Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Ілларіонова Т.І., Гонгало Б.М., Алетнева В.А.. Цивільне право. Учеб. для вузов.М., НОРМА-ИНФА 1998 484 с., 1998 - перейти до змісту підручника

§ 5. Порядок укладення, зміни та розірвання договору



Укладення договору (ст. 432-449 ГК РФ). Оскільки договір є угодою сторін, він укладається за наявності пропозиції однієї сторони укласти договір і зі гласия другий прийняти таку пропозицію. Пропозиція укласти договір, якщо вона відповідає певним вимогам, називається офертою.
По-перше, оферта повинна бути конкретною, тобто зверненої до одній або кільком конкретним особам. По-друге, вона повинна включати необхідні для такого роду договорів істотні умови, тобто характеризувати тися визначеністю свого змісту.
По-третє, в ній має бути висловлено намір однієї особи вважати себе що уклали договір з іншим, якому ця оферта спрямована. З урахуванням зазначених вимог можна визначити так: оферта - це адресована одній або кільком конкретним особам пропозиція укласти договір, що характеризується визначеністю і наміром однієї особи вважати себе що уклали договір з іншим, якому направлено відповідну пропозицію. Оферту необхідно відрізняти від запрошення робити оферти. Що не містить у собі всіх істотних умов пропозицію укласти договір розглядається лише як запрошення робити оферти. Це можуть бути самі різні пропозиції, в тому числі і реклама.
Пропозиція укласти договір, що включає в себе всі істотні умови, але звернене до невизначеного кола осіб, також є запрошенням робити оферти. Однак, якщо в такій пропозиції особи виражена його воля укласти договір на запропонованих умовах з кожним, хто відгукнеться, то воно визнається публічною офертою.
Для укладення договору важливо встановити момент, з настанням якого оферент пов'язаний своєю офертою. Це - момент отримання її адресатом. Тому, якщо повідомлення про відкликання оферти надійшло раніше або одночасно з самою офертою, остання вважається неодержаної.
Отримана ж адресатом оферта не може бути відкликана протягом строку, встановленого для її акцепту, якщо інше не обумовлено в самій оферті, або не випливає із суті пропозиції чи обстановки, в якій воно було зроблено.
Відповідь особи, якій адресована оферта, про повне і беззастережне згоду прийняти пропозицію укласти договір, називається акцептом.
Не визнається акцептом відповідь про згоду укласти договір на інших умовах, ніж зазначено в оферті. Така відповідь є відмовою від акцепту і одночасно - новою офертою.
Акцептант може відкликати свою згоду укласти договір. Якщо повідомлення про відкликання акцепту надійшло особі, яка подала оферту, раніше акцепту або одночасно з ним, акцепт вважається неодержані.
Момент, з якого договір вважається укладеним, залежить від того, чи передбачається офертою термін для акцепту чи ні.
Для випадків, коли в оферті визначений термін для відповіді, договір вважається укладеним у момент отримання оферентом акцепту, але за умови, що це відбулося до закінчення зазначеного в оферті строку для акцепту.
Якщо строк для акцепту не визначений в письмовій оферті, договір вважається укладеним за умови, що акцепт отриманий оферентом у межах строку, встановленого законом (іншими правовими актами), а за відсутності такого - протягом нормально необхідного для цього часу.
Якщо строк для акцепту не визначений в усній оферті, договір вважається укладеним, коли акцепт заявлений негайно.
При надходженні до оферента повідомлення про акцепт із запізненням договір вважається неукладеним. Але, якщо це сповіщення було направлено оференту своєчасно, а отримано ним із запізненням, акцепт не рахується опоздавшим, за винятком випадків, коли оферент негайно повідомляє іншу сторону про отримання акцепту із запізненням.
Укладення договору в обов'язковому порядку. Згідно з принципом свободи договору не можна, за загальним правилом, зобов'язати ту чи іншу сторону укласти договір.
З цього загального правила є винятки (ст. 445 ГК РФ). У передбачених законом випадках можна зобов'язати до укладення договору. Встановлено певні порядок і строки укладання таких договорів.
Якщо укладення договору обов'язково для акцептанта, то останній протягом 30 днів з дня отримання оферти при незгоді з якимись її умовами повинен направити оференту повідомлення про акцепт оферти на інших умовах, склавши протокол розбіжностей,
Оферент вправі передати відповідний спір на розгляд суду в 30-денний термін з дня отримання від акцептанта сповіщення (з дня закінчення строку для акцепту).
