Головна |
« Попередня | Наступна » | |
? 5. Правовий характер корпоративних норм |
||
Визнання самостійного регулюючого значення корпора- тивних норм зовсім не означає виведення їх за рамки поняття "право" . Що ж дозволяє віднести корпоративні норми до норм права і, якщо поставити питання інакше, в чому проявляється правова природа корпоративних норм? Корпоративні норми є правовими тому, що вони тісно пов'язані з нормами загальнодержавними. Наведемо ряд аргументів, По-перше, в нормах загальної дії передбачається можливість колективу регулювати свою поведінку самостійно- тельно. Проте на різних етапах історії Радянської держави ця можливість носила різний характер. У пору розквіту бюрократичного соціалізму (сталінська епоха питома вага корпоративного регулювання був мінімальним Можливість прийняття корпоративних (локальних) норм визначаються- лась кожен раз індивідуально щодо конкретних підпри- ятий. Небагато підприємств удостоювалися "честі" врегулювати той чи інший питання самостійно . Колективні договори були, мабуть, єдиною формою корпоративного регулювання. Але з 1936 р. і вони стали зникати, оскільки все, що стосується праці, стало визначатися в нормативних актах, що видаються державні вими органами (рис. 2). !! 93 В епоху застою можливість прийняття корпоративних норм розширилася і стала фіксуватися в законодавчих актах в формі попереднього санкціонування або делегування пра- вотворческіх повноважень колективам підприємств. Спочатку право- мочія носили дуже конкретний характер, наприклад, підприємствам дозволялося самим встановлювати норми виробітку, графіки змін- ності, створювати посадові інструкції. Потім правомочності стали набувати загальний характер. Дозволялося, наприклад, оригінали та але вирішувати питання преміювання, визначати умови змагання тощо (рис. 3) Останнім часом законодавець перейшов до закріплення пре- зумпціі компетентності підприємств на видання корпоративних норм. Це означає, що підприємства можуть самостійно вирішувати не тільки ті питання, по яких законодавець сформулював загальні норми , а й ті, які він залишив без уваги. Отже, співвідношення централізованих і корпоративних норм стало харак- терізоваться не підпорядкування, а соподчиненностью (рис. !! 94 По-друге, в загальних нормах визначаються напрями кор- корпоративної регулювання шляхом вказівки на цілі, завдання громад- тва, держави, того чи іншого нормативного акта, або на призначають- чення того чи іншого виду діяльності. Так, наприклад, в преамбулі Закону про приватизацію житлового фонду в РРФСР (* 1) зазначається, що його метою є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреби в житло, а також поліпшення використання і схоронності жител- ного фонду. Тому РЕУ, встановлюючи для обслуговуваних їм мешканців будь-які нововведення, зобов'язане керуватися даною нормою і, припустимо, визначаючи плату за санітарно-технічне обслуговуючи- ня, має прагнути не тільки до максимальному отриманню прибутку, але і до підвищення схоронності житла, а також об- вання , в ньому знаходиться. По-третє, законодавець вказує межі корпоративного регулювання. Наприклад, згідно з ч. 1 ст. 5 КЗпП РФ, додаткового- тільні пільги для працівників можуть встановлюватися підприємством тільки за рахунок власних коштів. Обмежувальне значення має і законодавча норма, яка визначає заборонені види де- ятельности. По-четверте, корпоративні норми, так само як і норми про- ного дії, повинні відповідати природі права, ви- ражаем начала справедливості, принципам права (загальним, отрас- лівим, міжгалузевим), що становить його стрижень. Так, наприклад, принципи демократизму не дають права адміністрації з влас- ної волі перевести підприємство з однієї форми власності (державної) в іншу (акціонерну). На це їй потрібно по- лучіть згоду трудового колективу. Однак практика показує, що це згоду не завжди у колективу питають. Звернення рад трудового колективу до суду з цього питання породило нову категорію справ. По-п'яте, норми, видані державою, в певних слу- чаях визначають і процедуру прийняття корпоративних норм. Згідно ст. 103 ГК РФ такі питання, як зміна статуту АТ, його статутного капіталу, обрання членів ради директорів , реви- зійної комісії, утворення інших виконавчих органів, затвердження річних звітів, бухгалтерських балансів, розподіл ня його прибутків і збитків, а також питання про реорганізацію або ліквідації товариства, можуть вирішуватися тільки загальними зборами АТ. (** 1) Відомості З'їзду народних депутатів РРФСР і Верховної Ради РРФСР. 1991. № 28. Ст. 959. !! 95 По-шосте, корпоративні норми за своїм змістом не повинні суперечити нормам загальнодержавним. Поклади- ня про те, що норми, що мають меншу юридичну силу, не можуть суперечити нормам, що володіє більш високою юридичес- кой силою, яка залежить від місця розташування правотворчого органу в ієрархії державних структур, є однією з юридичес- ких аксіом. Її застосування при співвідношенні корпоративних і цін- тралізованних норм є обов'язковим. І, нарешті, про найголовніше, що підтверджує правову природу корпоративних норм. Корпоративні норми забезпечувала- ються державним примусом. Але слід зауважити, що воно найчастіше носить опосередкований характер. Так, наприклад , керів- водій підприємства може самостійно вирішити питання про звіль- нении, припустимо, недбайливого працівника, поставивши про це в извес- тность профспілковий орган, якщо такий на підприємстві є. Але якщо звільнений не погодиться з рішенням про його звільнення і подасть до суду позов, то суд буде зобов'язаний перевірити ще раз всі йдуть- тва справи і (якщо не знайде порушень) підтвердити окончатель- але (вже від імені держави> застосування даної санкції. Однак застосування заходів примусу, глибоко зачіпають особистісні інтереси, наприклад, відмова виплатити акціонеру диви- денді, якщо про їх виплату в певному розмірі мається принци - піальной рішення загальних зборів АТ, або стягнення з працівника заподіяної ним шкоди, якщо його розмір перевищує місячний заробіток, входить до компетенції спеціальних правозастосовних органів (суду, арбітражного суду) і "обставлено" розвиненою системою процесуальних гарантій, що значно скорочує можливість свавілля при застосуванні корпоративних норм. Спеціальні правозастосовні органи допомагають також ліквідувати помилки при накладенні санкцій на основі корпора- тивних норм , оскільки право оскарження будь-який з них закреп- лено законом. !! 95 « Попередня
|
||
Наступна » | = Перейти до змісту підручника = | |
|
||
5. Корпоративні правовідносини |
||
|