Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Лещенко О.А.. Лекції по господарському законодавству України. ОНЮА, 2009, 2009 - перейти до змісту підручника

3. Правове положення промислово-фінансових груп.



Відповідно до статті 125 ГК України промислово-фінансова група є об'єднанням, яка створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міжнародними договорами Україні, а також з метою виробництва кінцевої продукції.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про промислово-фінансові групи в Україні" від 21 листопада 1995 року промислово-фінансова група (далі - ПФГ) представляє собою об'єднання, до якого можуть входити промислові підприємства, сільськогосподарські підприємства, банки, наукові і проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, та яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції.
Головне підприємство ПФГ являє собою підприємство, створене відповідно до законодавства України, яке виробляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податки в Україні та офіційно представляє інтереси ПФГ в Україні та за її межами.
Учасник ПФГ - це підприємство, банк або інша наукова чи проектна установа, організація, створені згідно з законодавством України, або іноземна юридична особа, що входить до складу ПФГ, виробляє проміжну продукцію ПФГ або надає банківські та інші послуги учасникам і головному підприємству ПФГ і має на меті отримання прибутку.
Необхідно зазначити, що у складі ПФГ може бути тільки одне головне підприємство. ПФГ не має статусу юридичної особи. Право діяти від імені ПФГ має виключно головне підприємство ПФГ.
Головне підприємство та учасники ПФГ укладають Генеральну угоду про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ, яка підлягає затвердженню постановою Кабінету Міністрів України.
Генеральна угода про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ включає:
назву ПФГ;
перелік затверджених у встановленому законодавством порядку державних програм, з метою реалізації яких створюється ПФГ;
визначення головного підприємства ПФГ;
кандидатуру президента ПФГ, його права та обов'язки, порядок
звільнення з посади;
перелік учасників ПФГ;
перелік кінцевої продукції ПФГ;
термін дії угоди;
інші умови, передбачені законодавством, та ті, які визнають необхідними ініціатори створення ПФГ.
Угода набирає чинності з дня прийняття Кабінетом Міністрів України постанови про створення (реєстрацію) ПФГ. Головне підприємство ПФГ не несе відповідальності за зобов'язаннями учасників ПФГ, учасники ПФГ не несуть відповідальності за зобов'язаннями головного підприємства ПФГ, якщо інше не обумовлено двосторонніми договорами, гарантіями, Генеральною угодою.
Підприємство, установа, організація можуть бути головним підприємством чи учасником тільки однієї ПФГ.
Слід відмітити, що у складі ПФГ може бути тільки один банк.
Головним підприємством ПФГ не можуть бути торговельне підприємство, транспортне підприємство, підприємство в сфері громадського харчування, побутового обслуговування, матеріально-технічного постачання, банк, фінансово-кредитна установа.
Створення ПФГ забороняється у сфері:
- торгівлі;
- громадського харчування;
побутового обслуговування населення;
матеріально-технічного постачання, транспортних послуг.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про промислово-фінансові групи в Україні" рішення про створення (реєстрацію) об'єднання та надання йому статусу ПФГ приймається Кабінетом Міністрів України з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, затверджених законами або постановами Верховної Ради України, та оформляється постановою. Питання про створення ПФГ порушує перед Кабінетом Міністрів України уповноважена особа (особи) ініціаторів створення ПФГ, яка подає на ім'я Прем'єр-міністра України такі документи:
доручення ініціаторів створення ПФГ на право уповноваженої особи представляти в Кабінеті Міністрів України проект створення ПФГ;
Генеральну угоду про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ, підписану всіма ініціаторами створення ПФГ,
техніко-економічний проект обґрунтування створення ПФГ;
висновки відповідного галузевого міністерства, Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України щодо доцільності створення ПФГ, стосовно техніко-економічного обґрунтування та Генеральної угоди;
документ про перерахування до Державного бюджету України державного мита за прийняття проекту створення ПФГ до розгляду Кабінетом Міністрів України однієї тисячі розмірів установленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць.
