| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3.2. Поняття і порядок здійснення кримінального ' ' переслідування |
||
|
Кримінальне переслідування, здійснюване в межах надання правової допомоги однією державою іншій, - це сукупність процесуальний дій і рішень, виконуваних компетентними органами запитуваної держави і пов'язаних із порушенням щодо особи кримінальної справи, її розслідуванням та судовим розглядом. Кримінальне переслідування здійснюють за такими загальними правилами: Кожна Договірна Сторона зобов'язується за дорученням іншоїДоговірної Сторони здійснювати відповідно до свого законодавствакримінальне переслідування проти власних громадян, підозрюваних у тому, що вони вчинили на території запитуючої ДоговірноїСторони злочин. Якщо злочин, за яким порушено кримінальну справу, зумовлює цивільно-правові вимоги осіб, які зазнали збитків від злочину,ці вимоги за наявності клопотання про відшкодування збитківрозглядають у справі. При направленні запитуючою Договірною Стороною порушеної кримінальної справи розслідування у ній продовжує запитуванаДоговірною Стороною відповідно до свого законодавства. Якщо Договірній Стороні було направлено доручення про здійснення кримінального переслідування після набрання сили вироком або ухвалення установою запитуваної Договірної Сторониіншого остаточного рішення, кримінальна справа не може бутипорушена установами запитуючої Договірної Сторони, а порушенаними справа підлягає закриттю. При обвинуваченні однієї особи або групи осіб у здійсненнікількох злочинів, справи про які підсудні судам двох або більшеДоговірних Сторін, розгляд їх належить до компетенції суду тієїДоговірної Сторони, на території якої закінчено попереднє розслідування. В цьому разі справу розглядають за правилами судочинстваЦієї Договірної Сторони. Кожна з Договірних Сторін при розслідуванні злочинів і розгляді кримінальних справ судами враховує передбачені законодавством Договірних Сторін обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, незалежно від того, на території якої Договірної Сторони вони виникли. У разі неможливості направити до іноземної держави клопотання про видачу особи, що вчинила злочин на території України,або відмови держави, яку запитують про видачу, слідчий виноситьмотивовану постанову, в описовій частині якої, окрім обставинвчинення злочину та наявних доказів винності, вказує причини відмови у видачі особи. Кожний зі слідчих документів засвідчується гербовою печаткоюоргану розслідування, у провадженні якого перебуває кримінальнасправа. Матеріали разом із речовими доказами, після перевірки їхнаглядовим прокурором, подають до Генеральної прокуратуриУкраїни ті самі посадові особи, до компетенції яких належитьнаправлення документів і відомостей щодо видачі особи (див. вище). Доручення та слідчі матеріали до іноземних держав дляпорушення кримінального переслідування за злочини, вчинені натериторії України, направляє Генеральна прокуратура України післяперевірки повноти і всебічності розслідування, проведеного за відсутності обвинуваченого. Доручення про здійснення кримінального переслідування має містити: найменування запитуючої установи; опис діяння, у зв'язку з яким направлено доручення про здійснення переслідування; по можливості, якомога точніша вказівка на час і місце вчинення діяння; текст положення закону запитуючої Договірної Сторони, напідставі якого діяння визнається злочином, а також текст іншихзаконодавчих норм, що мають істотне значення для провадженняу справі; прізвище та ім'я підозрюваної особи, її громадянство, а такожінші відомості про особу; заяви потерпілих у кримінальних справах, порушуваних за заявою потерпілого, і заяви про відшкодування шкоди; указання розміру збитків, завданих злочином. Якщо обвинувачений у момент направлення доручення проздійснення переслідування перебуває під вартою на території запитуваної Договірної Сторони, він доставляється на територію запитуючої Договірної Сторони. У разі виконання правоохоронними органами доручення про кримінальне переслідування провадження у кримінальних справах здійснюється за такими правилами: провадження у справі, прийнятій від компетентного органуіноземної держави, починається зі стадії досудового слідства та здійснюється відповідно до законів України; докази, які здобуто до передачі провадження компетентнимиорганами іноземної держави на її території і відповідно до її законодавства, мають доказову силу на території України і легалізаціїне потребують; відповідні органи України у прийнятій до свого провадженнявід іноземної держави справі можуть здійснювати будь-які передбачені вітчизняними законами процесуальні дії, необхідні для забезпечення повноти, всебічності та об'єктивності розслідування; за наявності достатніх підстав обвинувачення у справі повиннобути пред'явлено відповідно до КК і у порядку, передбаченому КПКУкраїни; покарання, що призначається, не повинно бути суворішим,ніж покарання за такий самий злочин, передбачене законодавствомкомпетентного органу іноземної держави, який передав провадження у кримінальній справі; про результати провадження у справі повідомляють компетентний орган іноземної держави, якому надсилають копію чинногопроцесуального рішення. Копію рішення у справі, яке прийнятосудом, він направляє Міністерству юстиції України, який і надсилаєїї відповідному органу іноземної держави; у разі закриття кримінальної справи на стадії досудового слідства, орган розслідування направляє копію рішення Генеральномупрокурору України, який надсилає її відповідному органу іноземноїдержави. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "3.2. Поняття і порядок здійснення кримінального ' ' переслідування" |
||
|
||