| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3.1. Поняття і порядок екстрадиції (видачі) особи, яка вчинила злочин |
||
|
Екстрадиція (видача) особи, яка вчинила злочин, - це процедура, змістом якої є передача особи державою, де вона переховується, державі, на території якої було вчинено злочин, або тій, якій злочином було завдано найбільшої шкоди, чи державі, громадянином котрої є особа, для притягнення її до кримінальної відповідальності або для забезпечення виконання щодо неї обвинувального вироку суду. Екстрадицію здійснюють на основі таких принципів: 1. Принцип подвійності кримінальності, згідно з яким: видача для притягнення до кримінальної відповідальності здійснюється за такі діяння, які за законами запитуючої і запитуваноїдержав є караними і за вчинення яких передбачено покарання увигляді позбавлення волі на термін не менше 1 року або тяжче покарання; видача для виконання вироку здійснюється за такі діяння, яківідповідно до законодавства запитуючої і запитуваної держав є караними і за здійснення яких особу було засуджено до позбавленняволі на термін не менше 6 місяців або до тяжчого покарання. 2. Обов'язковість видачі однією державою іншій за її запитомосіб, які перебувають на їх території, відповідно до умов, передба- чених договором (конвенцією) для притягнення до кримінальної відповідальності або для виконання обвинувального вироку суду. Із цього принципу є винятки. Згідно зі ст. 57 Конвенції СНД видача не здійснюється, якщо: особа, видачі якої вимагають, є громадянином запитуваноїДоговірної Сторони (зокрема, згідно з ч. 2 ст. 25 Конституції Українигромадянин України не може бути виданий іншій державі); на момент отримання вимоги кримінальне переслідуваннязгідно із законодавством запитуваної Договірної Сторони не можебути порушено або вирок не може бути виконано унаслідок закінчення терміну давності або з іншої законної підстави; щодо особи, видачі якої вимагають, на території запитуваноїДоговірної Сторони за той самий злочин було ухвалено вирок абопостанову про закриття провадження у справі, що набрала законноїсили; злочин відповідно до законодавства запитуючої або запитуваноїДоговірної Сторони переслідується у порядку приватного обвинувачення (за заявою потерпілого). Згідно з Європейською конвенцією про видачу правопорушників підставами до відмови у видачі також є: політичний характер вчиненого особою злочину (Конвенцієюпередбачено, що обвинувачення у вбивстві або замаху на вбивствоглави держави або члена його сім'ї не заважає видачі); караність злочину смертною карою згідно із законодавствомзапитуючої держави, якщо тільки ця держава не дає достатніх, надумку запитуваної держави, гарантій, що вирок з покаранням увигляді смертної кари не буде винесено, або, у разі його винесення,не буде звернено до виконання. Вищезазначені підстави відмови у видачі мають імперативний характер. У видачі також може бути відмовлено з підстави, що має дискреційний характер: якщо злочин, у зв'язку з яким вимагають видачі, вчинено на території запитуваної Договірної Сторони. Такий самий характер мають підстави, що їх встановлюють окремі держави- учасниці міжнародних угод. Вони пов'язані із залишенням державою за собою права не здійснювати видачу у випадках, не передбачених угодою, наприклад, якщо: - є підстави вважати, що особу, стосовно якої надійшов запит,було або буде піддано катуванню чи іншим жорстоким або таким,що принижують її гідність, видам поводження або покарання абож цій особі не буде забезпечено мінімальні гарантії, передбаченіст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (йомумають терміново і докладно повідомити мовою, яку він розуміє,про характер і підставу висунутого проти нього обвинувачення; матидостатньо часу та можливостей для підготовки свого захисту і мати зносини з вибраним ним самим захисником; бути судимим без невиправданої затримки та ін.); - із міркувань гуманності, є достатні підстави вважати, що видача особи може спричинити для неї серйозні ускладнення через її похилий вік або стан здоров'я та ін. Самостійність Договірної Сторони у вирішенні питання провидачу особи в разі надходження запитів про видачу від кількох держав(колізії запитів). Заборона без згоди запитуваної Договірної Сторони притягатидо кримінальної відповідальності видану особу або карати її за вчинений до видачі злочин, за який вона не була видана (питання про межікримінального переслідування виданої особи). Заборона без згоди запитуваної Договірної Сторони видаватиособу третій державі. Згоди цієї Договірної Сторони не вимагають,якщо видана особа до закінчення 1 місяця після закінчення кримінального провадження, а у разі засудження - до закінчення 1 місяцяпісля відбуття покарання або звільнення від нього не залишитьтериторію запитуючої Договірної Сторони або якщо вона тудидобровільно повернеться. У цей термін не зараховується час, протягом якого видана особа не могла покинути територію запитуючоїДоговірної Сторони не з власної вини. Видачу здійснюють у такому порядку. З метою ініціювання питання про видачу особи, яка вчинилазлочин, готують і направляють до відповідної держави офіційнийзапит про видачу. Направлення такого запиту є виключною компетенцією Генерального прокурора України. Підставою до направлення запиту є достовірні дані про перебування обвинуваченого в іноземній державі, що містяться в документах та відомостях, які надають до Генеральної прокуратури Україникерівництво прокуратур областей і міст, Головного слідчого управління МВС України, слідчого управління Служби безпеки таінших органів розслідування і установ України. Такими документами є: копія постанови про притягнення як обвинуваченого; оригінал