Головна
Cоциальная психологія / Дитяча психологія спілкування / Дитячий аутизм / Історія психології / Клінічна психологія / Комунікації та спілкування / Логопсихологія / Мотивації людини / Загальна психологія (теорія) / Популярна психологія / Практична психологія / Психологічне консультування / Психологія в освіті / Психологія менеджменту / Психологія педагогічної діяльності / Психологія розвитку та вікова психологія / Психотерапія / Сімейна психологія / Спеціальна психологія / Екстремальна психологія / Юридична психологія
ГоловнаПсихологіяЛогопсихологія → 
« Попередня Наступна »
Р.І. Лалаева, С.Н. Шаховська. «Логопатопсіхологія: навч. посібник для студентів / під ред .. »: Гуманітарний видавничий центр ВЛАДОС; Москва;, 2011 - перейти до змісту підручника

Передмова

Логопатопсіхологія - наука про психологічні особливості осіб з мовною патологією. Науковий інтерес до вивчення особливостей психічного розвитку дітей і порушень психіки у дорослих з мовною патологією виник давно, ще в XIX столітті, однак як наука логопатопсіхологія сформувалася відносно недавно, в кінці ХХ століття. Разом з тим науково-теоретичні основи цієї науки закладені протягом усього ХХ століття.

Сучасні дослідження в області логопатопсіхологіі грунтуються на положеннях про співвідношення мови і мислення, про зону найближчого і актуального розвитку, про і специфічних закономірностях у розвитку дітей з нормальним і порушеним психічним розвитком, про співвідношення первинних і вторинних симптомів у структурі дефекту, на наукових уявленнях про принципи і методи вивчення особливостей психічного розвитку у дітей. Ці фундаментальні положення загальної, вікової та спеціальної психології представлені в роботах Л. С. Виготського, Н. І. Жинкина, А. Р. Лурія, Ж. Піаже, Д. Слобіна, О. Н. Усанової та ін У зв'язку з цим саме вилучення з робіт цих авторів представлені в I частині «Логопатопсіхологіі».

Проблема співвідношення мислення й мови, мови й інших психічних процесів має особливо важливе значення для розуміння особливостей мислення і, в цілому, інтелектуальної сфери у дітей і дорослих з мовною патологією.

Мова як складна психічна функція виникає у дитини на основі певного рівня його когнітивного розвитку. На думку Л. С. Виготського, розвиток мови і мислення відбувається непаралельність і нерівномірно. До певного рівня онтогенезу розвиток мислення й мови здійснюється незалежно один від одного. Однак у віці близько двох років лінії розвитку мислення й мови збігаються в своєму розвитку, перехрещуються і виникає нове психічне утворення - мовне мислення.

При цьому дитина як би відкриває для себе символічну функцію мови, опановує знаковими (мовними) засобами мислення.

Когнітивний базис розвитку мови досліджував Ж. Піаже. На думку Піаже, найважливішою передумовою виникнення і розвитку мови є розвиток сенсомоторного інтелекту. Таким чином, виникнення мови грунтується на певному інтелектуальному базисі. Разом з тим, виникнення мови якісно перебудовує всі психічні процеси, насамперед, мислення.

На підставі цих положень можна зробити два висновки.

З одного боку, недостатня сформованість інтелектуальних передумов розвитку мови приводить до затримки і порушення формування мови (наприклад, при розумової відсталості, затримці психічного розвитку).

З іншого боку, пізню появу мови, тривале порушення мовного спілкування, несформованість знакових (мовних) засобів негативно впливають на розвиток мислення та інших психічних процесів, обумовлюють специфічну недостатність когнітивного розвитку у дітей з мовною патологією.

Тісна взаємодія мови і мислення проявляється як в ході психічного розвитку, так і в процесі продукування мовних висловлювань. У структурі процесу породження мовних висловлювань, за даними Л. С. Виготського, Н. І. Жинкина, А. А. Леонтьєва, А. Р. Лурія та ін, виділяються різні функціональні рівні: мотиваційний, смислової, мовної, рівень моторної реалізації . При цьому перехід від смислового до мовного рівня характеризується подальшим уточненням і вдосконаленням думки. На думку Л. С. Виготського, мова не тільки формулює, позначає думку, а й формує думку. У зв'язку з цим можна зробити висновок про те, що несформованість мовного рівня продукування мовлення негативно впливає на процес формування думки.

