Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

3.2. Поняття і порядок здійснення кримінального ' ' переслідування


Кримінальне переслідування, здійснюване в межах надання правової допомоги однією державою іншій, - це сукупність процесуальний дій і рішень, виконуваних компетентними органами запитуваної держави і пов'язаних із порушенням щодо особи кримінальної справи, її розслідуванням та судовим розглядом.
Кримінальне переслідування здійснюють за такими загальними правилами:
Кожна Договірна Сторона зобов'язується за дорученням іншоїДоговірної Сторони здійснювати відповідно до свого законодавствакримінальне переслідування проти власних громадян, підозрюваних у тому, що вони вчинили на території запитуючої ДоговірноїСторони злочин.
Якщо злочин, за яким порушено кримінальну справу, зумовлює цивільно-правові вимоги осіб, які зазнали збитків від злочину,ці вимоги за наявності клопотання про відшкодування збитківрозглядають у справі.
При направленні запитуючою Договірною Стороною порушеної кримінальної справи розслідування у ній продовжує запитуванаДоговірною Стороною відповідно до свого законодавства.
Якщо Договірній Стороні було направлено доручення про здійснення кримінального переслідування після набрання сили вироком або ухвалення установою запитуваної Договірної Сторониіншого остаточного рішення, кримінальна справа не може бутипорушена установами запитуючої Договірної Сторони, а порушенаними справа підлягає закриттю.
При обвинуваченні однієї особи або групи осіб у здійсненнікількох злочинів, справи про які підсудні судам двох або більшеДоговірних Сторін, розгляд їх належить до компетенції суду тієїДоговірної Сторони, на території якої закінчено попереднє розслідування. В цьому разі справу розглядають за правилами судочинстваЦієї Договірної Сторони.
Кожна з Договірних Сторін при розслідуванні злочинів і розгляді кримінальних справ судами враховує передбачені законодавством Договірних Сторін обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, незалежно від того, на території якої Договірної Сторони вони виникли.
Доручення про кримінальне переслідування направляють у такому порядку.
У разі неможливості направити до іноземної держави клопотання про видачу особи, що вчинила злочин на території України,або відмови держави, яку запитують про видачу, слідчий виноситьмотивовану постанову, в описовій частині якої, окрім обставинвчинення злочину та наявних доказів винності, вказує причини відмови у видачі особи.
Кожний зі слідчих документів засвідчується гербовою печаткоюоргану розслідування, у провадженні якого перебуває кримінальнасправа.
Матеріали разом із речовими доказами, після перевірки їхнаглядовим прокурором, подають до Генеральної прокуратуриУкраїни ті самі посадові особи, до компетенції яких належитьнаправлення документів і відомостей щодо видачі особи (див. вище).
Доручення та слідчі матеріали до іноземних держав дляпорушення кримінального переслідування за злочини, вчинені натериторії України, направляє Генеральна прокуратура України післяперевірки повноти і всебічності розслідування, проведеного за відсутності обвинуваченого.
Доручення про здійснення кримінального переслідування має містити:
найменування запитуючої установи;
опис діяння, у зв'язку з яким направлено доручення про здійснення переслідування;
по можливості, якомога точніша вказівка на час і місце вчинення діяння;
текст положення закону запитуючої Договірної Сторони, напідставі якого діяння визнається злочином, а також текст іншихзаконодавчих норм, що мають істотне значення для провадженняу справі;
прізвище та ім'я підозрюваної особи, її громадянство, а такожінші відомості про особу;
заяви потерпілих у кримінальних справах, порушуваних за заявою потерпілого, і заяви про відшкодування шкоди;
указання розміру збитків, завданих злочином.
Якщо обвинувачений у момент направлення доручення проздійснення переслідування перебуває під вартою на території запитуваної Договірної Сторони, він доставляється на територію запитуючої Договірної Сторони.
Запитувана Договірна Сторона повідомляє іншу про остаточнерішення. На прохання другої направляється також копія остаточного рішення.
