Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Лещенко О.А.. Лекції по господарському законодавству України. ОНЮА, 2009, 2009 - перейти до змісту підручника

5. Правовий режим майна підприємств.



Відповідно до статті 66 ГК України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.
Необхідно зазначити, що джерелами формування майна підприємства є:
грошові та матеріальні внески засновників;
доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності;
доходи від цінних паперів;
кредити банків та інших кредиторів;
капітальні вкладення і дотації з бюджетів;
майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку;
інші джерела, не заборонені законодавством України.
Особливостями правового режиму майна державних підприємств є наступні характерні риси:
1) підприємство не виступає власником майна, що обумовлює виконання розпоряджень власника і узгодження з ним загальних питань діяльності підприємства;
2) функціонування на основі державного майна, яке закріплюється за підприємством на праві повного господарського відання;
3) функції власника майна виконує галузеве Міністерство, до сфери управління якого відноситься дане підприємство.
Джерелами формування майна казенного підприємства є:
державне майно, передане підприємству відповідно до рішення про його створення;
кошти та інше майно, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг) підприємства;
цільові кошти, виділені з Державного бюджету України;
кредити банків;
частина доходів підприємства, одержаних ним за результатами господарської діяльності, передбачена статутом;
інші джерела, не заборонені законом.
Специфіку сучасних засобів виробництва обумовлює той факт, що їх використання, експлуатація здійснюється, як правило, не самим власником, а іншим суб'єктом, якому власник передає ці засоби виробництва на певному правовому титулі, а саме:
а) право господарського відання;
б) право оперативного управління;
в) право оперативного використання майна.
По своїй структурі майно підприємств неоднорідне, в залежності від ролі у виробничому процесі майно може бути розділено на такі частини:
основні фонди і оборотні кошти;
нематеріальні активи;
спеціальні фонди;
резервні фонди.
Основні фонди - це матеріально - речові цінності, які використовуються у виробничій діяльності, яка перевищує 365 календарних днів з моменту введення їх в експлуатацію, вартість яких поступово зменшується в зв'язку з їх фізичним або моральним зносом.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. основні фонди діляться на такі групи:
1) споруди, їх структурні елементи, обладнання, будівлі, в тому числі жилі будинки та їх частини;
2) автомобільний транспорт та вузли до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;
3) будь-які інші основні фонди, не включені до першої та другої груп.
Необхідно зазначити, що використовуються основні фонди поступово і перенесення їх вартості на витрати виробництва здійснюється шляхом амортизаційних відрахувань.
Амортизація основних фондів і нематеріальних активів представляє собою поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.
Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного періоду в такому розмірі:
а) перша група основних фондів - 1, 25 відсотка;
б) друга група основних фондів - 6, 25 відсотка;
в) третя група основних фондів - 3, 75 відсотка.
Амортизації підлягають витрати на:
1) придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;
2) самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;
3) проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;
4) поліпшення якості земель, не пов'язаних з будівництвом.
Слід відмітити, що за рішенням підприємства допускається прискорена амортизація основних фондів третьої групи, які були придбані після набрання чинності Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" за такими нормами:
а) перший рік експлуатації - 15 відсотків;
б) другий рік експлуатації - 30 відсотків;
в) третій рік експлуатації - 20 відсотків;
г) четвертий рік експлуатації - 15 відсотків;
д) п'ятий рік експлуатації - 10 відсотків;
е) шостий рік експлуатації - 5 відсотків;
ж) сьомий рік експлуатації - 5 відсотків.
Рішення про прискорену амортизацію не може бути прийняте таким підприємством, що випускає продукцію, надає послуги, виконує роботи, ціни на які встановлюються державою або платниками податку, які визнані такими, що займають монопольне становище на ринку.
Амортизації не підлягають витрати на:
1) придбання і відгодівлю продуктивної худоби;
2) вирощування багаторічних плодоносних насаджень;
3) придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам;
4) утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.
У цих випадках, вони повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду платника податку.
Оборотні засоби - це матеріально-речові цінності, які, як правило, вживають протягом одного виробничого циклу, і які відразу ж переносять свою вартість на готову продукцію (сировина, паливо тощо).
Необхідно зазначити, що майно, яке відноситься до оборотних засобів необхідно постійно оновлювати, що забезпечується шляхом встановлення нормативів власних оборотних засобів, які встановлюються самим підприємством, а для державних підприємств встановлюються на основі типових норм витрат.
Основні і оборотні фонди називають виробничими фондами.
У структуру входять нематеріальні активи, що представляють собою об'єкти інтелектуальної, промислової власності, а саме:
право власності або користування знаками і правами на винахід, корисну модель, науково - технічну інформацію;
право користування землею, надрами тощо.
