Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальне право України → 
« Попередня Наступна »
ОНЮА. Шпагралка по кримінальному праву України2011, 2011 - перейти до змісту підручника

5. Поняття кваліфікації злочинів.



У випадку вчинення суспільно небезпечного діяння перед право-застосовчими органами постає питання про юридичну оцінку вчиненого, встановлення відповідності діяння юридичній конструкції конкретного складу злочину, передбаченого нормами КК. Тобто, виникає необхідність здійснити кваліфікацію злочину.
Кваліфікація злочинів, як поняття науки кримінального права, може вживатися в кількох значеннях в залежності від особливостей змісту даного поняття і суб'єкта кваліфікації. Ці значення мають умовний характер і можуть розглядатися як певні види кваліфікації злочинів.
Залежно від юридичної значимості (зокрема її правових наслідків) кваліфікація злочинів поділяється на:
Офіційну (легальну) - здійснюється компетентним правозастосовчим органом в процесі розслідування і розгляду конкретної кримінальної справи.
Неофіційну - не тягне за собою відповідних правових наслідків, оскільки здійснюється не в процесі реального застосування правових норм і не відповідним компетентним правозастосовчим органом.
В залежності від суб'єкта такої неофіційної кваліфікації вона умовно поділяється на:
а) доктринальну кваліфікацію - дається вченими в межах на укових досліджень, узагальнення судової практики тощо;
б) учбову кваліфікацію - дається викладачами і студентами в межах навчання;
в) публіцистичну кваліфікацію - дається журналістами в своїх публікаціях.
Кваліфікація злочинів - це встановлення і юридичне закріплення відповідності між фактично вчиненими діяннями і юридичним складом злочину, який передбачений нормами кримінального кодексу.
Основний правовий зміст кваліфікації злочинів:
кваліфікація злочинів - різновид юридичної кваліфікації (з позиції загальної теорії права), що полягає у виборі тієї правової норми, яка передбачає відповідну ситуацію;
кваліфікація злочинів є юридичною кваліфікацією у процесі застосування правових норм;
за своїм змістом кваліфікація злочинів - це встановлення відповідності певної поведінки особи у поєднанні з іншими фактичними обставинами (юридичними фактами) юридичному складу злочину певного виду чи окремого різновиду такого злочину;
висновок про відповідність певної поведінки особи в поєд нанні з іншими фактами юридичного складу злочину як ре зультат кваліфікації має свої зовнішні форми закріплення в процесуальних документах.
Загальною передумовою кваліфікації злочинів є встановлення і узагальнення фактичних обставин, що мають значення для кваліфікації. Таке узагальнення передбачає перехід від фактичного рівня викладу і сприйняття відповідних обставин на рівень їх юридичного змісту.
Наступним етапом кваліфікації є визначення юридичної значимості фактичних обставин в контексті відповідних елементів чи ознак юридичного складу злочину, що передбачає таку систематизацію фактичних обставин, яка дозволяє віднести їх до певної складової частини юридичного складу злочину, яку вони характеризують (наприклад, насильство переважно характеризує діяння як ознаку об'єктивної сторони).
Після проведення оцінки фактичних обставин, здійснюється загальна програма кваліфікації злочинів. Підставами кваліфікації є:
фактична - встановлення наявності конкретних фактич них обставин у діяннях особи стосовно якої здійснюється кваліфікація;
нормативна - наявність у нормах КК конкретного складу злочину, який передбачає відповідальність за вчинене, та за своїми ознаками повністю співпадає із фактичними обставинами вчиненого.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "5. Поняття кваліфікації злочинів."
  1. 5. Поняття кваліфікації злочинів.