чи завірена копія постанови суду про взяття особипід варту (якщо такий запобіжний захід було обрано); завірений текст закону (у формі витягу з Кримінального кодексу), на підставі якого діяння визнається злочином*. ' Якщо існує різниця в системах судово-слідчих органів держав, які запитують, і тих, у яких запитують, необхідно додатково надати тексти деяких статей кримінально-процесуального закону, що визначає, наприклад, установу або представника влади, уповноважених приймати рішення про взяття особи під варту. Витяги з кримінального та кримінально-процесуального закону, постанову судді про взяття особи під варту необхідно супроводити перекладом мовою держави, до якої направляється запит, або англійською мовою (для країн СНД - російською). Відомостями є: опис обставин діянь зі стислим викладом доказів, що дозволяють переконатися в тому, що йдеться про злочин, який зумовлюєвидачу; прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження особи,видачі якої запитують, вказівка на її громадянство з відповіднимобгрунтуванням і посиланням на положення Закону про громадянство (може бути додано копію мотивованого висновку паспортноїслужби органів внутрішніх справ); відомості про місце проживання або перебування особи натериторії держави, що запитує. Якщо особу не затримано або єтруднощі з її ідентифікацією, додають фотографію, відбитки пальців, опис зовнішності та особливих прикмет, дані закордонногопаспорта, відомості про зв'язки та можливе місцеперебування закордоном; відомості щодо розміру завданих злочином збитків. 3. Запит про видачу готує Генеральна прокуратура України. Вінзгідно зі ст. 58 Конвенції СНД повинен містити: найменування запитуваної установи; опис фактичних обставин діяння і текст закону запитуючоїДоговірної Сторони, на підставі якого це діяння визнано злочином; прізвище, ім'я, по батькові особи, яка підлягає видачі, її громадянство, місце проживання або перебування, по можливості описзовнішності та інші відомості про неї; вказівку на розмір шкоди, завданої злочином. До запиту про видачу для здійснення кримінального переслідування додають завірену копію постанови про взяття під варту. 4. Надання додаткових відомостей. Якщо запит про видачу немістить всіх необхідних даних, то запитувана Договірна Сторонаможе зажадати додаткових відомостей, для чого встановлює термінДо 1 місяця. Цей термін може бути продовжений ще до 1 місяця заклопотанням запитуючої Договірної Сторони (якщо запитуючаДоговірна Сторона не надасть у встановлений термін додатковихвідомостей, то запитувана Договірна Сторона повинна звільнитиособу, взяту під варту). 5. Взяття під варту для видачі. Після отримання запиту запитувана Договірна Сторона негайно вживає заходів до взяття під вартуособи, видачі якої вимагають, за винятком тих випадків, коли видачуне може бути здійснено. Особа, видачі якої запитують, за клопотанням може бути взята під варту і до отримання запиту про видачу. У клопотанні мають бути посилання на постанову про взяття під варту або на вирок, що набрав законної сили, і вказівка на те, що запит про видачу буде надано додатково. Клопотання про взяття під варту до отримання запиту про видачу може бути передано поштою, телеграфом, телексом або телефаксом. Особу може бути затримано і без клопотання, якщо є передбачені законодавством підстави підозрювати, що вона вчинила на території іншої Договірної Сторони злочин, що тягне за собою видачу. Про взяття під варту або затримання до отримання вимоги про видачу необхідно негайно повідомити іншу Договірну Сторону. Особу, взяту під варту згідно з клопотанням, має бути звільнено, якщо запит про її видачу не надійде протягом 1 місяця з дня взяття під варту. Особу, затриману без клопотання, має бути звільнено, якщо вимога про його видачу не надійде протягом терміну, передбаченого законодавством для затримання. 6. Відстрочення видачі. Якщо особу, видачі якої вимагають, притягнуто до кримінальної відповідальності або засуджено за іншийзлочин на території запитуваної Договірної Сторони, її видача можебути відстрочена до припинення кримінального переслідування,звернення вироку до виконання або до звільнення від покарання. Якщо у разі відстрочення видачі закінчиться строк давності кримінального переслідування або буде заподіяно шкоди розслідуванню злочину, особу, про видачу є клопотання, може бути видано на певний час. Видану на певний час особу повертають після проведення дії у кримінальній справі, для якої її було видано, але не пізніше ніж через 3 місяці з дня передачі особи. В обґрунтованих випадках термін може бути продовжено. Передача виданої особи. Запитувана Договірна Сторона повідомляє запитуючу Договірну Сторону про місце і час видачі. Якщоостання не прийме особу, що підлягає видачі, протягом 15 днівпісля поставленої дати передачі, цю особу звільняють з-під варти. Повторна видача. Якщо видана особа ухилиться від кримінального переслідування або від відбування покарання і повернетьсяна територію запитуваної Договірної Сторони, то за новим запитомвона повинна бути видана без надання матеріалів, які додаютьсядо запиту про видачу, що направляється вперше. 9. Повідомлення про результати провадження у кримінальній справі. Договірні Сторони повідомляють одна одній про результати провадження у кримінальній справі щодо виданої особи. На прохання висилається і копія остаточного рішення. Для цього ініціатор клопотання про видачу (Головне слідче управління МВС України, слідче управління СБУ та ін.) повинен негайно повідомити Генеральну прокуратуру України. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "3.1. Поняття і порядок екстрадиції (видачі) особи, яка вчинила злочин" |
||
|
||