Правовий звичай не належить до мусульманського права. Він визнається ним доповнюючим джерелом у тих питаннях, які мусульманське право не регулює (наприклад, звичаї, що стосуються суми приданого і способів його виплати; звичаї, що регулюють використання джерела води між земельними володіннями). Деякі нації і народи (бедуїни багатьох районів Аравії, бербери Південної Африки та ін.), які прийняли ісламську релігію, її догматику і культ (але не мусульманське право), продовжують і дотепер додержуватися звичаїв. Іслам поширився у цих народів лише завдяки своїй лояльній позиції стосовно їх звичаїв.
Наприклад, у південних районах Йемену мусульманське право традиційно використовується в містах; у сільських місцевостях продовжують переважати доісламські звичаї. Усталеність звичаїв (наприклад, кровна помста, яка суперечить мусульманському праву) була настільки великою, що після здобуття незалежності Йемену знадобилося прийняття закону про кримінальну відповідальність за кровну помсту.
Про усталеність правових звичаїв свідчать їх визнання у деяких країнах (Йорданія) джерелом права на законодавчому рівні, а також дія судів звичаєвого права.
|
- Тема 2. Механізм адміністративно-правового регулювання
правового регулювання. Поняття, структура і види адміністративних норм. Дія адміністративних норм в часі, в просторі, за колом осіб. Поняття джерел адміністративного права, їх види та система. Співвідношення адміністративного права та адміністративного законодавства. Поняття, ознаки і види адміністративно-правових відносин. Підстави виникнення адміністративно-правових відносин та їх класифікація.
- 16. Джерела міжнародного права.
правових норм» (С.С. Алексеев). Джерелом міжнародного права прийнято вважати форму вираження міжнародно-правової норми. Слід мати на увазі, що жодний із документів міжнародного права не містить вичерпного переліку його джерела. Деякі учені вважають, що перелік джерел сучасного міжнародного права міститься в ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН, прийнятого 26 червня 1945 року. Цей Статут, що є
- 16. Джерела міжнародного права.
правова культура) і т.п.; 2) зовнішню форму існування юридичних норм (нормативний акт, нормативний договір, судовий прецедент, правовий звичай). Юридична наука взагалі й наука міжнародного права зокрема займаються вивченням формальних джерел права, до яких можна віднести результати правотворческого процесу При аналізі поняття «джерела міжнародного права» звертаються насамперед до ст. 38 Статуту
- 21. Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань
правового звичаю pacta sunt servanda (лат. - угоди треба дотримуватися) на ранніх стадіях розвитку державності, а в даний час знаходить висвітлення в численних двосторонніх і багатосторонніх міжнародних угодах. В якості загальновизнаної норми поведінки суб'єктів зазначений принцип закріплений у Статуті ООН, преамбула якого підкреслює рішучість членів ООН створити умови, при яких можуть
- 72. Вимоги до рішень суду. Форма і зміст рішення суду.
правові акти застосовуються, якщо вони прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень га у спосіб, що вега-новлені законом. Якщо правовий акт не відповідає закону України або міжнародному договору, суд застосовує акт законодавства, який маг вищу юридичну силу. А в разі, якщо закон України не відповідає міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою
- ЗМІСТ
правової держави § 9. Міністерство юстиції та Вища рада юстиції Глава 9 СОЦІАЛЬНА ПРАВОВА ДЕРЖАВА § 1. Історія ідеї про правову і соціальну державу § 2. Поняття і ознаки соціальної правової держави § 3. Особа і держава Розділ III ТЕОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ. ПРАВА ЛЮДИНИ Глава 10 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДЕМОКРАТІЮ § 1. Поняття і ознаки демократії § 2. Функції і принципи демократії § 3. Форми та інститути
- § 7. Система законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства
правові акти держави, чим знижувалася значимість закону, відбувалася його девальвація. Закон «обростав» підзаконними, особливо відомчими, нормативними актами, і його значення як основи законності і правопорядку в державі нівелювалося. Нині перевага віддана вузькому трактуванню законодавства. Законодавство держави - це система всіх упорядкованих певним чином законів даної країни, а також
- § 3. Норми-звичаї і норми права
правових систем). Для визнання норми-звичаю правовим звичаєм, що захищається судом, ця норма повинна була: - виражати тривалу правову практику; - відбивати однакову практику - як дії, так і бездіяльності; - втілювати природну і розумну потребу в правовому регулюванні ситуації. Необхідність застосування норми-звичаю доводилася в суді. 2. Шляхом включення звичаю до законодавчих актів
- § 7. Юридичні джерела (форми) права
правовий акт Правовий прецедент Нормативно-правовий договір Правовий звичай Правова доктрина Релігійно-правова норма Міжнародно-правовий акт 309 Загальносоціальні джерела права -- економічні, соціальні, політичні, морально-культурні та інші - породжують або об'єктивно зумовлюють виникнення правових норм. Юридичні (спеціально-соціальні) джерела права (нормативно-правовий акт, правовий
- § 3. Класифікація правових систем світу
правових систем. Типологія і порівняльний метод перебувають у тісному зв'язку. З одного боку, порівняння припускає попереднє встановлення типології, з іншого - встановлення типології без порівняння неможливе. Питаннями типології правових систем, їх порівняльним вивченням займаються фахівці в галузі науки порівняльного правознавства. Існує чимало класифікацій правових систем. Запропоновано
|