Основною для логопатопсіхологіі є теорія Л. С. Виготського про і специфічних закономірності розвитку аномальних дітей. Загальними закономірностями є такі закономірності, які характерні для дітей як з нормальним, так і порушеним психічним розвитком. Специфічні закономірності - це ті закономірності, які характерні тільки для дітей з порушенням розвитку.

До загальним закономірностям психічного розвитку слід віднести: єдність і взаємодія біологічного і соціального в психічному розвитку, системний характер психічного розвитку, стрибкуватість, поетапність розвитку, наявність сензитивних періодів, розвиток від простого до складного і ін

Серед специфічних закономірностей дітей з порушеннями розвитку, в тому числі і дітей з мовною патологією, найбільш важливими є наступні:

- У структурі дефекту проявляються як первинні (ядерні) порушення , так і вторинні відхилення, системні наслідки.

- Порушення психічного розвитку роблять негативний вплив на весь подальший процес психічного розвитку.

- Будь-які порушення психічного розвитку викликають, перш за все, порушення пізнавальної діяльності.

- Відзначається нерівномірність у розвитку психічних функцій.

- Має місце своєрідність у прийомі та переробці всіх видів інформації, зменшення обсягу інформації, її викривлення.

- Спостерігаються особливості формування особистості.

- При порушенні психічного розвитку виникають труднощі соціальної адаптації.

- У дітей з порушеннями розвитку завжди є потенційні можливості розвитку за рахунок збережених функцій. Одним з основоположних положень, що визначають особливості психічного розвитку дітей з мовною патологією, є концепція Л. С. Виготського про зону актуального і найближчого розвитку. Ця концепція дозволяє охарактеризувати, насамперед, динаміку психічного розвитку дітей з мовною патологією.

Зону актуального розвитку Л. С. Виготський охарактеризував як рівень психічного розвитку дитини, який виявляється в даний час. Іншими словами, це те, чим дитина опанувала, які функції і процеси, які психічні новоутворення він придбав до теперішнього часу. Рівень актуального розвитку визначається дозрілими структурами мозку.

Зона найближчого розвитку являє собою найближчу перспективу психічного розвитку. На думку Л. С. Виготського, це те, що дитина може виконати за допомогою дорослого, те, що визначає динаміку його психічного розвитку. Зона найближчого розвитку визначається функціонуванням дозріваючих структур мозку. Таким чином, те, що сьогодні дитина може виконати у співпраці з дорослим, завтра він зможе зробити самостійно.

Визначення зони найближчого розвитку дозволяє цілеспрямовано організувати процес навчання, яке повинно йти попереду розвитку. Навчання, що враховує зону найближчого розвитку, допомагає дитині перейти від зони найближчого розвитку до зони актуального розвитку, піднятися на більш високу ступінь розвитку психічних функцій і процесів.

Значимість виявлення зони найближчого розвитку особливо важлива для навчання дітей з проблемами в розвитку, в тому числі і дітей з мовними порушеннями, так як визначає особливості процесу навчання цих дітей.

Зона найближчого розвитку різних психічних функцій у дітей з мовною патологією характеризується нерівномірністю, дисгармонією, «мінімальним кроком» динаміки, а також уповільненим темпом перекладу зони найближчого розвитку в зону актуального розвитку, що необхідно враховувати при вивченні особливостей психічного розвитку цієї категорії дітей, а також у процесі корекційно-педагогічного впливу.

Ми сподіваємося, що в контексті цих сформованих наукових уявлень стане більш доступним і точним сприйняття фрагментів з робіт, представлених в частині «Науково-теоретичні основи логопатопсіхологіі».