У тих випадках, коли укладення договору обов'язково для оферента і йому буде направлений протягом 30 днів з моменту отримання оферти протокол розбіжностей до проекту договору, оферент зобов'язаний протягом 30 днів з моменту отримання протоколу розбіжностей сповістити акцептанта про прийняття договору в його редакції або про відхилення протоколу розбіжностей.
Якщо оферент не повідомить акцептанта про прийняття договору в його редакції або відхилить протокол розбіжностей, акцептант вправі передати розбіжності, які виникли на розгляд суду.
Укладення договору на торгах. Договір може бути зак-лючение шляхом проведення торгів, якщо інше не випливає із суті договору. Законом може бути передбачено вид договорів, що укладаються тільки шляхом проведення торгів.
Одним з об'єктів такого договору є особа, яке виграло торги.
Організаторами торгів можуть бути власник, власник майнового права, спеціалізована організація. Торги проводяться у формі аукціону і у формі конкурсу. Торги бувають відкритими (за участю будь-яких осіб) і закритими (за участю лише запрошених).
За результатами торгів оформляється протокол, який має силу договору.
При проведенні торгів з порушенням встановлених законом правил вони визнаються недійсними в судовому порядку, що тягне за собою недійсність договору, укладеного особою, що виграв торги.
Зміна і розірвання договору (глава 29, ст. 450 - 453 ГК РФ). Під зміною договору розуміється внесення до нього доповнень, уточнень і т.п., в результаті яких зміст договору стає іншим. Розірвання договору припиняє його дію. Зміна і розірвання договору відбуваються з різних причин. Це можуть бути втрата інтересу, недоцільність подальшого виконання договору і т. п.
За обопільною згодою сторони змінюють і розривають договір, якщо інше не передбачено законом або договором.
Зміна (розірвання) договору може бути результатом односторонньої відмови від виконання договору повністю або частково. Необхідно, щоб така відмова допускається законом або угодою сторін.
Договір може бути змінений або розірваний у судовому порядку на вимогу однієї з його сторін. Підставами таких вимог служать:
1) істотне порушення договору контрагентом;
2) інші випадки, передбачені законом або договором. Істотним визнається порушення, яке тягне для іншої сторони шкода, при якій вона значною мірою позбавляється того, на що мала право розраховувати при укладенні договору.
Однією з підстав змінити або розірвати договір служить істотна зміна обставин, з яких сторони виходили при його укладанні. Воно визнається істотним, коли обставини змінилися настільки, що, якби сторони могли це розумно передбачити, вони взагалі
не уклали б договір або уклали на значно відрізняються умовах.
За наявності зазначених обставин сторони за обопільною згодою можуть змінити або розірвати договір.
Якщо ж сторони не приходять до угоди, на вимогу заінтересованої сторони договір розривається в судовому порядку. Для задоволення подібної вимоги необхідно одночасне наявність наступних умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що такої зміни обставин не відбудеться;
2) зміна обставин викликано причинами, які зацікавлена ??сторона не могла подолати при тому ступені турботливості та обачності, яка відніс потрібна за характером договору та умовами обороту;
3) виконання договору без зміни його умов настільки порушило б відповідне договору співвідношення майнових інтересів сторін і спричинило б для зацікавленої сторони така шкода, що вона значною мірою позбавлялася б того, на що мала право розраховувати при укладенні договору;
4) із звичаїв ділового обороту або суті договору не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Розірвавши договір, суд вирішує питання про відповідні наслідки. При цьому він виходить з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених у зв'язку з виконанням договору.
Вимоги зацікавленої сторони про зміну договору з зазначених підстав суд розглядає лише як виняток. Для цього необхідні такі додаткові умови:
1) розірвання договору суперечить суспільним інтересам;
2) розірвання договору тягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на змінених судом умовах.
Порядок зміни і розірвання договору. Угода про зміну і розірвання договору повинно мати ту ж форму, що й договір, якщо із закону, інших правових актів, договору, звичаїв ділового обороту не випливає інше.
До звернення до суду зацікавлена ??сторона повинна звернутися з відповідною пропозицією до свого контрагента. І тільки після отримання від нього відмови або непоподача позову до суду.
Договір вважається зміненим або розірваним з моменту укладення сторонами угоди, якщо інше не випливає з угоди або характеру зміни договору.
Якщо це питання вирішувалося в судовому порядку, то договір вважається зміненим або розірваним з моменту вступу в силу рішення суду.
