|
Наука конституційного права вивчає конституційно-правові норми, принципи та інститути, а також суспільні відносини, які регулюються або можуть або повинні регулюватися ними. Вивчає наука також практику реалізації конституційно-правових норм та інститутів, прагнучи осягнути закономірності їх розвитку і дати обгрунтовані рекомендації законодавцю і правопріменітелю щодо вдосконалення і застосування відповідних правоположеній, а. окремим особам - рекомендації щодо їх використання. З цією метою вивчаються також теорії і погляди, що розробляються дослідниками конституційного права, умови, що впливають на їх еволюцію, тобто наука вивчає і сама себе. Наука зарубіжного конституційного права є частина загальної науки конституційного права відповідної країни, звернена до вивчення досвіду інших країн з метою як виявити загальні тенденції та закономірності розвитку конституційного права в сучасному світі, так і відповідним чином використовувати вдалі конституційно -правові рішення, знайдені в цих країнах, або уникнути допущених там помилок.
Методологічний інструментарій, що знаходиться в розпорядженні дослідників-конституціоналістів, досить значний. Звичайно, як і в інших юридичних науках, в конституційному правознавстві застосовується метод формально-логічного аналізу, необхідний для з'ясування змісту досліджуваного нормативного матеріалу. Цьому сприяє і історичний підхід, що передбачає виявлення історичних обставин, що зумовили досліджувані конституційно-правові явища. Встановлення соціальної ефективності конституційно-правових рішень немислимо без грунтовних соціологічних досліджень, вивчення судової практики, статистики тощо Адекватна постановка дослідницьких завдань і вибір шляху їх вирішення вимагають застосування системного аналізу та системного підходу. Особливе значення в даній науці має порівняльний (компаративний) метод дослідження. Зрозуміло, що конституційно-правове регулювання суспільних відносин - такий об'єкт вивчення, стосовно до якого сфера можливого використання експерименту надзвичайно вузька.
Інші ж країни цілком можуть розглядатися як лабораторії досвіду, і порівняння досвіду різних країн при вирішенні подібних проблем істотно полегшує вибір оптимального варіанту. Фахівці з порівняльного методу називаються компаративістами.Досліднику конституційного права взагалі і зарубіжного особливо необхідно мати у своєму арсеналі досягнення суміжних наук, притому не тільки юридичних. Перш за все це відноситься до політології як блоку теоретичних і прикладних наук про політику, а також до соціальної психології. Без цього не можна зрозуміти, чому трапляється, що однаково звучать норми конституційного права в різних країнах сприймаються і реалізуються зовсім по-різному.
|
- 8. Рекомендували ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "Адміністративне право України"
предметі адміністративного права / / Держава і право. - 1997. - № 11. - Ст. 14. 21. Вельський К.С. Про систему адміністративного права / / Дер ство і право. - 1998. - № 3. 22. Вельський К.С. Про предмет і системі адміністративного права / / Держава і право. - 1998. - № 10. 23. Била Л.Р. Адміністративна відповідальність за порушення антимонопольного законодавства: Дис. ... к. ю. н. - Одес
- 4. Жовтень 1917 (питання методології)
предметом дослідження, переважає думка, що шлях альтернативного розвитку у зв'язку з Установчими зборами був виключений. На доказ наводяться такі аргументи: слабкість масового протесту і опору депутатів розгону Установчих зборів створюють враження про його політичне самогубство. Підтримка народом Установчих зборів грунтувалася швидше на популістських
- 3. Судопроізводственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
предмет і підстава заявлених вимог. Вони можуть змінювати свої вимоги (предмет, підстава, розмір позову) в процесі розгляду справи. Позивач має право відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов. Сторони можуть закінчити справу шляхом укладення мирової угоди. Особи, що у справі, має право порушувати апеляційної, касаційної-ве, наглядове виробництво. Сторони здійснюють дії,
- 1. Поняття конституційного пра-ва його сутність і на-зна-чення.
Науки конституційного (державного) права зарубіжних країн є державами-ве право конкретних країн. Державне право в кожній країні є основною, головною галуззю національної системи права. Як і всяка інша галузь права, воно перед-ставлять собою сукупність юридичних норм, що виражають волю або правлячих політичних еліт, або певних соціальних груп
- 1. Теорія держави і права в системі юридичного знання. Функції держави і права.
Предметів; дослідження і розробка способів вивчення реальної дійсності. Методологічна функція - вплив на розвиток правової культури суспільства і особистості. Практично-організаційна функція - обслуговування практики. Політична - вивчення функції політ.
- 3.2. Контракт - основа посилення цивільно-правових відносин у силових структурах
предмет договору. Обов'язок МО за умовами навчання (безкоштовно, матеріальна база, розміщення, харчування, одяг, відпустки, стипендія, режим (розпорядок) і т. д.). Обов'язки курсанта з навчання - засвоєння програми за встановленим рівнем професійної підготовки, дотримання вимог статутів та інших підзаконних актів, які не суперечать Конституції і законам. Обов'язок МО привласнити по
- Список літератури
науки: проблеми та рішення / / Проблеми теорії і практики управління. 1993. № 6. Військово-цивільні відносини в демократичному суспільстві. Серія «Наукові доповіді», № 51. М.: Московський громадський науковий фонд, 1998. Всі про реформу ЗС РФ / / Орієнтир. 1998. № 6. С. 10-14. Герцензон А. А. До вивчення військової злочинності та злочинності воєнного часу в буржуазних державах / / Вчені записки ВИЮН,
- § 4. Кримінальне право в системі інших галузей
предмета і методу регулювання, а також правових наслідків правопорушення. Перш за все, слід сказати про "творчу близькості" національного та міжнародного кримінального права (становлення якого як самостійної галузі - справа найближчого майбутнього). Вони взаємодіють з проблем боротьби зі злочинами міжнародного характеру, видачі злочинців, кримінальної відповідальності
- 3. Поняття підприємницького права
предметом, суб'єктами і методами регулювання; підприємницьке право розуміється в чотирьох значеннях: як галузь права, галузь законодавства, наукова дисципліна, предмет викладання (навчальна дисципліна); підприємницьке право регулює відносини як по горизонталі , так і по вертикалі. Інша основна позиція з питання про природу підприємницького права - це заперечення його
- § 1. Цивільне законодавство та його система. Інші джерела цивільного права
предмет цивільного права, або на певні їх типові групи. ГК переслідує також мету забезпечити недоторканність і рівність захисту всіх форм власності, гарантувати розвиток підприємницької діяльності, захист прав і законних ий-тересов учасників цивільних правовідносин. В системі цивільного законодавства зберігають своє значення також такі акти, як Основи
|