Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том I Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 1998. -816с., 1998 - перейти до змісту підручника

2. Повне товариство



Повним визнається таке господарське товариство, учасники якого, по-перше, здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і, по-друге, субсидиарно несуть відповідальність за його зобов'язаннями всім належним їм майном (п. 1 ст. 69 ЦК).
Таким чином, підприємницька діяльність учасника повного товариства визнається діяльністю товариства як юридичної особи, а при нестачі майна товариства для погашення його боргів кредитори вправі вимагати задоволення з особистого майна будь-якого з учасників (або
всіх їх разом). Отже, тут не виключається ситуація, коли за угодою, укладеною одним з учасників, майнову відповідальність буде нести інший учасник, причому всім своїм особистим майном. Тому взаємини учасників такого товариства (повних товаришів) носять особисто-довірчий характер. Не випадково повні товариства з'явилися і розвивалися насамперед як форма сімейного підприємництва.
Незважаючи на наявність індивідуальної майнової відповідальності учасників за боргами такого об'єднання, в російській цивільному праві воно традиційно визнавалося юридичною особою. У цій якості воно принципово відрізняється від простого товариства, яке є договором про спільну діяльність (ст. 1041ГК). Слід також підкреслити, що така відповідальність настає лише за відсутності Майна у самого товариства (у субсидіарної порядку). При цьому особисту майнову відповідальність за боргами товариства несуть і ті його учасники, які вступили в товариство після його створення (у тому числі за зобов'язаннями, що виникли до їх вступу в товариство), а також ті, що вибули з товариства, причому ця їхня особиста відповідальність не може бути ні усунена, ні обмежена угодою учасників (п. 2 і 3 ст. 75 ЦК).
Відповідальність повних товаришів по боргах товариства особистим майном, у свою чергу, призводить, до двох важливих наслідків.
По-перше, вона робить зайвим пред'явлення яких-небудь особливих вимог до складеному капіталі товариства, бо найважливішою гарантією погашення можливих боргів стає майно кожного з товаришів. Тому закон не вимагає наявності у товариства обов'язкового мінімуму майна, хоча певний складеного капіталу у нього повинен бути і фактично завжди є (докладніше про майно товариства см.
§ 2 гл. 16 цього підручника). По-друге, вона пояснює значення обов'язкового зазначення у фірмовому найменуванні повного товариства імен (або фірмових найменувань) його учасників (п. 3 ст. 69 ЦК). Орієнтуючись на це зазначення, контрагенти товариства будуть оцінювати і його потенційну платоспроможність, враховуючи спроможність окремих товаришів. Тому товариство може вказати у своєму фірмовому найменуванні імена (або фірмові найменування) найбільш забезпечених учасників, додавши слова "і компанія, повне товариство".
Повне товариство створюється на підставі установчого договору, який повинен бути підписаний усіма його учасниками (виражають тим самим свою волю на створення товариства і на свою участь у ньому). З моменту державної реєстрації цього договору товариство виникає як юридична особа. В установчому договорі про створення повного товариства поряд із загальними відомостями, необхідними для всякого установчого документа (п. 2 ст. 52 ЦК), повинні міститися положення про порядок формування та використання складеного капіталу (п. 2 ст. 70 ЦК).
У повному товаристві кожен учасник має один голос, якщо тільки установчим договором прямо не передбачений інший порядок визначення кількості голосів учасників (наприклад, в залежності від розміру вкладу). Тому і керування повним товариством будується на основі загальної згоди всіх учасників (п. 1 ст. 71 ЦК), тобто за принципом одноголосності (установчим договором можуть бути передбачені випадки, коли рішення приймається тим чи іншим більшістю голосів учасників).
Ведення справ повного товариства може здійснюватися як традиційним способом - кожним з його учасників, так і з їхньої волі, прямо вираженої в установчому договорі, всіма учасниками спільно (тобто за їх обов'язкової згоди на вчинення кожної угоди товариства) або одним чи кількома окремими, найбільш досвідченими учасниками (п. 1 ст. 72 ЦК). В останньому випадку інші учасники товариства при необхідності здійснення угод від його імені повинні одержати доручення на це від тих товаришів, яким установчим договором доручено ведення спільних справ (бо такі товариші по суті стають ніби "органами" даної юридичної особи). Однак при наявності серйозних підстав товариші, які не ведуть справ, має право у судовому порядку домагатися припинення повноважень на ведення справ, наданих іншим товаришам чи товаришу, зокрема якщо ці уповноважені особи грубо порушують свої обов'язки щодо товариства і не дотримуються його інтересів чи нездатні до розумного ведення справ (п. 2 ст. 72 ЦК). Отже, і товариші, не ведуть справ, мають можливості захисту своїх майнових інтересів.
