Головна
ГоловнаІсторіяВсесвітня історія (підручники) → 
« Попередня Наступна »
І.О.Змітровіч, Г.М.Крівощекій, М.Я. Колоцей та ін. Всесвітня історія новітнього часу: Учеб. посібник: У 2 ч.ч. 2 - 1945 - початок XXI в. І.О.Змітровіч, Г.М.Крівощекій, М.Я. Колоцей та ін / Відп. ред. Л. А.Колоцей. - Гродно: ГрГУ, 2002. - 207 с., 2002 - перейти до змісту підручника

§ 1. Перебудова в СРСР


До середини 80-х років Радянський Союз виявився напередодні економічного, соціального та політичної криз. Падіння темпів соціально-економічного зростання, зниження ефективності суспільного виробництва, ігнорування наростаючих проблем було загрожує серйозними соціальними потрясіннями. Найважчі наслідки мало втягування СРСР в руйнівну гонку озброєнь. Військове протиборство на міжнародній арені призвело до небезпеки виникнення термоядерної війни. Стала гостро відчуватися необхідність радикального перегляду міжнародних відносин, оновлення всіх сфер життя радянського суспільства. Однак в умовах сформованої в СРСР політичної системи це стало можливим лише після приходу на вищі партійні та державні посади реалістично мислячих політиків, здатних відмовитися від стереотипів минулого і догм ідеології.
У березні 1985 р., після смерті К. У. Черненка, на пост Генерального секретаря ЦК КПРС був обраний М. С. Горбачов. Вихід із складного соціально-політичного становища нове керівництво бачило в подоланні зниження темпів економічного зростання, відставання країни в науково-технічному прогресі. Квітневий (1985 р.) Пленум ЦК КПРС проголосив курс на «прискорення соціально-економічного розвитку країни і досягнення нового якісного стану радянського суспільства». Однак, як показали наступні події, дійсну картину кризи радянського суспільства не уявляли навіть вищі керівники Комуністичної партії і Радянської держави. XXVII з'їзд КПРС, що відбувся навесні 1986 р., дав у цілому позитивну оцінку перспектив розвитку країни, прийняв нову редакцію Програми КПРС. На XIX Всесоюзній партконференції (червень-липень 1986 р.) було зроблено висновок - механізм управління державою повинен бути радикально демократи-Спеціалі. Було вирішено обрати З'їзд народних депутатів СРСР (2250 осіб), дві третини яких повинні були обиратися населенням, а одну третину представляти громадські організації. З'їзд мав приймати найважливіші рішення. Він формував Верховна Рада, який повинен був працювати на постійній основі. По суті справи, рішення XIX партконференції відкрили дорогу політичного радикалізму.
12-та позачергова сесія Верховної Ради СРСР у грудні 1988 р. прийняла Закон «Про зміни та доповнення до Конституції (Основного Закону) СРСР». Зміни стосувалися виборчої системи, були введені принцип альтернативності при виборах народних депутатів, інститут З'їздів Рад, який існував ще в перші роки радянської влади.
У період перебудови відбулися великі зміни в культурному житті країни. Вперше перед діячами культури відкрилася повна свобода творчості, при якій талановиті діячі культури створюють прекрасні твори мистецтва. У 1986 р. на екрани країни вийшов фільм Т. Абуладзе «Покаяння», побачив світ роман А. Рибакова «Діти Арбата», які з'явилися важливим моментом в переломі свідомості людей. У 1987 - 1989 р. в газетах і журналах друкуються матеріали, що сприяють просуванню реформ. На телебаченні з'являються публіцистичні програми «Погляд», «П'яте колесо», «600 секунд».
Загострення політичної боротьби в країні призвело до розколу в середовищі діячів мистецтва і літератури. Велика частина культурної громадськості підтримала М. С. Горбачова, а потім Б.Н.Ельцина. Інша частина інтелігенції виступила на боці опозиції, вона критикувала перебудову.
