Якщо в країнах Східної Європи реформування суспільства супроводжувалося не тільки радикальними змінами в економіці, політичній системі, але й рішучою зміною старого керівного складу новим, приходом до керівництву дисидентів (В.Гавела в Чехословаччині, Л.Валенси в Польщі, Ж.Желева в Болгарії), то в Росії цього не сталося, що мало далекосяжні наслідки. Після серпневого путчу 1991 р. на ключові державні пости в центрі і на місцях прийшли в основному вчорашні номенклатурні працівники, а справжніх демократів, колишніх дисидентів, які боролися з тоталітаризмом, не було. Маючи обмежений реформаторський потенціал, ці «демократи» не здатні були правильно організувати перебудову суспільства.
До кінця року склалася катастрофічна економічна ситуація: скорочувалося виробництво, зростала інфляція, були відсутні валютні резерви, виник небачений дефіцит споживчих товарів і продовольства. Останнє люди отримували по талонах або добували з-під поли. Там були два виходи з цієї ситуації: військовий комунізм або економічна свобода. Є. Гайдар, призначений Єльциним виконуючим обов'язки прем'єр-міністра, вибрав другий.
2 Січень 1992 р. було відпущені ціни, їх держава більше не контролювало, надавши на волю ринкових сил. Такий захід, названа «шоковою терапією »Гайдара, можливо, врятувала країну від голоду, але різко підсилила інфляцію - ціни злетіли в сотні разів. За рік вони зросли на 2400%. Приблизно на 20% скоротилися національний дохід і промислове виробництво. Зменшилася споживання населенням м'яса, молока, молочних продуктів, риби та ін Лібералізація цін вдарила в першу чергу по працівникам бюджетної сфери.
Була розпочата й інша радикальна реформа - приватизація державної власності. Керівництво нею здійснював Комітет з управління державним майном на чолі з А.Б. Чубайсом. Кожен громадянин країни отримав приватизаційний чек (ваучер) вартістю в 10 тис. рублів і право обміняти його на акції підприємств. Однак, через нестримної інфляції, втрати заощаджень населення тощо, ваучери перетворилися на символічні папірці. Замість природної приватизації за гроші здійснювалася «номенклатурна приватизація». Це була безпрецедентна у світовій історії дільба власності, яка закономірно породила величезну майнову нерівність і високу злочинність (корупцію, рекет, замовні вбивства).
До безкоштовної приватизації ще додалися : тривалий розрив між внутрішніми та зовнішніми цінами на основну продукцію нашого експорту, озолотити всіх наших привілейованих експортерів; багатомільярдні митні пільги по імпорту рівного роду «афганським», «спортивним» організаціям, православної церкви; численні канали безвідсоткового або пільгового кредитування бюджетними грошима «своїх» клієнтів через «уповноважені» ними банки. Таких відверто кримінальних методів «первісного накопичення» суспільство не чекало. З'явилося навіть вислів: «Мене призначили мільярдером». За даними колишнього радника уряду РФ, американського економіста А. Ослунд, тільки в 1992 р. люди, торгували сировиною і нафтою, привласнили 24 млрд. доларів, а завдяки збереженню різних курсів валют по відношенню до рубля олігархи заробили 12,5 млрд. доларів.
У політичній області після провалу путчу ГКЧП відбувався демонтаж тоталітарної системи , насамперед її несучої частини - КПРС. У 1992 р. керівники КП звернулися до Конституційного суду Росії з пропозицією оцінити конституційність указів Єльцина про заборону КПРС і націоналізації її майна. Суд прийняв компромісне рішення про правомочність указів Президента в частині, яка забороняє діяльність керівних структур КПРС і КП РРФСР, і підтвердив право громадян Росії, які дотримуються комуністичної ідеології, на об'єднання їх за територіальною ознакою. Після цього почалося відтворення партійних організацій.
На початку 1992 р. пройшов конгрес націонал-патріотичних сил. І комуністи, і націонал-патріоти виступали з позицій або принципового заперечення ринку, або його жорсткого державного регулювання. Вони піддавали різкій критиці уряд Гайдара, називаючи його не інакше як «окупаційне», уряд «національної зради» і т.д.