У разі виконання правоохоронними органами доручення про кримінальне переслідування провадження у кримінальних справах здійснюється за такими правилами:
провадження у справі, прийнятій від компетентного органуіноземної держави, починається зі стадії досудового слідства та здійснюється відповідно до законів України;
докази, які здобуто до передачі провадження компетентнимиорганами іноземної держави на її території і відповідно до її законодавства, мають доказову силу на території України і легалізаціїне потребують;
відповідні органи України у прийнятій до свого провадженнявід іноземної держави справі можуть здійснювати будь-які передбачені вітчизняними законами процесуальні дії, необхідні для забезпечення повноти, всебічності та об'єктивності розслідування;
за наявності достатніх підстав обвинувачення у справі повиннобути пред'явлено відповідно до КК і у порядку, передбаченому КПКУкраїни;
покарання, що призначається, не повинно бути суворішим,ніж покарання за такий самий злочин, передбачене законодавствомкомпетентного органу іноземної держави, який передав провадження у кримінальній справі;
про результати провадження у справі повідомляють компетентний орган іноземної держави, якому надсилають копію чинногопроцесуального рішення. Копію рішення у справі, яке прийнятосудом, він направляє Міністерству юстиції України, який і надсилаєїї відповідному органу іноземної держави;
у разі закриття кримінальної справи на стадії досудового слідства, орган розслідування направляє копію рішення Генеральномупрокурору України, який надсилає її відповідному органу іноземноїдержави.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "3.2. Поняття і порядок здійснення кримінального ' ' переслідування"
  1. 3. ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
    поняття компетенції такі положення. "Перше - складно побудоване громадянське суспільство вимагає чіткої і відкритої організації публічної влади. Друге - багатоманітність інтересів у суспільстві передбачає їхню певну гармонізацію. Цій меті слугує публічний інтерес, що виражає в концентрованому вигляді найбільш значущі суспільні потреби. Третє - задоволенню інтересів відповідає система державних і
  2. 3.1. Поняття і порядок екстрадиції (видачі) особи, яка вчинила злочин
    здійснення яких особу було засуджено до позбавленняволі на термін не менше 6 місяців або до тяжчого покарання. 2. Обов'язковість видачі однією державою іншій за її запитомосіб, які перебувають на їх території, відповідно до умов, передба- чених договором (конвенцією) для притягнення до кримінальної відповідальності або для виконання обвинувального вироку суду. Із цього принципу є винятки. Згідно
  3. 3.3. Інші види правової допомоги
    порядокі строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов'язаних з їхекстрадицією" // Вісник Верховного Суду України. - 2004. - № 11. -С. 13-15. Інструкція про порядок підготовки, передачі та виконання органами прокуратури України звернень про правову допомогу у кримінальнихсправах, затв. наказом Генерального прокурора України від 28 жовтня2002 р. № 8/1. Інструкція про порядок обробки
  4. Тема 12. Адміністративний процес
    порядок проведення конкурсу на заміщення вакант- 51 них посад державних службовців (затв.пост КМУ від 4.10.1995 р.), Правила в'їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію (затв. пост. КМУ від 29.12.1995 р.) та ін. Найчастіше і адміністративно-матеріальні, і адміністративно-процесуальні норми знаходяться в одних і тих же джерелах: КпАП України, законах
  5. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
    поняття "державне управління" за змістом є ширшим, ніж поняття "виконавча влада". Таким чином, адміністративне право, за сферою реалізації - це право, передусім, державного управління, власного впливу держави на різноманітні суспільні процеси. Але таке визначення соціальної спрямованості адміністративного права не є повним і точним. Тим більше, що тривалий час в нашій країні у механізмі
  6. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    поняття "компетенції" багато в чому втратило своє справжнє значення. Внаслідок цього в управлінській практиці повноваження в багатьох випадках формулюється розпливчасте, неконкретно, не існує чіткого розподілу завдань, функцій і відповідальності між різними органами і посадовими особами. Окремі органи часто дублюють один одного, що призводить до паралелізму та неузгодженості в роботі. А все
  7. 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
    поняття цілий ряд конкретних стадій і юридичних дій: упорядкування і прийняття тексту договору* встановлення автентичності тексту, підписання договору, ратифікація й інші засоби вираження згоди на обов'язковість договору, такі, як затвердження, прийняття, приєднання, обмін документами, що утворюють договір. До стадій укладання належать також обмін або депонування ратифікаційних грамот. Деякі
  8. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Правовий режим іноземців (Частина 1)
    порядок в'їзду й виїзду як іноземців, так і своїх громадян. Хоча в силу укладених міжнародних угод цей порядок може носити спрощений характер. Наприклад, 25 червня 1996 р. була укладена Угода між Україною й Польщею про взаємні безвізові поїздки (у силі з 17 вересня 1997 р.), що передбачає безвізовий режим. Конкретної ж процедури в'їзду й виїзду іноземців установлюються кожною державою у своєму
  9. 91. Міжнародне право в період збройних конфліктів - галузь міжнародного права
    поняття даної галузі права, як немає єдності щодо її змісту, предмета правового регулювання і, відповідно, системи. Не вироблена і єдина термінологія стосовно її найменування, але найбільш поширеними в науковій літературі є такі найменування, як «право війни», «міжнародне воєнне право», «закони і звичаї війни», «право збройних конфліктів» і «міжнародне гуманітарне право». Серед учених, які
  10. § 2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
    поняття тактичного прийому до цього часу є спірним, що викликає неоднозначне його розуміння і тлумачення. У криміналістиці існують два основних напрями у поглядах на сутність тактичного прийому: деякі автори розглядають тактичний прийом як своєрідну наукову рекомендацію (О. М. Васильєв), інші - визначають його як спосіб дії чи лінію поведінки (Р. С. Бєлкін). У визначенні поняття тактичного