Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКорпоративне право → 
« Попередня Наступна »
Т. В. Кашаніна. Господарські товариства і суспільства: правове регулювання внутрішньофірмової діяльності. - М.: Изд. гр. ІНФРА'М-КОДЕКС. -554 С., 1995 - перейти до змісту підручника

? 2. Соціальвая обумовленість корпоративного права

До недавнього часу корпоративне право в нашій країні не

вивчали. Воно не входило в програми юридичних вузів. Чи не

обговорювалося питання про корпоративному праві і в юридичній науці.

Закрило шлях його вивчення знаменитий вислів В. І. Леніна

про те, що "ми нічого приватного не визнаємо, для нас усе в галузі

. господарства є публічно-правове, а не приватне. (* 1) Право розумілося

виключно як система правил поведінки, встановлених дер-

дарства і охоронюваних силою державного примусу. Дей-

ствительно, тоталітарна держава не потребувало ні в корпоратив-

ном, ні в договірному праві. Воно саме визначало життя органи-

зацій у всіх її вимірах, намагаючись сформулювати правові

норми на всі випадки життя. Суспільству ж, заснованому на ринкових

них, товарно -грошових відносинах, обійтися без корпоративного

права неможливо. Існування корпоративного права обусловле-

але безліччю об'єктивних чинників. У їх числі можна назвати

наступні:

1. Складність і різноманіття видів діяльності, виконуємо-

емой різними організаціями. Деякі найбільш важливі сто-

рони діяльності потребують правового опосередкування (фінанси,

Рух майна, оплата праці працівників та ін.)

(** 1) Ленін В.І. Полі. зібр. соч. Т. 44. С. 398.

!! 6

Існують два методи досягнення цього результату (ефек-

тивного правового регулювання):

1) частіше оновлювати, змінювати, доповнювати, скасовувати централізованого-

ванні нормативні акти, присвячені цим питанням, з тим,

щоб вони відповідали реальним умовам життя суспільства;

2) надати можливість самим організаціям вирішувати їх

самостійно з урахуванням умов, в яких вони знаходяться.

Якщо законодавець буде використовувати тільки перший метод, то

точності правового регулювання досягти не вдасться: законодавець-

ве рішення, ефективне для одних підприємств, не завжди під-

ходить для інших. Практика показує, що спроби урегулірова-

ня все і вся неминуче призводять до зниження якості правового

регулювання. Для знову виникаючих суспільних відносин

часто не чиниться правової моделі, а виявлені в законо-

видавництві прогалини не завжди можна швидко і безболісно вос -

повнити. Використання ж поряд з першим другого методу побудувати-

ення законодавства обіцяє дати потрібний результат.

Наведу конкретний приклад. У 1987 р. Рада Міністрів

СРСР прийняла рішення, що допускає створення кооперативів всього

лише в чотирьох сферах діяльності: у сфері громадського харчування, виробниц-

ства товарів народного споживання, побутового обслуговування та,

нарешті, заготівлі та переробки вторинної сировини. Однак дуже

скоро життя показала, що в цей перелік допустимих видів

кооперативів не вкладається цілий ряд кооперативів, у створенні

яких є необхідність: кооперативи з обслуговування ЕОМ,

розробці для них програм, кооперативи з перекладу наукової

літератури, редакторські кооперативи і т.п. Оскільки офіційні-

них дозволів на їх створення не було, вони стали створюватися

явочним порядком, називаючи себе експериментальними. Вже через

рік Рада Міністрів СРСР на прохання Держкомітету з обчислювальному

тельной техніці та інформації розширив той перелік, і лише

через деякий час він пішов шляхом прийняття переліку видів

кооперативів, діяльність яких заборонена. Таким чином,

законодавець, вставши спочатку на шлях жорсткого (централізованого)

регулювання, був змушений видати безліч додаткових

нормативних актів. Тим часом, використавши можливості приватного

права і надавши самим колективам кооперативів та інших

підприємств визначати вид своєї діяльності, він міг би уникнути

цієї труднощі.

2. Переважна більшість організацій здійснюють перед-

принимательской діяльність. Але ж це не тільки один із самих

складних, але і самий динамічний вид діяльності. Її сутність

!! 7

полягає в задоволенні різноманітних людських потребнос-

тей. Але психологія людей така, що ще до кінця не використавши

те, що вироблено, вони спрямовуються до реалізації нових потреб-

ностей. І так без кінця. Вчені вже виявили в цій області

безліч закономірностей (саме на них грунтується наука про

кон'юнктурою попиті). Фундаментальною ж серед них є

тенденція, що характеризується прискоренням зростання неудовлетвореннос-

ти наявними, готівковим, вже існуючим і зміни потреб

з розвитком суспільних відносин. (* 1)

У сфері бізнесу велику роль відіграє удача. Але від чого вона

залежить? Найчастіше вона супроводжує того, хто завчасно, а

іноді й інтуїтивно, вловив змінюються потреби людей і

перебудував відповідно з цим своє виробництво, діяльність.