У грудні 1992 р. загострення боротьби особливо помітно проявилося на VII з'їзді народних депутатів Росії. Діяльність уряду Гайдара була оцінена як незадовільна. Головою Ради Міністрів став колишній керівник нафтової і газової промисловості СРСР В. Черномирдін. 25 квітня 1993 г . був проведений референдум, в ході якого 62% учасників заявили про довіру Президенту Єльцину, але й не виступили за переобрання складу З'їзду народних депутатів. Підсумки референдуму виявилися несподіваними для опозиції і не влаштовували її. 1 травня 1993 відбулося зіткнення демонстрантів - опозиціонерів з міліцією з обох сторін були потерпілі, один міліціонер був убитий.
|
- 1.Сущность і уроки НЕПу
перехід до продподатку оживив оборот, але залишилися обмеження зростанню частнохозяйственного накопичення. Селянське господарство, що перевищує середній рівень, незалежно від того, яким шляхом воно виростало, нерідко зачислялось в куркульське з усіма витікаючими звідси наслідками. Со-зберігався також адміністративно-командний стиль управління. Сільради і волвиконкомів своє основне завдання бачили в зборі
- Пріоритетні напрямки діяльності організованих злочинних груп у сфері економіки
переході до ринкової економіки є приватизація державної власності. Варіант масової прискореної приватизації в Росії забезпечив швидке формування слоясобственніков, однак, мав і численні негативні наслідки. Одним з них є криміналізація цієї сфери та постійне зростання виявляються тут злочинів. Численні факти шахрайства були виявлені з боку
- Введення
переході Росії від тоталітарного до громадянського
- 2.2. Формування системи управління реформуванням Збройних Сил
перехід від часткового скорочення безлічі частин до реформи організаційно-штатної структури військ, скорочення цілих частин, гарнізонів не тільки вдосконалює організаційно- штатну структуру військ, а й підвищує бойову готовність, дає можливість комплектувати частини, що залишилися сучасною бойовою технікою та озброєнням. Як заявив Головком ВПС ЗС РФ генерал-полковник Анатолій Корнуков, на 1
- Глава 3. Впровадження механізму юридичних прав та обов'язків, юридичної відповідальності - основна умова гарантій забезпечення конституційних прав і свобод військовослужбовців
переходом до ринкових відносин, зміною правовідносин між особистістю (громадянами) і державою і переведенням їх в область «капіталістичних» відносин неминуче постає питання про встановлення договірних, цивільно-правових відносин між військовослужбовцями і державою. В основу норм права, що регулюють ці відносини, повинні бути закладені інші принципи, відповідні вимогам
- 3.2. Контракт - основа посилення цивільно-правових відносин в силових структурах
переходить тільки до контрактної служби. Законом від 21.10.97 року у Франції до 2002 року має бути завершений перехід на професійну армію. Всі військовослужбовці проходитимуть службу тільки в добровільному порядку на контрактній основі. Всі інші громадяни будуть призиватися на один день для «підготовки до оборони країни» у період з моменту постановки на військовий 25 облік і до досягнення
- § 1. Цивільне законодавство та його система
переходу ринкової економіки. У силу цього постановою Верховної Ради Російської Федерації "Про регулювання цивільних правовідносин у період проведення економічної реформи" було встановлено, що положення ЦК 1964 р. до цивільних правовідносин застосовуються, якщо вони не суперечать законодавчим актам Російської Федерації, прийнятим після 12 червня 1990, та іншим актам, чинним в
- § 1. Цивільне законодавство та його система. Інші джерела цивільного права
ринкових умовах господарювання, закріпити найбільш важливі, принципові норми, що поширюються на всі суспільні відносини, що входять у предмет цивільного права, або на певні їх типові групи. ГК переслідує також мету забезпечити недоторканність і рівність захисту всіх форм власності, гарантувати розвиток підприємницької діяльності, захист прав і законних
- Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том I Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 1998.-816с., 1998
переходом від одержавленого, планово-централізованого господарства до регульованої ринкової економіки. що супроводжували цього періоду законодавчих актів в основному призначалися для заміни або зміни раніше існуючого правопорядку і в багатьох випадках не несли в собі глибоких позитивних начал. Як правило, вони не відрізнялися і високим рівнем підготовки, мали вельми слабо пророблена
- Передмова
переходом від одержавленого, планово-централізованого господарства до регульованої ринкової економіки. що супроводжували цього періоду законодавчих актів в основному призначалися для заміни або зміни раніше існуючого правопорядку і в багатьох випадках не несли в собі глибоких позитивних начал. Як правило, вони не відрізнялися і високим рівнем підготовки, мали вельми слабо пророблена
|