Вартість нематеріальних активів визначається сумою витрат на їх придбання із врахуванням суми, яка затрачена для доведення їх до стану придатності використання.
Слід відмітити, що погашення вартості нематеріальних активів відбувається шляхом щомісячних амортизаційних відрахувань від собівартості продукції, виходячи з їх первинної вартості, термінів корисного використання. Даний термін встановлюється самим підприємством, але не може бути більшим як 10 років або терміну діяльності самого підприємства, якщо підприємство створено на певний строк.
Необхідно зазначити, що виключення з цього правила застосовується у тих випадках, якщо вартість нематеріальних активів в процесі їх використання не зменшується. В цьому випадку амортизація не нараховується.
Невиробничі фонди становлять капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться:
1) капітальні активи (або їх структурні компоненти), які віднесені до першої групи основних фондів, включаючи орендовані;
2) капітальні активи, які віднесені до другої і третьої груп основних фондів, які є невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення першої групи основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку.
Спеціальні фонди і резерви - це грошові кошти підприємства, які не беруть безпосередньої участі у виробничому процесі, а використовуються за спеціальним цільовим призначенням, вказаним в законі або статуті.
Спеціальні фонди і резерви поділяються на такі види:
а) обов'язкові, тобто такі спеціальні фонди і резерви, які передбачені законом;
б) необов'язкові, тобто такі спеціальні фонди і резерви, які передбачені статутом.
Обов'язкові спеціальні фонди і резерви поділяються на такі види:
амортизаційний фонд, джерелом якого є амортизаційні відрахування при поновлені основних фондів;
інноваційний фонд, джерелом якого виступає собівартість продукції для фінансування та проведення науково-дослідної, дослідно-конструкторської діяльності, а також спрямованих на освоєння нових технологій.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "5. Правовий режим майна підприємств."
  1. 8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ"
    правовой статус АКУ и его терри ториальных отделений // Государственное строительство и пра вовые проблемы управления: Сб. науч. тр. - Одесса, 1995. - № 2. 26. Біла Л.Р. Деякі правові аспекти розвитку антимонопольного законодавства в Україні: 36. тез. і допов. - Одеса, 1993. 27. Біла Л.Р. Проблеми удосконалення антимонопольного зако нодавства України // Правова держава України: проблеми,
  2. 42.Правове становище іноземних підприємств та підприємств з іноземними інвестиціями.
    правових форм підприємств, а також відомості про державну належність їх засновників (учасників). Майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом. При цьому митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі
  3. Зміст
    правового регулювання господарської діяльності 7 § 1. Поняття та види господарської діяльності 7 § 2. Поняття та види господарських відносин 14 § 3. Поняття та система господарського законодавства 18 РОЗДІЛ 2. Засади державного регулювання господарської діяльності 26 § 1. Роль держави в регулюванні господарської діяльності та в організації і забезпеченні функціонування державного сектору
  4. Право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.
    режим цінних паперів визначається Господарським, Цивільним кодексами та Законами України «Про цінні папери і фондову біржу», «Про обіг векселів в Україні» та ін. Майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Вилучення державою в суб'єкта господарювання його майна допускається не інакше як у випадках, на підставах і в порядку, передбачених законом. Збитки, завдані суб'єкту
  5. § 3. Особливості правового режиму державного та комунального майна. Правовий статус Фонду державного майна. Приватизація як особливий вид набуття права власності
    правове регулювання управління в цій сфері. До державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств, цілісні майнові комплекси їх структурних підрозділів, нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, приміщення), інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави в майні
  6. Реінвестиція
    правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За цим договором лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше від одного року за встановлену плату (лізингові платежі). 2. Оперативний лізинг - це договір
  7. § 3. Правовий режим іноземного інвестування. Інвестування за межі України
    правове регулювання мають іноземні інвестиції, тобто цінності, що вкладаються іноземними інвесторами (юридичні особи, створені відповідно до законодавства, іншого ніж законодавство України; фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності; іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації; інші іноземні суб'єкти
  8. Словник-довідник
    правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Адміністративно-господарський штраф - грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету в разі порушення ним установлених правил здійснення господарської діяльності. Акціонерне товариство - 1) господарське товариство, яке має статутний фонд,
  9. 2. Система господарського законодавства.
    правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами. Варто наголосити, що найвищу юридичну силу у системі законодавства України має Конституція України. Конституційно-правові принципи знайшли своє відображення і в сфері господарювання. Так, відповідно
  10. 3. Право колективної власності.
    правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна. Слід відмітити, що господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (наприклад, права володіння, права користування
© 2014-2022  ibib.ltd.ua