Разом з тим контрагенти товариства не зобов'язані знати про можливі обмеження правомочностей окремих учасників товариства. При укладанні угоди їм достатньо упевнитися в тому, що вони мають справу з одним з повних товаришів, припускаючи, що він має право діяти від імені товариства. Тому угоди, укладені від імені товариства будь-яким його учасником, будуть дійсними, якщо тільки саме товариство не зможе довести, що контрагент по угоді знав або повинен був знати про відсутність правомочностей у конкретного учасника (наприклад, знайомився з вмістом установчого договору товариства, що містить відповідні обмеження).
Учасник повного товариства поряд з правомочностями, визнаними законом за будь-яким учасником товариства або товариства (п. 1 ст. 67 ЦК), має право також знайомитися з усією документацією щодо ведення справ товариства, в тому числі і в випадку, коли він не уповноважений на ведення цих справ. Адже він продовжує нести ризик можливої відповідальності за загальними боргами своїм особистим майном, а тому повинен бути в курсі справ товариства і може вимагати по суду, припинення повноважень тих товаришів, хто неналежним чином веде спільні справи. Крім того, він має право за плату або безоплатно передати свою частку у складеному капіталі товариства (або її частина) як іншому товаришу, і третій особі, що не бере участь в товаристві (ст. 79 ЦК).
Нарешті, він може вийти з товариства в будь-який момент, відмовившись від участі в ньому (ст. 77 ЦК). Про свою відмову від участі в товаристві товариш повинен заявити не менше ніж за 6 місяців до фактичного виходу. Лише в повному товаристві, заснованому на певний строк, вихід учасника допускається за наявності поважних причин. При виході з повного товариства учасник має право вимагати видачі йому частини майна, пропорційної його частці у складеному капіталі. Він, однак, продовжує відповідати за боргами товариства, що виникли до моменту його вибуття, ще протягом двох років (абз. 2 п. 2 ст. 75 ЦК).
Передача частки (частини частки) у складеному капіталі як іншому товаришу, і третій особі допустима лише за згодою інших товаришів, бо при цьому змінюється або одне з істотних умов установчого договору (про розподіл часток між учасниками), або склад учасників, між якими складаються особисто-довірчі відносини. Але це положення не веде до виникнення права переважної купівлі відчужуваної частки (або її частини) у інших товаришів. При відсутності згоди будь-кого з товаришів на передачу частки (її частини) учасник може вийти з товариства.
Обов'язками повного товариша є внесення вкладу у спільне майно (відповідно до умов установчого договору) і утримання від здійснення угод у власних інтересах або в інтересах осіб, що не беруть участь в товаристві, якщо ці угоди однорідні з тими , які становлять предмет діяльності товариства, тобто утримання від конкуренції з товариством (ст. 73 ЦК). Такі угоди можуть відбуватися лише за згодою всіх інших учасників (товаришів).
Порушення обов'язків товариша служить підставою не тільки для вимоги про відшкодування завданих цим збитків (або передачі товариству незаконно придбаної вигоди згідно з правилом абз. 2 п. 3 ст. 73 ЦК), але і для виключення такого товариша з числа учасників товариства в судовому порядку (за одноголосним рішенням залишаються учасників). При виключенні з товариства колишньому учасникові також виплачується вартість частини спільного майна, пропорційна його частці у складеному капіталі, але за ним зберігається і відповідальність за боргами товариства, передбачена правилом абз. 2 п. 2 ст. 75 ГК. Участь в повному товаристві припиняється при зверненні кредиторами учасника стягнення на його частку в спільному капіталі товариства через відсутність у нього іншого майна для покриття особистих боргів (ст. 80 ЦК).
У разі смерті фізичної особи - учасника товариства або реорганізації що брав участь в ньому юридичної особи вступ в повне товариство їхніх спадкоємців чи правонаступників допускається тільки за згодою всіх інших учасників (п. 2 ст. 78 ЦК), бо необхідно встановлення особисто-довірчих відносин і з новим учасником. Лише для юридичних осіб в установчому договорі товариства можуть бути передбачені винятки з цього правила (оскільки, наприклад, перетворення як спосіб реорганізації фактично не змінює учасника товариства). Чи не прийняті в товариство або не захотіли вступити в нього правонаступники товариша отримують вартість його частки, але разом з нею і ризик можливої відповідальності перед кредиторами товариства, що лежав на колишньому учаснику,, в межах перейшло до них майна.