Необхідно зазначити, що Кабінет Міністрів України приймає до розгляду проекти створення ПФГ за умови, що розрахунковий обсяг реалізації кінцевої продукції ПФГ буде еквівалентним сумі сто мільйонів доларів США за рік починаючи з другого року після створення ПФГ. Цей строк може бути продовжено окремою постановою Кабінету Міністрів України в разі створення ПФГ для виробництва новоосвоюваних видів кінцевої продукції та з довгостроковим циклом виробництва.
Кабінет Міністрів України зобов'язаний розглянути проект створення ПФГ і прийняти рішення про створення (реєстрацію) ПФГ, яке оформляється постановою Кабінету Міністрів України, або про відмову в створенні (реєстрації) ПФГ, яке оформляється протокольним рішенням Кабінету Міністрів України у:
тримісячний термін - у разі розгляду проекту з участю українських головного підприємства та учасників ПФГ;
шестимісячний термін - у разі розгляду проекту транснаціональної ПФГ.
У разі неприйняття Кабінетом Міністрів України у встановлені терміни рішення стосовно проекту про створення (реєстрацію) ПФГ відповідні посадові особи Кабінету Міністрів України несуть дисциплінарну відповідальність. Одночасно уповноважена особа ініціаторів створення ПФГ має право зняти проект створення ПФГ з розгляду.
Постановою Кабінету Міністрів України про створення (реєстрацію) ПФГ повинні бути затверджені:
Генеральна угода про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ;
назва ПФГ;
перелік, затверджений у встановленому законодавством порядку, державних програм, з метою реалізації яких створюється ПФГ;
головне підприємство ПФГ;
президент ПФГ;
вичерпний перелік учасників ПФГ;
вичерпний перелік найменувань кінцевої продукції ПФГ;
термін, на який створюється ПФГ і який не може перевищувати терміну реалізації відповідної державної програми;
інші умови відповідно до повноважень Кабінету Міністрів України в межах чинного законодавства.
Рішення про створення (реєстрацію) транснаціональної ПФГ приймається Кабінетом Міністрів України лише за умови попереднього укладення міждержавного договору, що підлягає ратифікації Верховною Радою України. Міждержавним договором про створення ПФГ повинні бути затверджені:
1) Генеральна угода про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ;
назва ПФГ;
головне підприємство ПФГ;
вичерпний перелік учасників ПФГ;
вичерпний перелік кінцевої продукції ПФГ;
термін, на який створюється ПФГ;
умови оподаткування головного підприємства та учасників ПФГ відповідно до законів України, гарантії від зміни податкового законодавства;
умови перетинання митного кордону для проміжної продукції ПФГ і гарантії від їх зміни.
Найменування ПФГ повинно містити словосполучення "промислово-фінансова група (ПФГ)".
Відповідно до статті 6 Закону України "Про промислово-фінансові групи в Україні" виключення (вихід) головного підприємства або учасника ПФГ із складу ПФГ здійснюється шляхом прийняття постанови Кабінетом Міністрів України. Виключення (вихід) із складу ПФГ головного підприємства ПФГ тягне за собою реорганізацію ПФГ та її нову реєстрацію.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про промислово-фінансові групи в Україні" ліквідація ПФГ здійснюється шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України у випадках:
у зв'язку з закінченням затвердженого терміну її діяльності;
у зв'язку з неможливістю реорганізації ПФГ;
за ініціативою учасників ПФГ.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "3. Правове положення промислово-фінансових груп."
