Межі здійснення суб'єктивних цивільних прав - це законодавчо окреслені межі діяльності управомочен-них осіб з реалізації можливостей, що становлять зміст даних прав.
Здійснення суб'єктивних прав має часові межі.
Законодавством встановлюються строки, протягом яких може бути здійснено або захищене те чи інше право (більш докладно див гол. 14 цього підручника).
Межі здійснення суб'єктивних цивільних прав можуть визначатися правилами про неприпустимість або допустимості тих чи інших способів здійснення. Так, забороняється використання підприємцями методів недобросовісної конкуренції, забороняється безгосподарне поводження з належним громадянину на праві власності майном, що має значну історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність для суспільства, і т. д. Ці заборони однорідні із заборонами, які встановлюють неприпустимість порушення форми і процедури здійснення суб'єктивних цивільних прав. Наприклад, забороняється відчуження майна громадян, що знаходиться у спільній частковій власності, з порушенням права переважної купівлі; заставу нерухомості без додання заставної угоді нотаріальної форми і подальшої державної реєстрації угоди і т. п.
Межі здійснення суб'єктивних цивільних прав виражаються також у тому, що уповноваженою особам надаються строго певні форми та засоби захисту (див. гл. 12 цього підручника).
Межі здійснення цивільних прав також обмежуються заборонами використовувати права для досягнення соціально шкідливих цілей. Найбільш яскраво це виявляється в забороні угод, скоєних в цілях, які суперечать основам правопорядку та моральності, які зазіхають на публічні інтереси. Наприклад, подібне має місце при здійсненні угоди з виготовлення та збуту отруйних наркотичних речовин, бойових озброєнь і т. д.
Очевидно, що головним засобом встановлення меж здійснення суб'єктивних цивільних прав є законодавчі заборони на суспільно шкідливі способи , засоби і цілі здійснення цих прав. Завдяки цим заборонам стає ясним соціальне призначення, цілі того чи іншого суб'єктивного цивільного права. З цього випливає, що стосовно випадків, коли соціальне призначення та мети здійснення суб'єктивних прав визначаються конкретними заборонами, принцип здійснення цивільних прав відповідно до їх соціальним призначенням є не чим іншим, як специфічною формою принципу законності здійснення прав і виконання обов'язків.
|
- § 2. Межі здійснення цивільних прав
поняття ставилося деякими авторами під сумнів, його існування слід визнати теоретично виправданим. Зловживання правом являє собою особливу цивільне правопорушення. Основна його специфіка полягає в тому, що дії порушника формально спираються на належне йому право, однак при конкретній його реалізації вони набувають таку форму і характер, що це призводить до
- Види і стадії адміністративного права
поняття предупр., ст. 284 Так процедура оформлення попередження, що виноситься на місці вчинення порушення правил дорожнього руху регламентовано інструкцією з організації в ОВС провадження у справах про адмініст-ративних правопорушення правил дорожнього руху та інших норм, що діють у сфері безпеки дорожнього руху. Згідно дан-ної інструкції порушнику вручається
- 2. ПОНЯТТЯ ПІДВІДОМЧОСТІ, ЇЇ ВИДИ
поняття економічної діяльності, ні поняття економічного спору нормативно не визначені. Це й дає підстави для обмежувального тлумачення меж компетенції арбітражних судів. Поняття економічної діяльності широко використовується в Конституції РФ (ст. 8, 34) і пов'язується з певною сферою суспільних відносин. Конституційне значення набуває і категорія економічного
- 1. Поняття позову у арбітражному процесі, його елементи і види
поняття позову традиційно є одним з найбільш спірних питань в процесуальній науці 1. Найбільш загальне визначення позову, вбирає в себе різні підходи, полягає в тому, що під позовом розуміється вимога позивача до відповідача про захист його права або законного інтересу, звернене через арбітражний суд першої інстанції. Позов виступає як процесуального середовищ-ства захисту інтересів
- 2. Арбітражна угода
поняття письмової форми арбітражної угоди. Згідно п. 2 ст. 8 арбітражна угода укладається у письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв'язку, що забезпечують фіксацію такої угоди,
- § 2 . Кримінальну правовідносини і елементи складу злочину
понятті уго ловной відповідальності. - «Радянська держава і право», 1967, № 12, стор 41). 2 Див: С. С. Алексєєв. Загальна теорія соціалістичного права, вип. II. Свердловськ, 1964, стор 68. 107 При застосуванні кримінального закону виникає правовідношення, суб'єктами якого є держава в особі органів, відправляють правосуддя, і особа, яка вчинила злочин. Змістом кримінального
- 4. Цивільний кодекс України (загальна характеристика).
Поняття юридичної особи. Разом з тим, тут залишилося досить багато неясностей. Зокрема не визначено співвідношення понять "організація", "підприємство", "установа", якими оперує законодавець. Немає і самого визначення цих категорій. Кодекс не містить норм, спеціально присвячених визначенню об'єктів права. Велика частина їх розміщена в тих чи інших главах розділу "Право
- 11. Здійснення цивільних прав і виконання обов'язків. Наслідки неналежного здійснення права.
Поняття зміст залежить від пануючої в суспільстві доктрини права взагалі і концепції цивільного права, зокрема. Принаймні, в даний час суди виходять з положення про неприпустимість зловживання правом (шикани), розуміючи під цим здійснення його з використанням недозволених форм, застосовуваних у рамках загального правомірного типу поведінки. Наприклад , як зловживання
- 47. Поняття, види і значення представництва. Представництво без повноваження.
межами як діяльність однієї особи (представника) від постав і в інтересах іншої особи (представляють), що протікає в рамках певного правовідносини між представником і акредитуючою, в силу яких юридичні права та обов'язки виникають безпосередньо у яку представляють. Залежно від підстави виникнення повноважень зазвичай розрізняють три види представництва. 1)
- 62. Поняття, значення і види представництва.
межами як діяльність однієї особи (представника) від постав і в інтересах іншої особи (яку представляють), що протікає в рамках певного правовідносини між представником і акредитуючою, в силу яких юридичні права та обов'язки виникають безпосередньо у яку представляють. Залежно від підстави виникнення повноважень зазвичай розрізняють три види представництва. 1)
|