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Передмова "
  1. Довідковий апарат до путівника
    передмову, список скорочень, покажчики. Слід знати, що титульний лист не тільки завершує оформлення довідника, а й містить основні відомості справоч-но-ориентирующего характеру. Це - інформація загального характеру про підвідомчість даного архіву, назві архіву та назві довідника, про місце і час видання. Для підвищення інформативності змісту доцільно
  2. Г. Г. Татарова. Методологія аналізу даних в соціології (введення), 1999

  3. Людвіг Фейєрбах. Історія філософії. Том 1., 1974

  4. Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том II. Напівтім 1: Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 2000. -704с., 2000
    передмові до першого тому, і слід систематиці курсу цивільного права, яка закріплена в програмі даного курсу, розробленої і використовуваної в навчальному процесі названим колективом
  5. Передмова
    Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
  6. Передмова англійської видавця
    Взявшись за критичне вивчення філософії Шопенгауера, пан Патрік Гардінер надав значну послугу як широкому колу читачів, так і професійним філософам. Безсумнівно, є філософи, чиї імена більш широко відомі, ніж ім'я Шопенгауера, але і нехтувати вивченням його робіт не виправдане. У деякій мірі обгрунтовану недовіру до його метафізиці призвело до помилкового припущенням, що
  7. Передмова
    Про самоорганізації пишуть багато і не один десяток років. Проте, роботи, об'єднуючою творчість найбільш значних мислителів, яка заклала основи цієї, що стала найбільш сучасною, філософії до цих пір немає. У автора цих рядків виникла ідея - заповнити цей недолік у вигляді справжньої книги. Наскільки вдало вийшла остання - судити читачам. Почнемо зі слова
  8. Передмова
    Пропонована увазі читачів книга ця становить виправлене і доповнене видання «Соціологічних етюдів», що з'явилися в журналі «Знання» в 1872 - [18] 73 гг.1 * Тоді вони становили чотири окремі essays, з яких один і нині мною виділений і віднесений в Пріложеніе2 * (як менш пов'язаний з іншими за змістом), а інші три (Знаніе. 1872. № 12; 1873 № № 1 , 3 і 5) 3 'об'єднані в одне
  9. Передмова до четвертого видання
    ської Федерації »1, а також прийняттям Федеральних законів« Про адвокатську діяльність і адвокатуру в Російській Федерації »2 і« Про органи суддівського співтовариства в Російській Федерації »3. Наприкінці 2001 р. прийнятий новий Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації, а в середині 2002 р. - Арбітражний процесуальний кодекс Російської Федерації, які вплинули на побудову і діяльність
  10. Передмова.
    Це видання являє собою грунтовно перероблений і серйозно доповнений, а також заново відредагований варіант підручника «Філософія: Підручник для студентів технічних вузів / І.Я. Копилов, В.В. Крюков, Г.А. Антипов і ін; Під ред. І.Я. Копилова, В.В. Крюкова. - М.: ИНФРА-М; Новосибірськ: Изд-во НГТУ, 2002. - 256 с. - (Серія «Вища освіта»), який зайняв призове місце на
  11. Передмова
    Ця книга являє собою виклад курсу лекцій, який міг би читатися в студентській аудиторії для попереднього ознайомлення майбутніх фахівців-лінгвістів, які цікавляться теоретичними положеннями науки, з блискучою філософськи обгрунтованою і в даний час прийнятої широким колом учених теорією псіхосістематікі мови найбільшого лінгвіста XX століття Г.Гійома. Висунута ним
  12. ВІД ВИДАВНИЦТВА
    передмові до єдиною поки в Росії авторської книзі Р. А. Зерновий «Світло і тіні» вражає список професій, або, скажімо так, занять автора: спочатку студентка ЛДУ, потім перекладачка в Іспанії під час громадянської війни і раптом після всього цього - лісоруб, землекоп, вчителька. До речі, в оповіданнях зазначеної вище книжки смутно вгадувалися табірні реалії. Та так воно і було: пройшовши сталінські
  13. Від видавництва
    Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
  14. Передмова
    передмову, хотів би висловити подяку учасникам Семінару з філософії математики при кафедрі філософії та методології науки природничих факультетів і викладачам механіко-математичного факультету МДУ, спілкування з якими в Протягом багатьох років стимулювало мої зусилля по проясненню філософських підстав математичної науки. Я хотів би особливо подякувати професора В.Е.
  15.  2.2. Філософія Г. В. Плеханова
      Філософія Плеханова, як головна складова його «марксизму» в особі діалектичного та історичного матеріалізму, виявляється також продуктом догматичного підходу. Але не тільки - тут, як побачимо, проявилася ще й фальсифікація, допущена вашим «марксистом». Поштовхом до того була суперечливість різних думок про стан філософії в працях Маркса і Енгельса серед тих, хто освоював ще ці