  1. Поняття екологічного права України
    правова наука України та система екологічного права ще зовсім молоді. Еколого-правові погляди в українській науці мають вікову історію, яка бере свій початок ще з давніх часів. Переважна більшість території сучасної України на початок 1 тисячоліття нашої ери була вкрита лісом. Безмежні лісові масиви вкривали територію сучасного Прикарпаття, Полісся. Чернігівщина мала назву «лісної землі», ліси
  2. Поняття екологічного права України
    правова наука України та система екологічного права ще зовсім молоді. Еколого-правові погляди в українській науці мають вікову історію, яка бере свій початок ще з давніх часів. Переважна більшість території сучасної України на початок 1 тисячоліття нашої ери була вкрита лісом. Безмежні лісові масиви вкривали територію сучасного Прикарпаття, Полісся. Чернігівщина мала назву "лісної землі", ліси
  3. II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
    правової бази на виконання Конституції і законів України, актів Президента України; * Органи виконавчої влади в Автономній Республіці Крим входять в єдину систему органів виконавчої влади України, мають особливості, що визначаються спеціальним законодавством України, і в цій Концепції окремо не розглядаються. 186 ефективне управління державними фінансами та державним майном і контроль за
  4. 3.1. Банки
    правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначає Закон України «Про банки і банківську ді- яльність» (далі - Закон). Відповідно до ст. 2 Закону банком визнається юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати в сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення
  5. 1. Визначте місце дисципліни в системі сучасного менеджменту організацій
    правовий (власник певних прав і обов'язків); - культурний (носій певного менталітету, системи цінностей, соціальних норм і традицій); - моральний (той, що поділяє ті або інші моральні норми і ціннісні орієнтації); - конфесіональний (атеїст або той, що сповідає релігію); - емоційно-вольовий (той, що має певний характер і психологічний склад у цілому); - розумний (той, що має певний інтелект
  6. Поняття і особливості принципів екологічного права
    правових приписів. Разом з тим кожна галузь враховує й загальні принципи права, але під кутом зору специфіки правового регулювання певних груп суспільних відносин. Саме ця специфіка визначає характер галузі права та сукупність її принципів. Екологічні відносини, які виникають з приводу належності природних об'єктів відповідним суб'єктам, використання та відтворення цих об'єктів, охорони
  7. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    правового врегулювання всіх аспектів взаємовідносин особи з органами виконавчої влади. Слід визначити, що вирішення цього завдання ще не займає визначального місця у системі правового регулювання управлінських відносин. Саме виправленню такого становища має сприяти запровадження в законодавстві (викладеного вище у главі 1) нового погляду на суспільне призначення адміністративного права в
  8. 59. Організація Об'єднаних Націй: історія створення, правовий статус, головні органи
    правових питань (Шостий комітет). Генеральна Асамблея може також утворювати тимчасові або постійні допоміжні органи (наприклад, подібним способом створена Комісія з роззброювання, Конференція ООН з торгівлі і розвитку і Комісія ООН з міжнародного права). Генеральна Асамблея на своїх сесіях приймає постанови, рішення і рекомендації. Постановами іменуються акти, прийняті Генеральною Асамблеєю за
  9. § 5. Основи взаємодії та інформаційного забезпечення в методиці розслідування злочинів
    правові основи боротьби з організованою злочинністю» (розділ V). У зв'язку з цим даний термін та саме поняття «взаємодія» відрізняється від таких близьких до них за змістом понять, як «взаємозв'язок», «узгоджені дії», «координація», «сприяння», «виконання доручень та вказiвок», «надання допомоги» та інші, зміст яких роз'яснюється у відповідних правових нормах або випливає з їхнього змісту.
  10. § 1. Роль держави в регулюванні господарської діяльності та в організації і забезпеченні функціонування державного сектору економіки
    правових санкцій у разі їх порушення . Сучасна економіка має змішаний характер, що полягає в поєднанні механізмів ринкового саморегулювання та державного регулювання . Міра державної участі в регулюванні в різних країнах неоднакова і залежить від численних факторів. Українська держава, беручи участь в організації господарської діяльності, перш за все повинна забезпечити: визначення економічного
© 2014-2022  ibib.ltd.ua