальное і класове в праві. Право як динамічна система. Зміст права. Право - міра (масштаб) поведінки особистості. Об'єктивне і суб'єктивне в праві. Поняття права. Право як система правил поведінки. Право як міра свободи особистості. Визначення права. Право і мораль. Право і релігія. Право і звичаї. Право і соціально-економічний лад. Творча роль права.
  6. Розділ двадцять перший. ПРАВО І ОСОБИСТІСТЬ
    Коеволюція права і людини. Поняття особистості. Свобода особи і право. Права і свободи людини і громадянина, їх система. Правовий статус і реальні положення особистості. Особистість і законність. Внутрішньодержавна і міжнародно-правовий захист прав і свобод людини і громадянина. Держава і особистість. Важлива тема теорії права виникає з роздумів про ідеали, про глобальної мети права, його
  7. Розділ двадцять другий. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ПРАВОВА ДЕРЖАВА
    Горизонти держави і права. Характеристика і поняття громадянського суспільства. Право і громадянське суспільство. Держава і громадянське про-суспільством. Правова держава: поняття й ознаки. Держава правова і соціальна. Людина - мета, а не засіб державно-правового розвитку суспільства. Роздуми про соціаль-них інститутах завжди включає прогнози про їхнє майбутнє. І ці прогнози неважливо
  8. Італійські держави XIV-XVвв. Священна Римська імперія німецької нації Криза універсалістської
    державності Аграрний розвиток. Крестінскому повстання. Міське ремесло і торгівля. Зародження мануфактури. Соціально-політичний розвиток міських комун. Міські повстання. Флорентійська Республіка. Міланське Герцогство. Італійські морські Республіки. Генуезька республіка. Венеціанська Республіка. Папська область. Неаполітанське Королівство. Затвердження династії Габсбургів.
  9. Проблеми античної наступності
    Символічним початком Візантії вважається рік заснування Константинополя (330), з падінням якого 29 травня 1453 імперія припинила своє існування. «Поділ» Римської імперії 395 на Західну і Східну представляло лише формально-правової рубіж епох, в той час як історичний перехід від пізньоантичних державно-правових інститутів до середньовічних відбувався в 7-8 ст. Але й після
  10. ЛЕКЦІЯ 1.
    Феномен політичного знання. Походження ідеї закону. Держава і закон. 1. Основні передумови для появи політичної науки виникають тільки в IX ст. У процесі складання соціології - науки, що вивчає закони існування і розвитку суспільства поза будь етично забарвлених оціночних суджень (добре чи погано те чи інше явище). Таке свідоме дистанціювання науки від