Так чи можна підприємництво, враховуючи цю його особливість,

регулювати за допомогою "дозвільного" методу? Звичайно, про-

изводителей повинна бути надана повна свобода у вирішенні

того, що виробляти, в якій кількості, за якою ціною, з яких

матеріалів, якими засобами і методами тощо

Для моделювання таких швидкоплинних процесів, яким, в

Зокрема, є підприємницька діяльність, державне

регулювання мало слушно. Законодавець може вказувати лише

загальні орієнтири, надаючи учасникам цивільного обороту

можливість самим визначати вид діяльності, умови її осущес-

ються, формування ціни в процесі реалізації її результатів

і т.д. Держава повинна встановлювати деякі орієнтири такий

діяльності: податки, екологічні вимоги, норми, стосуються

охорони праці, мінімальної заробітної плати тощо Все інше

може регулюватися на основі корпоративних норм.

3. Розвиток демократичних начал - одна з причин, обу-

словлівающіх корпоративне право як об'єктивно необхідне

явище.

Головною ознакою демократії є достатня ступінь

свободи. Максимальна ж її величина досягається встановленням

в законодавстві заборон, що носять фундаментальний характер, і

визнанням дозволеним, позитивним, Громадськість не шкідливим

всього іншого. Упорядкувати ж "все інше" представляється

можливим тільки підключивши до централізованого регулювання

корпоративне.

4. Розвиток корпоративного права і відповідно обмеження

ня централізованого права пов'язано також і з інформаційним

(** 1) Шлезінгер А. Цикли американської історії. М., 1992. С. 47.

!! 8

межею, тобто можливістю суб'єктів права засвоїти певний

обсяг інформації, що виходить від державних 'органів. Її надлишок

створює "шум", а в тих випадках, коли вона суперечлива (що

трапляється тим частіше, ніж її більше), і зовсім збиває з пантелику. Так

було в Радянському державі, де величезний потік нормативних

актів (урядових, відомчих) в кінцевому рахунку винуж-

дав організації знаходити способи того, як їх обходити, або не

помічати, оскільки багато з нормативних положень змушували

суб'єктів діяти проти своїх інтересів.

5. Серед факторів, що обумовлюють необхідність корпора-

тивного права, слід вказати і на вічне протистояння закон-

ності та доцільності. Закон узагальнює, типізує явища,

ситуації і формулює найбільш переважну модель. Опти-

мальное вирішення можливе тільки на основі достатньої інфор-

ції, і законодавець повинен нею розташовувати в момент видання норми

права. Але є галузі суспільного життя, де не завжди представ-

ляется можливим "зверху" побачити навіть головне. Іноді ж зна-

чення мають деталі. Це повною мірою стосується сфери соціально-

корисної діяльності, що проводиться різними організаціями.

Конкретний приклад. На великих підприємствах, як правило,

створюється цілий економічний відділ. Але функції економістів

найчастіше різні: один може розподіляти фонд заробітної

плати між структурними підрозділами і по суті займаючи-

ється лічильної роботою, а інший - аналізувати наслідки различ-

вих можливих економічних рішень підприємства і на основі

цього брати участь у визначенні економічної політики підпри-

ємства. Державні органи, раніше встановлювали ставки і

оклади, ці відмінності при всьому бажанні вловити ніяк не могли. Ось

тому, зокрема, процвітав принцип уравнительности, який

аж ніяк не стимулював працю. Отже, законодавче регулювання

тоді, коли воно не має достатньої інформаційної бази, ока-

зиваєтся шкідливим, оскільки воно вступає в протиріччя з цільових перевірок

згідною. Корпоративне регулювання здатне істотно

пом'якшити зазначене протиріччя.

6. Як об'єктивного чинника використання корпоратив-

ного права можна вказати і на закономірності, притаманні самому

праву. Мається на увазі наступне.

Норми права містять не тільки модель поведінки, а й

санкції, які можуть бути застосовані у разі недотримання

правової норми. В принципі, кожній нормі права соответствукл

певні заходи примусу. Образно кажучи, чим больш (

правових норм, тим більше потенційного примусу. Тому

!! 9

якщо держава нормує поведінку людей у ??всіх аспектах і

деталях, то людина, розуміючи, що виконання законодавчих

приписів перевищує його можливості, виділяє для виконання

лише ті з них, які можуть спричинити самі несприятливі

наслідки.

