Головна |
Наступна » | ||
? 1. Поняття та ознаки корпоративного права |
||
Корпоративне право - це система правил поведінки, розрив- блених на підприємстві, в організації, що виражають волю її колективу і регулюють різні сторони діяльності даної організації. Інакше корпоративне право можна назвати внутріор- нізаційної, внутріфірмовим правом. Будь-яка організація, перед- складова собою автономне утворення, об'єднання людей для здійснення будь-якої соціально корисної діяльності і име- ющая відокремлене майно для її виконання, вправі форму- лировать для своїх членів певні правила поведінки, з тим щоб максимально ефективно організувати їх роботу і досягти поставлених перед організацією цілей і завдань. Таким є розуміння корпоративного права в широкому сенсі. Існує й інше, більш вузьке, розуміння корпоративного права. Воно використовується в США, Канаді та деяких інших англомовних країнах. Корпоративне право там прирівнюється до праву акціонерному, тобто системі правил поведінки, що регулюють відносини, що складаються всередині акціонерного товариства, - перед- ємства, статутний капітал якого розділений на рівні частини. Це пов'язано з тим, що в цих країнах традиційно держава лише в мінімальному обсязі втручалася в економіку, а створення підприємств , заснованих на державній формі власності, там практикувалося вкрай незначно. Акціонерні товариства в епоху технологічної революції стали домінувати навіть по відношенню до підприємств, заснованим на приватній (индивидуаль- ної) власності . У європейських країнах, особливо в Німеччині і тим більше в Росії, держава завжди була потужною організуючою силою в суспільстві. Ймовірно, однією з найважливіших причин цього є кліматичні чинники. Північні країни європейського континенту знаходяться в суворих природних умовах, в яких людині практично неможливо вижити поодинці. Колективне вироб- !! 2 ництво, підтримуване до того ж державою, завжди займало більшу частку в економіці цих країн. Багатьма підприємствами держава сама володіло й здійснювало управління ними. У Росії вкрай суворі кліматичні чинники ще більше посилювали необхідність ведення виробництва спільно. Зовсім не випадково колгоспи як різновид общинного способу виробниц- ства існують і понині. До того ж Росія відрізняється специфічним географічним положенням: рівнинний характер її території здавна спосіб- ствовал різним військовим навалам і завоювань. Стурбований- ність влади військовою справою існувала постійно. Але саме це вимагало вагомості податкової маси, її гарантованості і оперативності в зборі. Для цієї мети держава воліло створення казенних підприємств, які в загальній масі промисло- них підприємств займали велике місце. У Радянській Росії державна власність опинилася практично єдиною і безальтернативною формою собственнос- ти. В даний час йде процес її роздержавлення, але він ще далекий від своєї завершеності. Серед організацій, що регулюють свої внутрішньоорганізаційні питання, можна зустріти самі різні: акціонерні товариства, товариства, казенні підприємства, кооперативи, наукові, навч- ві установи. Однак потреба в корпоративному регулирова- суспільства, що об'єднують багатьох і багатьох людей, причому на основі дуже значущих для них інтересів (майнових), потребують детальному і об'ємному юридичному корпоративному регулюванні. І проте вузьке розуміння корпоративного права як права акціонерного для Росії, як, втім, і для багатьох інших єв- ропейскіх країн, виявляється недостатнім і тому навряд чи прийнятним. Однак акціонерне право в системі континентального права має право на існування. Воно може бути представлене як система норм, що регулюють діяльність акціонерних товариств. Акціонерне право є доданок двох частин: 1) норми, що видаються самими акціонерними товариствами та регу- лирующие їх внутрішнє життя (акціонерні корпоративні норми); 2) норми, що видаються державними органами та уперед- Чіва діяльність акціонерних товариств. У тому, що такі норми необхідні, доводиться останнім час переконуватися все більш і більш, оскільки ряди ошуканих вкладників у нашій країні все збільшуються і збільшуються. !! 3 Акціонерні товариства на відміну від інших видів корпорацій за- щоМ трагивающим інтереси значного кола людей. Тому державного- во, у відповідності зі своїм призначенням у суспільстві, зобов'язана захистити ці інтереси від посягань людей нечесних, а то й нечистоплотних, встановлюючи найбільш загальні і принципові правила відносно акціонерних товариств. Співвідношення акціонерного та корпоративного права може бути проілюстровано (рис. 1). Корпоративне право характеризується наступними ознаками. 