Зміна складу учасників внаслідок виходу або смерті, визнання безвісно відсутнім, недієздатним або обмежено дієздатним, неспроможним (банкрутом) або ліквідації будь-кого з них, а також при зверненні кредиторами учасника стягнення на його частку у складеному капіталі товариства може не спричиняти припинення його діяльності, якщо це прямо передбачено установчим договором або угодою-
ем залишаються учасників (п. 1 ст. 76 ЦК). Адже між ними продовжують зберігатися характерні для повного товариства особисто-довірчі відносини. Звичайно, при цьому повинні бути внесені і зареєстровані необхідні зміни в зміст установчого договору. За відсутності відповідного запису в установчому договорі або угоди всіх учасників, що залишилися товариство підлягає ліквідації. Поряд з об-. ські підставами припинення діяльності юридичних осіб (ст. 61 ЦК) повне товариство припиняється також у разі, коли в ньому залишається єдиний учасник (ст. 81 ЦК), бо воно не може існувати як "компанії однієї особи". Такий товариш вправі протягом 6 місяців перетворити товариство в суспільство, де допускається наявність єдиного учасника (але зі збереженням своєї особистої майнової відповідальності за перейшло до суспільства боргами товариства протягом двох років).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2. Повне товариство "
  1. 31. Комерційні юридичні особи.
    Товариств і товариств, виробничих кооперативів, державних і муніципальних унітарних підприємств) Господарські товариства і суспільства. Господарськими товариствами і товариствами визнаються комерційні організації з розділеним на частки (вклади) засновників (учасників) статутним (складеному) капіталом. Майно, створене за рахунок внесків засновників (учасників), а також
  2. § 2. Континентальна система
    повне товариство (у раді країн повні товариства Юридичними особами не визнаються), командитне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю та акціонерне товариство. Товариства (товариства) поділяються на види залежно від характеру відповідальності їх учасників за боргами корпорації та за іншими критеріями. У повному товаристві учасники відповідають солідарно всім своїм
  3. § 3. Види юридичних осіб
    повне товариство, товариство на вірі, товариство з додатковою відповідальністю, товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство. Порядок утворення. Порядок створення юридичної особи також може виступати як критерій класифікації: в такому випадку юридичні особи поділяються на утворені в дозвільному або нормативно-явочному порядку. Установчі документи. За
  4. § 4. Господарські товариства і суспільства
      повне товариство як юридична особа має декілька самостійних і рівноправних органів (за кількістю учасників). Установчий договір може встановлювати й інші схеми органів повного товариства, наприклад: ведення справ всіма учасниками спільно (один колегіальний орган) або деякими з них (один або кілька одноосібних органів). Важливо відзначити, що перераховані варіанти
  5. Зміст
      товариствах і товариствах 90 § 7. Повне товариство і товариство 93 на вірі (командитне товариство) 93 § 8. Товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю 97 § 9. Акціонерне товариство 100 § 10. Дочірні та залежні суспільства 105 § II. Виробничі кооперативи 106 § 12. Державні і муніципальні унітарні підприємства 109 § 13. Некомерційні
  6. § 6. Загальні положення про господарські товариства і товариства
      товариствами і товариствами визнаються комерційні організації з розділеним на частки (вклади) засновників (учасників) статутним (складеному) капіталом (п. 1 ст. 66 ГК РФ). Власністю товариств і товариств є майно, створене за рахунок внесків засновників і вироблене (придбане) організаціями в процесі їх діяльності. Учасники втрачають право власності на своє
  7. § 7. Повне товариство і товариство на вірі (командитне товариство)
      повне товариство з підстав, загальним для юридичних осіб, а також у випадках, коли в ньому залишається єдиний учасник. Останній може протягом шести місяців перетворити товариство в господарське товариство. Прийняття спеціальних законів, що уточнюють правовий статус повних товариств (як і товариств на вірі), Цивільним кодексом не передбачається, що і пояснює вичерпний
  8. 1. Ознаки юридичної особи
      повне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, благодійний фонд), а в ряді випадків і на характер його діяльності (п. 1 ст. 54 ЦК) (наприклад, державне зовнішньоторговельне підприємство, профспілка працівників житлово-комунального господарства, товариство захисту тварин). Терміни "біржа" і "банк" відповідно до вимог законодавства можуть використовуватися в найменуванні
  9. 3. Товариство на вірі (командитне)
      повне товариство всередині, командитного), в той час як інші лише вносять вклади в майно товариства, не беручи участь безпосередньо у його підприємницькій діяльності, і несуть тільки ризик їх втрати (вкладники, коммандітісти) (п. 1 ст. 82 ЦК). Інакше кажучи, коммандіта являє собою таке об'єднання осіб, в якому хоча б один учасник відповідає за спільними боргами всім майном, а
  10. 3. Право власності господарських товариств
      повне товариство, на командитне товариство відповідно поширюються положення про повне товариство (п. 2 і 5 ст. 82 ЦК). Майно, що є об'єктом права власності товариства на вірі, складається з вкладів повних товаришів і коммандітістов-вкладників. Пропорційно цими вкладами розподіляються і дивіденди всіх учасників. Повні товариші мають право набувати вклади (паї)
© 2014-2022  ibib.ltd.ua