Решта норми права для нього виявляються як би

неіснуючими. Внаслідок право девальвується. Виникає

інфляція законодавства і з'являється тенденція до збільшення

питомої ваги "паперових" законів. Згадаймо, як були завалені

"цінними вказівками" (інструкціями міністерств ) підприємства до

переходу економіки на ринкові відносини. Багато з них до того

ж суперечили один одному. Зрештою вихід був знайдений:

підприємства їх навчилися в більшості випадків обходити.

Ігнорування приватних інтересів і переоцінка ролі законів

в житті суспільства, віра в їх магічну силу сусідами з пра-

вовим нігілізмом: відсутність результатів у вирішенні якоїсь

соціальної проблеми у зв'язку з прийняттям чергового нормативного

акта підриває у людей віру в соціальну цінність права взагалі.

Р. Ієрінга в свій час сформулював закон ощадливості в праві.

Він писав: "Я. .. бачу в ньому один з життєвих законів всякої

юриспруденції. Юриспруденція, не зрозуміла цього закону, тобто НЕ

вміє економно обходитися з матеріалом, буде задавлена ??все

збільшується масою останнього і загине від власного

багатства ". У централізованому порядку доцільно регламенти-

 ровать лише основні суспільно важливі сторони діяльності

 організацій. Всі інші можуть бути впорядковані за допомогою норм

 корпоративного права.

 7. Забезпечення ефективності в реалізації норм права.

 Загальновизнано, що управомочівающіе норми, встановлені дер-

 дарства, реалізуються людьми більш охоче, ніж зобов'язують і

 забороняють. Це пов'язано з тим, що ступінь вольового начала в

 даному випадку вище. Норми ж корпоративного права повною

 міру виражають волю колективу. Люди виконують власні

 рішення і діють тим енергійніше, чим більше вони можуть про-

 явити самостійності. Враховуючи, зокрема, це психологичес-

 кое явище, законодавець останнім часом прагне все в мен-

 шей ступеня вирішувати за людей їхні нагальні питання.

 Підприємство тепер може приймати рішення з широкого

 ^ РУГУ питань самостійно. У цьому плані перебудувалися навіть

 державні підприємства, які звикли чекати рішень зверху,

 хоча, треба відзначити, можливість приймати власні рішення

 і реалізувати їх на практиці використовується ними далеко не завжди

 ефективно.

 !! 10

 Аналіз японського феномену сучасного світу, причин настільки

 яскравих успіхів цієї держави у виробництві та соціального життя

 в цілому показує, що основне в японському менеджменті - еф-

 фективность прийнятих рішень. Як же цього домагаються япон-

 ські підприємці? Діючи на основі законодавства, содер-

 жащего мінімум обмежень і дає великий простір у виборі

 варіантів поведінки, японці широко використовують демократичну

 процедуру вироблення самостійного рішення: обговорення содер-

 жания рішення, в якому беруть участь всі працівники, причетні до

 майбутньої діяльності, розгляд будь-яких альтернатив. У випадку

 розбіжності думок виробляється влаштовує всіх КОМПРО-

 міс. Це зобов'язує кожного виконавця докласти максимум

 зусиль до втілення наміченого в життя. І ще одна особливість

 японського досвіду: статути, інструкції, що є по суті корпо-

 ратівная нормативними актами, написані настільки розпливчасто, що,

 не відступаючи від них, можна виконувати свої обов'язки, як поже-

 гавкаєш. Однак зловживання зустрічаються вкрай рідко, посколь-

 ку виконавці реалізують власне рішення, яке узгоджується

 з їх волею.

 8. Корпоративні норми припускають для свого формуванні-

 ня та реалізації досить високий інтелектуальний, загальнообов'язкове

 разовательной і культурний рівень людей.

 З іншого боку, самостійне, ініціативне рішення

 питань на основі корпоративних норм сприяє розвитку

 самої особистості, змушує її думати, шукати оптимальне рішення,

 вміло користуватися отриманою інформацією, в тому числі і право-

 виття, розвиває підприємливість, відповідальний підхід до справи.

 Зазначені вище фактори, що викликають до життя корпоратив-

 ве право, з повною підставою дозволяють зробити висновок про те,

 що корпоративне право - явище об'єктивно необхідне і

 соціально обумовлене.

