| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1. Поняття Особливої частини кримінального законодавства |
||
|
Кримінальне законодавство України, яким є Кримінальний кодекс України, структурно розподіляється на дві тісно взаємопоєднані частини - Загальна (ст. 1-108 КК України) та Особлива (ст. 109-447 КК України). Загальну частину складають норми, які стосуються всіх без винятку, кримінально-правових норм. Вони застосовуються при використанні всіх кримінальних норм, а тому є загальними. Для зручності, доцільності вони ніби винесені за дужки і створюють Загальну частину. Особлива частина кримінального законодавства - це цільна система підпорядкованих норм, яка передбачає вичерпний перелік злочинів та покарань за них. Норми Особливої частини містять повний обсяг ознак усіх складів злочинів, а також вид та міру покарання за ці злочини. Курс науки Особливої частини кримінального права вивчає: 1. Кримінальне законодавство України. 2. Зміст окремих кримінально-правових норм, ознаки певних складів злочинів. 3. Покарання за кожен злочин. 4. Практику застосування окремих кримінально-правових норм. 5. Правила кваліфікації злочинів. 6. Законодавство деяких іноземних держав. Таким чином, предметом курсу Особливої частини кримінального права України є кримінальне законодавство України, практика його застосування, практика судів у кримінальних справах, а також кримінальне право деяких іноземних держав. Слід зазначити, що поділ курсу кримінального законодавства України на Загальну та Особливу частини - це є лише методичний засіб, доцільний для більш зручного та поглибленого його вивчення. В дійсності Загальна та Особлива частини кримінального законодавства являють собою тісно поєднану систему законодавства. Вони настільки тісно поєднані, що застосування норм Особливої частини зовсім неможливе без використання норм Загальної частини. У більшості норм Особливої частини немає ознак віку, форми чи виду вини, а також деяких інших ознак складу злочину, як і розмірів покарання. Історично кримінальне законодавство виникло і тривалий час існувало тільки як Особлива частина - сукупність певних норм. Такою була, наприклад, «Руська Правда» Ярослава Мудрого. Особлива частина кримінального права України як законодавства - це законодавча система правових норм, які визначають конкретні суспільне небезпечні діяння, що визнаються злочинами, і покарання, що призначаються за їх вчинення. Особлива частина кримінального законодавства - це законодавча систематизована сукупність норм, яка містить вичерпний перелік кримінальне караних діянь і міри покарань, що застосовуються до осіб, які їх учинили. Головним у Особливій частині кримінального законодавства є те, що вона складається із сукупності встановлених Вищим органом державної влади норм, які утворюють певну систему. В нормах Особливої частини кримінального законодавства містяться головні ознаки конкретних діянь, що визнаються злочинами, та встановлені певні види і міри покарання за вчинення цих злочинів. Сутності справи не змінює та обставина, що при застосуванні норм Особливої частини не робиться посилання на норми (статті) Загальної частини. Наприклад, у випадках притягнення особи до кримінальної відповідальності за викрадення чужого майна діяння кваліфікується лише за ст. 185 КК України. При цьому у кваліфікації діяння не робиться посилання ні на норми Загальної частини про вік особи звинуваченого (ст. 22 КК України), ні на норми про вину її (ст. 24, 25 КК України) та ін. Але хоч спеціального посилання у формулі кваліфікації діяння на ці норми не робиться, їх вимоги завжди повною мірою враховуються. Без цього кримінальна відповідальність неможлива, не може бути законною. Особлива частина кримінального законодавства містить вичерпний перелік діянь, що визнаються злочинами. Кримінальна відповідальність може настати лише за діяння, що вказане в Особливій частині кримінального законодавства. В Особливій частині кримінального законодавства знаходить реалізацію найголовніший принцип кримінального права - немає злочину, не передбаченого законом. Згідно з ч. 1 ет. 2 КК України особа може підлягати кримінальній відповідальності лише за вчинення діяння, передбаченого кримінальним законом. Це принципово важливе положення ст. 2 КК України повністю виключає застосування кримінального закону за аналогією, тобто притягнення до відповідальності за діяння, що подібне до вчиненого. Особлива частина кримінального законодавства встановлює чіткі й певно визначені межі криміналізації суспільне небезпечних діянь. В останні кілька років Верховна Рада України провела значну криміналізацію і декриміналізацію. Чітка визначеність меж криміналізації і декриміналізації має особливо велике практичне значення, оскільки вона визначає межі кримінальної відповідальності: особа може бути відповідальною лише за діяння, безпосередньо передбачене чинним кримінальним законодавством. а) заборонювальні - загальна більшість таких норм в Особливій частині - це норми-заборони, що беруть свій початок з норм заповідей: «не вбий», «не вкради», «не чу-жоложствуй» та ін.; б) роз'яснювальні - окремі норми, в яких розкривається зміст деяких понять, термінів (наприклад, у ст. 364 - поняття посадової особи, великого розміру хабара; у ст. 401-- поняття військового злочину і т. ін.); в) заохочувальні (стимулюючі) - встановлюють підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності за наявності зазначених у них обставин - не вчинення ніяких дій на виконання завдання іноземної держави і добровільної заяви про своє діяння органам влади України (ч. 2 ст. 111 КК України); якщо відносно особи, яка дала хабара, мало місце вимагання хабара, або якщо після давання хабара вона добровільно заявила про це (ч. З ст. 369 КК України) і т. ін. Вивчення Особливої частини кримінального законодавства має важливе значення для: 1) Забезпечення громадського порядку в суспільстві. 2) Захисту особи, об'єднань громадян та держави від злочинних посягань. 3) Забезпечення здійснення українського правосуддя. У реалізації цих важливих суспільних завдань значення Особливої частини кримінального законодавства полягає в тому, що: 1. Особлива частина кримінального законодавства містить вичерпний перелік злочинів, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, яка винна у вчиненні злочину, передбаченого кримінальним законом. Отже, вчинення будь-яких інших дій, хоча б і суспільне небезпечних, занадто шкідливих, але кримінальним законом не передбачених у його Особливій частині, не може тягнути кримінальної відповідальності. 2. У нормах Особливої частини визначені законодавче ознаки злочину, його складу. Притягнення особи до кримінальної відповідальності можливе лише за умови, що в діях цієї особи є всі ознаки повного та певного складу злочину. Встановлення відповідності ознак складу злочину, передбаченого Особливою частиною кримінального законодавства ознакам вчиненого особою злочину, є найважливішим завданням усіх застосовників закону - працівників судово-слідчих органів. Таким чином, вивчення Особливої частини має вирішальне значення для обгрунтованого притягнення особи до кримінальної відповідальності, для того, щоб жодна особа не уникла відповідальності за вчинений злочин і щоб жоден невинний не був притягнутий до відповідальності. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "1. Поняття Особливої частини кримінального законодавства" |
||
|
||