Головна |
« Попередня | Наступна » | |
5.2. Предмет і метод правового регулювання |
||
Рішення проблеми розташування норм права по інститутах і галузям має важливе практичне значення. Наприклад, від того, в якій акт буде включена норма про виселення за вчинення злочину - до Житлового кодексу або КК - залежать застосування (або, навпаки, незастосування) інших правових норм цих галузей з відповідними наслідками для засудженого. Тому для правильного визначення місця норми права в правовій системі необхідно керуватися двома основними критеріями: предметом і методом правового регулювання. Предмет правового регулювання - це сукупність суспільних відносин, які піддаються правовому впливу. Предметом правового регулювання можуть бути не всі суспільні відносини, а лише ті, які мають такі ознаки: припускають, по своїй суті, зовнішній контроль за ними з боку держави; S є необхідність їх регулювання в загальних інтересах нормами права, а не іншими соціальними нормами; S є стійкими, незважаючи на деякі зміни, об'єктивно властиві кожному соціальному явищу. Предметне своєрідність суспільних відносин і відповідна їм специфіка норм права є об'єктивним критерієм для виділення галузей права. Такі відносини дуже різноманітні : від відносин з обрання Президента до майнових відносин між подружжям. Ясно, нормами одних і тих же галузей права такі відносини не врегулювати. Однак в міру ускладнення суспільних відносин і, відповідно, всієї правової системи одного предмета правового регулювання для класифікації галузей права стало не вистачати. Наприклад, земельні відносини у відповідних предмету аспектах стали регулюватися нормами і конституційного (земля як частина території держави), і цивільного (земля як нерухоме майно), та екологічного (земля як природний ресурс) права. Знадобилося виділення другого критерію, який, не скасовуючи перший - предмет правового регулювання, - доповнював би його при побудові системи права. Метод правового регулювання - це сукупність способів впливу норм галузі права на суспільні відносини, що регулюються даною галуззю права. Якщо предмет правового регулювання відповідає на питання «що регулювати», то метод - на питання «як регулювати». Метод правового регулювання характеризується наступними ознаками. - Підставами виникнення прав та обов'язків учасників суспільних відносин. Вони можуть виникати з рішень державних органів (наприклад, призов на військову службу) або з договорів (купівлі-продажу та ін.) - Ступенем самостійності учасників суспільних відносин. Норми права можуть вичерпно визначати права і обов'язки учасників відносин або допускати їх встановлення або вибір самими учасниками. Залежно від переважання в методах правового регулювання того чи іншого з двох вищеназваних ознак вони розділяються на імперативний і диспозитивний. Імперативний метод заснований на підпорядкуванні однієї сторони (приватної особи) іншій (державі). Диспозитивний метод заснований на рівності становища сторін, добровільності їх вступу в правотношениях, самостійності та автономії їх волі. Отграничение імперативного і диспозитивного методів проводиться також за наступними додаткових ознаках. - Домінуванням певного виду норм, що регулюють суспільні відносини: заборонних (заборона виготовлення вогнепальної зброї), дозвільних (допущення незастосування касового апарату при торгівлі газетами), заохочувальних (подвійна оплата праці за роботу в надурочний час), рекомендаційних і т. п. - Характером санкцій за порушення норм права. Вони можуть бути конституційними (відгук депутата виборцями), 75 8 майновими (безкоштовна заміна неякісного товару), кримінальними (позбавлення волі) і т. д. - Суб'єктами і засобами відновлення порушених прав і примусу до виконання обов'язків учасників правовідносин. Метод кожній галузі права складається з різного поєднання зазначених ознак, яке не визначається законодавцем довільно, а формується виходячи з предмета правового регулювання, будови галузі права, необхідності та ефективності того чи іншого способу впливу на суспільні відносини. Наприклад, покарання за вчинення такого суспільно небезпечного діяння, як злочин, може бути виконане тільки за участю держави в особі органів міліції, прокуратури, суду, кримінально-виконавчої установи. Однак навіть предмет і метод правового регулювання не завжди дозволяють чітко розмежувати галузі права. Цей процес часом вимагає глибоких і довгих наукових досліджень. Вченими і в даний час ведуться суперечки про те, чи вважати, наприклад, земельне право самостійною галуззю права або розглядати його як частину екологічного (природоохоронного) права. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "5.2. Предмет і метод правового регулювання" |
||
|