| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
6. Порядок прийняття зборами рішень |
||
|
Порядок прийняття зборами рішень регламентується пунктами 49 - 50 Закону. Правом голосу на зборах з питань, поставлених на голосування, володіють: - акціонери - власники звичайних акцій товариства; - акціонери - власники привілейованих акцій товариства у випадках, передбачених Законом та статутом товариства, тобто коли їх акції стають голосуючими. Рішення приймаються простою чи кваліфікованою більшістю голосів. Кваліфікована більшість голосів потрібно у випадках, передбачених Законом та статутом товариства. Так, рішення з питань, зазначених у підпунктах 1 - 3, 5 і 18 пункту 1 статті 48 Закону, приймається більшістю у три чверті голосів акціонерів, які беруть участь у голосуванні. Рішення з питань, зазначених у підпунктах 2, 12 і 15 - 20 пункту 1 статті 48 Закону, приймається тільки за пропозицією ради директорів (наглядової ради) товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства. Дуже часто зборам доводиться приймати рішення про порядок їх ведення. У цих випадках слід керуватися статутом або внутрішнім документом суспільства, який регламентує порядок ведення зборів, який і визначає механізм прийняття рішення по веденню зборів. Важливо відзначити, що збори не вправі приймати рішення з питань, не включених до його порядку денного, а також змінювати порядок денний: виключати або коригувати внесені до неї питання, доповнювати її, включаючи інші питання. Рішення, прийняті зборами, а також підсумки голосування доводяться до відома акціонерів у порядку і строки, передбачені Законом та статутом товариства, але не пізніше 45 днів з дати прийняття цих рішень. Рішення зборів може бути прийнято і без спільної присутності акціонерів для обговорення питань порядку денного та прийняття рішень з питань, поставлених на голосування (ст. 50 Закону). Таке голосування називається заочним. Заочне голосування може проводитися з питань, віднесених до компетенції зборів, за винятком тих, які розглядаються зборами відповідно до пункту Рішення загальних зборів, прийняте заочним голосуванням, тобто опитувальних шляхом, вважається дійсним, якщо в голосуванні брали участь акціонери, володіють у сукупності не менш як половиною голосуючих акцій товариства. У цьому зв'язку зазначимо, що для зборів, що проводяться за участю, спільним присутністю акціонерів, встановлений інший порядок визначення кворуму числа присутніх акціонерів, при якому збори вважаються правомочними. На таких зборах потрібна присутність акціонерів (їх представників), що володіють у сукупності більш ніж половиною голосів розміщених голосуючих акцій товариства. Заочне голосування проводиться з використанням бюлетенів для голосування, відповідають вимогам статті 60 Закону. При цьому дата надання акціонерам бюлетенів для голосування повинна бути встановлена не пізніше ніж за 30 днів до дня закінчення прийому суспільством від них заповнених бюлетенів. Таким чином, акціонер повинен отримати бюлетень не пізніше ніж за 30 днів до закінчення прийому суспільством його заповненого бюлетеня. Відповідно до пункту 8 статті 49 Закону акціонер має право оскаржити до суду рішення, прийняте загальними зборами акціонерів з порушенням вимог Закону , інших правових актів Російської Федерації, статуту товариства, але тільки у разі, якщо він не брав участі у зборах або голосував проти прийняття такого рішення та вказаним рішенням порушені його права та законні інтереси. Судова практика свідчить про те, що акціонери часто звертаються до судів з позовами про скасування прийнятих загальними зборами акціонерів рішень як ущемляють їх інтереси та законні права. У цьому зв'язку, узагальнивши сформовану судову практику, Верховний і Вищий Арбітражний Суди прийняли відповідне рішення. Своїм спільним Постановою від 2 квітня 1997 р. N 4/8 (п.8) вони дали наступне роз'яснення. При розгляді позовів про визнання рішення загальних зборів акціонерів недійсним слід враховувати, що до порушень Закону, які можуть загальних зборів акціонерів недійсним, належать, зокрема: несвоєчасне сповіщення (неповідомлення) акціонера про дату проведення загальних зборів акціонерів (п.2 ст.52 Закону); ненадання можливості ознайомитися з необхідною інформацією, матеріалами з питань, включених до порядку денного зборів (п.3 ст.52 Закону), несвоєчасне надання бюлетенів для голосування при заочному його проведенні (п.3 ст.50 закону) та ін Разом з тим при вирішенні таких спорів суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо голосування даного акціонера не могло вплинути на результати голосування, допущені порушення не є суттєвими і рішення не спричинило заподіяння збитків даному акціонеру (п.8 ст.49 Закону). Якщо оскарження рішення загальних зборів акціонерів мотивовано порушеннями організаційного або процедурного характеру, при вирішенні питання про визнання його недійсним або про залишення в силі необхідно мати на увазі, що порядок прийняття рішень загальних зборів акціонерів визначається статтею 49 Закону та статутом товариства. Якщо статут не приведений у відповідність до Закону, то на підставі пункту 3 статті 94 він застосовується в частині, що не суперечить Закону. Здавалося б, що, повторюючи положення Закону, роз'яснення Судів не внесло яких уточнень, що стосуються застосування положень пункту 8 статті 49 Закону. Однак така думка була б помилковим. Дане роз'яснення зіграло значну позитивну роль, підтвердивши, що при застосуванні пункту 8 статті 49 необхідно враховувати всі положення Закону, його певних статей, що регламентують організацію та процедуру підготовки та проведення загальних зборів акціонерів. Це означає, що будь-яке організаційне чи процедурне порушення правил підготовки і проведення зборів може служити підставою для порушення позову про визнання рішення зборів недійсним. Справа ж суду - прийняти своє рішення. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 6. Порядок прийняття зборами рішень " |
||
|
||