| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
В. В. ПОЛЯНСЬКИЙ * АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ВИБОРЧИХ ВІДНОСИНАХ |
||
|
Норми про адміністративну відповідальність за правопорушення у виборчих відносинах динамічні і піддаються змінам у зв'язку з накопиченням досвіду попередніх виборчих кампаній. Ця обставина відображає позитивні тенденції в правотворчості, сприяє забезпеченню реальності та ефективності норм про адміністративну відповідальність. Проте можливості підвищення ефективності таких норм далеко не вичерпані. Про це свідчить той факт, що при дуже великій кількості правопорушень у сфері виборчих відносин, що мали місце у виборчій кампанії з виборів депутатів Державної Думи в 1999 р. (про що свідчать засоби масової інформації, практика виборчих комісій та судів), не так вже й часто використовувалися адміністративно-правові засоби впливу на правопорушників. Виборча кампанія показала, що дуже поширеною була практика використання державними, муніципальними службовцями та іншими посадовими особами свого службового становища для підтримки тих чи інших кандидатів у депутати, об'єднань і блоків. Найчастіше це проявлялося в трансляції по телебаченню і радіо висловлювань посадових осіб на адресу учасників виборчого процесу, що впливало на результат голосування. У даному випадку мова йде про висловлювання посадових осіб не як пересічних громадян, а в їх спеціальному статусі. Такі дії посадових осіб, наділених довір'ям виборців, що мають реальну можливість впливати на засоби масової інформації, повинні розглядатися як суспільно небезпечні, заподіюють істотну шкоду, і кваліфікуватися, принаймні, як адміністративні правопорушення. Відповідні норми про такі антигромадських діяннях містяться в КпАП РРФСР. Законодавець встановив для та- * Доцент Самарського державного університету. 81 ких випадків більш високу, ніж для пересічних громадян, міру відповідальності за правопорушення у виборчій сфері: від 20 до 50 мінімальних розмірів оплати праці для посадових осіб; для громадян (неспеціальних суб'єктів) - до 25 мінімальних розмірів оплати праці (ст. 408, 4СГ КпАП). Але наскільки значимо адміністративне стягнення у розмірі 50 мінімальних розмірів оплати праці для посадової особи, яка має можливість оприлюднити по телебаченню свої уподобання у виборчому процесі без оплати ефірного часу (не кожен чиновник володіє такими можливостями!)? Треба врахувати, що використання службового становища посадовою особою переслідує корисливу мету - вплинути на результат голосування в інтересах посадової особи або будь-якої політичної угруповання, зберегти або посилити свої позиції в органах влади і тим самим зміцнити своє становище. З урахуванням аналізу чинного законодавства у сфері адміністративної відповідальності, сформованої політичної практики участі посадових осіб у виборчому процесі можна зробити наступні висновки: по-перше, посадові особи, здійснюючи правопорушення з використанням свого посадового становища, завдають шкоди авторитету влади; по-друге, досить м'яка міра адміністративної відповідальності посадових осіб за правопорушення у виборчих відносинах є малоефективною і не досягає цілей застосування стягнення. Для підвищення ефективності адміністративної відповідальності посадових осіб у виборчих відносинах в порядку першочергового заходу доцільно збільшити максимум штрафу до 100 мінімальних розмірів оплати праці. Можливо, в подальшому варто переглянути кордон штрафу як адміністративного стягнення та кримінального покарання у бік збільшення максимуму адміністративного стягнення (наприклад, до 200 мінімальних розмірів оплати праці) для посадових осіб як спеціальних суб'єктів адміністративних правопорушень. Разом з тим у виборчих делікти штраф - не найефективніша міра адміністративної відповідальності для посадових осіб (особливо в органах державної влади та місцевого самоврядування), що прагнуть ціною виборчих правопорушень зберегти і зміцнити свій владний статус. 82 Враховуючи, що передумовою для вчинення адміністративного правопорушення посадовою особою є його робота в такій якості, доцільно ввести такий вид адміністративного стягнення, як звільнення правопорушника з роботи (відсторонення від посади). Реалізація цієї пропозиції потребують уточнення правових критеріїв, умов закріплення в законодавстві цього виду стягнення як адміністративного (поряд з дисциплінарним і кримінальних видом відповідальності, де існує звільнення з роботи, позбавлення права займатися певною діяльністю). На наш погляд, внесення до переліку видів адміністративних стягнень звільнення з роботи (звільнення з посади) за правопорушення з використанням службового становища як «кошти, з'явився знаряддям скоєння адміністративного правопорушення» (за аналогією з іншими заходами адміністративного стягнення), підвищить дисциплінованість посадових осіб у виборчому процесі. Порядок звільнення посадових осіб за адміністративні правопорушення у виборчих відносинах повинен передбачати судовий розгляд справи і прийняття судом відповідного рішення. З метою гарантування інтересів правопорушника йому має бути надано право оскаржити в судовому порядку рішення про звільнення (звільнення з посади), наприклад, на тих же умовах, які передбачені для оскарження звільнення, виробленого в дисциплінарному порядку. Звільнення з роботи (відсторонення від посади) за адміністративне правопорушення слід було б заснувати в якості основного стягнення, не виключає застосування й інших заходів адміністративного впливу. Представляється виправданим застосування такого запобіжного адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст. 402 КпАП РРФСР (втручання в роботу виборчих комісій, комісії референдуму), ст. 4010 (проведення передвиборної агітації, агітації під час проведення референдуму в період заборони її проведення або в місцях, де її проведення заборонено федеральним законом), ст. 4011 (проведення передвиборної агітації, агітації під час проведення референдуму особами, яким участь в її проведенні заборонено федеральним законом), ст. 4015 (порушення встановленого законом права на користування приміщеннями під час виборчої кампанії, підготовки і проведення референдуму) та ін 83 У минулої в 1999 р. Самостійна проблема у виборчих відносинах - відповідальність виборчих комісій у разі судового визнання незаконними їхніх рішень про зняття з реєстрації кандидатів у депутати, в президенти і т.п. В даний час немає відповідних засобів впливу на виборчі комісії - ні державно-правових, ні адміністративно-правових. Є тільки політичні. Представляється, що в рамках адміністративної юрисдикції можна вирішувати питання про розпуск (розформування) окружних і інших комісій, які брали участь у прийнятті незаконного рішення про зняття з реєстрації кандидатів у депутати та т.п. В іншому випадку при проведенні повторних виборів за участю незаконно знятого з реєстрації кандидата не виключається упереджене ставлення тих же виборчих комісій до такого кандидата. При цьому буде завдано збитків демократії, прав людини і громадянина. Слід також задуматися про адекватність заходів адміністративної відповідальності за деякі інші правопорушення, передбачається- 84 смотрением КпАП. Зокрема, чому за таке правопорушення, як фінансування виборчої кампанії, підготовки і проведення референдуму крім виборчих фондів, фондів референдуму, надання іншої, забороненої законом матеріальної підтримки, встановлено штраф у розмірі від 10 до 15 мінімальних розмірів оплати праці (ст. 4СГ КпАП) ? Хіба таке стягнення пропорційно тяжкості можливих наслідків правопорушення, коли фінансування може становити значні суми, наприклад сотні тисяч рублів? Тут потрібна інша логіка, заснована на обліку характеру об'єкта, мети неправомірного посягання і серйозності наслідків правопорушення у виборчій сфері.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " В. В. Полянський * АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ВИБОРЧИХ ВІДНОСИНАХ " |
||
|
||