1. Корпоративне право складається з норм, тобто правил пове- дення загального характеру. Нормативність - явище не суто право- витті і означає воно, по-перше, те, що норми корпоративні регу- лируют поширені, типові, часто зустрічаються в органі - зациях відносини, по-друге, те, що вони поширюються на всіх або багатьох її членів. Наприклад, правила про порядок списання матеріальних цінностей, що прийшли в непридатність, застосовуються всякий раз, коли такі виявляються, і стосуються вони всіх працівни- ков, здійснюють цю процедуру. 2. Корпоративне право являє собою систему норм, регулюють різні сторони діяльності організації. Мож- але виділити, принаймні 4 види корпоративних норм: фінан- сово-правові, адміністративно-правові, трудові та цивільно- !! 4 правові норми. Останнім часом все виразніше формується блок корпоративних норм, регулюючих інформаційні ставлення- ня на підприємстві, наприклад, положення, що стосуються забезпечення конфіденційності інформації, комерційної таємниці та ін 3. Корпоративні норми обов'язкові для членів організації, працівників підприємства. Це означає, що вони повинні ними використан- няться незалежно від того, подобаються вони їм чи ні, схвалюють вони їх існування або не схвалюють, одним словом, незалежно від суб'єктивного ставлення до них. Однак різниця в кількості працівників, їх схвалюють і не схвалюють, як правило, незна- чительно, оскільки більшість корпоративних норм приймається за участю осіб, зобов'язаних потім їм підкорятися. 4. Корпоративні норми, як правило, знаходять письмове вираз і формою їх закріплення служать корпоративні акти. На підприємстві зазвичай виділяється кілька рівнів корпоратив- них актів залежно від їх юридичної сили (акти загальних зібрань, акти правлінь , рад підприємств та ін.) Щоб запобігти колізії між ними, виробляється чітке розподіл- ня компетенції між суб'єктами правотворчої діяльності в тій чи іншій організації. 5. Корпоративні норми видаються на підприємстві, в органі- зації і виражають волю колективу певного автономного об'єднання. Навіть тоді, коли колектив делегує свої право- творчі повноваження органам управління підприємства, його воля з принципових питань (розподіл прибутку, режим рабо- чого часу та ін.) так чи інакше знаходить вираження. А ці принципові рішення задають тон всім іншим рішенням, прини- травнем на підприємстві. 6. Корпоративні норми забезпечуються примусом в разі їх порушення. З боку кого? Насамперед сама орга- низация впливає на порушника, використовуючи санкції, передбачені- ренние в корпоративних актах. При недостатності коштів цілком можливе звернення за захистом до судових органів. Так, наприклад, якщо адміністрація, оголосивши розмір дивіденду, з яких-небудь при- чинам не виплачує його акціонеру, то звернення до суду з требо- ванием стягнення дивідендів буде цілком доречним і виправданий- вим. Корпоративне право не можна безпосередньо пов'язувати або ставити в пряму залежність від існування виробничих одиниць, заснованих на спільному (колективному) труде. Не всяке пові- щество людей, об'єднаних єдиною метою, створює корпоративні норми. Управління підприємствами, де застосовується праця багатьох, !! 5 може проводитися і на основі індивідуальних, а не норматив- них розпоряджень, як, наприклад, в невеликому кооперативі. І лише тоді, коли з'являється якась критична маса людей і виявляється, що управління нею недостатньо ефективно, возника- ет потреба в нормативних положеннях, зафіксованих до того ж у письмовому вигляді. Але не тільки масштаби організації впливають на поява корпоративних норм. Іноді вирішальне значення має характер виконуваної діяльності: чим вона складніша, тим настою- тельнее виявляється потреба у створенні корпоративних норм. Розвиненість корпоративного права безпосередньо залежить від політи- чеського режиму, існуючого в тій чи іншій країні. Чим ширше свобода в тій чи іншій державі, тим вагомішим масив корпора- тивного права. І навпаки. Тоталітарна держава може звести нанівець корпоративне-право і замінити його централізованими нормами, заурегуліровав життя підприємств зверху по всьому її параметрам . Прикладом тому є Росія в період сталінізму. Наступна »
|
||
= Перейти до змісту підручника = | ||
|
||
5. Корпоративні правовідносини |
||
|