    кваліфікації. Кваліфікація злочинів - це результат кримінально-правової оцінки діяння органами дізнання, попереднього розслідування (досудового слідства), прокуратури й суду, внаслідок чого констатовано, що скоєне є злочином, визначено норму (и) кримінального закону, яка (і) передбачає(ють) відповідальність за скоєне, і встановлено відповідність між юридично значущими ознаками посягання й
  2. 5. Поняття кваліфікації злочинів
    поняття кваліфікації злочинів взагалі може бути визнане правильним: воно відображає головну сутність кваліфікації - встановлення відповідності ознак вчиненого діяння ознакам складу злочину, описаних у законі. Але воно правильне лише взагалі і лише як орієнтовне. Його головний недолік у тому, що воно не визначає, не вказує на ту кримінально-правову норму, яка є єдиною, що повинна бути застосована
  3. 5. Поняття кваліфікації злочинів
    поняття кваліфікації злочинів взагалі можна визнати правильним. Воно відображає основну сутність кваліфікації - встановення відповідності ознак вчиненого діяння ознакам складу злочину, описаного в законі. Але воно правильне лише як загальне і орієнтовне. Головний недолік цього визначення в тому, що воно не вказує на ту кримінально-правову норму, яка є єдиною, що повинна бути застосована у цьому
  4. § 1. Криміналістична характеристика розкрадань
    поняття способу, що розробляється на основі кримінального закону, є базовим для інших наук. У криміналістиці велике значення надається дослідженню способу злочину і, зокрема, способу вчинення розкрадань. При цьому він розглядається не тільки як спосіб вчинення злочину, що виявляється у заволодінні майном, а й як спосіб приготування (створення резервів для розкрадання) та його приховування. Такий
  5. 5. Криміналістична тактика
    поняття "тактика", яке повинно вміщувати вчення про прийоми виконання слідчих дій, про керування слідством, його планування та висування версій, використання спеціальних знань і технічних засобів для досягнення ефективності виконуваних слідчих дій та організаційних заходів з метою розкриття та попередження злочинів. Криміналістична тактика - це розділ науки криміналістики, що займається розробкою
  6. Експертиза (гл. 18, статті 75-76 КПК).
    поняття, види // Вісник Академії правових наук України. - Харків, 1997. - Вип. 2. Денисюк С. Ф., Шепитько В. Ю. Обнск в системе следственньїхдействий: Науч.-практ. пособие. - Харьков, 1999. Лоза Ю. Слідчі дії: поняття, сутність, ознаки, види // Право України. - 2003. - № 9. Макаренко Є. І., Негодченко О. В., Тертишник В. М. Експертизи надосудовому слідстві. - Дніпропетровськ, 2001. Макаренко Є.
  7. 1. Поняття Особливої частини кримінального права та її значення.
    поняття злочину, мета та система покарань, підстави і порядок їх призначення, умови звільнення від кримінальної відповідальності та покарання. В Особливій частині формулюються ознаки окремих злочинів із вказівкою на види покарань і межі, в яких вони можуть призначатися. Норми Загальної та Особливої частин кримінального права як певні підсистеми Кримінального Кодексу України перебувають у тісній і
  8. 1. Поняття Особливої частини кримінального законодавства
    поняття посадової особи, великого розміру хабара; у ст. 401-- поняття військового злочину і т. ін.); в) заохочувальні (стимулюючі) - встановлюють підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності за наявності зазначених у них обставин - не вчинення ніяких дій на виконання завдання іноземної держави і добровільної заяви про своє діяння органам влади України (ч. 2 ст. 111 КК України);
  9. 16. Поняття і види тілесних ушкоджень.
    поняттям, що розглядається, не охоплюються. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 121, характеризується умисною виною. Винний усвідомлює, що може заподіяти тяжку шкоду здоров'ю потерпілого, і бажає або свідомо допускає настання такої шкоди. Відповідальність за ст. 121 настає також у разі, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю, а фактично було
  10. 21. Зґвалтування
    поняття погрози при зґвалтуванні, Пленум Верховного Суду України ще в постанові «Про судову практику у справах про зґвалтування та інші статеві злочини» від 27 березня 1992 р. рекомендував розуміти її як залякування потерпілої особи висловлюванням, жестами й іншими діями, які виражають намір негайного застосування фізичного насильства до самої потерпілої особи або її родичів (наприклад, до