 !! 10

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "? 2. Соціальвая обумовленість корпоративного права"
  1.  5. Корпоративні правовідносини
      корпоративні права. Підстави виникнення корпоративних правовідносин різні - участь в установчому договорі, вступ до кооперативу, набуття права власності на акції і т п. Завдяки корпоративним правам учасники корпорації (господарського товариства, суспільства, кооперативу і т. д.) можуть брати участь у різних формах в управлінні корпорацією і її майном. Реалізуючи свої
  2.  § 2. Виникнення та Припинення корпоративних прав
      корпоративних прав); 2) набуття особою Вже існуючіх корпоративних прав на підставі Вчинення правочинів, спадкування (Правонаступництво), решение суду ТОЩО (похідній способ набуття корпоративних прав). Право власності на Акції вінікає в акціонера з моменту зарахування акцій на его Особова рахунок реєстратором (при документарній ФОРМІ випуску акцій) або на рахунок у ЦІННИХ Папер зберігачем
  3.  Т. В. Кашаніна. Господарські товариства і суспільства: правове регулювання внутрішньофірмової діяльності. - М.: Изд. гр. ІНФРА'М-КОДЕКС. -554 С., 1995

  4.  Реєстр корпоративних прав держави.
      корпоративних прав держави Фонд державного майна за участю других органів віконавчої власти формує та веде Реєстр корпоративних прав держави (п. 11 Порядку управління акціямі (частко), Які перебувають у державній власності, господарських товариств, створеня за участю Фонду державного майна). Реєстр корпоративних прав держави є автоматизоване інформаційно-довідковою системою
  5.  Управление корпоративними правами держави.
      корпоративних прав держава потребує создания спеціальної системи управління ними. Відповідно до ст. 172 ГК України, отношения, пов'язані з управлінням корпоративними правами держави, регулюються Цім кодексом, іншімі законами та нормативно-правовими актами, прийнятя відповідно до Господарський кодекс України. Система управління державности корпоративними правами перебуває в Україні все ще на
  6.  § 3. Правовий режим корпоративних прав держави
      корпоративних прав внаслідок: корпоратізації (Перетворення на акціонерні товариства) державних, Орендного предприятий та других предприятий з державною частко власності в статутному фонді (Майні); придбання корпоративних прав Вже існуючіх господарських організацій; Заснування (співзаснування) новіх господарських організацій. На початок 2004 року державі належали Корпоративні права в 1427
  7.  Глава 1. Поняття і предмет корпоративного права
      корпоративного
  8.  Глава 6. Форми (джерела) корпоративного права
      корпоративного
  9.  Додаток 1 Історія корпорацій і корпоративного права
      корпоративного
  10.  Глава 10. Відповідальність за порушення норм корпоративного права
      корпоративного
  11.  § 4. Корпоративні права
      Корпоративні права »містіть ч. 1 ст. 167 ГК, згідно з Якою Корпоративні права - це права особини, Частка Якої візначається у статутному фонді (Майні) господарської організації, что включаються правомочності на участь цієї особи в управлінні господарсько організацією, Отримання певної Частки прибутку (дівідендів) даної організації та актівів у разі ліквідації Останньоі відповідно до закону, а такоже
  12.  ? 4. Співвідношення корпоративних норм із нормами централізованими і договірними
      корпоративного регулювання, відображений погляд на корпоративні норми як на норми, підлеглі загальнодержавним нормам На питання, чи вправі підприємства видавати свої норми не на основі загальних норм, а керуючись тільки принципами права? - Автор відповідає негативно, вважаючи при цьому, що "юридичний вакуум повинен бути заповнений в цьому випадку яких-небудь проміжним нормативним актом
  13.  Фінансова інвестіція
      корпоративних прав, ЦІННИХ ПАПЕРІВ, деривативів та других ФІНАНСОВИХ інструментів. Фінансові інвестиції, своєю Божою черго, поділяються на Прямі та портфельні. Прямі інвестиції - господарська Операція, яка передбачає Внесення коштів до статутного фонду Юридичної особини в обмін на Корпоративні права, емітовані такою юридичною особою (іноді таку форму ще назівають корпоративних). Портфельні інвестиції -
  14.  Оцінка державних корпоративних прав.
      корпоративних прав є Неможливо без володіння достовірною інформацією Щодо вартості ціх прав (як и вартості бізнесу товариства в цілому). Така інформація может буті необхідною в багатьох випадка - при візначенні напрямків Використання прибутку товариства та розміру дівідендів, у зв'язку з Залучення інвестіцій, Укладення товариством других значний угідь, при прійнятті решение про продажів державних
  15.  Обмеження Щодо володіння корпоративними правами.
      корпоративними правами та / або їх Здійснення. На сьогоднішній день єдине обмеження володіння корпоративними правами встановлюється Декретом Кабінету Міністрів України "Про впорядкування ДІЯЛЬНОСТІ суб'єктів підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ, створеня за участю державних підприємств" від 31 грудня 1992 року № 24-92, згідно Зі ст. 1 Якого Державні підприємства (за вінятком будівельних організацій,