Перебудова знаменувалася зняттям заборон на всі види і жанри мистецтва, припиненням тотального контролю, виходом на екрани заборонених фільмів і публікацією раніше заборонених творів.
Через різке скорочення державного фінансування виявилася підірваною матеріальна база культури. Вже в 1989-1990 р. спостерігається скорочення числа нових фільмів, книг, місце яких на вільно формованому ринку зайняла зарубіжна продукція не найкращої якості. Ринок змусив усіх заробляти гроші, шукати меценатів та спонсорів, займатися збутом своєї продукції. У західних покупців мають успіх твору авангардної і реалістичного живопису. Визнання у зарубіжних глядачів і кінокритиків отримали фільми кінорежисера Н. С. Михалкова «Урга» і «Стомлені сонцем».
Через фінансові труднощі в складному становищі ока-залась наука. Були згорнуті багато фундаментальні та прикладні дослідження, закрилися десятки галузевих НДІ, десятки тисяч учених змушені були виїхати за кордон, зайнятися бізнесом. Багато хто залишився без роботи або опинилися на
грані злиденного існування. Створений у попередні роки потенціал науки був значною мірою підірваний. Окремим науковим колективам, завдяки грамотному управ-ління, вдалося все ж включитися в ринок. Це зберігає надію на відродження наукового потенціалу країни.
25 травня 1989 відкрився 1-й З'їзд народних депутатів СРСР, вибори делегатів якого відбувалися на альтернативній основі. З'їзд транслювався по телебаченню і викликав підвищений інтерес в країні: вперше були відкрито показані політичні суперечки. Головою Президії Верховної Ради був обраний М.Горбачов, його заступником став А. Лук'янов. На з'їзді сформувалася міжрегіональна депутатська група, духовним лідером якої був академік А. Сахаров. На 2-му З'їзді народних депутатів А.Сахаров від імені своєї групи висунув вимогу скасування статті 6 Конституції СРСР, яка закріплювала керівну роль КПРС (14 грудня академік раптово помер). Новим лідером міжрегіональної групи став Єльцин. Прагнучи утриматися у влади, Горбачов в початку 1990 р. погодився з вимогою скасування статті 6 Конституції, запропонував прийняти нову платформу КПРС, в якій зізнавалися політичний плюралізм, змішана економіка і багатопартійність, необхідність введення поста президента. Єдиним реальним кандидатом став М.Горбачов, який і був обраний до 1990 р. першим Президентом СРСР. Передвиборна кампанія підштовхнула до утворення нових партій. Упродовж 1990 р. утворилися Соціал-демократична, Демократична, Кон-ституционного-демократична, республіканські та інші партії. Верховна Рада РРФСР очолив Єльцин, який 12 червня 1991 на загальних виборах був обраний Президентом РРФСР. Таким чином, перебудова висунула в розряд актуальних задачу широкої демократизації радянського суспільства. Викликавши небачену раніше політизацію суспільства, демократизація призвела до радикальних змін у політичній системі СРСР. Відбуваються процеси покликані були забезпечити перехід до парламентської республіки.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 1. Перебудова в СРСР "
  1. Професійні спілки.
    У повоєнні роки зросла роль профспілок - наймасовішою організації працівників найманої праці. До початку 90-х років тільки об'єднані в міжнародні організації профспілки налічували понад 315 млн. чоловік. Уже в 50-60-ті роки мільйони членів ПФД, створеної на 1-му Всесвітньому конгресі профспілок в Парижі у вересні 1945 р., активно виступали за поліпшення матеріального становища трудящих.