Все, що виконано за договором до моменту його зміни або розірвання, не підлягає поверненню, якщо інше не встановлено законом або угодою сторін.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 5. Порядок укладення, зміни та розірвання договору "
  1. 3.2. Контракт - основа посилення цивільно-правових відносин у силових структурах
    Контракт військовослужбовця в системі будівництва оновлених Збройних Сил Російської Федерації є найважливішим інститутом, який встановлює та регулює правовідносини військовослужбовця з державою. У зв'язку з тим, що оборона і безпека віднесені Конституцією до ведення РФ (п. «м» ст. 71) і військова служба є видом федеральної державної служби, можна сказати, що
  2. 16. Предмет і зміст зовнішньоторговельного агентської угоди
    Формулюючи предмет агентської угоди, необхідно чітко позначити характер дій агента і терт риторів, в рамках якої повинна здійснюватися агентська діяльність. Предметом контракту в будь-якому агентській угоді є не товар, а юридично значимі дії уповноваженої особи - агента, які він буде виробляти в інтересах поручителя. Визначивши територію (країну), в рамках
  3. § 2. Юридична природа дій уповноваженої за заявою вимоги
    У попередньому викладі було встановлено, що правомочність вимоги здійсненно тільки діями зобов'язаної особи і не може бути реалізоване діями пра-вообдадателя. Але для того щоб уповноважених міг скористатися поведінкою зобов'язаної особи, йому необхідно "порушити" це поведінка, тобто пред'явити носію юридичного обов'язку вимога про вчинення відповідних дій. В
  4. Порядок зміни і розірвання договору.
    Зміна і розірвання договору, так само як і його висновок, підкоряються певним правилам. Насамперед, дії щодо зміни або розірвання договорів за своєю юридичною природою є угодами. Отже, до них застосовуються загальні правила про угод, зокрема правила про форму вчинення правочинів. Поряд з цим до зміни і розірвання договорів застосовуються і спеціальні
  5. § 3. Окремі способи припинення зобов'язань
      Виконання зобов'язання. Більшість зобов'язань припиняється їх виконанням. Виконання є природним завершенням розвитку зобов'язального правовідносини. Але припинення зобов'язання може бути обумовлено не всяким, а лише належним його виконанням, тобто таким виконанням, яке відповідає умовам зобов'язання, вимогам закону та інших правових актів, а за відсутності
  6.  Зміст
      Глава I. Цивільне право - галузь російського права 4 § 1. Загальна характеристика галузі цивільного права. Предмет і метод регулювання 4 § 2. Принципи цивільного права 14 § 3. Структура галузі цивільного права. Функції цивільного права 16 § 4. Наука цивільного права 19 Глава 2. Джерела цивільного права 21 § 1. Цивільне законодавство та його система. Інші джерела
  7.  § 2. Види договорів
      Класифікація договорів являє собою розподіл їх на певні групи з урахуванням тих чи інших критеріїв (властивостей, ознак договорів). В основу розмежування покладені такі критерії, які дозволяють виявляти зміст окремих груп договорів, їх відмінності, подібність. Договори майнові й організаційні. Критерієм такої диференціації є характер суспільних відносин (їх
  8.  Глава VI. Реєстр акціонерів товариства
      У статтях 44 - 46 Закону регламентується, в найзагальнішому вигляді, зміст діяльності суспільства з обліку своїх акціонерів, а також пов'язані з цим права та обов'язки акціонерів. Суспільство зобов'язане забезпечити ведення і зберігання реєстру акціонерів товариства відповідно до правових актів Російської Федерації не пізніше одного місяця з моменту його державної реєстрації. Такими правовими
  9.  2. Виконавчий орган товариства
      Повноваження, порядок формування та роботи виконавчого органу акціонерного товариства регламентуються статтями 69 - 70 Закону. У статті 69 дається загальна характеристика виконавчого органу. Згідно з пунктом 1 статті 69, керівництво поточною діяльністю товариства здійснюється одноосібним виконавчим органом (директором, генеральним директором) або директором, генеральним директором і
  10.  4. Припинення юридичної особи при банкрутстві
      Неспроможність (банкрутство) настає у випадках неможливості (нездатності) повного задоволення юридичною особою всіх грошових вимог своїх кредиторів. У такій ситуації мова повинна йти про рівномірний і справедливий розподіл наявного майна боржника між його кредиторами, які при цьому як би "конкурують" один з одним, в тому числі в рамках певних груп