  2. 1.Економіка і соціальна структура
    Розвиток капіталізму в Росії та інших країнах породило проблему його типології. Сучасна методологія розгорнула цю проблему в концепцію трьох ешелонів. Відповідно до цієї концепції можна говорити про три моделі (ешелонах) розвитку світового капіталізму: - ешелон розвиненого, класичного капіталізму - Англія, Франція, США, Канада, Австралія; - ешелон становлення буржуазних відносин в переплетенні з
  3. Драма «розселянення»
    Дослідження історії колективізації - цього драматичного повороту в житті села - протягом довгого часу грунтувалося на установках, закріплених в партійно-державних документах 30-х рр.., потім у «Короткому курсі історії ВКП (б) », а на початку 50-х рр.., доповнених роботою І.В. Сталіна «Економічні проблеми соціалізму в СРСР». Тому тематика робіт спочатку зводилася в основному до
  4. 7. Радянська влада і церква
    Однією з догм нашої суспільної свідомості довгий час було твердження, що всякі релігії в усі часи реакційні, що церква відігравала тільки негативну роль в житті людей. Особливо активно впроваджувалися ці ідеї в масову свідомість в перші десятиліття радянської влади. При цьому поширювалися ілюзії, що із знищенням релігійних переконань суспільство звільниться «від моралі рабів» і
  5. 8. Про характер суспільного ладу в СРСР наприкінці 1930-х рр..
    У 1930-ті роки радянське суспільство зазнало докорінних змін. Відстала «лапотная» Росія перетворилася на країну з сотнями і тисячами нових фабрик і заводів, шахт і електростанцій, колгоспів і радгоспів, вузів і шкіл. Сталін, вказавши на ці зміни, заявив: «Це - соціалізм!» Тоді в 1936 р., все в це повірили, тим більше, що виведення «вождя» був негайно підхоплений офіційною пропагандою. У 1936
  6. 2. Проблеми науки і культури
    У роки панування марксистсько-ленінської ідеології духовність розумілася як особливий вищий результат суспільно-історичної практики людей, як відображення буття, а головним завданням соціалістичної культури оголошувалося формування нової людини, будівника комунізму. Тому все духовне життя суспільства була ідеологізована і політизована. Особливо яскраво ця тенденція проявилася в післявоєнні
  7. Юрій Володимирович Андропов (1914-1984)
    У листопаді 1982 року в СРСР в черговий раз відбулася зміна влади У зв'язку зі смертю Л . І. Брежнєва. Новим Генеральним секретарем ЦК КПРС, а з червня 1983 року й Головою Президії Верховної Ради став Ю. В. Андропов, який до цього очолював КДБ. На тлі бездарного, безграмотного, політично і фізично слабкого керівництва Андропов здавався вмілим і великим політиком. Насамперед йому вдалося
  8. Михайло Сергійович Горбачов (р. 1931 г1.)
    Останнім лідером тоталітарної епохи став М.С. Горбачов, який отримав пост Генерального секретаря ЦК КПРС у березні 1985 року. З його ім'ям пов'язані кардинальні і незворотні зміни, які в усьому світі отримали назву «перебудова». Однак не слід думати, що Горбачов, прийшовши до влади, мав чіткий план перетворень і спробував його здійснити. Ні. Швидше за все, він серцем відчував і
  9. Введення
    Світове співтовариство знаходиться в безперервному еволюційному процесі. Цей процес викликає зміни в науково-технічної, економічної, інформаційно-пізнавальної сферах, які в свою чергу викликають зміни в соціальній сфері, філософії та свідомості суб'єктів-індивідів. Зміни індивідуальної філософії, правосвідомості призводять до зміни громадської філософії та громадського
  10. 1.3. Наукове обгрунтування вибору методів реформування Збройних Сил Російської Федерації
    Чи потрібна реформа ЗС РФ? З початком реформ, що проводяться в Росії, постало і питання про реформу ЗС РФ. У суспільстві панувало три основні підходи до цієї проблеми, що визначаються, в основному, політичними поглядами опонентів. Перший полягав у тому, що наша прославлена ??і непереможна Армія (розгромила Китай, Японію, Фінляндію, Німеччину) не вимагає реорганізації, а необхідно тільки підсилити, зміцнити